Порівняння Royal Thermo Revolution Bimetall 350/80 5 vs Royal Thermo Vittoria 500/80 4

Термін гарантії, яку дає виробник на дану модель.

Як правило, умови гарантії передбачають безоплатне усунення недоліків, заміну та/або компенсацію в тому випадку, якщо радіатор протягом заявленого строку вийде з ладу через виробничі дефекти. Чим більше гарантія — тим вище якість виробу і тим вище його вартість (останнє, втім, зазвичай компенсується високою надійністю). В сучасних радіаторах гарантійний термін може досягати 10 років.

Зазначимо, що закінчення гарантії далеко не означає, що виріб одразу ж вийде з ладу: при належній якості виготовлення загальний строк служби здебільшого помітно перевищує гарантійний.

Кількість окремих секцій, передбачена в радіаторі відповідної конструкції (див. «Тип»). Фактично мова в даному випадку йде про комплект поставки: цілий радіатор збирається з окремих секцій, причому їх навіть не обов'язково використовувати всі.

Сама по собі кількість секцій не впливає на робочі характеристики виробу, проте ця інформація може стати в нагоді при збірці радіатора певної теплової потужності (див. «Тепловіддача»). Так, поділивши загальну тепловіддачу даної моделі на кількість секцій, можна визначити характеристики однієї секції і обчислити, скільки їх потрібно для того, щоб забезпечити бажані показники теплової потужності. Втім, досить велика кількість сучасних радіаторів першопочатково продається по одній секції — як раз в розрахунку на те, щоб користувач міг зібрати батарею на свій розсуд. Для готових виробів 2 – 5 секцій вважається досить скромним показником, 6 – 10 шт — середнім, 11 – 15 шт — вище середнього, а моделі на 16 – 20 секцій і більше можуть мати як горизонтальне, так і вертикальне компонування (в останньому випадку секції ставляться одна на іншу, як поверхи вежі).

Робочий тиск радіатора.

Під цим терміном зазвичай мають на увазі найбільший тиск теплоносія, яке радіатор здатний без наслідків перенести протягом необмежено тривалого часу. Короткочасно допускаються і більш високі показники (див. «Макс. тиск»), проте штатний робочий тиск в системі опалення не повинна перевищувати характеристик радіатора — інакше велика ймовірність пошкодження виробу, з «потопом» та іншими відповідними неприємностями. Взагалі ж вважається, що даний показник повинен бути хоча б на 2 бар вище фактичного робочого тиску в системі — це дасть додатковий запас міцності на випадок позаштатних ситуацій.

Що стосується конкретних значень, то в багатоповерхових будинках до 9 поверхів стандартним тиском в трубах опалення вважається 8 бар, в більш високих будівлях — 16 бар, а в автономних системах квартир і приватних будинків до 3 поверхів рідко використовується тиск вище 3 бар.

Найбільший тиск теплоносія, який радіатор здатний без наслідків перенести при короткочасному впливі.

Цей показник завжди більше, ніж робочий тиск (див. вище). Він безпосередньо характеризує стійкість виробу до нештатних ситуацій, насамперед гідроударам. За інших рівних умов більш високий максимальний тиск означає більшу міцність і надійність — однак і коштують такі радіатори дорожче.

Тиск радіатора на розрив — тиск теплоносія, при досягненні якого неминуче відбувається пошкодження виробу.

Основними практичними характеристиками радіатора є робоче і максимальний тиск (див. вище), саме на них насамперед варто орієнтуватися при виборі. Тиск на розрив наводиться в описі переважно з рекламними цілями: за інших рівних умов більш високий показник означає більшу надійність і стійкість до нештатних ситуацій.

Об'єм води або іншого теплоносія, необхідний для заповнення радіатора.

Ця інформація актуальна переважно при побудові автономної системи опалення: вона стане в нагоді при розрахунку загального об'єму теплоносія в системі і пов'язаних з цим параметрів. Якщо ж радіатор купується для застосування в централізованому опаленні — на його внутрішній об'єм можна не звертати особливої уваги.

Максимальна температура теплоносія, допустима для радіатора — найбільша температура, яку виріб здатний без наслідків витримати протягом досить довгого часу.

Максимальною температурою для систем опалення (як централізованих, так і автономних) стандартно вважається +95 °С. У світлі цього більшість радіаторів має верхню межу температури на рівні +110...120 °С — це дозволяє впевнено витримувати такі умови плюс дає певний запас на випадок позаштатних ситуацій.

Відстань між осями вхідного та вихідного колекторів радіатора чи його окремої секції.

Від цього показника напряму залежать габарити виробу та можливість монтажу опалювального приладу в конкретних умовах з урахуванням особливостей підведення труб. Параметр вказується переважно для моделей традиційної конструкції – з двома горизонтальними трубами зверху та знизу, між якими прокладені вертикальні канали теплоносія. Міжосьова відстань визначає як мінімум загальну висоту виробу, а в радіаторах з боковим підключенням (див. відповідний пункт) – ще й особливості організації цього підключення.

Що стосується конкретних значень, то найбільшого поширення в наш час набули моделі на 250 мм, 350 мм, 450 мм, 550 мм та 850 мм. Помітно рідше зустрічаються рішення на 150 мм, 400 мм, 500 мм та 700 мм.

Номінальна теплова потужність радіатора — кількість тепла, що віддається в повітря в штатному режимі роботи.

При виборі за даним параметром варто враховувати, що на практиці теплова потужність буде залежати від різниці температур на вході і на виході в радіатор, а також від температури навколишнього повітря. Чим більше різниця температур і чим холодніше навколо — тим інтенсивніше буде нагрівання. Тому в характеристиках прийнято вказувати тепловіддачу для певних стандартних умов. Зокрема, вельми популярне позначення за європейським стандартом EN 442, який передбачає температури теплоносія +75 °С і +65 °С на вході і виході відповідно, а також температуру повітря в +20 °С. Реальні умови та фактична потужність радіатора можуть відрізнятися як в ту, так і в іншу сторону; тому при виборі краще всього вибирати модель з певним запасом, а надлишки потужності компенсувати тими чи іншими регуляторами. Що стосується фактичних значень, то у найскромніших моделях тепловіддача не перевищує 750 Вт, а то і 500 Вт, а в найбільших цей показник може досягати 3,5 – 4 кВт і більше.

Вибір за даним показником залежить насамперед від розмірів і характеристик опалювального простору. Найпростіша формула розрахунків виглядає наступним чином: на 1 м2 площі потрібно як мінімум 100 Вт теплової потужності. Ця формула актуальна для стандартн...их житлових/офісних приміщень з стелями 2,5 – 3 м, без проблем з теплоізоляцією; для більш специфічних умов існують більш детальні методики розрахунку, їх можна знайти в спеціальних джерелах.