Порівняння Xiaomi Acton Smart Electric Skateboard vs Joy Automatic MC 251

Розміри деки — власне, дошки для скейтборду — в довжину і ширину (по найбільшим габаритам).

І малі, і великі дошки мають свої переваги і недоліки. Так, коротка і вузька дека сприяє маневреності, однак висуває додаткові вимоги до навички їздця — впоратися з невеликим «вертким» скейтом буває непросто, особливо на високій швидкості. Довга і широка дошка, навпаки, більш стійка, але от робити різкі маневри на такому скейті важко. Крім того, оптимальна довжина для кожного типу скейта (див. вище) залежить ще й від вікової категорії катається: приміром, класичний скейтборд у «дорослій» версії мають дошки не коротше 600 мм, а все, що менше, відноситься до дитячих моделей. Ширина, зі свого боку, може визначатися і розміром ноги: людині з великим розміром (від 44) може бути просто некомфортно на вузькій деці.

Детальні рекомендації по оптимальним габаритами для кожного типу скейта і планованих особливостей їзди можна знайти в спеціальних джерелах.

Матеріал, з якого виконана дека скейтборда.

- Клен. Кленова деревина відома своєю міцністю та відносною легкістю, що робить її популярним вибором при виготовленні дошок для скейтбордів. Деки виготовляються із різних порід клена: американського, канадського, китайського, російського. Докладніше про них розказано у відповідних пунктах.

– Американський клен. Міцна та надійна основа для деки скейтборду з деревини кленів, що ростуть у північноамериканському регіоні. Дошки з цього матеріалу зазвичай мають щільну та тверду структуру, що робить їх придатними для виконання складних трюків.

— Канадський клен. Завдяки міцності і щільності в поєднанні з пружністю канадський клен вважається найбільш підходящим матеріалом для дек скейтборду, однак і коштують такі дошки недешево.

— Китайський клен. Різновид клена, дещо поступається канадській породі за експлуатаційними характеристиками і довговічності, однак і коштує помітно дешевше.

— Російський клен. Ще один відносно недорогий аналог канадського клена. За особливостями аналогічний китайському, проте з низки причин використовується значно рідше.

— Китайська береза. Бюджетний варіант, який застосовується нечасто, переважно в дитячих дошках. Коштує недорого, однак і особливих переваг не має....

— Бамбук. За своїми властивостями бамбук підходить насамперед для лонгбордів, а тому застосовується переважно в цьому різновиді дощок (див. «Тип»). Втім, бамбукових моделей випускається відносно небагато.

— Пластик. Пластик прийнято вважати бюджетним варіантом, однак цей стереотип не зовсім виправданий. Річ у тім, що існує безліч різновидів цього матеріалу: наприклад, у міні-круїзерах (див. «Тип») використовується висококласний пластик, здатний, за заявами деяких виробників, пережити навіть попадання під колесо машини. Так що правильніше буде сказати, що якість пластикового виробу безпосередньо залежить від його цінової категорії. Із загальних же особливостей всіх видів пластику варто відзначити абсолютну нечутливість до вологи і здатність приймати найскладніші форми і забарвлення; останнє полегшує створення скейтів в оригінальному дизайні і незвичайних конструкцій.

— Композит. Деки, що поєднують кілька різнорідних матеріалів — наприклад, дерево з прошарком скловолокна або пластик з шаром вуглепластику (карбону). Таке поєднання дозволяє об'єднати переваги окремих матеріалів і компенсувати (хоча б частково) їх недоліки. Конкретний склад і властивості композитів можуть бути різними; тут, як і у випадку з пластиком, має сенс орієнтуватися на цінову категорію скейта. Втім, переважно в сучасних скейтах використовуються висококласні композити, і така дошка найчастіше є ознакою прогресивної моделі.

— Алюміній. Алюміній (точніше, алюмінієвий сплав) відрізняється високою міцністю і довговічністю при відносно невеликій вазі, до того ж без проблем переносить вологу. З іншого боку, цей матеріал коштує недешево, а пружинить досить слабо і для стрибків придатний погано. Тому він використовується переважно в досить специфічних типах скейтбордів, таких як роздільні ролерсерфи і скейтоцикли (див. «Тип»).

Матеріал, з якого виконана підвіска скейта — пристосування, що відповідають за кріплення коліс до деки.

— Алюміній. Найбільш поширений матеріал для підвіски сучасних скейтів. Алюмінієві сплави, при відносно невисокій вартості, відрізняються відмінною міцністю і стійкістю до корозії, вони підходять як для відносно простих скейтів, та й для прогресивних професійних моделей, та й важать відносно небагато.

— Сталь. Порівняно з популярним алюмінієм сталь, з одного боку, коштує трохи дешевше, з іншого боку — важить більше. При цьому особливих практичних переваг цей матеріал не має, а тому і зустрічається помітно рідше.

— Пластик. Пластик в більшості своїй характеризується невисокою вартістю і простотою в обробці. Однак для «серйозних» скейтборду, в яких підвіска піддається значним навантаженням, цей матеріал підходить погано: популярні сорти пластику недостатньо надійні, а прогресивні високоміцні різновиди коштують дорого, замість них більш виправдано використовувати пластик або сталь. Тому пластикова підвіска є ознакою дитячих моделей, розрахованих на невелику вагу і нескладне катання без особливого екстриму».

— Композит. Композитом називають різнорідний склад, в якому об'єднані кілька незмішуваних матеріалів. Цей термін часто асоціюється з прогресивними висококласними моделями, однак у випадку підвісок все навпаки — композити є відносно недорогими рішеннями і використовуються в бюджетних моделях, які до того ж, в більшості своїй, призна...чені для дітей і не розраховані на значні навантаження.

Основний матеріал, що використовується в конструкції коліс скейтборду, точніше — матеріал «шини», зовнішній частині колеса, яке безпосередньо контактує з дорогою (центральна частина колеса зазвичай робиться з іншого, більш твердого матеріалу).

— Поліуретан. Найпоширеніший матеріал — аж до того, що більшість виробників взагалі не використовує інших матеріалів в колесах своїх скейтів. Поліуретан може бути як жорстким, так і досить м'яким, він забезпечує хороше зчеплення з дорогою, при цьому досить надійний і довговічний.

— ПВХ. Полівінілхлорид — різновид пластику, першопочатково прозора і безбарвна; втім, може випускатися з додаванням барвників. За експлуатаційними властивостями значно поступається поліуретану, а тому використовується рідко, причому виключно в бюджетних моделях скейтів.

Потужність двигуна, встановленого в електроскейті (див. «Тип»). Більш потужний мотор, з одного боку, дозволяє розвивати більшу швидкість і краще справляється з високим навантаженням (підйомами, великою вагою їздця). З іншого боку, висока потужність позначається на вазі і вартості скейта — як через характеристики самого двигуна, так і через те, що йому потрібні більш ємні батареї.

У найбільш скромних моделях потужність двигуна складає всього 150 – 200 Вт; такі мотори призначені скоріше для допомоги в розгоні, ніж для повноцінного самостійного переміщення. У найбільш потужних сучасних електроскейтах даний параметр може досягати 4 кВт, що дозволяє розвивати швидкість до 40 км/год.

Запас ходу електроскейта (див. «Тип») — відстань, яку дошка може проїхати на одному заряді акумулятора. Зазвичай, в даному пункті вказується запас ходу за умови, що скейт рухається повністю самостійно, без допомоги їздця. Таким чином, додатково відштовхуючись від землі, можна збільшити фактичну дальність їзди. Тим не менш, основним параметром є саме запас ходу, прямо заявлений в характеристиках, саме з нього варто оцінювати і порівнювати різні моделі.

Ємність акумулятора, встановленого в електроскейті (див. «Тип»).

Ємність батареї є одним з параметрів, що визначають автономність: чим вона вища — тим далі скейт може проїхати на одному заряді, за інших рівних умов. Однак варто підкреслити, що фактична автономність буде залежати не тільки від властивостей акумулятора, але і від потужності двигуна. Тому порівнювати з даного параметру можна тільки моделі з однаковою потужністю, а для оцінки автономності краще орієнтуватися на прямо вказаний виробником запас ходу. Конкретно ж дані про ємності можуть знадобитися переважно для спеціальних завдань — наприклад, пошуку змінної батареї.

Час, необхідний акумулятору електроскейта (див. «Тип») для повної зарядки — з нуля до 100 %.

Даний параметр дозволяє оцінити, скільки часу буде потрібно на поповнення запасу енергії. Зазначимо, що на нього можна не звертати особливої уваги, якщо заряду вистачає на день, а заряджатися пристрій ставиться на ніч: навіть у найбільш ємних час зарядки батарей не перевищує 6 год. А от якщо без дозарядок протягом дня не обійтися — доведеться врахувати, скільки часу на це потрібно.

Загальна вага скейтборда в штатній комплектації.

Вага дошки, порівняно з вагою самого райдера, дуже невелика. Тому на даний параметр варто звертати увагу насамперед у тих випадках, якщо скейт планується регулярно носити з собою — в руках, у рюкзаку і т. ін. Теоретично для виконання стрибків бажано використовувати дошки легше, однак на практиці різниця між однотипними моделями переважно не настільки значна, щоб помітно вплинути на ефективність стрибків (вони швидше будуть залежати від особливостей деки і підвіски).

Окремо варто згадати значну вагу електроскейтів (див. «Тип»), зумовлену наявністю батарей та електромоторів.