Порівняння Cooper&Hunter CH-HRV3.5KDC vs Cooper&Hunter CH-HRV3K2

Діаметр отворів, призначених для підключення повітроводів до вентиляційної установки. Чим продуктивніше установка — тим більше повітря повинні пропускати повітроводи і тим крупніше, зазвичай, монтажні отвори. А для моделей з настінним монтажем (див. вище) даний параметр визначає розмір каналу, який потрібно просвердлити в стіні для розміщення агрегата.

Кількість швидкостей, на яких можуть працювати вентилятори припливно-витяжної установки.

Наявність декількох швидкостей дозволяє вибирати фактичну продуктивність установки, підлаштовуючи її під особливості поточної ситуації: наприклад, у виробничому приміщенні можна знижувати інтенсивність вентиляції на час роботи нічної зміни, де менше людей, ніж денний. А чим більше швидкостей передбачено в пристрої (при тому ж діапазоні продуктивності) — тим ширший вибір у користувача, тим простіше знайти режим, оптимально відповідає поточним потребам.

Відзначимо, що якщо в характеристиках зазначені мінімум і максимум по протоці, але не наводиться кількість швидкостей — це не обов'язково означає плавне регулювання. Навпаки, найчастіше подібні моделі регулюються традиційним чином, поступово, однак виробник з якоїсь причини вирішив не уточнювати в характеристиках кількість швидкостей.

Рівень шуму, вироблюваний припливно-витяжною установкою в нормальному режимі роботи.

Цей параметр позначається в децибелах, при цьому децибел є нелінійною одиницею: наприклад, підвищення на 10 дБ дає зростання рівня звукового тиску в 100 разів. Тому оцінювати фактичну гучність найкраще за спеціальними таблицями.

Найбільш тихі сучасні установки для вентиляції видають близько 27 – 30 дБ — це порівнянно з тиканьем настінних годин і дозволяє без обмежень використовувати таку техніку навіть у житлових приміщеннях (цей шум не перевищує відповідних санітарних норм). 40 дБ — обмеження на шум в житлових приміщеннях в денний час, цей рівень можна порівняти з промовою середньої гучності. 55 – 60 дБ — норма для офісів, відповідає рівню гучної мови або звукового фону на другорядній міській вулиці без сильного руху. А в найбільш гучні видають 75 – 80 дБ, що це можна порівняти з гучним криком або шумом двигуна вантажівки. Існують і більш детальні порівняльні таблиці.

При виборі за рівнем шуму варто враховувати, що до «гучності» самої вентиляційної установки може додаватися шум від руху повітря по повітропроводам. Особливо це актуально для централізованих систем (див. «Тип»), де довжина повітроводів може бути досить значною.

Статичний тиск, створюване припливно-витяжною установкою на вході.

Цей параметр необхідний для розрахунків, пов'язаних з підбором установки під систему вентиляції з довгими повітроводами. Статичний тиск повинен бути дорівнює опору мережі повітроводів при заданій витраті. Більш детальну інформацію про даному параметрі та його застосування можна знайти в спеціальних джерелах.

Коефіцієнт корисної дії теплообмінника, використовуваного в рекуператорі припливно-витяжної системи (див. «Функції»).

ККД прийнято визначати як відношення корисної роботи до витраченої енергії. В даному випадку цей параметр вказує, яка кількість теплоти, відібраної з витяжного повітря, рекуператор передає припливному. Розраховується ККД за співвідношенням між різницями температур: потрібно визначити різницю між зовнішнім повітрям і припливним повітрям після рекуператора, різницю між зовнішнім і витяжним повітрям, і розділити перше число на друге. Наприклад, якщо при зовнішній температурі 0 °С температура в приміщенні становить 25 °С, а рекуператор видає повітря з температурою 20 °С, то ККД складе теплообмінника (25 – 0)/(20 – 0) = 25/20 = 80%. Відповідно, знаючи ККД можна оцінити температуру на виході теплообмінника: різницю температур всередині і зовні потрібно помножити на ККД і потім вийшло число додати до зовнішньої температури. Наприклад, для тих же 80% при зовнішній температурі -10 °С і внутрішньої 20 °С температура припливу після рекуператора буде становити (20 – -10)*0,8 + -10 = 30*0,8 – 10 = 24 – 10 = 14 °С.

Чим вище ККД — тим більше тепла буде повертатися в приміщення і тим більше вийде економія на опаленні. Водночас високоефективний теплообмінник зазвичай і коштує недешево. Також відзначимо, що ККД може дещо змінюватися для певних значень зовнішньої і внутрішньої температури, при цьому виробники схильні вказувати максимальне значення цього парам...етра — відповідно, на практиці він може надаватися нижче заявленого.

Найменша температура зовнішнього повітря, при якій вентиляційну установку можна безпечно застосовувати, точніше — мінімальна температура повітря на вході, при якій агрегат здатний нормально, без проблем, працювати протягом необмежено тривалого часу.

Вибирати за цим параметром варто з урахуванням клімату, в якому планується використовувати агрегат: бажано, щоб пристрій нормально переносило як мінімум середню зимову температуру, а краще всього мати деякий запас на випадок суворої зими. Втім, чимало сучасних моделей допускають роботу при -10 °С і нижче, а в найбільш холодостійких температурний мінімум може досягати -35 °С. Так що вибрати агрегат для помірного клімату зазвичай не становить проблем. Також відзначимо, що якщо установка, ідеально підходить по всім іншим параметрам, є надто «теплолюбною», ситуацію можна виправити застосуванням додаткового догрівачів на вході системи вентиляції.

Відзначимо, що якщо мінімальна температура в характеристиках не вказана — найкраще виходити з того, що дана модель вимагає температури не нижче 0 °С. Іншими словами, використовувати в морози варто лише ту техніку, для якої ця можливість прямо заявлена.

Електрична потужність, що споживається припливно-витяжною установкою у штатному режимі роботи (для моделей з регулюванням продуктивності – на максимальній швидкості). Знаючи цю потужність, можна визначити вимоги до підключення агрегата, а також оцінити, наскільки витратною буде його експлуатація у світлі рахунків за електрику. При цьому варто враховувати, що для моделей з електричним догрівачем (див. «Тип догрівача») в даному разі йдеться про потужність системи вентиляції, а потужність догрівача наводиться окремо (див. вище); таким чином, загальне енергоспоживання під час роботи у повному форматі буде відповідати сумі цих потужностей.

Також за споживаною потужністю можна до певної міри оцінити продуктивність установки: «ненажерливі» агрегати зазвичай і проток забезпечують відповідний.

Країна, заявлена як «батьківщина» агрегата. Існує безліч стереотипів, пов'язаних з «національністю» продукції, однак на практиці більшість із них не є виправданими. По-перше, країну походження товару найчастіше вказують по країні походження бренду, а остання може і не збігатися з місцем фактичного провадження. Втім, це не можна назвати обманом: сумлінний виробник стежить за якістю своєї продукції, де б вона не здійснювалась. По-друге, походження з високорозвиненої країни ще не є гарантією якості, а в менш «популярних» країнах, завдяки розвитку технологій, цілком може випускатися висококласна техніка. Тому оцінювати рівень товару варто швидше за репутацію бренду, а не країни, і звертати увагу на походження має сенс у тому випадку, якщо Ви принципово мають намір підтримати (або не хочете підтримувати компанію з певної держави.

Зараз на ринку представлені такі країни походження: Німеччина, Данія, Італія, Литва, Китай, Нідерланди, Швеція, Чехія, Японія.