Порівняння Orico 3588C3-BK vs AgeStar 3UB3A8-6G

Загальне призначення кишені.

Зазначимо, що для різних типів подібних аксесуарів (див. вище) використовується різний розподіл за призначенням. Так, зовнішні кишені ділять на портативні і стаціонарні, а внутрішні — на моделі для ноутбуків, шасі для ПК і рішення для серверів. Для док-станцій та чохлів даний параметр взагалі не уточнюється: перші першопочатково припускають стаціонарне застосування, другі, знову ж таки, за визначенням є портативними.

Ось детальніший опис варіантів, актуальних для зовнішніх кишень:

— Портативні. Моделі, створені в розрахунку на часте переміщення з місця на місце і навіть на застосування на ходу (наприклад, підключення до ноутбука в дорозі). До цієї категорії належить більшість сучасних зовнішніх кишень — адже першопочатково зовнішні накопичувачі (альтернативою яким є подібні кишені) також робляться переважно портативними. Конкретні особливості подібних аксесуарів можуть бути різними, однак усі вони досить компактні і розраховані тільки на один внутрішній накопичувач, а енергію отримують від того ж порти USB, до якого підключаються (див. «Живлення»).

— Стаціонарні. Зовнішні кишені, розраховані на постійне перебування на одному місці і не передбачають частих переміщень і використання в дорозі. Такі моделі зустрічаються значно рід...ше портативних; більшість з них являє собою досить великі конструкції, розраховані на установку 2 і більше накопичувачів і нерідко представляють собою свого роду «NAS-сервера без мережевих функцій». Втім, зустрічаються і моделі на 1 слот — від портативних аналогів вони зазвичай відрізняються наявністю підставки, що дозволяє ставити кишеню вертикально (щоб він займав менше місця на столі), і живлення від БЖ.

Зі свого боку, внутрішні кишені різних призначень мають таку специфіку:

— Для ноутбуків. Дана різновид зазвичай призначаються для встановлення накопичувачів форм-фактора 2.5" або M. 2 у відсік для приводу оптичних дисків (CD/DVD) — через компактних розмірів ноутбуків це нерідко буває єдиний можливий спосіб встановлення додаткового накопичувача.

— Шасі. Кишені, призначені для звичайних настільних ПК. Зазначимо, що терміном «шасі» традиційно позначають лише одну особливу різновид таких кишень — так звані Mobile Rack, відомі в народі як «санчата». Основне призначення таких аксесуарів полягає в тому, щоб забезпечити можливість швидкої перестановки накопичувачів з одного корпусу в інший. Для цього в конструкції передбачається дві частини: основа, яка монтується в слот 5.25" на корпусі, і знімний картрідж, в який безпосередньо встановлюється накопичувач. Для запобігання крадіжки або несанкціонованого фізичного доступу «санчата» можуть оснащуватися замком, блокуючим зняття накопичувача. Подібні пристосування в наш час застосовуються досить рідко, переважно під час роботи з дисковими масивами, а також в деяких інших специфічних випадках — наприклад, щоб після закінчення робочого дня можна було забрати диск з матеріалами з собою або заховати його в сейф для забезпечення конфіденційності.
Інша різновид кишень для ПК — адаптери для встановлення накопичувачів у позаштатні посадкові місця. Класичний випадок — використання «ноутбучного» накопичувача 2.5" в гнізді 3.5" настільного корпусу, але в наш час зустрічається і більш специфічний варіант — використання SSD M. 2 накопичувача в якості плати розширення PCI-E (докладніше див. «Форм-фактор»).

— Для сервера. Серверних систем найчастіше доводиться мати справу з великими об'ємами інформації, для якої потрібна висока надійність і/або швидкість доступу. У світлі цього більшість кишень даного призначення розраховані на декілька накопичувачів (від двох до шести) — це дозволяє забезпечити потрібні обсяги і при необхідності організувати RAID-масив того чи іншого рівня. Водночас вбудована підтримка RAID (див. нижче) в подібних пристроях не зустрічається — її простіше і розумніше організувати засобами самого сервера. Також варто відзначити, що за способом установки дисків такі кишені зазвичай належать до «санчатах» (див. «Шасі» вище) — це дає додаткову зручність, даючи змогу, наприклад, швидко змінювати вийшов з ладу накопичувачі в RAID-масиві. У серверних кишенях можуть застосовуватися спеціалізовані інтерфейси підключення на зразок SAS, хоча більшою популярністю користується все ж традиційний SATA.

Форм-фактор накопичувача, на який розрахований кишеню.

Такі аксесуари робляться під стандартні форм-фактори внутрішніх накопичувачів: 3.5", 2.5" (нерідко — під обидва відразу), а також M. 2 SSD. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— HDD 3.5". 3,5 дюйма — традиційний форм-фактор внутрішніх накопичувачів для повнорозмірних ПК. Відповідно і внутрішні кишені під цей форм-фактор використовуються виключно в ПК або серверах, для ноутбуків вони занадто громіздкі; причому більшість таких кишень являє собою шасі-«санчата» (див. «Призначення»). Зовнішні ж рішення виходять більш громіздкими, ніж моделі під 2.5", проте завдяки відсутності жорстких обмежень на розмір ємні накопичувачі під такі кишені коштують помітно дешевше мініатюрних аналогів тієї ж місткості. Також відзначимо, що більшість 3.5-дюймових накопичувачів являють собою саме традиційні жорсткі диски (або гібридні пристрої SSHD), SSD-модулі в даному форм-факторі практично не випускаються.

— SSD або HDD 2.5". Форм-фактор 2.5" першопочатково був створений як «ноутбучний», саме йому відповідає більшість накопичувачів в сучасних лептопах. Тому внутрішні кишені цього форм-фактора призначаються переважно для ноутбуків; класичний варіант такого аксесуара — адаптер для установки накопичувача у слот приводу оптичних дисків. У моделях для ПК цей варіант особливого поширення не отримав — сучасн...і десктопи зазвичай мають не тільки 3.5-дюймові, але і 2.5-дюймові відсіки для накопичувачів; а як швидкознімних «санчат» з низки причин зручніше використовувати рішення на 3.5" (див. вище). А ось для серверів випускаються внутрішні кишені даного форм-фактора — на кілька слотів; вони зазвичай являють собою шасі-«санчата».Що стосується зовнішніх моделей, то кишені під 2.5" помітно мініатюрніша 3.5" аналогів, однак накопичувачі під них обходяться дорожче в перерахунку на гігабайт місткості (особливо при великих об'ємах).

— SSD або HDD 2.5"/3.5". Моделі, розраховані відразу на два форм-фактора. Сенс даної маркування залежить від конкретної різновиди кишені. Так, у зовнішніх моделях і док-станціях (див. «Тип») зазвичай мається на увазі можливість встановити в кишеню накопичувач будь-якого з двох форм-факторів, на вибір. Зазвичай, відсіки або гнізда в таких моделях першопочатково розраховані під 3.5", а для фіксації в таких гніздах 2.5-дюймових накопичувачів використовуються спеціальні заглушки (варто враховувати, що в доках таких заглушок може бути менше, ніж гнізд). Аналогічна конструкція застосовується у внутрішніх моделях для серверів, а також шасі для ПК, що мають вигляд «санок» (див. «Призначення»). Проте в моделях для ПК зустрічається і інший варіант — адаптери для розміщення HDD/SSD на 2.5" в слотах форм-фактор: 3.5"; такі аксесуари також включаться в дану категорію.

— SSD M. 2. Форм-фактор, розроблений спеціально для мініатюрних внутрішніх комплектуючих, включаючи твердотільні накопичувачі. Розміри M. 2-периферії становлять від 12 до 30 мм в ширину і від 16 до 110 мм у довжину, підключаються такі комплектуючі через однойменний роз'єм. Зовнішні кишені даного форм-фактора відрізняються компактними розмірами. Зі свого боку, внутрішні моделі найчастіше являють собою ноутбучні рішення для встановлення SSD в слот приводу оптичних дисків. Однак зустрічається також досить специфічний варіант — пристосування для ПК, що дозволяють підключати M. 2-накопичувачі в слот PCI-E (зразок окремої звукової карти або іншої плати розширення).
Варто враховувати, що підключення по M. 2 може здійснюватися як на основі PCI-E, так і на основі SATA; докладніше див. «Інтерфейс накопичувача», тут же відзначимо, що даний момент і сумісність з конкретним накопичувачем варто уточнювати окремо.

Спосіб підключення кишені зі встановленим накопичувачем до комп'ютера, передбачений у конструкції.

Зазначимо, що цей параметр уточнюється лише у випадках, коли інтерфейс підключення відрізняється від інтерфейсу накопичувача (див. вище). Подібна особливість характерна для всіх зовнішніх моделей і док-станцій (див. «Тип»): у наш час вони найчастіше використовують USB 3.2 gen1, рідше USB 2.0 або USB З тієї чи іншої версії (див. нижче). У внутрішніх рішеннях роз'єм накопичувача вкрай рідко відрізняється від роз'єму самої кишені, хоча трапляються і винятки.

Також варто сказати, що у зовнішніх моделях спосіб підключення зазвичай визначається типом комплектного кабелю; при цьому такій кабель часто робиться знімним, з можливістю заміни на шнур з іншим типом штекера.

Що ж до конкретних способів підключення, то їх основні особливості:

- USB 2.0. USB використовується для підключення зовнішньої периферії, у тому числі кишень; це найпопулярніший сучасний інтерфейс такого призначення. А версія 2.0 є найстарішим стандартом USB із актуальних на сьогодні. Можливості такого підключення дуже скромні - зокрема, потужність живлення через роз'єм становить 2,5 Вт, а максимальна швидкість передачі даних не перевищує 480 Мбіт/c. Це помітно повільніше, ніж навіть у SATA 2 (3 Гбіт/с), не кажучи вже про SATA 3 (6 Гбіт/с); наприклад що в цілому дан...ий стандарт вважається застарілим, а в кишенях із цим типом підключення загальна швидкість роботи обмежується якраз можливостями USB 2.0. Тим не менш, підтримка цього інтерфейсу коштує недорого; для нескладних завдань, які пов'язані з великими обсягами інформації, його нерідко виявляється цілком достатньо; до того ж пристрої USB 2.0 повністю сумісні з портами USB новіших версій. Так що в наш час все ще можна зустріти кишені з цим типом підключення - це в основному найпростіші та найдешевші моделі.

- USB 3.2 gen1. Підключення до повнорозмірного роз'єму USB (не USB З), що відповідає версії 3.2 gen1. Ця версія (раніше відома як USB 3.1 gen1 і USB 3.0) є безпосередньою спадкоємицею USB 2.0, вона забезпечує у 10 разів більшу швидкість передачі даних – до 4,8 Гбіт/с – а також вищу потужність живлення. Згадана швидкість практично один за одним відповідає можливостям популярного внутрішнього інтерфейсу SATA 3; тому кишені з цим типом підключення в наш час надзвичайно поширені.

- USB З 3.2 gen1. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen1. За можливостями даний спосіб ідентичний описаному вище "звичайному" USB 3.2 gen1, різниця полягає лише в типі роз'єму. USB З - це відносно новий стандарт, який застосовується як у стаціонарній, наприклад і в портативній електроніці. Такий роз'єм помітно менший за стандартний USB-A (трохи більший за microUSB), при цьому він має зручну двосторонню конструкцію. Втім, саме в комп'ютерах і навіть ноутбуках порти USB З використовуються помітно рідше повнорозмірних USB, тому в кишенях цей варіант зустрічається порівняно рідко.

- USB З 3.2 gen2. Підключення до гнізда USB З, що відповідає версії 3.2 gen2. Докладніше про USB З в цілому див. А версія USB 3.2 gen2 (раніше відома як 3.1 gen2 або просто 3.1) є спадкоємицею 3.2 gen1 з ще більше просунутими характеристиками: максимальна швидкість підключення в даному стандарті становить 10 Гбіт/с. З іншого боку, для SATA-накопичувачів подібна швидкість зайва, підтримка цієї версії обходиться досить дорого, а порти підключення USB З 3.2 gen2 зустрічаються поки що порівняно рідко. Тому і в кишенях даний варіант поширення не отримав: він передбачається лише в окремих моделях під M.2 SSD з підключенням PCI-E, де швидкість роботи внутрішнього інтерфейсу вимірюється вже десятками гігабіт в секунду.

- PCI-E. Підключення до стандартного слота PCI-E на материнській платі. Іншими словами, подібні кишені підключаються до комп'ютера тим же способом, що відеоадаптери, звукові карти та інші плати розширення. Така конструкція використовується в окремих внутрішніх моделях для накопичувачів форм-фактору M.2 SSD; за допомогою такої кишені можна підключити подібний накопичувач до настільного ПК навіть у тому випадку, якщо власні порти М.2 на материнці зайняті, недоступні, не підходять для підключення (наприклад, використовують інтерфейс SATA, тоді як накопичувач зроблений під PCI-E), або взагалі відсутні.
Зазначимо, що подібні кишені зазвичай без проблем сумісні з модулями SSD під M.2 PCI-E, а ось сумісність з M.2 SATA варто уточнювати окремо (хоча зустрічається і такій функціонал). Також варто сказати, що PCI-E слоти та пристрої під них можуть мати різне кількість ліній, і загальне правило тут таке: кількість ліній у слота на «материнці» має бути не меншим, ніж у плати, що підключається. Втім, у кишенях з таким підключенням зазвичай передбачається не більше 4 ліній, наприклад що підключати їх можна до роз'ємів PCI-E, починаючи з 4x.

- IDE. Застарілий інтерфейс для підключення внутрішніх накопичувачів. У сучасних кишенях зустрічається дуже рідко - в окремих моделях, призначених для встановлення сучасних або HDD/SSD в застарілі комп'ютери без SATA та інших актуальних роз'ємів.

Основний матеріал, з якого виготовлений корпус кишені.

— Пластик/гума. У цю категорію включені моделі, що використовують в конструкції корпусів пластик та/або гуму. Конкретне співвідношення і особливості застосування цих матеріалів бувають різними: корпус може бути суцільнопластиковим, мати гумові накладки по торцях для підвищення захисту від ударів, бути повністю покритий гумою тощо. А в чохлах (див. «Тип») ці матеріали можуть доповнюватися іншими — наприклад, EVA, неопреном або навіть тканиною. В будь-якому випадку, пластикові/гумові корпуси зустрічаються виключно у зовнішніх моделях, включаючи док-станції. Такі кишені дещо поступаються металевим по міцності і надійності, однак коштують вони дешевше, а при нормальному повсякденному використанні згадана різниця не є критичною.

— Сталь. Корпуси, виконані з металу — найчастіше саме із сталі, але зустрічаються й інші варіанти (наприклад, алюмінієві сплави). У внутрішніх кишенях зустрічається тільки цей варіант — це обумовлено рядом особливостей подібних аксесуарів. Що стосується зовнішніх моделей в подібному виконанні, то вони значно міцніше і надійніше пластикових, до того ж металевий корпус створює додаткове відчуття солідності. Зворотний недолік цих переваг — більш висока ціна.

Кількість окремих слотів під накопичувачі, передбачене в конструкції кишені, простіше кажучи — кількість накопичувачів, на яке розрахована дана модель.

Крім моделей на один слот, в наш час можна зустріти і більш місткі рішення — на два накопичувача, а то і більше. Подібна «многозарядность» зустрічається в трьох різновидах пристроїв. Перша — це великоформатні кишені стаціонарного призначення (див. вище), що працюють у форматі окремих сховищ для великої кількості даних. Такі моделі можуть підтримувати масиви RAID (див. вище) та інші спеціальні функції. Другий тип пристроїв більш ніж на один слот — окремі док-станції (див. «Тип») зі схожим функціоналом. Третій тип — серверні моделі (див. «Призначення») з внутрішньою установкою; вони знову ж допускають організацію масивів, але вже засобами самого сервера.

Зазначимо, що зовнішні пристрої з одним слотом можуть мати живлення від USB-порту, але ось декілька накопичувачів в цьому разі неминуче вимагають окремого БЖ (див. «Живлення»).

Максимальний об'єм накопичувача, підтримуваний кишенею. У моделях на кілька дисків/SSD (див. «Слотів для накопичувачів») у цьому пункті вказується найбільший сумарний об'єм, підтримуваний пристроєм; поділивши цей обсяг на кількість слотів, можна визначити максимальний обсяг кожного окремого диска.

Обмеження щодо максимального об'єму актуально переважно для зовнішніх моделей, включаючи док-станції (див. «Тип»). Це пов'язано з тим, що для накопичувача і для підключення самого кишені в таких моделях застосовуються принципово різні інтерфейси (найчастіше SATA і USB відповідно, детальніше див. вище). Для нормальної взаємодії таких інтерфейсів необхідний електронний контролер; а чим більше об'єм встановленого накопичувача (накопичувачів) — тим вище вимоги до продуктивності такого контролера.

Варто враховувати, що за інших рівних умов підтримка великих обсягів обходяться дорожче, та й самі місткі накопичувачі коштують недешево. Тому при виборі за цим показником варто враховувати реальні потреби, а не гнатися за максимальними цифрами.