Порівняння Karcher BD 50/50 C Bp Classic vs Karcher BR 30/4 C

— Мережа. Підключення до звичайної побутової розетки. Перевагою даного варіанта є практично необмежений час роботи. З іншого боку, мережевий дріт обмежує рухливість і не дає можливості віддалятися від розеток, а при їх відсутності пристрій втрачає корисність. Крім того, в деяких варіантах шнур живлення може заважати роботі — наприклад, він буде явно зайвим для важкої машини з кермовим керуванням і сидінням для оператора.

— Акумулятор. Пристрої з живленням від акумулятора виходять максимально мобільними: вони не залежать від розеток і не мають дрота, який обмежує переміщення. Крім того, відсутність дроту позитивно позначається й на загальній зручність роботи — він «не лізе під руку». З іншого боку, час безперервної роботи такого пристрою обмежений зарядом акумулятора, а самі машини виходять більш важкими, громіздкими й дорогими, ніж аналогічні моделі з живленням від мережі. Втім, в деяких варіантах описані переваги мають вирішальне переважання над недоліками: зокрема, живленням від акумулятора оснащуються підлогомийні роботи (див. «Тип»), а також важкі професійні машини з кермовим керуванням (див. нижче).

— Мережа / акумулятор. Пристрої, здатні працювати як від мережі, так і від вбудованої батареї. Особливості цих типів живлення докладно описані вище, а їх поєднання застосовується досить рідко. Зокрема, такий спосіб живлення передбачається в деяких віконних роботах: пристрій станд...артно використовує акумулятор, але якщо є можливість протягнути дріт — можна підключити його до мережі, заощаджуючи заряд батареї.

Продуктивність збиральної машини — площа, яку агрегат здатний обробити за годину.

Варто враховувати, що зазвичай в характеристиках вказують максимальну продуктивність, що досягається в ідеальних умовах. На практиці вона може виявитися трохи нижче — через особливостей приміщення, наявності стійких забруднень та інших факторів. Тим не менш, теоретична різниця зазвичай цілком відповідає фактичній: наприклад, моделі на 1000 м2/год і 2000 м2/год і на практиці будуть відрізнятися за продуктивністю приблизно в два рази. Так що за даним показником цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою.

Зазначимо також, що висока продуктивність вимагає потужної «начинки» і ємних резервуарів, що позначається на габаритах, масі і вартості агрегата. Тому зайва продуктивність настільки ж небажана, як і недостатня. Крім того, більш потужні машини зазвичай мають більшу ширину захвату й погано підходять для приміщень з великою кількістю вузьких проходів і «закутків».

Що стосується фактичних значень, то до початкового рівня належать моделі менш ніж на 1000 м2/год, саме такі характеристики мають більшість побутових машин (див. «Тип»), хоча ними справа не обмежується. Показник від 1000 до 2000 м2/год є порівняно невисоким для професійних підмітальних машин і середнім — для підлогомиючих. 2000 – 3000 м2/ч вважається досить солідної продуктивні...стю, а моделі більш ніж на 3000 м2/год зустрічаються вкрай рідко — в основному це висококласні підмітальні машини (досягти подібних характеристик «поломойках» вкрай складно).

Номінальна потужність двигуна, встановленого в машині.

Найчастіше в цьому пункті наводиться саме загальна потужність двигуна. Проте в агрегатах з функцією всмоктування — наприклад, підлогомиючих машинах (див. «Тип»)— тут може зазначатися тільки потужність, що передається на щітки. У таких випадках загальну потужність можна визначити, склавши потужність двигуна і потужність всмоктування (див. нижче). Ці подробиці варто уточнювати окремо. Також відзначимо, що в самохідних моделях (див. вище) частину потужності двигуна витрачається на переміщення агрегата, через що корисна потужність таких машин виходить нижче, ніж в аналогічної не-самохідних техніки. У світлі цього напряму порівнювати за даним показником можна тільки моделі з однаковим форматом переміщення — тільки самохідні або лише не-самохідні.

Загалом більш висока потужність мотора дозволяє досягти більш високої ефективності і продуктивності. Однак жорсткої залежності тут немає, і апарати зі схожими характеристиками двигунів можуть помітно різнитися за практичним характеристиками продуктивності, ширині захвату і т. ін. Так що при виборі має сенс звертати увагу насамперед на ці характеристики, тим більше, що для деяких агрегатів (зокрема, багатьох роботів) потужність двигуна може взагалі не наводитися. Що стосується конкретних значень потужності, то в найбільш скромною техніці, зокрема, побутових підлогомиючих машинах — вона не перевищує 600 Вт; 600 – 1200 Вт можна назвати середнім показником, 1200 – 1800 Вт — вище середнього, а в потужних важких агрегатах зустрічаються і більш солідні значення.

Швидкість обертання щітки збиральної машини в стандартному режимі. Цей параметр актуальне в основному для підлогомиючих моделей (див. «Тип»), однак може вказуватися і для підмітальних агрегатів, що працюють від електродвигуна (у механічному приводі обороти щітки будуть залежати від фактичної швидкості руху).

Теоретично чим вище обороти, тим більш ретельної виходить очищення, тим ефективніше машина справляється з застарілими, присохлими забрудненнями. Однак на практиці є два важливих моменти. Перший полягає в тому, що сучасна техніка може використовувати не тільки обертові, але і вібруючі щітки. В останньому випадку число оборотів вказується за кількістю вібрацій в хвилину, причому якщо в обертових щіток швидкість зазвичай не перевищує 400 об/хв, то у вібраційних вона становить від 700 до 1500 об/хв і навіть вище. Другий момент полягає в тому, що якість прибирання залежить не тільки від швидкості, але і від діаметра щітки: краю великої щітки при тих же обертах будуть рухатися швидше. З урахуванням всього цього порівнювати за кількістю оборотів можна тільки моделі з одним принципом роботи (обертання або вібрація) і схожою шириною захвату.

Ширина простору, яке прибиральна машина здатна обробити за один захід. У моделях з знімними бічними щітками (див. вище) у даному пункті зазначаються цифри тільки по самому агрегату, а ширина захвату зі щітками уточнюється окремо (див. нижче).

Велика ширина захвату зручна під час роботи на великих відкритих просторах — вона дозволяє впоратися з роботою за менше число заходів. Зі свого боку, машини з невеликою робочою шириною — і, відповідно, відносно вузьким корпусом — більш прохідні, вони краще підходять для обстановки з великою кількістю важкодоступних місць. Так що вибирати за цим параметром варто з урахуванням особливостей обслуговуваних приміщень/територій.

Ширина всмоктування, забезпечувана агрегатом. Вказується в основному для підлогомиючих машин і моделей для вікон (див. «Тип»): у першому випадку мова йде про ширині всмоктуючої балки, у другому — про ширині робочої насадки.

Ширина всмоктуючої балки в підлогомиючих машинах зазвичай дещо більше, ніж загальна ширина захоплення — це дозволяє ефективно збирати воду, що використовується при прибиранні. Розмір смуги всмоктування в окремих моделях цього типу досягає 75 см; загалом це другорядне значення. Зі свого боку, в «пилососах для вікон» ширина всмоктування відповідає фактичній ширині захвату. Найчастіше цей показник становить близько 28 – 29 см — вважається, що такі значення дають оптимальне співвідношення між продуктивністю і габаритами/вагою агрегата. Втім, зустрічаються і більш мініатюрні моделі — в окремих пристроях ширина насадки не перевищує 17 см.

Сила тиску щітки на оброблювану поверхню, забезпечувана машиною.

Цей параметр актуальне в основному для підлогомиючих машин (див. «Тип»). Чим вище притискне зусилля — тим ефективніше така машина справляється зі складними завданнями на зразок видалення застарілих, вьевшіхся забруднень або очищення нерівного статі. З іншого боку, більш високий тиск вимагає більшої ваги всього агрегата і більш потужного двигуна, що, відповідно, позначається на вартості та габаритах. Крім того, занадто інтенсивна обробка може пошкодити деякі види підлогових покриттів.

У світлі всього цього при виборі підлогомиючої машини по тиску щітки потрібно враховувати специфіку запланованого застосування. Так, для рівної підлоги з делікатним покриттям, який не схильний до сильних забруднень, буде достатньо тиску в 20 – 30 кг; якщо покриття не потребує особливо дбайливого поводження, але і висока інтенсивність некритична — можна вибирати агрегат з тиском до 50 кг; а в самих потужних і важких моделях цей показник може становити 60 кг і більше.

Об'єм бака для мийного розчину, встановленого в прибиральної машини.

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з типом пристрою (див. вище) і деякими особливостями його функціоналу. Так, у потужних самохідних підлогомиючих машинах (див. «Тип») можуть передбачатися баки об'ємом в десятки літрів, тоді як у роботах для миття підлоги ємність не перевищує 1 л (а в окремих моделях складає всього 120 мл). Так що порівнювати за цією характеристикою показником можна тільки агрегати одного типу зі схожим функціоналом. При такому порівнянні варто виходити з того, що більш місткий бак, з одного боку, дозволяє довше працювати без перезаправки, з іншого — позначається на габаритах і вазі.

Об'єм бака для відпрацьованого розчину, встановленого в прибиральної машини.

Такими баками оснащуються виключно підлогомийні машини (включаючи побутові) і моделі для вікон (див. «Тип»): нагадаємо, і ті, і інші розраховані на всмоктування розчину з оброблюваної поверхні. Загалом чим ширшими бак — тим рідше доведеться його спорожняти, однак тим більше будуть габарити і вага агрегата. Тому виробники зазвичай вибирають даний показник з урахуванням типу та особливостей застосування машини. Так, у пристроях для вікон, які під час роботи утримуються в руках на вазі, ємність баків під відпрацьований розчин невелика — зазвичай близько 150 – 200 мл; цього цілком достатньо з урахуванням формату застосування і водночас такий додатковий вага не створює незручностей під час роботи. Зі свого боку, в підлогомиючих машинах застосовуються ємності на кілька літрів або навіть десятків літрів; зазвичай, конкретний обсяг прямо залежить від загальної «ваговій категорії» і продуктивності машини.