Порівняння Fender CD-60 vs Cort Earth 100

Конструкція корпусу гітари, включаючи обидві деки і обичайку. Для цих деталей можуть застосовуватися два основних різновиди деревини: цільна (solid) і листкова (більш відома як фанера). Фанера дешевше цільної деревини, однак програє їй за акустичними властивостями. Тому тип деки в характеристиках зазвичай вказують тільки в тому випадку, якщо в ній є цілісна деревина. Втім, якщо даних по деці не наводиться — це не означає, що інструмент виконані цілком з фанери; крім того, варто відзначити, що деякі види фанери за акустичними властивостями впритул наближаються до цільного дерева. Тому, не маючи інформації за конструкцією деки, має сенс орієнтуватися насамперед на цінову категорію інструменту.

Варіанти ж з цільного дерева можуть бути такими:

— Цільний верх. Також використовується англійська назва — solid top. Йдеться про інструменти, у яких з цілісної деревини виконана тільки верхня дека — інший корпус зроблений з фанери. Цей варіант є непоганим компромісом між якістю звучання і доступною ціною, він досить популярний в гітарах середнього рівня.

— Повністю цілісна. Корпус, в якому з цільного дерева виконані всі деталі — обидві дека і обичайка. Це найбільш прогресивний варіант з точки зору акустики — тим більше, що у деяких порід дерева з часом акустичні властивості навіть поліпшуються (за умови, що це саме цільне дерево). Однак повністю цільний корпус обходиться досить дорого,...тому цей варіант зустрічається переважно у висококласних професійних інструментах.

Тип анкера, передбаченого в конструкції грифа гітари.

Анкер являє собою довгий металевий стрижень, розташований усередині грифа гітари (вздовж нього). Він призначений для того, щоб забезпечувати потрібну жорсткість і запобігати деформацію грифа через натягу струн. Ця функція актуальна для моделей, що використовують металеві струни — насамперед акустичних (див. «Тип»); гітар під нейлон анкер в принципі не потрібен.

Нерідко передбачається можливість регулювати силу натягу анкера — для зміни ступеня прогину грифа. Це може стати в нагоді як для підстроювання під уподобання гітариста, так і для виправлення деформацій грифа, що виникають з часом.

Зазначимо, що відсутність інформації по анкеру ще не означає відсутності останнього: деякі виробники просто не варті згадати його в основних даних по інструменту. Так що в подібних випадках можна спробувати знайти більш детальну інформацію щодо обраної моделі.

Конкретні варіанти анкеру можуть бути такими:

— Одинарний. Анкер у вигляді одиничного стрижня — найбільш простий і недорогий варіант. Водночас міцності і жорсткості такого стрижня здебільшого цілком достатньо.

— Подвійний. Спарений анкер, що складається з двох стержнів. Пара стрижнів забезпечує підвищену міцність і надійність в порівнянні з одинарним анкером, а також дає додатковий захист від бічних деформацій грифа (відхилення вправо/вліво). У той же подвійний анкер обходиться недешево, притому що описані переваги реально в...ажливі хіба що в професійній музиці, де неприпустимі навіть найменші відхилення від еталонного звучання. Тому подвійний анкер зустрічається переважно в інструментах преміумкласу.

— Відсутня. Повна відсутність анкера в конструкції грифа. Незважаючи на корисні властивості цієї деталі, її використання виправдано далеко не завжди: наприклад, гриф може виконуватися з міцних і пружних матеріалів, добре «працюють» і без додаткового посилення. Ще один сенс цілісної конструкції полягає в тому, що установка металевого стрижня порушує однорідність грифа і може погіршити акустичні характеристики інструменту, що буває критично для висококласних моделей. Зазначимо, що відсутність анкера окремо вказується тільки для акустичних гітар та іншого інструменту з металевими струнами; в «нейлонових» моделях стрижні не використовуються за визначенням, і її відсутність нема чого спеціально уточнювати.

Наявність кейса або чохла в комплекті поставки інструменту (що саме входить в комплект, потрібно уточнювати в кожному випадку окремо).

Кейсом називають футляр з жорстких матеріалів, чохлом — з м'яких, в цьому і полягає основна відмінність між цими видами аксесуарів. В іншому вони схожі: і кейс, і чохол передбачаються насамперед для зручності транспортування інструмента. Для цього в конструкції передбачаються ручки, плечові ремені та інші пристосування, що полегшують перенесення, а також відділення для додаткових аксесуарів (змінних струн, тюнерів тощо). Втім, і зберігати інструмент бажано в чохлі або кейсі — для захисту від пилу та інших несприятливих факторів.

«Рідний» кейс/чохол хороший тим, що оптимально підходить під конкретну модель гітари і відразу продається разом з нею, позбавляючи власника від зайвих пошуків. З іншого боку, виробники нерідко включають в комплект найпростіші різновиди футлярів, з мінімальними додатковими можливостями і вельми скромною ступенем захисту. Особливо це актуально для чохлів, які можуть виконуватися з тонкої матерії і підходити хіба що для недалеких переміщень в теплу погоду без дощу. Тому іноді розумніше купити чохол окремо.

Наявність ременя в комплекті постачання інструменту.

Ремінь дозволяє повісити гітару на плече. Це не тільки дає гітаристу додаткові можливості при грі (наприклад, можна з комфортом грати стоячи), але й може стати в нагоді для транспортування інструменту — його можна повісити за спину, звільнивши руки (хоча в цьому разі не завадить додатково переконатися в надійності ременя). Ремені продаються окремо, однак комплектний аксесуар з визначення оптимально підходить для гітари, до того ж для його придбання не потрібно витрачати додаткові сили і час.

Наявність тюнера в комплекті постачання інструменту. Зазначимо, що в даному випадку мова йде про окремому пристрої; електроакустичні гітари (див. «Тип») зазвичай оснащуються модулем, вбудований прямо в темброблок, тому для них така комплектація не актуальна.

Тюнер призначений для налаштування гітари — точніше, для полегшення налаштування: він визначає, наскільки звучання кожної струни відповідає еталонній ноті, і повідомляє про це гітаристу. Зазначимо, що функціонал тюнерів може бути різним, і характеристики комплектного приладу в кожному разі варто уточнювати окремо. Так, найпростіші моделі першопочатково «заточені» під стандартний шестиструнної лад і можуть відображати лише те, у яку сторону (вище або нижче) звучання струни відрізняється від стандартного. Такі тюнери недорогі, проте підходять лише для невимогливих музикантів. Більш прогресивні моделі можуть визначати звучить ноту і конкретну частоту звуку, вказувати ступінь відхилення від еталону; є прилади з можливістю зміни тональності ладу або навіть типу ладу. Ці функції можуть стати професійним гітаристам.

Наявність медіаторів в комплекті поставки гітари.

Медіатор являє собою невелику пластину, якій гітарист витягує звук з струн. Таким способом можна отримати більш яскраве, чисте і дзвінке звучання, ніж при грі пальцями (причому як на нотах, так і на акордах); тому багато музиканти воліють використовувати медіатори.

Медіатори можуть розрізнятися за жорсткістю; оптимальний варіант залежить насамперед від уподобань гітариста. У світлі цього гітари якщо і комплектуються медіаторами, то, зазвичай, декількома відразу — це дозволяє музикантові вибрати найбільш відповідний варіант.