Порівняння Marantz NA6006 vs Yamaha R-N803

— Ресивер. Ключовою особливістю ресиверів, що відрізняє їх від програвачів (див. відповідний пункт), є наявність вбудованого підсилювача потужності, що дозволяє підключати до пристрою пасивну акустику. В конструкції можуть передбачатися й інші можливості підключення — вихід передпідсилювача, цифрові аудиороз'єми тощо; мало того, набір виходів в ресіверах часто буває більшим, ніж у програвачах. Проте головною ознакою є саме сумісність з пасивною акустикою.

— Програвач. Пристрої для відтворення аудіо з різних джерел — з зовнішнього пристрою, яке транслювало аудіосигнал, з USB-носія, з файлів на вбудованому накопичувачі і т. ін. Винятком у цьому плані є лише контент з локальних мереж та Інтернету: пристрої з такими можливостями прийнято відносити до окремої категорії — мережевим програвачів (див. нижче). Принциповою відмінністю програвачів від описаних вище ресиверів є відсутність підсилювача потужності. Таким чином, пасивну акустику до таких пристроїв можна підключати тільки через додаткове обладнання.

— Мережевий програвач. Різновид описаних вище програвачів, здатна вопроизводить аудіо з мережевих ресурсів — стрімінгових сервісів (див. нижче), комп'ютерів і серверів локальної мережі і т. ін. Конкретний набір мережевих функцій може бути різним, проте вони обов'язково є в тому або іншому вигляді. Також багато хто з подібних пристроїв здатні працювати і з мережевими джерелами, такими як...зовнішні аудіопристрої або флешки; однак такий функціонал може бути відсутньою. Всі подібні нюанси в кожному разі варто уточнювати окремо.

Діапазон частот звуку, з яким здатний працювати аудиоресивер. Чим ширше цей діапазон, тим повніше загальна картина звучання, тим менше ймовірність того, що надто високі або низькі частоти будуть «обрізані» підсилювачем на виході. Однак потрібно враховувати, що діапазон чутних людиною звуком становить в середньому від 16 Гц до 20 кГц; зустрічаються деякі відхилення від цієї норми, але вони невеликі. Водночас сучасна Hi-Fi і Hi-End техніка може мати набагато більш широкий діапазон — найчастіше він є свого роду «побічним ефектом» висококласних схем. Деякі виробники можуть використовувати цю властивість в рекламних цілях, однак практичної цінності саме по собі воно не несе.

Відзначимо, що навіть в межах чутного діапазону не завжди має сенс гнатися за максимальним охопленням. Варто, наприклад, враховувати, що фактично чутний звук не може бути краще, ніж здатні видати колонки; тому для акустичної системи з нижнім порогом, скажімо, в 70 Гц нема чого спеціально шукати ресивер з цим показником у 16 Гц. Також не варто забувати, що сам по собі широкий частотний діапазон абсолютно не гарантує високої якості звуку — воно пов'язано з величезною кількістю інших факторів.

Номінальна потужність звуку, що видається аудиоресивером на один канал під час роботи з навантаженням, що має динамічний опір (імпеданс) у 8 Ом. У нашому каталозі цей параметр вказується для режиму, коли під навантаженням працюють обидва канали ресивера; під час роботи на один канал номінальна потужність може бути трохи вище, однак цей режим не можна назвати штатним.

Номінальну потужність можна спрощено описати як найбільшу середню потужність вихідного сигналу, при якій підсилювач здатний стабільно працювати тривалий час (не менше години) без негативних наслідків. Це усереднені цифри, оскільки на практиці аудіосигнал по визначенню нестабільний, і окремі стрибки його рівня можуть значно перевершувати середнє значення. Однак ключовим параметром є все ж номінальна (середня) потужність — саме від неї безпосередньо залежить загальна гучність звучання.

Також цей показник визначає, які колонки можна підключати до пристрою: їх номінальна потужність не повинна бути нижче, ніж у ресивера.

За законами електродинаміки при різному динамічному опорі навантаження вихідна потужність підсилювача також буде різною. В сучасних колонках стандартними є значення 8, 6, 4 і 2 Ом; останній варіант, щоправда, зустрічається рідко, тому в аудиоресиверах потужність для нього, зазвичай, взагалі не вказують. Що стосується конкретних значень для 8 Ом, то показник до 50 Вт вважається порівняно невисоким, 50 – 100 Вт...— середнім, а при більш ніж 100 Вт можна говорити про високої потужності.

Найменший опір динаміків акустичної системи, з яким аудиоресивер здатний нормально працювати.

Номінальний опір акустики, позначається також терміном «імпеданс», є одним із ключових параметрів при підборі компонентів аудіосистеми: для нормальної роботи необхідно, щоб імпеданс акустики відповідав характеристиками підсилювача. Якщо опір колонок буде більше — гучність звуку значно знизиться, якщо менше — в ньому з'являться спотворення, а в гіршому випадку можливі навіть перевантаження і поломки. Тому в характеристиках ресиверів зазвичай вказується саме мінімальний опір — адже підключення навантаження занадто низького імпедансу загрожує більш серйозними наслідками, ніж занадто високого.

Співвідношення сигнал/шум під час роботи аудіоресивера через лінійний вхід RCA (див. нижче).

Будь-співвідношення сигнал/шум описує відношення рівня чистого звуку, видаваного пристроєм, до рівня сторонніх шумів, що виникають при його роботі. Цей параметр є основним показником загальної якості звучання — причому досить наочним, оскільки при його обчисленні враховуються практично всі шуми, що впливають на звук в нормальних умовах роботи. Рівень до 90 дБ в сучасних ресіверах можна вважати допустимим, 90 – 100 дБ — непоганим, а для прогресивних пристроїв аудіофільского класу обов'язковим вважається співвідношення сигнал/шум 100 дБ і більше.

Співвідношення сигнал/шум під час роботи аудіоресивера через вхід Phono. Цей вхід призначений для підключення програвачів вінілових дисків; детальніше про нього див. «Входи». Значення даного параметра докладно описано в п. «Співвідношення сигнал/шум (RCA)».

Частота дискретизації цифро-аналогового перетворювача аудіосигналу, передбаченого в конструкції аудіоресивера.

Цифро-аналоговий перетворювач (ЦАП) — це обов'язковий елемент будь-якої системи, призначеної для відтворення цифрового звуку. ЦАП являє собою електронний модуль, який переводить інформацію про звук в імпульси, що подаються на колонки. Технічні особливості такого перетворення такі, що чим вище частота дискретизації — тим більш якісним виходить сигнал на виході ЦАП, тим менше він спотворюється при перетворенні. Найбільш популярним варіантом в ресіверах на сьогодні є показник 192 кГц — він відповідає дуже високій якості звучання (DVD-Audio) і водночас дозволяє уникнути зайвого підвищення вартості пристроїв.

Формати звукових файлів, з якими здатний працювати ресивер. Серед таких можуть зустрічатися стислі з втратами (MP3, WMA і ін), стислі без втрат Lossless (FLAC, APE і ін) і формати без стиснення Uncompressed (DSD, DXD та ін).

Загалом стиск використовується для зменшення обсягу аудіофайлів. При стиску з втратами (найбільш поширений варіант) обрізається деяка частина звукових частот (переважно ті, що слабо сприймаються вухом), завдяки чому такі файли займають найменше місця. При стиску без втрат всі оригінальні частоти зберігаються; саме такий формат воліють багато любителі якісного звуку, однак подібні файли займають чимало місця, а різниця між звичайним стисненням і стисненням lossless стає явно помітною лише на високоякісної апаратури. Стиснені формати, зі свого боку, призначені переважно для професійної роботи зі звуком; для їх повноцінного відтворення потрібно аудіотехніка класу Hi-End, а обсяги таких матеріалів виходять дуже великими. Тим не менш, подібні стандарти досить популярні серед досвідчених аудіофілов.

Окремо варто торкнутися нестисненого формату DSD. Це стандарт і його безпосередні похідні DSF і DFF використовують кодування за допомогою так званої щільнісних-імпульсної модуляції. Вона вважається більш прогресивною, ніж традиційна частотно-імпульсна модуляція, і дає змогу досягти більш достовірного звучання, більш високого співвідношен...ня сигнал/шум і меншого числа перешкод при порівняно простий елементній базі.

Набір стрімінгових сервісів, що підтримуються ресивером.

Стрімінгові (потокові) сервіси призначені для трансляції контенту (у разі — переважно музики) через Інтернет. За такої трансляції аудіофайли не зберігаються на ресивері, а програються безпосередньо з відповідного ресурсу в Інтернеті; у наш час існує безліч таких ресурсів, що відрізняються за асортиментом музики та умовами доступу. У будь-якому випадку головними перевагами онлайн-стримінгу можна назвати широкий вибір контенту і моментальний доступ до бажаної композиції; деякі сервіси також можуть працювати як радіо, автоматично підбираючи музику відповідно до переваг виробника. Серед ключових ресурсів можна виділити Spotify, TIDAL, Qobuz, Amazon Music.