Порівняння LOWE 8.107 vs LOWE 1.109

Найбільший діаметр (товщина) гілки, з яких здатний впоратися інструмент.

Чим більше максимальний діаметр зрізу — тим потужніше дана модель, тим нижче ймовірність, що певна гілка виявиться інструменту «не по зубах». Водночас варто враховувати, що для забезпечення високої потужності потрібні довгі ручки і міцні леза, що відповідним чином позначається на габаритах, вазі і ціною. Тому вибирати за цим параметром варто з певним запасом, проте водночас цей запас не повинен бути занадто великим.

Що стосується конкретних цифр, то максимальний діаметр 20 мм і менше вважається відносно невеликим, проте його нерідко виявляється цілком достатньо для нескладних робіт. 21 – 30 мм — середнє значення, 31 – 40 мм — вище середнього, а в сучкорезах максимальна товщина може і перевищувати 40 мм.

Наявність знімного леза (лез) в конструкції інструмента. Ця особливість забезпечує додаткову зручність і економію. По-перше, лезо зазвичай зручніше точити і чистити, знявши його з інструменту; по-друге, зіпсоване лезо можна замінити на нове, куплене окремо — це дешевше, ніж купувати новий інструмент цілком.

Можливість регулювати довжину ручок або ширини їх розкриття у інструменту, підлаштовуючи його під ті чи інші ситуації.

Більш довгі ручки хоч дають змогу дотягнутися далі і досягти великих зусиль на лезі (за рахунок великої довжини важеля); коротші, зі свого боку, роблять інструмент більш компактним і маневреним. В цих моментах і полягає сенс даної регулювання: в обмежених умовах ручки можна скоротити, звівши довжину інструменту до мінімуму, а якщо місця вистачає — подовжити, щоб знизити зусилля різання і одночасно підвищити його ефективність.

Зазначимо, що в деяких моделях, крім довжини, може регулюватися також відстань між ручками — для підстроювання під особисті особливості користувача. Цей момент варто уточнювати окремо.

Ця особливість означає, що одна з рукояток інструменту здатна обертатися навколо поздовжньої осі. Поворотною рукояткою оснащуються виключно секатори (див. «Тип») одноручной конструкції, а сенс такого пристосування полягає в тому, щоб оптимізувати положення рукоятки під час роботи. Річ у тім, що під час роботи однією рукою пальці користувача не тільки стискають рукоятки, але фактично ще й намагаються провернути одну з них; так що рукоятка, здатна провертатися, не прослизає під пальцями. Це забезпечує додаткову зручність і зводить до мінімуму ймовірність виникнення мозолів.

— Пластик.Порівняно простий і водночас досить практичний, як наслідок — поширений матеріал. Пластик відмінно протистоїть волозі, майже не холодить рук в прохолодну погоду, а коштує порівняно недорого. Що стосується міцності і надійності, то вони загалом дещо нижчі, ніж у металів, і більшість інструментів з пластиковими ручками розраховані переважно на нескладні роботи з порівняно невисокими навантаженнями. Тим не менше, бувають і винятки — наприклад, потужні сучкорізи, в яких для рукояток використовуються висококласні міцні сорти пластику. У будь-якому разі для додаткової зручності ручки з даного матеріалу нерідко доповнюються гумовими накладками.

— Сталь. Ключовою перевагою сталі є висока міцність, що дозволяє застосовувати цей матеріал навіть у самих потужних інструментах, розрахованих на товсті гілки. Порівняно з іншим металом — алюмінієм — сталь важить трохи більше, проте коштує дешевше. Для додаткової стійкості до корозії і зручності в триманні сталеві рукоятки можуть покриватися фарбою або оснащуватися додатковими накладками, найчастіше з гуми або пластику.

— Алюміній. Ще один метал, що застосовується для рукояток — поряд зі сталлю. Від неї алюміній відрізняється, з одного боку, меншою вагою і кращою стійкістю до корозії, з іншого — більш високою вартістю. Втім, різниця в ціні не така вже й велика, тому подібні рукоятки також досить попу...лярні. Вони теж можуть оснащуватися різними накладками для додаткової зручності.

— Дерево. «Класика жанру», не вийшла з ужитку і в наші дні. Дерево приємне на дотик, не холодить руки в прохолодну погоду і непогано виглядає. По надійності цей матеріал пожна порівняти з пластиком: він поступається сталі та алюмінію, проте його цілком можна застосувати навіть в досить потужних інструментах. До однозначних недоліків дерева можна віднести слабку стійкість до подряпин і сколів. Через це випадкові контакти з гострими предметами можуть призвести до появи трісок, що загрожують скалками. Крім того, даний матеріал погано переносить постійний контакт з вологою, і зберігати інструмент з дерев'яними ручками бажано в сухому місці. Зазначимо, що з низки причин дерево застосовується переважно в одноручних інструментах.

Матеріал, з якого виконані додаткові накладки на рукоятку інструмента. Найчастіше цей матеріал відрізняється від матеріалу самої рукоятки (див. вище), але бувають і винятки — наприклад, додаткові пластикові накладки на пластикову ж рукоять. Хай там що, найбільш популярні види матеріалів такі:

— Гума. Зручний, практичний і недорогий, а тому — надзвичайно популярний матеріал. Надійний при утриманні і водночас порівняно м'який, завдяки чому відмінно підходить і для пластикових і металевих ручок: гумові накладки не ковзає в руці, не холодять шкіру в прохолодну погоду і забезпечують додатковий комфорт завдяки м'якості. До недоліків гуми можна віднести слабку стійкість до подряпин і декілька більш високу вартість, ніж у іншого популярного варіанти — пластику. Втім, загалом ці недоліки не можна назвати критичними.

— Пластик. Ще один досить популярний матеріал, який широко використовується насамперед зі сталевими й алюмінієвими важелями. Пластик забезпечує надійність утримання, він не ковзає в руці, як метал; крім того, подібні накладки не бояться вологи і можуть грати ще й роль додаткового захисту від корозії. Правда, пластик твердіше гуми і кілька менш надійний і довговічний; з іншого боку, і коштує він помітно дешевше.

— Дерево. Матеріал, що застосовується рідко, переважно з металевими (сталевими) рукоятками. Дерево дуже привабливо з точки зору зручності: воно приємне на дотик, не холодить руки і майже не ковзає. З іншого боку, такі накладки м...енш надійні, ніж гумові або пластикові, вони погано переносять вологу (матеріал може набрякнути і пожолобитися) і контакти з гострими предметами (можуть утворитися тріски, що загрожують скалками). Так що спеціально шукати дерев'яні ручки має сенс перш за все в тому випадку, якщо ви є принциповим прихильником класики.

— Пробка. Пробка не ковзає в руках і відмінно вбирає вологу, завдяки чому надійно тримається в руках. Крім того, цей матеріал м'який і пружний, що дає додаткову зручність і комфорт. Водночас у порівнянні з тією ж гумою пробка менш довговічна: вона порівняно легко пошкоджується і без спеціального догляду швидко вбирає забруднення, через що може втратити «товарний вигляд», а потім і робочі властивості. Як наслідок, коркові накладки зустрічаються вкрай рідко — в окремих моделях садового інструменту.