Продуктивність
Продуктивність насоса — це кількість рідини, що він здатний перекачати за певний час.
Особливості вибору оптимального варіанта за продуктивністю залежать насамперед від призначення насоса (див. вище). Наприклад, для рециркуляційних моделей для ГВП загальне правило говорить, що продуктивність насоса не повинна перевищувати продуктивності водонагрівача. Наприклад, якщо котел здатний видати в контур ГВП 10 літрів у хвилину, то максимальна продуктивність насосу становитиме 10*60=600 л/год. Базова формула розрахунку продуктивності для системи опалення враховує потужність нагрівача і різницю температур на вході і виході, а для системи ХВП — кількість точок водорозбору. Більш детальну інформацію про розрахунки для кожної сфери застосування можна знайти в спеціальних джерелах, а самі обчислення краще доручати професіоналам — це знизить ймовірність упустити з уваги важливі нюанси.
Мін. t рідини
Найменша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.
Прохолодну воду здатні нормально переносити практично всі насоси, незалежно від призначення (див. вище); тому при звичайному побутовому використанні даний параметр не має критичного значення і для деяких моделей може взагалі не вказуватися. А ось якщо потрібна можливість роботи з рідинами з температурою нижче 15 °С — варто звернути на мінімальну температуру пильну увагу. Деякі моделі, що допускають використання з антифризом, нормально переносять навіть температури нижче нуля; подібні можливості потрібні, наприклад, для будівель, які можуть «вихолоджуватись» в холодну пору року.
Макс. t рідини
Найбільша температура рідини, з якої насос здатний нормально працювати.
Від цього показника безпосередньо залежать можливості застосування агрегата (див. «Призначення»): так, моделі для систем опалення повинні переносити температуру не менше 95 °С, для гарячого водопостачання — не менше 65 °С. Ну і в жодному разі не можна перевищувати даний параметр: «перегрітий» насос вийде з ладу дуже швидко, а наслідки цього можуть бути дуже неприємними.
Макс. споживана потужність
Електрична потужність, споживана насосом при нормальному режимі роботи і максимальної продуктивності.
Цей показник прямо залежить від продуктивності — адже для перекачування великих об'ємів води необхідно відповідну кількість енергії. А від самої потужності, зі свого боку, залежать два основних параметри — споживання електричної енергії і навантаження на електромережі, що визначає правила підключення. Наприклад, насоси потужністю понад 5 кВт можна підключати до звичайних побутових розеток; детальніші правила можна знайти в спеціальних джерелах.
Вхід. отвір
Розмір вхідного отворe, передбаченого в конструкції насоса. Для сантехнічної різьби (див. з'єднання) розмір традиційно вказується в дюймах і частках дюйма (
1/2",
3/4",
1",
1 1/4",
1 1/2" або
2"), для фланців використовуються позначення за номінальним діаметром (DN) прохідного отвору в міліметрах (
DN 32,
DN 40,
DN 50,
DN 65,
DN 80, DN 100,
DN 125).
Даний параметр повинен збігатися з розмірами кріплення на трубі, до якого планується підключати насос — інакше доведеться використовувати перехідники, що не дуже зручно, а іноді і взагалі не рекомендується.
Вихід. отвір
Розмір вихідного отвору, передбаченого в конструкції насоса. Значення даного параметра повністю аналогічно розміром вхідного отвору (див. вище).
Клас захисту
Показник, що визначає ступінь захищеності небезпечних (рухомих та струмопровідних) частин «начинки» насоса від несприятливих впливів, а саме твердих предметів і води. Оскільки насоси з визначення застосовуються для перекачування рідин, а багато з них можуть нормально пропускати досить великі частинки, то в даному випадку мова йде про захист від попадання вологи і сторонніх предметів зовні.
Рівень захисту зазвичай позначається маркуванням з букв IP («ingress protection» — «захист від проникнення») та двох цифр, перша з яких позначає захист від дії твердих предметів, а друга — від проникнення води.
Для першої цифри кожному значенню відповідають такі значення захисту: 1 — захист від предметів діаметром більше 50 мм (великих поверхонь тіла) 2 — від предметів діаметром більше 12,5 мм (пальці і т. п) 3 — від предметів більше 2,5 мм (більшість інструментів) 4 — від предметів більше 1 мм (практично всі інструменти, більшість дротів) 5 — пилезахищеність (повний захист від контакту; пил може проникати всередину, але не позначається на роботі пристрою) 6 — пилонепроникність (корпус з повним захистом від пилу і контакту).
Для другої цифри: 1 — захист від вертикально падаючих крапель води 2 — від крапель води з відхиленням до 15° від вертикальної осі пристрою 3 — від крапель води з відхиленням до 60° від вертикальної осі пристрою (дощ) 4 — від бризок з будь-якого напрямку 5 — від струменів з будь-якого напрямку 6 — від морських хвиль або сильних водяних струм...енів 7 — можливість короткочасного занурення на глибину до 1 м (без можливості постійної роботи у зануреному режимі) 8 — можливість тривалого занурення на глибину більш ніж 1 м (з можливістю постійної роботи у зануреному режимі).
У деяких випадках одна з цифр може бути замінена буквою X — це означає, що офіційна сертифікація по відповідному параметру не проводилася. У насосах Х зазвичай ставиться на місці першої цифри, оскільки високий ступінь вологостійкості сама по собі означає високий ступінь захисту від твердих забруднень. При цьому для таких моделей може передбачатися додатковий буквений індекс, який описує ступінь захисту від конкретних твердих предметів — наприклад, IPX2D. Буква D відповідає вищій ступеня стійкості, що не допускає потрапляння дроту; попередні варіанти A, B і C позначають відповідно захист від руки (тильної частини), від пальця і від невеликого інструменту на зразок викрутки.
Клас ізоляції
Клас нагрівостійкості ізоляційних матеріалів, використаних в конструкції насоса. Чим вище стійкість до нагрівання — тим більш надійно пристрій, тим менше ймовірність загоряння або порушення ізоляції у разі перевантаження або перегріву. Крім того, потужні продуктивні агрегати можуть сильно нагріватися навіть у штатному режимі роботи.
В сучасних насосах зустрічаються переважно такі класи ізоляції:
— B. Матеріали з межею нагріву на рівні 130 °С. Фактично є найбільш скромним варіантом за мірками насосів. Використовують сполучні та просочувальні склади органічного походження.
— F. Для даного класу межа нагрівання становить 155 °С — середній показник для насосів. Така ізоляція використовує переважно синтетичні єднальні склади.
— H. Ізоляційні матеріали на основі кремнійорганічних зв'язувальних/просочуючих складів. Завдяки цьому їх термостійкість досягає 180 °С.
