Витрата води
Витрата води під час роботи верхнього душу (див. «Комплектація»). Вказується за кількістю води, що проходить через лійку при повністю відкритому крані і тиску води 3 бар (стандартний тиск побутового водопроводу).
Чим вище пропускна здатність лійки — тим більш потужним і інтенсивним виходить душ. З іншого боку, висока витрата буде небажаною, якщо воду потрібно економити — наприклад, якщо встановлені лічильники або якщо вода подається з бойлера з невеликим об'ємом. Крім того, варто пам'ятати, що лійки можуть мати різні параметри і особливості подачі води. Так що, підібравши лійку з потрібними параметрами, можна отримати приємний і ефективний верхній душ навіть при
невисокій витраті води. Власне, невисоким в даному випадку вважається значення до 10 л /хв; середній показник — 10 – 20 л/хв, а в найпрогресивніших лійках пропускна здатність може досягати 30 л/хв і навіть більше.
Налаштувань струменя
Кількість
налаштувань струменя, передбачене в комплектній ручній або гігієнічній лійці (див. «Комплектація»). Втім, гігієнічні лійки зазвичай робляться
однорежимними — цього цілком достатньо з урахуванням застосування. А от у звичайних ручних лійках налаштувань може бути і декілька, що дозволяє змінювати характеристики струменя за бажанням користувача — наприклад, замість звичайних тонких струйок включати жорсткий струмінь з однієї великої форсунки або суцільний «м'який» потік з води, наповненої бульбашками повітря. Конкретний набір налаштувань може бути різним, його варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі чим більше варіантів — тим ширший вибір у користувача і тим складніше і дорожче сама лійка.
Витрата води
Пропускна здатність ручної лійки душа, іншими словами — кількість води, що видається нею за хвилину при повністю відкритих кранах. Оскільки пропускна здатність пов'язана не тільки з конструкцією лійки, але і з тиском у водопроводі, у характеристиках прийнято вказувати середнє значення — при стандартному тиску 3 бар.
Чим вище цей параметр, тим більш інтенсивний вплив на тіло може надавати душ. Водночас велика витрата може стати проблемою за наявності лічильників води або при обмежених запасах — наприклад, якщо гаряче водопостачання здійснюється за допомогою бойлера. Також відзначимо, що
невисоку пропускну здатність можна компенсувати за рахунок певних налаштувань струменя.
Дивертор
Дивертор являє собою пристрій, за допомогою якого потік води можна перемикати між окремими компонентами системи — наприклад, виливом (при його наявності) і душовою лійкою, або між лійкою і верхнім душем. Конструктивне виконання такого пристрою і спосіб управління ним можуть бути різними; в сучасних душових системах можна зустріти, зокрема, такі варіанти:
— Важільний. Дивертори у вигляді поворотного важеля; найчастіше цей важіль безпосередньо рухає клапан, що перемикає потік води, проте в прогресивних моделях зустрічається і електронний принцип роботи. У будь-якому разі важільні перемикачі найбільш популярні в сучасних душових системах: вони дуже зручні і інтуїтивно зрозумілі в управлінні, а механічні дивертори цього типу ще й дуже прості і недорогі.
— Кнопковий. Дивертори цього типу мають вигляд кнопки; а ось конкретна її конструкція залежить від особливостей тієї чи іншої системи. У відносно простих механічних моделях (таких більшість) кнопка теж робиться механічною, і для перемикання на душову лійку її потрібно потягнути вгору. А перемикання у зворотний бік – з лійки на вилив або верхній душ — нерідко може здійснюватися не тільки вручну, але і автоматично, при перекриванні води. Завдяки цій функції при наступному відкритті крана вода починає йти не через душовий шланг, який може перебувати в непідходящому місці, а через вилив або верхній душ, що зазвичай не викликає проблем. У деяких моделях автоперемикання можна і заблокувати за бажанням користувача (...зазвичай поворотом кнопки у верхньому положенні).
Зі свого боку, в прогресивних електронних пристроях подібний дивертор зроблений у вигляді електричної кнопки, яка замикає контакти, що управляють клапаном.
– Поворотом виливу. Досить рідкісний і специфічний варіант: роль важеля, що управляє потоком води, виконує безпосередньо вилив, до основи якого підключений душовий шланг. Працює таке управління, як правило, наступним чином: поки вилив розташовується перпендикулярно корпусу змішувача (тобто спрямований у бік ванни або піддону) — вода надходить через нього; а для перемикання на душ вилив повертається, опиняючись під змішувачем. Подібні пристрої цікаво виглядають, та й у використанні зручні. З іншого боку, вони досить складні і дорогі, а сам вилив, з низки причин, зазвичай робиться досить коротким. Тому даний варіант не набув поширення.
– Поворотом виливу + кнопковий. Поєднання в одній системі відразу двох описаних вище диверторів. Як правило, поворот виливу відповідає за перемикання води між виливом і «душовою частиною», а кнопкою здійснюється перемикання між душовим шлангом і верхнім душем. Через складність і дорожнечу подібна комбінація зустрічається вкрай рідко.
