Довжина леза зазвичай вимірюється від вістря до шийки (потовщення між лезом і рукояттю). Значення цього параметра обумовлено насамперед типом ножа. Наприклад, в
моделях для очищення воно рідко перевищує 12 см — інакше було б незручно працювати з невеликими круглими продуктами). Серед
хлібних, навпаки, рідко трапляються леза коротше 20 см — буханця хліба можуть бути доволі товстими, що вимагає відповідного ножа, і т. д. Однак ножі одного типу також можуть відчутно відрізнятися по довжині. Здебільшого можна користуватися таким принципом: більш довгий ніж дозволяє працювати з більш великими шматками продуктів, однак менш «повороткий», та й на ціні довжина леза може позначатися.
Країна походження бренду, під яким кухонний ніж представлений на ринку. Як правило, вказується за «батьківщиною» компанії-виробника або за місцем розташування її штаб-квартири.
Існує безліч стереотипів, пов'язаних з «національністю» брендів і товарів, проте більшість з них в наш час не мають під собою підстав. По-перше, фактичне місце виробництва нерідко відрізняється від країни походження бренду. По-друге, якість товару залежить не стільки від географії, скільки від політики конкретної компанії і того, як ретельно в ній ведеться контроль цієї самої якості. Тому звертати увагу на країну походження бренду варто лише в тому разі, якщо ви принципово хочете (або не хочете) підтримати виробника з певної держави. Якість же краще оцінювати за репутацією конкретного бренду і загальною ціновою категорією. Проте
японські кухонні ножі явно відрізняються на тлі інших виробників своєю якістю.
Бельгійські та
швейцарські відомі своєю репутацією завдяки брендам BergHoff, Vinzer та Victorinox. Але і
бразильські ножі можуть успішно використовуватись на домашній кухні через гарне співвідношення ціни і якості бренду Tramontina.
