Найбільший діаметр (товщина) гілки, з яких здатний впоратися інструмент.
Чим більше максимальний діаметр зрізу — тим потужніше дана модель, тим нижче ймовірність, що певна гілка виявиться інструменту «не по зубах». Водночас варто враховувати, що для забезпечення високої потужності потрібні довгі ручки і міцні леза, що відповідним чином позначається на габаритах, вазі і ціною. Тому вибирати за цим параметром варто з певним запасом, проте водночас цей запас не повинен бути занадто великим.
Що стосується конкретних цифр, то максимальний діаметр
20 мм і менше вважається відносно невеликим, проте його нерідко виявляється цілком достатньо для нескладних робіт.
21 – 30 мм — середнє значення,
31 – 40 мм — вище середнього, а в сучкорезах максимальна товщина може і
перевищувати 40 мм.
Наявність
знімного леза (лез) в конструкції інструмента. Ця особливість забезпечує додаткову зручність і економію. По-перше, лезо зазвичай зручніше точити і чистити, знявши його з інструменту; по-друге, зіпсоване лезо можна замінити на нове, куплене окремо — це дешевше, ніж купувати новий інструмент цілком.
—
Пластик.Порівняно простий і водночас досить практичний, як наслідок — поширений матеріал. Пластик відмінно протистоїть волозі, майже не холодить рук в прохолодну погоду, а коштує порівняно недорого. Що стосується міцності і надійності, то вони загалом дещо нижчі, ніж у металів, і більшість інструментів з пластиковими ручками розраховані переважно на нескладні роботи з порівняно невисокими навантаженнями. Тим не менше, бувають і винятки — наприклад, потужні сучкорізи, в яких для рукояток використовуються висококласні міцні сорти пластику. У будь-якому разі для додаткової зручності ручки з даного матеріалу нерідко доповнюються гумовими накладками.
—
Сталь. Ключовою перевагою сталі є висока міцність, що дозволяє застосовувати цей матеріал навіть у самих потужних інструментах, розрахованих на товсті гілки. Порівняно з іншим металом — алюмінієм — сталь важить трохи більше, проте коштує дешевше. Для додаткової стійкості до корозії і зручності в триманні сталеві рукоятки можуть покриватися фарбою або оснащуватися додатковими накладками, найчастіше з гуми або пластику.
—
Алюміній. Ще один метал, що застосовується для рукояток — поряд зі сталлю. Від неї алюміній відрізняється, з одного боку, меншою вагою і кращою стійкістю до корозії, з іншого — більш високою вартістю. Втім, різниця в ціні не така вже й велика, тому подібні рукоятки також досить попу
...лярні. Вони теж можуть оснащуватися різними накладками для додаткової зручності.
— Дерево. «Класика жанру», не вийшла з ужитку і в наші дні. Дерево приємне на дотик, не холодить руки в прохолодну погоду і непогано виглядає. По надійності цей матеріал пожна порівняти з пластиком: він поступається сталі та алюмінію, проте його цілком можна застосувати навіть в досить потужних інструментах. До однозначних недоліків дерева можна віднести слабку стійкість до подряпин і сколів. Через це випадкові контакти з гострими предметами можуть призвести до появи трісок, що загрожують скалками. Крім того, даний матеріал погано переносить постійний контакт з вологою, і зберігати інструмент з дерев'яними ручками бажано в сухому місці. Зазначимо, що з низки причин дерево застосовується переважно в одноручних інструментах.
