Порівняння Teac UD-503 vs Asus Xonar Essence One

Модель цифро-аналогового перетворювача, встановленого в пристрої.

Під ЦАП в даному випадку мається на увазі «серце» пристрою, основна схема, яка безпосередньо забезпечує конвертацію цифрового звуку в аналоговий. Назва моделі ЦАП призводять переважно в рекламних цілях — як ілюстрацію того, що у пристрої застосовані висококласні комплектуючі. Крім того, знаючи модель, можна знайти докладну інформацію про конкретному ЦАП; хоча на практиці така необхідність з'являється нечасто, вона все ж може виникнути в деяких специфічних випадках.

Частота дискретизації цифро-аналогового перетворювача, який використовується в пристрої.

Під ЦАП в даному випадку мається на увазі «серце» пристрою, основна схема, яка безпосередньо забезпечує конвертацію цифрового звуку в аналоговий. А частота дискретизації — це першопочатково одна з характеристик цифрового звуку. У цьому разі сенс її такий: частота дискретизації ЦАП повинна бути не нижче відповідного показника у вхідному аудіосигналі, в іншому разі пристрій не зможе ефективно впоратися з конвертацією.

Розрядність цифро-аналогового перетворювача, який використовується в пристрої.

Під ЦАП в даному випадку мається на увазі «серце» пристрою, основна схема, яка безпосередньо забезпечує конвертацію цифрового звуку в аналоговий. Розрядність ж першопочатково є однією з характеристик цифрового аудіосигналу. У цьому разі сенс її такий: розрядність ЦАП повинна бути не нижче розрядності аудіосигналу, з якими планується використовувати перетворювач, в іншому разі пристрій не зможе ефективно впоратися з конвертацією.

Діапазон частот звуку, підтримуваний пристроєм. Найчастіше мова йде про діапазон частот, який пристрій може видати в аналоговому аудіосигналі на виході.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим більш повним виходить звучання, тим нижче ймовірність, що перетворювач «відріже» верхні або нижні частоти. Однак потрібно враховувати, що людське вухо здатне чути звуки на частотах від 16 до 22 000 Гц, причому з віком верхня межа знижується. Так що з практичної точки зору передбачати більш широкий діапазон в аудіотехніці не має сенсу. А вражаючі цифри, що зустрічаються у висококласних пристроях (наприклад, 1 – 50 000 Гц) є швидше «побічним ефектом» прогресивних електронних схем і наводяться в характеристиках переважно з метою реклами. Також нагадаємо, що на загальну якість звучання впливає безліч інших факторів, крім частотного діапазону.

Співвідношення сигнал/шум, забезпечуване перетворювачем.

Даний параметр описує співвідношення гучності чистого звуку, видаваного пристроєм, до гучності власних шумів (які неминуче створює будь-який електронний пристрій). Таким чином, чим вище співвідношення сигнал/шум — тим чистіше звук, тим менше власні шуми ЦАП впливають на аудіосигнал. Показники до 80 дБ можна вважати прийнятними, до 100 дБ — непоганими, 100 – 120 дБ — хорошими, більше 120 дБ — відмінними. Втім, варто пам'ятати, що загальна якість звуку впливає не тільки цей параметр, але і безліч інших.

Зазначимо, що з співвідношенням сигнал/шум часто пов'язують таку характеристику, як динамічний діапазон (див. вище). Вони схожі за загальним змістом, обидва описують різницю між стороннім фоном і корисним сигналом. Проте рівень шуму при обчисленнях береться різний: для співвідношення сигнал/шум враховується фон перетворювача «на холостому ходу», а для динамічного діапазону — шум, що виникає при видачі низькорівневого сигналу. Цим і зумовлена різниця в цифрах.

Коефіцієнт гармонійних спотворень, які видаються перетворювачем під час роботи.

Чим нижче цей показник, тим чистішою виходить звук, видаваний пристроєм, тим менше спотворень вноситься в аудіосигнал. Повністю уникнути таких спотворень неможливо, але можна знизити їх до рівня, не сприймається людиною. Вважається, що людське вухо не чує гармоніки, рівень яких становить 0,5% і нижче. Тим не менш, в висококласної аудіотехніці коефіцієнти спотворень можуть бути набагато більш низькими — 0,005 %, 0,001 % і навіть менше. В цьому є цілком практичний сенс: спотворення від окремих компонентів системи підсумовуються, і чим нижче коефіцієнт гармонік у кожного компонента — тим менше спотворень в результаті буде в чутному звуці.

Регулювання, передбачені безпосередньо в пристрої.

— Регулювання НЧ. Окрема регулювання рівня низьких частот; зазвичай, поєднується з регулюванням ВЧ (див. нижче). Дана функція дозволяє змінювати звукову картину, налаштовуючи гучність звучання басів щодо решти частотного діапазону.

— Регулювання ВЧ. Окрема регулювання рівня високих частот. Як і описана вище регулювання НЧ, дозволяє налаштовувати звукову картину — в даному випадку за рахунок зміни гучності високих частот відносно іншого діапазону.

— Регулювання балансу. Регулювання балансу звуку між двома каналами стерео, здійснювана за рахунок збільшення гучності для одного каналу та зменшення — для іншого. За рахунок цього в сприйнятті слухача звук «зміщується» у бік більшої гучності. Дана функція використовується переважно у цілях корекції — наприклад, якщо колонки знаходяться на різній відстані від слухача, зміщення балансу у бік далекої колонки дозволяє компенсувати різницю в чутної гучності.

— Регулювання рівня. Регулювання загального рівня сигналу на виході, простіше кажучи — налаштування гучності. Налаштувати гучність за допомогою власного регулятора в ЦАП іноді буває зручніше, ніж звертатися до налаштувань інших компонентів аудіосистеми.

— Регулювання рівня навушників. Регулювання г...учності звучання навушників. Даний регулятор передбачається переважно для комфорту користувача, він дозволяє виставити рівень звуку в «вухах» під власні уподобання. Така можливість буває особливо актуальною у світлі того, що навушники досить рідко оснащуються власними регуляторами гучності (причому зазвичай це недорогі моделі з відносно невисокою якістю звучання).

— Регулювання чутливості. Регулювання вхідної чутливості перетворювача. Дана функція зустрічається переважно в моделях з аналоговими входами: вона дозволяє при необхідності посилити вхідний сигнал ще до його обробки перетворювачем, якщо початковий рівень сигналу занадто низький.

- Підтримка ASIO. Підтримка звукового стандарту ASIO. Ця особливість є актуальною при підключенні до комп'ютера, коли пристрій фактично відіграє роль зовнішньої звуковий карти. Технологія ASIO відповідає за взаємодію між спеціалізованим ПЗ та звуковим обладнанням; при цьому вона забезпечує передачу даних з мінімальною затримкою, що дає змогу музикантам та звукорежисерам обробляти звук у режимі реального часу. Використовується цей стандарт виключно в операційних системах сімейства Windows, взаємодія з іншими ОС будується іншими способами (див., зокрема , «Підтримка MAC»).

- Підтримка DSD. Підтримка пристроєм стандарту DSD – специфічного стандарту цифрового аудіосигналу, який використовує т.з. густино-імпульсну модуляцію. Розрядність такого сигналу становить всього 1 біт, зате частота дискретизації досягає 2822,4 кГц (64 рази більше, ніж у форматі Audio CD). У порівнянні з більше поширеними стандартами, що використовують імпульсно-кодову модуляцію, цей формат забезпечує більше високу якість звуку, кращу стійкість до перешкод і помилок, а також менший рівень шуму. Загалом DSD вважається професійним стандартом, його підтримка зустрічається переважно у висококласному обладнанні.

- Підтримка MQA. Підтримка пристроєм стандарту MQA (Master Quality Authenticated), призначеного для збереження та передачі оригінал...ьної якості звукозаписів у високій роздільній здатності. Технологію винайшли у американській компанії Meridian Audio. Фактично MQA покращує стандартне цифрове аудіо, мінімізуючи фазові проблеми та модуляційні ефекти передзвону/відлуння. Технологія використовує спеціальні алгоритми стиснення, які дають змогу упаковувати високоякісні аудіофайли більше компактні розміри.

- I2S. Підтримка пристроєм стандарту I2S. Це формат цифрового звуку, спочатку розроблений для внутрішнього застосування - для передачі сигналу між окремими модулями всередині аудіопристроїв. Однак з недавніх пір він застосовується і для зв'язку між окремими компонентами аудіосистем. Зазначимо, що власного роз'єму цей формат не має, для прийому сигналу I2S можуть використовуватися роз'єми різних типів, включаючи LAN (RJ-45), BNC і навіть HDMI. Фактично такій роз'єм відіграє роль ще одного цифрового аудіовходу. Конкретно ж стандарт I2S, з одного боку, відрізняється гарною якістю зв'язку та схибленістю, з іншого — зустрічається відносно нечасто.

- Thunderbolt. Універсальний цифровий роз'єм, що в даному випадку використовується для підключення пристрою до комп'ютера. Найбільшого поширення такі роз'єми набули у техніці Apple; відповідно практично всі пристрої, оснащені ними, сумісні з Mac (див. відповідний пункт).

- FireWire. Також відомий як IEEE 1394 чи i-Link. Універсальний роз'єм, за функціоналом аналогічний USB, а за деякими характеристиками навіть перевершує його, проте зустрічається помітно рідше. Застосовується для підключення до комп'ютерів та деяких різновидів спеціалізованого звукового обладнання.

- Bluetooth. Підтримка бездротовою технологією Bluetooth. Основне застосування цієї технології в ЦАП – бездротова передача звуку із зовнішнього Bluetooth-пристрою (смартфону, ноутбука тощо) на перетворювач. Спочатку така передача була пов'язана зі втратою якості звучання, проте порівняно недавно з'явився формат aptX, що дає змогу передавати через Bluetooth аудіо без втрат. Наприклад що при виборі перетворювача з Bluetooth не завадить уточнити, чи він підтримує aptX (і, зрозуміло, цей стандарт повинен підтримуватися також джерелом сигналу).
Крім трансляції звуку, можливі й інші варіанти застосування Bluetooth – наприклад, використання зовнішнього гаджета як пульта дистанційного керування. Однак вони зустрічаються помітно рідше.

- Wi-Fi. Підтримка пристроєм технології Wi-Fi. Нагадаємо, що ця технологія застосовується переважно як спосіб бездротового підключення до Інтернету та локальних мереж. Відповідно, більшість моделей з цією особливістю фактично являють собою мережеві програвачі, здатні відтворювати контент із локальних мереж та/або Інтернету. Конкретні можливості таких пристроїв можуть бути різними, деякі з них можуть навіть працювати з Інтернет-радіостанціями та потоковими аудіосервісами. Також Wi-Fi може застосовуватися для прямого зв'язку з іншими пристроями на зразок смартфонів або планшетів, але таке застосування серед ЦАП практично не трапляється.

— Підключення iPod/iPhone. Наявність у пристрої спеціальних інструментів для роботи з портативними гаджетами від Apple – насамперед плеєрів iPod та смартфонів iPhone. Як правило, у подібних моделях передбачається можливість провідного підключення через стандартний роз'єм 8-pin Lightning. Крім того, програмна частина може включати спеціальні функції з інтеграції з яблучним гаджетом. А ось способи застосування такого підключення можуть бути різними. Наприклад, у ЦАП (див. «Тип») iPhone або iPod служить джерелом цифрового аудіосигналу, який конвертується перетворювачем і виводиться на колонки. А аудіоінтерфейси з цією функцією фактично є перехідниками для різних музичних інструментів: звук з інструменту обробляється інтерфейсом і в цифровому вигляді передається на гаджет для запису і подальшої обробки за допомогою вбудованого ПЗ.

- Підтримка Mac. Сумісність пристрою з комп'ютерами та ноутбуками від Apple, які працюють під керуванням фірмової ОС Mac OS X. Такі комп'ютери мають свої специфічні особливості та вимоги до периферії, тому для гарантованої сумісності варто вибирати обладнання, в якому спочатку заявлено підтримку Mac.

- Фантомне живлення. Наявність у пристрої фантомного живлення. Таке живлення, номінальною напругою 48 В, необхідне роботи деяких видів мікрофонів — зокрема, конденсаторних. Відповідно, наявність цієї функції означає сумісності з подібними типами мікрофонів - важлива особливість з урахуванням того, що багато висококласних мікрофонів студійного рівня робляться саме конденсаторними. Фантомне живлення трапляється лише серед аудіоінтерфейсів (див. «Тип»).

Вхідна чутливість входів RCA і/або XLR, передбачених у пристрої.

Про самі входи детальніше див. нижче. А вхідна чутливість — це найменший середній (середньоквадратичний) рівень сигналу на вході, який пристрій може нормально прийняти і обробити. Від цього показника залежить сумісність з зовнішніми джерелами аналогового сигналу: вихідна напруга джерела повинна бути не нижчою вхідної чутливості перетворювача, інакше нормальна обробка звуку буде неможлива. Однак не варто допускати значного перевищення рівня вхідного сигналу над чутливістю, інакше можливі перевантаження. Більш докладно ці моменти описані в спеціальних джерелах.