Порівняння Ballu BMAC-200B vs Royal Clima RCS 350

- Централізована. Потужні та продуктивні установки, розраховані на використання як «серце» для великої системи вентиляції, з довгими розгалуженими повітроводами. Одна така установка може обслуговувати велику площу, наприклад, цілий поверх в офісній будівлі. А ось для приватного домашнього використання (і інших аналогічних за масштабами завдань) навряд чи має сенс купувати подібні моделі - вони громіздкі, коштують дорого, причому найчастіше вимагають установки в окремому приміщенні і складних робіт з монтажу повітроводів.

- Децентралізована. Невеликі агрегати з порівняно невисокою потужністю, не розраховані застосування з довгими внутрішніми повітроводами. Для такої моделі потрібно хіба що труба для забору зовнішнього повітря; власне, децентралізовані установки зазвичай кріпляться прямо на стіну, у місці виходу такого повітропроводу. Такий варіант є оптимальним для постачання повітрям невеликих приміщень — насамперед житлових будинків та квартир; найчастіше установки цього відповідають одночасно і за приплив, і за витяжку (див. «Тип вентиляції»).

— Приточно-витяжна з рекуператором. Агрегати, що забезпечують рух повітря в обох напрямках — на приток і на витяжку і вирішують, таким чином, всі основні завдання вентиляції. Зручні насамперед при організації системи вентиляції «з нуля», коли будь-яке обладнання відсутнє. З іншого боку, приточно-витяжні установки виходять помітно дорожчими, важчими, масивнішими і більш ресурсоємними ніж приточні, що особливо помітно на великих централізованих агрегатах (див. «Тип системи»). Втім, і серед них даний різновид зустрічається досить часто. А ось децентралізовані вентиляційні установки в більшості своїй робляться саме приточно-витяжними. По-перше, їм не потрібна висока продуктивність, і пристрій цілком можна зробити порівняно невеликим і недорогим; по-друге, при організації децентралізованої вентиляції простіше доручити всі задачі одному агрегату, ніж передбачати окремі модулі для притоку і витяжки. Цей же тип крім роботи на «вхід-вихід» запобігає «видуванню» тепла з приміщення в холодну пору року (або, принаймні, значно знижує кількість тепла, що «видувається»). Принцип роботи рекуператора полягає в тому, що він відбирає енергію у повітря, що видується, і передає її вхідному – таким чином, вентиляція відправляє назовні порівняно прохолодне повітря і подає в приміщення попередньо нагріте. Застосування рекуператора дає змогу значно знизити втрати тепла і, відповідно, витрати на опалення – кількість тепла, що повертається, в найбільш прогресивних...теплообмінниках може досягати 97% (див. «ККД теплообмінника»). При цьому такі системи нерідко є пасивними і самі не споживають енергії (а там, де вона потрібна, витрата все одно нижча ніж кількість зекономленого тепла).

– Приточно-витяжна. Пристрої, аналогічні описаним вище, але не оснащені рекуператором. На тлі цього набули меншого поширення і зустрічаються досить рідко.

— Приточна. Агрегати, які відповідають тільки за подачу зовнішнього повітря в приміщення; витяжка повинна забезпечуватися або додатковим обладнанням, або природним способом. Цей варіант є найбільш популярним для централізованих моделей: окремі блоки притоку і витяжки буває простіше розмістити в обмеженому просторі, ніж потужну і громіздку приточно-витяжну установку. Та й з точки зору загальної організації руху повітря такий «поділ ролей» теж нерідко буває оптимальним (не кажучи вже про те, що спеціальне обладнання для витяжки в деяких випадках може і не знадобитися). А ось децентралізованих приточних моделей існує вкрай мало — для них описані ситуації не характерні.

Штатний спосіб розміщення, передбачений конструкцією установки.

— Підвісна. Монтаж шляхом підвішування — зазвичай під самою стелею, на вбиті в нього гаки, елементи внутрішнього каркаса приміщення і т. ін. Перевагою такого розміщення є те, що агрегат не займає місця у найбільш корисному просторі (2 – 2,5 м над підлогою, там, де зазвичай знаходяться люди). Крім того, установку можна заховати за підвісною стелею. З іншого боку, сам монтаж може виявитися досить клопіткою справою. Переважна більшість настінних моделей належать до централізованих (див. «Тип»), але є й децентралізовані; для останніх, зазвичай, прихована установка не допускається.

— Настінний. Кріплення на стіну, нерідко — прямо в місці розташування каналу вентиляції. Установки цього типу нерідко мають вигляд труби з виступами по боках — труба закріплюється в каналі, пробитому в стіні, а виступи відіграють роль внутрішнього блока і зовнішнього упору. Втім, є і більш традиційні настінні агрегати. Хай там що, цей тип монтажу практично не використовується в централізованих моделях, зате вкрай популярний у децентралізованих — це обумовлено особливостями застосування того чи іншого різновиду.

— Підлоговий. Підлогові моделі є, мабуть, найбільш легкі в монтажі: важке пристрій не потрібно піднімати до стелі, не потрібно свердлити стін тощо — достатньо донести установку до місця розміщен...ня. Водночас для цього потрібно вільний простір на підлозі — причому, зазвичай, досить чимала, оскільки підлоговий монтаж популярний в основному серед централізованих вентиляційних установок. В обмежених умовах це може стати проблемою.

— Підвісна/настінна. Моделі, що допускають обидва виду установки — підвісну або настінну, на вибір. На відміну від «чисто» настінних агрегатів, найчастіше належать до централізованого типу.

— Універсальна. Моделі, що допускають встановлення будь-яким способом — підлогових, настінних або підвісним, за бажанням користувача. Найбільш зручний, але водночас дещо дорожчий порівняно з аналогами варіант.Потрібно враховувати, що кріплення для деяких способів установки може не входити в комплект постачання, і його доведеться купувати окремо.

Зазначимо, що розміщувати припливно-витяжні установки «нерідною» способом вкрай не рекомендується. Спосіб монтажу визначає не тільки конструкцію кріплень, але і деякі особливості «начинки» і функціоналу — і невідповідність вимогам по монтажу загрожує різними неприємностями, аж до поломок і навіть аварій.

Діаметр отворів, призначених для підключення повітроводів до вентиляційної установки. Чим продуктивніше установка — тим більше повітря повинні пропускати повітроводи і тим крупніше, зазвичай, монтажні отвори. А для моделей з настінним монтажем (див. вище) даний параметр визначає розмір каналу, який потрібно просвердлити в стіні для розміщення агрегата.

Додаткові функції, передбачені в конструкції установки окрім вентиляції.

— Нагрівач. Вбудований обігрівач (калорифер), призначений для нагрівання повітря, що надходить в приміщення. При цьому, на відміну від описаного вище рекуператора, для нагрівання використовується енергія з істороннього джерела – електричного нагрівача або водяного теплообмінника (див. «Тип нагрівача»). Такий спосіб нагрівання потребує додаткових витрат енергії, а водяні контури ще й досить клопіткі в підключенні. Зате він значно ефективніше: якщо повітря, що подається з рекуператора в приміщення, не може бути більш теплим, ніж те, що видувається, то для нагрівача це не проблема. Власне, дана функція використовується переважно для того, щоб підвищувати температуру приточного повітря, що подається з рекуператора (вбудованого або окремого), до температури витяжного повітря і уникати таким чином зайвих втрат тепла.

— Охолоджувач. Вбудована система, що знижує температуру повітря, що подається в приміщення. Спрощено цю функцію можна назвати «вбудованим кондиціонером» — у світлі того, що кондиціонери зазвичай використовуються саме для охолодження повітря в спекотну погоду. Власне, в деяких ситуаціях встановлення вентиляційної установки з охолоджувачем може позбавити від необхідності використовувати окремі кондиціонери. З іншого боку, такі системи досить складні і дороги, а тому застосовуються переважно рідко, в ос...новному серед централізованих установок (див. «Тип системи»).

— Зволожувач. Система, що підвищує вологість повітря, що подається в приміщення. Особливість людського організму така, що відчуття комфортного клімату залежить не від абсолютної, а від відносної вологості навколишнього повітря. Відносна ж вологість залежить не тільки від фактичної кількості водяної пари в повітрі, але і від температури: фізичні закономірності такі, що при підвищенні температури відносна вологість падає, незважаючи на те, що кількість вологи в повітрі залишається незмінною. На практиці це призводить до того, що в холодну пору року нагріте зовнішнє повітря починає здаватися сухим (звідси поширена ідея про те, що «нагрівачі сушать повітря»). Щоб уникнути цього ефекту в кліматичній техніці, включаючи приточно-витяжні установки, можуть передбачатися системи зволоження. Зазначимо, що для таких систем зазвичай потрібне підключення до системи водопроводу, або регулярне перезаправлення ємності з водою.

— Іонізатор. Система, що насичує повітря, що надходить в приміщення, негативно зарядженими іонами. «Негативний» в даному разі означає «мінусовий», у фізичному сенсі, а ось вплив таких іонів на клімат, навпаки, позитивний — повітря відчувається більш свіжим, іонізація сприяє осіданню забруднень на підлогу і стіни, забезпечує бактерицидний ефект. До того ж вважається, що іонізоване повітря корисне для здоров'я, сприяє підвищенню імунітету і відновленню після травм і хвороб.

Клас очищення повітря, якому відповідає припливно-витяжна установка.

Цей параметр характеризує, наскільки якісно агрегат здатний очистити повітря, яке подається в приміщення, від пилу та інших мікрочастинок. Найчастіше він вказується за стандартом EN 779, а найбільш поширені в вентиляційних установках такі класи:

— G3. Маркуванням G позначають фільтри грубого очищення, що розраховані на приміщення з низькими вимогами до чистоти повітря і затримують частинки розміром від 10 мкм і більше. У системах вентиляції житлових приміщень такі пристосування можуть використовуватися тільки в якості попередніх фільтрів, для доочищення буде потрібне додаткове обладнання. Клас G3 є другим за ефективністю класом грубого очищення, він позначає фільтр, що видаляє з повітря 80 – 90% т. зв. синтетичного пилу (тестового пилу, на якому проводиться випробування фільтрів).

— G4. Найбільш ефективний клас фільтрів грубого очищення (див. вище), що передбачає видалення з повітря не менше 90% частинок розміром 10 мкм і більше.

— F5. Класи з індексом F відповідають тонкому очищенню, ефективність якого оцінюється за здатністю видаляти з повітря частинки розміром від 1 мкм. Такі фільтри можуть застосовуватися для доочищення повітря в житлових приміщеннях, включаючи навіть лікарняні палати (без підвищених вимог до чистоти). F5 — найнижчий з подібних класів, що передбачає ефективність видалення такого пилу на рівні 40 – 60%.

— F6. Клас тонкого очищення (див. вище), видалення з повітря 60 – 80% частинок розміром від 1 мкм.

— F7. Клас тонкого очищення (див. вище), що відповідає видаленню з повітря 80 – 90% пилу розміром від 1 мкм.

— F8. Клас тонкого очищення (див. вище), що передбачає видалення з повітря від 90 до 95% пилу розміром 1 мкм і вище.

— F9. Найбільш ефективний клас тонкого очищення; більш висока ефективність відповідає вже надтонкому очищенню за класом H (див. нижче). Клас F9 забезпечує ефективність видалення пилу розміром від 1 мкм на рівні 95% та вище.

– H10 - H13. Класи H застосовуються для маркування фільтрів особливо тонкого (абсолютного) очищення (HEPA-фільтри), здатних видаляти з повітря частинки розміром порядку 0.1 - 0.3 мкм. Такі фільтри застосовуються в приміщеннях з особливими вимогами до чистоти повітря – лабораторіях, операційних, високоточних виробництвах тощо. Для H11 заявлено 95% поглинання. А клас H12 та H13 є найефективнішими із затримкою частинок не менше 99.95% та 99.99% відповідно.

— Вугільні фільтри. Створено на основі активованого вугілля або іншого аналогічного адсорбенту. Ефективно затримують леткі молекули різних речовин, завдяки чому добре усувають сторонні запахи. Вугільні фільтри підлягають обов'язковій заміні після вироблення ресурсу, оскільки у разі перевищення терміну експлуатації вони можуть стати джерелом шкідливих речовин.

Лампа, що обробляє повітря, яке проходить, УФ-випромінюванням. Таке оброблення забезпечує бактерицидну дію: ультрафіолет нейтралізує більшість бактерій, вірусів і грибків. Правда, в цілому ефективність УФ-ламп не особливо висока; однак вони є відмінним доповненням до встановленого фільтру.

Датчик для відстеження ступеня забруднення повітря в приміщенні від пилу.

На підставі отриманих відомостей від датчика забруднення повітря забезпечується підтримка комфортного і безпечного середовища в обслуговуваних приміщеннях.

Найменша продуктивність, з якою може працювати проточно-витяжна установка.

Про продуктивності загалом див. «Максимальний протока». Тут же відзначимо, що мінімальний проток має сенс зазначати лише в тих випадках, коли кількість пропускається повітря може регулюватися (див. «Швидкостей вентилятора»). Та й то, на практиці навіть для таких моделей даний параметр наводиться далеко не завжди.