Під вагою бойка в даному випадку мається на увазі вага всієї головки — робочої частини молотка, надеваемой на рукоятку. На загальний вага інструменту впливає також ручка (іноді — досить значно), однак робочі характеристики майже цілком визначаються саме вагою головки. Тому саме цей показник зазвичай вказують в характеристиках і саме його мають на увазі, говорячи про вазі молотка загалом.
Кожна різновид молотків (див. «Тип») має свій діапазон ваги: так, столярні молотки випускаються у ваговій категорії від
100 г до 1 кг, слюсарні — до
2 кг, а вага кувалд починається приблизно з
1 кг і нерідко перевищує
10 кг. У спеціальних джерелах можна знайти детальні рекомендації по вибору ваги залежно від типу і планованих особливостей застосування. Тут же відзначимо, що за інших рівних більшу вагу позитивно позначається на силі удару, менший сприяє точності та акуратності.
Наявність у молотки спеціального
фіксатора для цвяха.
Такий фіксатор найчастіше має вигляд характерною фігурної прорізи на голівці. В цей проріз капелюшком вставляється цвях, утримується він зазвичай за допомогою магніту. Вістря цвяха при цьому виявляється спрямованим в тому ж напрямку, що і бойок молотка, а капелюшок впирається в край прорізи. Таким чином, якщо нанести досить сильний удар — цвях частково увійде в матеріал і закріпиться на ньому. Завдяки цьому на початковому етапі» забивання не потрібно притримувати цвях пальцями — а значить, немає ризику вдарити по них молотком. З іншого боку, при використанні фіксатора потрапити цвяхом строго певну точку вкрай складно — неминуче виникає відхилення як мінімум на кілька міліметрів, а то й сантиметрів. Так що фіксатори зустрічаються переважно в молотках для столярних (теслярських) і покрівельних робіт (див. «Тип») — такі роботи у багатьох випадках не вимагають високої точності і допускають згадані відхилення при забиванні цвяхів.
