Порівняння Roland FP-10 vs Roland GO:PIANO

Кількість клавіш, передбачене на клавіатурі цифрового піаніно.

Від кількості клавіш залежить безпосередній діапазон інструменту — тобто набір нот, який можна брати на ньому, не вдаючись до октавного перенесення або транспонированию (див. нижче). Більшість цифрових піаніно мають 88 клавіш — це стільки ж, скільки на звичайному фортепіано; таким чином, діапазони в електронних інструментах найчастіше збігаються зі справжніми піаніно. Проте, випускаються і зменшені моделі — зазвичай на 61 або 73 клавіші (як у більшості синтезаторів). Така кількість клавіш зустрічається у двох видах цифрових піаніно — у недорогих моделях початкового рівня і в деяких професійних інструментах, розрахованих переважно на «жанрову» музику (рок, госпел тощо), а не на класичні фортепіанні партії.

Тип механіки, використовуваний в клавішах цифрового піаніно.

— Молоточкова. Механіка, максимально імітує відчуття від гри на справжньому фортепіано. Молоточкові клавіатури не тільки забезпечують залежність динаміки звуку від швидкості і сили натискання — вони ще забезпечують характерний відгук при кожному натисканні. Подібна складна механіка і недешева, проте вона вважається найбільш прогресивною і підходящої для цифрових піаніно, а тому використовується в більшості моделей.

— Активна. У разі цифрових піаніно активну клавіатуру можна описати як спрощену версію описаної вище молоточкової. Звук, відтворений при натисканні на клавіші, теж залежить від сили і швидкості натискання, однак самі клавіші мають меншу жорсткість і не дають повноцінного відчуття фортепіанної клавіатури. З іншого боку, така механіка і обходиться дешевше. Як наслідок, вона зустрічається переважно в бюджетних моделях, а також деяких професійних інструментах, позиціонуються швидше як електрооргани.

Третiй різновид механіки — пасивна — припускає, що при кожному натисканні клавіші гучність буде однаковою, незалежно від сили і швидкості натискання. Такі клавіатури в цифрових піаніно не використовуються — вони занадто примітивні і є малофункціональними для даного класу інструментів; проте в моделях з регулюванням чутливості може передбачатися перемикання клавіатури «пасивний» формат (детальніше див. нижче).

Жорсткість характеризує зусилля, з яким необхідно натискати на клавіші цифрового піаніно.

— Зважена. Зважені клавіатури характеризуються високою жорсткістю, з незвички вони можуть здатися не дуже зручними. Водночас така жорсткість є невід'ємною рисою клавіш традиційного фортепіано. Тому всі молоточкові клавіатури (див. «Механіка») за визначенням робляться тільки зваженими (а адже саме цей тип механіки характерний для більшості цифрових піаніно). Мало того, таку жорсткість має і більшість моделей з більш простий активної механікою — для забезпечення максимально можливого схожості з традиційними фортепіано.

— Напівзважена. Клавіатури відносно невисокою жорсткості, що не потребують такого зусилля при натисканні, як зважені, однак і менш достовірні по відгуку. Зустрічаються тільки в інструментах з активною механікою, та й то рідко, переважно серед моделей бюджетного рівня.

Технічно існує ще один різновид клавіатур — незважені, в яких кожна клавіша, образно кажучи, «провалюється» під пальцем, і зусилля при натисканні практично непомітно. Однак такі клавіатури не дають змогу адекватно регулювати зусилля при натисканні, що критично важливо при більш-менш професійному виконанні музики. Тому в цифрових піаніно невиважені клавіші не зустрічаються

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна переважно для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість вбудованих тембрів звучання, передбачених у цифровому піаніно.

Незважаючи на назву, цифрові піаніно вкрай рідко конструюються в розрахунку на імітацію звуку фортепіано — електронна «начинка» дозволяє передбачити в них і інші тембри звучання. Крім того, навіть фортепіано має свої різновиди — приміром, серед роялів виділяють 6 основних класів, від великого концертного до мініатюрного. Так що вбудовані тембри можуть охоплювати як різні види фортепіано, так і інші інструменти та звукові ефекти.

Велика кількість і різноманітність тембрів в цифрових піаніно загалом не настільки великі, як у синтезаторах, однак і в даній категорії зустрічаються досить «заряджені» моделі, на сотню тембрів і більше (в самих багатофункціональних ця кількість може перевищувати 900). Втім, спеціально шукати «мультиинструментальную» модель стоїть в тому випадку, якщо Ви не мають наміру обмежуватися звуком фортепіано і хотіли б мати більшу свободу вибору. При цьому варто пам'ятати, що конкретний набір тембрів може бути різним.

Якщо ж інструмент купується виключно як піаніно — то тут, навпаки, варто звернути увагу насамперед на рішення з невеликим числом тембрів. Такі моделі не тільки обходяться дешевше «універсалів» — вони можуть ще й звучати краще (за рахунок того, що тембрів мало і виробник може уважніше підійти до якості звучання кожного вбудованого «інструмента»).

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.

Можливість накладення один на одного окремих тембрів, передбачених у інструменті (або завантажених в пам'ять користувачем). Простіше кажучи, накладення тембрів дозволяє відтворювати партію відразу на двох тембрах — наприклад, доповнити звук рояля звуком скрипки. Це дозволяє досягати більш багатого і оригінального звучання.

Конкретні комбінації тембрів можуть бути записані в пам'яті, однак у багатьох моделях користувач сам може вибрати поєднання на свій розсуд. Втім, ці деталі не завадить уточнити окремо.

Можливість поділу клавіатури на дві частини таким чином, щоб партії лівої і правої руки виконувалися в різних тембрах. Це дозволяє одночасно виконувати на інструменті дві різноголосі партії — наприклад, супроводжувати мелодію акордами фортепіано струнного оркестру або звуками органу. Конкретні поєднання тембрів переважно заздалегідь записані в пам'яті, однак є моделі, в яких музикант сам може вибрати тембри під кожну частину клавіатури.

Наявність в цифровому піаніно функції октавного перенесення.

Дана функція дає можливість «зрушити» звук на певне число октав вгору або вниз, наприклад, таким чином, щоб на клавішах першої октави звучав басовий регістр, або навпаки, перша октава «з'їхала» нижче, у баси, а на її місці звучали ноти другої або навіть третьої октави.

Дана функція помітно розширює діапазон інструменту, даючи змогу брати ноти, першопочатково не охоплені клавіатурою. Це особливо важливо для інструментів на 61 або 73 клавіші (див. «Кількість клавіш»), однак октавне перенесення нерідко зустрічається і в повнорозмірних 88-клавішних моделях — він може виявитися зайвим при поділі клавіатури (див. вище), коли доступний для кожної руки діапазон помітно скорочується, а партія може бути дуже низької або дуже високої. Втім, є й інші варіанти застосування перенесення — наприклад, щоб при грі оновленого варіанта мелодії не доводилося переміщатися з звичних октав.