Післядотик
Наявність в клавіатурі функції послекасанія (aftertouch). Суть цієї функції полягає у відстеженні сили тиску на клавішу після її натискання. На практиці це означає, що в моделях з післядотиком можна керувати звуком не тільки за рахунок сили та швидкості натиснення на клавішу, але і за рахунок зміни тиску на неї після натискання; це дає додаткові можливості і дозволяє використовувати різні специфічні прийоми гри. Конкретні способи зміни звуку, «прив'язані» на aftertouch, можуть бути різними, залежно від виставлених налаштування синтезу: наприклад, при запису партії гітари можна підв'язати до цієї функції невелика зміна тону і імітувати підтяжку струн, при запису саксофона — змінювати гучність нот, і т. ін.
У відносно недорогих моделях для стеження за післядотиком використовується загальний датчик, що відслідковує середню силу тиску на всі натиснуті клавіші; у більш прогресивних встановлюються окремі датчики для кожної клавіші.
Контролер висоти тону
Наявність в клавіатурі
контролера висоти тону (Pitch Bend).
Цей контролер зазвичай має вигляд невеликого колеса або важеля, при русі якого висота звучної ноти злегка змінюється. Це дозволяє використовувати деякі специфічні прийоми гри — наприклад, імітувати підтяжку струн на гітарі.
Контролер модуляції
Наявність в клавіатурі
контролера модуляції.
Цей контролер дозволяє злегка змінювати гучність звучної ноти. Використовується він переважно для досягнення характерного «подрагивающего» звучання, яке може використовуватися і як художній прийом, і для імітації живого виконання на тому чи іншому інструменті.
Управління транспортом
Наявність в клавіатурі функції
управління транспортом.
В даному випадку мова звичайно йде про підтримку стандарту MIDI Machine Control, призначеного для управління зовнішнім звукозаписним і відтворює обладнанням. Така підтримка фактично перетворює клавіатуру в зовнішній пульт ДК, даючи змогу віддавати з неї команди «Відтворення», «Стоп», «Пауза», «Перемотування» (вперед і назад) і «Запис». Для цього в конструкції передбачається окрема панель з набором відповідних кнопок.
Педи
Кількість
педів, передбачених у конструкції клавіатури.
Педи являють собою допоміжні органи керування у вигляді характерних площадочек, зазвичай квадратних. Площадочки реагують на дотики, на кожну з них можна підв'язати певний звук або навіть послідовність звуків. Один з найпопулярніших способів застосування педів — відтворення ударних або інших ритмічних інструментів.
Регулятори (енкодери)
Кількість
регуляторів-енкодерів, передбачених у конструкції клавіатури.
Такий регулятор має вигляд поворотної ручки, за допомогою якої можна керувати різними функціями пристрою, до якого підключена клавіатура — наприклад, повертати віртуальні регулятори в програмі для запису і обробки звуку. При цьому зазначимо, що повноцінний енкодер здатний обертатися на 360° і повертатися на будь-який кут в будь-яку сторону, проте в клавіатурах можуть зустрічатися і ручки з обмеженим сектором повороту — вони також можуть називатися енкодерами. Однозначної переваги не має ні один з цих варіантів: в одних випадках зручніше необмежений сектор повороту, в інших — обмежений.
Bluetooth
Бездротовий інтерфейс для прямого зв'язку між пристроями. Моделі з таким інтерфейсом зазвичай допускають підключення не тільки до комп'ютерів і ноутбуків, оснащений модулями
Bluetooth, але і до портативних гаджетів на зразок смартфонів або планшетів (за наявності відповідних додатків). Радіус дії зв'язку при цьому становить кілька метрів (до 10 м в межах прямої видимості), а відсутність дроту позбавляє від зайвих клопотів з підключенням і забезпечує додаткову зручність.
Функція програмування
Можливість програмувати додаткові органи управління клавіатури — кнопки, педи, фейдери (див. вище) і т. ін. — привласнюючи їм ту чи іншу функцію на свій розсуд. Така можливість дозволяє оптимально підлаштувати інструмент під свої потреби і переваги. Зазначимо, що спосіб програмування може бути різним: найчастіше змінювати налаштування потрібно через комп'ютер, проте в деяких моделях це можна зробити і вбудованими засобами.