Номінальна потужність паяльника; в моделях з регулюваннями (див. нижче) — максимальна номінальна потужність. Чим потужніший інструмент — тим інтенсивніше нагрівання, яке він забезпечує, тим краще він підходить для робіт з великими предметами, на зразок пайки товстих дротів, ремонту радіаторів тощо. Однак надлишкова потужність також небажана, як і недостатня: занадто «слабким» інструментом не вийде досягти нормальної якості пайки, а занадто «сильний» буде перегрівати деталі, що з'єднуються, і може призвести до їх пошкодження (не кажучи вже про надмірну витрату електроенергії). Тому вибирати паяльник за потужністю потрібно з урахуванням робіт, для яких його планується використовувати.
Так, малопотужні моделі до 10 Вт призначаються в основному для мініатюрних деталей і тонких робіт — на зразок пайки мікросхем. Оптимальним варіантом для побутового застосування вважається 25 – 35 Вт, для великих елементів можна використовувати і більш потужні моделі,
до 50 Вт; ці ж показники підійдуть більшості радіоаматорів. Паяльники на
50 – 100 Вт призначені переважно для товстих дротів, що зустрічаються, наприклад, в бортових мережах автомобілів; а велика потужність характерна для інструменту, розрахованого на великі конструкції: металеві ємності (каструлі, відра тощо), радіатори тих же авто тощо.
Окремий випадок являють собою моделі для зварювання пластикових труб (див. «Тип»): вони видають не
...менше 700 Вт, а в найбільш потужних моделях показники можуть перевищувати 2 кВт. Тут чим потужніше інструмент — тим крупніше труби, з якими він може працювати: так, 700 – 800 Вт вистачить на деталі діаметром 20 – 25 мм, а для труб 63 мм знадобиться не менше, ніж згадані 2 кВт.
Деякі паяльники мають регулятори потужності (див. нижче), що дає змогу підлаштовувати їх під ту чи іншу ситуацію і розширює можливості застосування.
Зазначимо, що сама по собі висока потужність не означає високої робочої температури — вона тільки полегшує і прискорює нагрівання.Найбільша температура, до якої паяльник може розігріти оброблюваний матеріал. Ця температура повинна бути достатня для того, щоб розплавити припій або інший оброблюваний матеріал (наприклад, поліпропілен в споюваних трубах), однак не занадто висока, щоб не перегрівати місце з'єднання. Тому вибір за даним показником залежить від особливостей планованих робіт.
Зазначимо, що в більшості побутових паяльників на 20 – 60 Вт максимальна температура варіюється в межах 300 – 400 °С — цього достатньо для роботи з більшістю припоїв, які застосовуються в радіотехніці. У більш потужних контактних моделях, а також паяльних станціях (див. «Тип») зустрічаються показники порядку 700 – 800 °С — це дозволяє без проблем працювати з тугоплавкими припоями, температура плавлення яких починається від 450 °С. Для моделей, розрахованих на пластикові труби, стандартним показником є 300 °С — саме така температура (або трохи більш низька, близько 280 °С) вважається оптимальною для пайки поліпропілену. А найбільш високі температури — 1300 °С і більше — здатні забезпечити газові паяльники (див. «Живлення»)
