Порівняння конструкторів

Рекомендації за віком є досить умовними, проте відступати від них все одно не рекомендується. Наприклад конструктори для дітей, що підросли, можуть містити дрібні деталі, які цікава маленька дитина може проковтнути. У той же час набори для маленьких прості у складання та нецікаві дорослим дітям. А конструктор, що не підходить за віком, може виявитися занадто складним і незручним, засмутити або навіть злякати малюка.

Зазначимо, що вікова категорія певною мірою характеризує і максимальний вік, у якому може стати в нагоді конструктор. Наприклад, набір на 1+ та 2+ навряд чи привабить 8-річного і навіть 7-річного учня молодших класів, а складна конструкція 14+, 16+ і навіть 18+ часто виявляється цікавою навіть для дорослих за 30 і навіть за 40. Втім, навіть у межах однієї вікової категорії багато залежить від особливостей конкретного набору, зокрема від типу ігри. А варіанти констукторів бувають на будь-який вік. Крім перерахованих вище, зустрічаються також 3+, 4+, 5+, 6+, 9+, 10+, 11+, 12+.

Багато тематичних конструкторів в наш час належить до однієї з двох категорій — для хлопчиків або для дівчаток. Однак підкреслимо, що даний поділ є лише загальною рекомендацією, а не строгим правилом; а при виборі варто ставити на перше місце інтереси самої дитини, а не дану умовність. Тим більше що самі виробники все більше відходять від поділу своєї продукції за «статевою приналежністю». Зокрема, багато наборів, які раніше вважалися чисто «хлопчачими» – наприклад, «Поліцейська дільниця», «Космічний шаттл», «Бойові роботи» – в наш час все частіше відносять до категорії «унісекс» (тобто такої, що однаково піжходить для обох статей).

Що стосується конструкторів, які не мають чітко вираженої тематики, то для них варіант «унісекс» вказується за визначенням.

Основний матеріал, що використовується для деталей конструктора.

— Пластик. Порівняно недорогий і водночас практичний, безпечний і як наслідок — дуже популярний матеріал. Пластику можна надати будь-який колір, він легкий, приємний на дотик і не виділяє шкідливих речовин при контакті з рідиною, до того ж його можна використовувати в швидкороз'ємних блочних з'єднаннях (див. «Тип з'єднання»).

— Метал. Головною перевагою металу є міцність; крім того, він вважається більш «солідним» і «дорослим» матеріалом, ніж пластик. З іншого боку, метал погано переносить вологу і може піддаватися корозії; для шкіри іржа безпечна, проте маленькі діти схильні тягнути в рот і деталі, і власні руки. Металеві деталі складно оснастити швидкороз'ємними кріпленнями, найчастіше доводиться використовувати гайки і болти — варіант, знайомий ще по деяким радянським конструкторам (див. з'єднання «Гвинтове» ). Металеві конструктори вважаються придатними виключно для старших вікових категорій, причому в таких випадках складність часто вважається не недоліком, а перевагою.

— Дерево. Більшість дерев'яних конструкторів призначений для маленьких дітей і являє собою «набори для будівництва», в яких деталі не скріплюються, а просто ставлять одна на іншу. Втім, випускаються і більш прогресивні комплекти — з деталей складної форми, які збираються у певну конструкцію (наприклад..., літак або скелет динозавра); такі набори розраховані на старшу вікову групу. Загалом дерево як матеріал приємно на дотик, непогано виглядає навіть в незабарвленому вигляді, до того ж деякі вважають його більш безпечним та «екологічним», ніж пластик. З недоліків в даному випадку можна назвати порівняно високу вартість і схильність до вбирання вологи; втім, останнє нерідко компенсується спеціальною обробкою.

— Кераміка. Конструктори з деталями з кераміки, зазвичай, схожі на мініатюрні «набори юного будівельника». Самі деталі являють собою мініатюрні цеглинки та інші подібні елементи, їх з'єднання здійснюється клейовим способом (див. нижче), а збираються з таких комплектів переважно будівлі, хоча зустрічаються і просто набори деталей (див. «Тип гри»). При цьому багато комплекти включають також металеві деталі з іншими типами з'єднання, проте вони відіграють допоміжну роль.

— Гума. Гума, з одного боку, є м'яким і травмобезпечним матеріалом, з іншого — погано підходить для складних конструкцій з дрібними сполуками. Внаслідок цього конструктори з даного матеріалу зазвичай являють собою комплекти для найменших дітей, які використовують найпростіші магнітні з'єднання (див. нижче).

— Камінь. Матеріал, що застосовується найчастіше в «будівельних» конструкторах, зібраних шляхом встановлення деталей одна на іншу. Камінь міцний, приємний на дотик, а його велику вагу в даному випадку є перевагою — будівлі з такого матеріалу виходять стійкими, вони не розпадаються від протягів або невеликих струсів. Водночас даний матеріал не підходить для деталей, які потрібно скріплювати між собою; це одна з причин, по якій він використовується нечасто.

— Полімер EVA. У разі конструкторів особливостями даного матеріалу є м'якість, еластичність і пружність. Це забезпечує додаткові можливості для ігор. При цьому в більшості конструкторів з EVA деталі встановлюються одна на іншу, а не скріплюються, але є й винятки — наприклад, машинки або тварини, які м'яких деталей спеціальної форми.

Цей пункт дає змогу оцінити загальні особливості ігор і занять з конструктором.

Найчастіше тип гри вказують за загальною тематиклю, якій присвячений набір. В цьому плані найбільшою популярністю користуються такі варіанти: повітряний транспорт і техніка, водний транспорт, військова техніка, у світі тварин, залізниця, будівлі (магазини, заправки, житлові будинки тощо), космос, Minecraft, наземний транспорт і техніка, /герої мультфільмів, поліція і бандити, пожежна служба, принцеси, рослини (квіти, дерева), розважальні комплекси, робототехніка, лицарі, пірати, зброя, служба порятунку, будівництво, фантастика, фентезі. Комплекти, що мають певну тематику, але не належать...до даного списку, прийнято відносити в категорію «сюжетний набір».

Також тип гри може вказуватися за технічними особливостями самого конструктора. Тут варіантів небагато: лабіринти з кульками (marble run), м'які модулі, набори деталей, а також наукові та пізнавальні комплекти.

У більшості варіантів особливості того чи іншого типу гри зрозумілі вже з назви, і на них не варто додатково зупинятися. Однак технічні особливості, а також деякі тематичні варіанти все ж варто розглянути уважніше:

– Набори деталей. У цю категорію входять два види конструкторів. Перший – це комплекти без тематичної спеціалізації, що складаються з універсальних деталей і дають змогу збирати найрізноманітніші конструкції (зазвичай навіть штатна інструкція передбачає 10 – 20 варіантів збірки, а фактичні можливості обмежуються тільки уявою дитини). Другий вид – одиничні деталі або комплекти з декількох деталей, що продаються окремо, але не представляють собою повноцінного конструктора; вони купуються або для заміни втрачених деталей з набору, або для того, щоб доповнити набір деякими новими можливостями (наприклад, ввести нового персонажа).

– Наукові та пізнавальні. Конструктори цього типу можна ще назвати «навчальними»: розважаючи дитину, вони водночас дають їй знання з основ механіки, електротехніки або навіть кібернетики/програмування. Класичний приклад подібного конструктора – набір для збірки працюючих електронних схем.

– Лабіринт з кульками (marble run). Набір для збірки траси, по якій скочуються кульки. Сама траса являє собою похилий жолоб, який може доповнюватися трамплінами, перешкодами, розвилками та іншими специфічними елементами. Розмір такого конструктора може бути різним – від найпростішого жолоба на 1 – 2 елементи до комплекту в кілька десятків деталей, які можна кожен раз з'єднувати по-новому, будуючи траси різної форми. Випускаються набори на кілька паралельних жолобів, що дають можливість проводити «змагання».

– М'які модулі. Конструктори, деталі в яких виконані з м'якого матеріалу (зазвичай полімеру EVA). Такі деталі, як правило, мають досить великий розмір: з деяких наборів можна зібрати цілу «фортецю», всередині якої може поміститися дитина. Також відзначимо, що при складанні м'які модулі не скріплюються між собою, а ставляться один на інший, на зразок будівельних цеглинок (хоча можуть зустрічатися і інші варіанти збірки). Конструктори цього типу розраховані в основному на найменших; тут варто відзначити, що м'який матеріал робить деталі максимально безпечними і зводить до мінімуму ризик травм.

— Minecraft. Конструктори, присвячені популярній комп'ютерній грі Minecraft. Об'єкти і персонажі в такій грі складені з прямокутних блоків і мають характерну кутасту форму, що дає змогу з легкістю випускати їх у вигляді конструкторів.

– Транспорт (повітряний, наземний, водний). Ці типи гри вказуються для комплектів, що не належать до більш вузької тематики. Наприклад, звичайний цивільний літак буде віднесений до повітряного транспорту, а схожий літак у військовому розфарбуванні — до військової техніки.

— Зброя. Цей різновид конструкторів дає змогу збирати копії вогнепальної зброї – схожі за розміром з оригіналом, а нерідко ще й здатні стріляти спеціальними безпечними «кульками» (зазвичай для цього використовується пружинний механізм).

– Розважальні комплекси. Комплекти цієї тематики відтворюють ігрові площадки, атракціони, аквапарки тощо.

— Фантастика. Наукова фантастика в широкому сенсі слова, де важливу роль відіграє техніка і технології. Конструктори з цієї серії можуть бути присвячені як «техніці взагалі», так і певному твору; один з найпопулярніших варіантів — «Зоряні війни».

– Фентезі. Набори за тематикою «меча і магії» — на противагу традиційній «технічній» фантастиці. Відносно рідко пов'язані з певними творами, але часто мають власні оригінальні міні-сюжети (іноді об'єднують цілу серію конструкторів).

– Лицарі і пірати. Відносно даного варіанту варто відзначити, що лицарі в таких конструкторах виглядають більше-менш історично достовірно; воїни з казок і фантастичних історій зустрічаються в наборах з категорії «Фентезі».

– Герої мультфільмів. Термін «мультфільми» в даному разі умовний — подібні конструктори можуть бути присвячені і кіно (характерні приклади — «Гаррі Поттер», супергерої кіновсесвіту Marvel, або навіть «дорослі» твори на зразок серіалу«The Stranger Things»).

— Будівництво. Цей тип ігри вказується для конструкторів, що відтворюють будмайданчики або будівельну техніку. Якщо мова йде про «набір юного будівельника», з якого збирається модель будови — такій комплект відноситься в категорію «будівлі».

Загальна кількість деталей, що входить в комплект поставки конструктора. При цьому в підрахунку, зазвичай, враховуються і деталі, з яких складаються окремі персонажі (тулуб, руки-ноги-голова тощо) — незважаючи на те, що фігурки найчастіше постачаються зібраними і на розбирання при штатному застосуванні не розраховані. Також відзначимо, що комплект може включати і кілька запасних деталей, на випадок поломки або втрати якогось із основних елементів.

Основний спосіб з'єднання деталей, використовуваний в конструкторі.

— Блочне. Блочне з'єднання засноване на поєднанні виступів і виїмок. Класичний приклад такого сполучення — відомі багатьом «цеглинки» Lego, однак подібний принцип використовується в багатьох інших сучасних конструкторів всіх вікових категорій. Блочне з'єднання не потребує особливо складної форми деталей, воно добре поєднується з самим популярним матеріалом дитячих конструкторів — пластиком (див. вище), і загалом досить надійно; при цьому при падінні зібраної іграшки блоки легко разьединяются, і виріб розпадається на окремі деталі (що знижує ризик пошкодження цих деталей). Також відзначимо, що даний варіант дуже універсальний і підходить для конструкторів різних вікових категорій і типів гри.

— Магнітне. Згідно з назвою, в магнітних конструкторів деталі з'єднуються за рахунок постійних магнітів. Сучасні технології дають змогу створювати потужні і водночас мініатюрні магніти, завдяки чому деякі комплекти даного типу по надійності з'єднання деталей не поступаються блоковим (див. вище). А з'єднання і разьединение магнітів максимально просто — адже вони самі «прилипають» один до одного, завдяки чому таке з'єднання користується популярністю навіть у молодшій віковій категорії.

— Гвинтове. З'єднання за допомогою гвинтів і гайок. Цей варіант був дуже популярний в конструктора...х радянського часу; на сьогоднішній день його популярність дещо знизилася, однак гвинтові набори все ще дуже поширені. Гвинти — досить складний для дитини тип з'єднання, вони вимагають акуратності, ретельності і точності рухів. Це, з одного боку, може створити труднощі, з іншого — робить гвинтові комплекти вельми привабливими для дітей, які захоплюються механікою, конструюванням і т. ін., а також відмінно розвиває дрібну моторику.

— Шарнірне. Сполуки у вигляді поворотних кріплень. Зазвичай, одна половина такого кріплення має вигляд «рогача», схожого за формою на букву U, а друга половина являє собою поперечину, за яку чіпляється «рогач». Аналогічно описаним вище блоковим, шарнірні кріплення використовуються в основному в пластикових конструкторах. Вони прості у використанні, досить надійні і при цьому дають змогу створювати і поворотні, і нерухомі з'єднання (наприклад, з поперечиною квадратного перерізу і відповідним «рогачем»). З іншого боку, менш універсальні шарніри, тому вони зустрічаються відносно рідко, в основному в наборах деталей (див. «Тип гри») і оригінальних тематичних комплектах (наприклад, присвячених збірці роботів).

— Клейове. З'єднання за допомогою спеціального складу. Зазначимо, що, на відміну від традиційного клею, даний склад зазвичай робиться «багаторазовим». Висихаючи, він надійно схоплює з'єднання, а для того, щоб розібрати конструкцію, досить помістити її у воду, яка і розчинить шви між деталями. При цьому за способом приготування такої «клей» зазвичай схожий на цемент — він поставляється в сухому вигляді і готувати суміш потрібно самостійно. Даний спосіб з'єднання використовується в конструкторах з кераміки (див. «Матеріал»): він дає дитині можливість відчути себе справжнім будівельником, привчає до акуратності і водночас залишає простір для творчості і право на помилку.

Зазначимо, що існують конструктори, які не належать ні до одного типу сполук — це насамперед дерев'яні набори для найменших, де деталі просто ставляться один на одного, ніяк не скріплюється.

Деталі та елементи, які після складання конструктора можуть рухатися, але не мають привід від мотора; простіше кажучи — рухомі частини, які потрібно рухати вручну. Це можуть бути, наприклад, вікна та двері, люки, гвинти, стріли кранів і т. ін. Винятком є обертові колеса — вони в даному випадку не вважаються рухомими елементами. Механічні рухомі елементи можуть поєднуватися з моторизованими (див. нижче).

Наявність окремого боксу для зберігання в комплекті з конструктором.

Зазначимо, що до боксів у цьому разі належать контейнери з твердого матеріалу (найчастіше використовується пластик). Такі контейнери досить міцні й надійні, до того ж часто оснащуються замками, що не допускають випадкового відкривання. Завдяки цьому вони добре переносять різні неприємності — наприклад, якщо дитина випадково упустить на коробку іншу іграшку, подія в гіршому випадку закінчиться вм'ятиною або подряпиною, а перевертання закритого контейнера не призводить до розсипання деталей. Зважаючи на все це, бокси зазвичай зручніші, ніж імпровізовані «сховища» чи звичайні картонні коробки, у яких часто продаються конструктори (звичайно такі коробки боксами не вважаються).