Порівняння Novatek-Electro RN-117 vs Novatek-Electro RN-122

Номінальна потужність реле в кіловольт-амперах, іншими словами — максимальна повна потужність навантаження, з якою пристрій може нормально працювати.

З фізичної точки зору кіловольт-ампер і кіловат позначають одне і те ж, проте в кВт прийнято вказувати тільки активну потужність навантаження (див. нижче), а в кВА — повну. В мережах змінного струму ці потужності можуть відрізнятися, оскільки до активної потужності (потужність, споживана пристроями резистивного типу, на зразок нагрівачів) додається реактивна (потужність, споживана конденсаторами і котушками індуктивності). Повна потужність обчислюється з цих двох величин.

При підборі керуючих реле для мереж змінного струму найкраще враховувати повну потужність, особливо якщо до пристрою планується підключати техніку з електродвигунами. Однак для багатьох сучасних побутових приладів в характеристиках наводиться тільки активна потужність в кіловатах. Існують методики розрахунків, що дозволяють активну потужність перевести в повну залежно від типу та особливостей навантаження; такі методики можна знайти в спеціальних джерелах.

Діапазон вимірювання напруги, підтримуваний пристроєм.

Зазвичай сучасні керуючі реле оснащуються цифровими дисплеями, на яких може відображатися у т. ч. поточна напруга; цей параметр вказує робочий діапазон вбудованого вольтметра. При цьому діапазон вимірювання напруги може бути помітно ширше, ніж різниця між найменшим мінімальним і максимальним максимальним порогом відключення (див. нижче). Це дозволяє використовувати реле ще й для оперативної діагностики стану мережі.

Для реле струму (див. «Пристрій») в даному випадку може приводитися безпосередньо діапазон робочих напруг вольтаж, при якому пристрій може нормально виконувати свої функції.

Точність вимірювань, що забезпечується пристроєм. В даному випадку можуть матися на увазі різні види вимірювань, залежно від призначення реле (див. «Пристрій»). Відзначимо, що в реле потужності і багатофункціональних пристроях точність вимірів по напрузі і струму зазвичай однакова, і в характеристиках для них наводиться загальний параметр.

Точність вказується за максимальної похибки вимірювання, забезпечуваною пристроєм. Від цього параметра залежить насамперед точність спрацьовування: чим нижче погрішність, тим меншими будуть фактичні відхилення від заданих параметрів роботи. Для сучасних керуючих реле показник у 3 – 5 % вважається прийнятним, 1,5 – 3 % — непоганим, 1 – 1,5 % — хорошим, менше 1 % — відмінним. Втім, на практиці вибирати за цим параметром варто ще й з урахуванням того, наскільки навантаження, що підключається чутлива до точності заданих параметрів роботи.

Також відзначимо, що зазвичай сучасні реле оснащуються цифровими дисплеями, на яких можуть відображатися різні параметри. У таких моделях точність вимірювання визначає ще й точність показань такого вбудованого «тестери».

Затримка повторного включення — це час після захисного відключення, після якого пристрій знову вмикає живлення в мережі. Зазвичай, в сучасних керуючих реле цей час може регулюватися, тому в характеристиках вказується діапазон від мінімального до максимального значення.

Регулювання затримки дозволяє підлаштувати формат роботи реле під особливості мережі. Так, якщо збої напруги не означають критичних неполадок, можна виставити мінімальний час повторного включення, а якщо стрибки виникають тільки при серйозних проблемах, що вимагають усунення — краще включити максимальну затримку. Зазначимо, що спрацювали реле зазвичай допускають повторне включення і вручну, а в більшості моделей є можливість повністю відключити функцію автоматичного повторного включення.

Нижня межа відключення по напрузі, передбачений в реле; при падінні напруги нижче цього значення пристрій відключає живлення захищається сегмента мережі. Зазвичай, ця межа може регулюватися, і в характеристиках вказується діапазон такий регулювання.

Хоча основну небезпеку для різних електроприладів представляє підвищену напругу, багато пристрою погано переносять і занадто низький вольтаж. Тому сучасні реле напруги передбачають відключення не тільки зверху, але і по нижньому порогу.

Верхня межа відключення по напрузі, передбачений в реле — напруга, при перевищенні якого пристрій відключає живлення захищається сегмента мережі. Зазвичай, ця межа може регулюватися, і в характеристиках вказується діапазон такий регулювання.

- Дисплей. Як правило, у керуючих реле встановлюються найпростіші сегментні РК-дисплеї, здатні відображати цифри та деякі спеціальні символи. Такій екран виконує дві основні функції. По-перше, під час роботи він відображає ключові параметри мережі - напруга, струм та/або потужність, а також сповіщення про неполадки; у деяких моделях передбачається кілька окремих дисплеїв, кожен під власний параметр. По-друге, екран використовується для зміни налаштувань пристрою.

- Індикатор роботи. Покажчик, що сигналізує про функціонування пристрою, а нерідко про конкретний режим функціонування. Зазначимо, що в даному випадку йдеться про найпростіші покажчики — наприклад, у вигляді світлодіода, який світиться зеленим кольором у штатному режимі і спалахує червоним після спрацьовування захисту. Дисплей індикатором роботи не вважається, хоча може виконувати таку функцію.

- Термозахист. Система безпеки, що вимикає пристрій під час нагрівання до критичної температури. У деяких моделях передбачається відключення при перевищенні допустимої швидкості нагрівання. Ця функція є додатковою страховкою і на випадок неполадок у самому реле (наприклад, якщо збилися налаштування та пристрій не реагує на перевантаження), і на випадок пожежі (при спалахах обладнання слід знеструмлювати).

- Пам'ять аварійних спрацьовувань. Функці...я збереження даних про стан мережі у моменти аварійних випадків. Дає змогу по відновленню роботи оцінити ситуацію.

Спосіб управління параметрами роботи, передбачений у пристрої.

— Механічна. Регулювання параметрів за допомогою механічних перемикачів, зазвичай поворотних, з нанесеними біля них шкалами. У деяких моделях такі вимикачі регулюються вручну, в інших їх потрібно повертати викруткою або іншим аналогічним пристосуванням. Цей спосіб простий, надійний і обходиться недорого, проте не настільки зручний, як цифрова регулювання, і має дуже невисоку точність — наприклад, час повторного включення можна виставляти з точністю в кращому випадку до 20 – 30 с, а частіше до хвилини-двох.

— Цифрова. Регулювання параметрів за допомогою керуючих електронних схем. Для таких пристроїв обов'язковим є наявність дисплея: на ньому під час регулювання відображається настроюваний параметр, який можна змінювати натисканнями кнопок «+» («Вгору») і «-» («Вниз»). Цифрова регулювання обходиться дещо дорожче механічної, зате значно перевершує її по точності — крок регулювання може становити 1 – 3 (секунди, вольта тощо).