Порівняння Royal Thermo Indigo 500/100 10 vs Global VOX R 350/95 6

Країна походження бренду, під яким виріб представлено на ринку.

Здебільшого в якості країни походження вказують або «батьківщину» бренду, або місце розташування штаб-квартири виробника. Виробничі ж потужності цілком можуть знаходитися і в іншій країні. Проте тут варто відзначити, що більшість національних стереотипів в наш час не мають під собою підстав — якість продукції залежить не стільки від географії, скільки від особливостей організації виробничого процесу в тій або іншій компанії. Так що з цієї точки зору при виборі варто орієнтуватися насамперед на репутацію конкретного виробника. Звертати ж увагу на країну походження бренду має сенс у тому випадку, якщо ви принципово хочете (або не хочете) підтримати компанію з певної держави.

В наш час виробництвом радіаторів займаються переважно фірми з таких країн: Англія, Білорусь, Бельгія, Німеччина, Голландія, Іспанія, Італія, Китай, Норвегія, Польща, Туреччина, Україна, Фінляндія, Чехія.

Кількість окремих секцій, передбачена в радіаторі відповідної конструкції (див. «Тип»). Фактично мова в даному випадку йде про комплект поставки: цілий радіатор збирається з окремих секцій, причому їх навіть не обов'язково використовувати всі.

Сама по собі кількість секцій не впливає на робочі характеристики виробу, проте ця інформація може стати в нагоді при збірці радіатора певної теплової потужності (див. «Тепловіддача»). Так, поділивши загальну тепловіддачу даної моделі на кількість секцій, можна визначити характеристики однієї секції і обчислити, скільки їх потрібно для того, щоб забезпечити бажані показники теплової потужності. Втім, досить велика кількість сучасних радіаторів першопочатково продається по одній секції — як раз в розрахунку на те, щоб користувач міг зібрати батарею на свій розсуд. Для готових виробів 2 – 5 секцій вважається досить скромним показником, 6 – 10 шт — середнім, 11 – 15 шт — вище середнього, а моделі на 16 – 20 секцій і більше можуть мати як горизонтальне, так і вертикальне компонування (в останньому випадку секції ставляться одна на іншу, як поверхи вежі).

Робочий тиск радіатора.

Під цим терміном зазвичай мають на увазі найбільший тиск теплоносія, яке радіатор здатний без наслідків перенести протягом необмежено тривалого часу. Короткочасно допускаються і більш високі показники (див. «Макс. тиск»), проте штатний робочий тиск в системі опалення не повинна перевищувати характеристик радіатора — інакше велика ймовірність пошкодження виробу, з «потопом» та іншими відповідними неприємностями. Взагалі ж вважається, що даний показник повинен бути хоча б на 2 бар вище фактичного робочого тиску в системі — це дасть додатковий запас міцності на випадок позаштатних ситуацій.

Що стосується конкретних значень, то в багатоповерхових будинках до 9 поверхів стандартним тиском в трубах опалення вважається 8 бар, в більш високих будівлях — 16 бар, а в автономних системах квартир і приватних будинків до 3 поверхів рідко використовується тиск вище 3 бар.

Найбільший тиск теплоносія, який радіатор здатний без наслідків перенести при короткочасному впливі.

Цей показник завжди більше, ніж робочий тиск (див. вище). Він безпосередньо характеризує стійкість виробу до нештатних ситуацій, насамперед гідроударам. За інших рівних умов більш високий максимальний тиск означає більшу міцність і надійність — однак і коштують такі радіатори дорожче.

Тиск радіатора на розрив — тиск теплоносія, при досягненні якого неминуче відбувається пошкодження виробу.

Основними практичними характеристиками радіатора є робоче і максимальний тиск (див. вище), саме на них насамперед варто орієнтуватися при виборі. Тиск на розрив наводиться в описі переважно з рекламними цілями: за інших рівних умов більш високий показник означає більшу надійність і стійкість до нештатних ситуацій.

Об'єм води або іншого теплоносія, необхідний для заповнення радіатора.

Ця інформація актуальна переважно при побудові автономної системи опалення: вона стане в нагоді при розрахунку загального об'єму теплоносія в системі і пов'язаних з цим параметрів. Якщо ж радіатор купується для застосування в централізованому опаленні — на його внутрішній об'єм можна не звертати особливої уваги.

Відстань між осями вхідного та вихідного колекторів радіатора чи його окремої секції.

Від цього показника напряму залежать габарити виробу та можливість монтажу опалювального приладу в конкретних умовах з урахуванням особливостей підведення труб. Параметр вказується переважно для моделей традиційної конструкції – з двома горизонтальними трубами зверху та знизу, між якими прокладені вертикальні канали теплоносія. Міжосьова відстань визначає як мінімум загальну висоту виробу, а в радіаторах з боковим підключенням (див. відповідний пункт) – ще й особливості організації цього підключення.

Що стосується конкретних значень, то найбільшого поширення в наш час набули моделі на 250 мм, 350 мм, 450 мм, 550 мм та 850 мм. Помітно рідше зустрічаються рішення на 150 мм, 400 мм, 500 мм та 700 мм.

Діаметр різьблення для підключення радіатора до системи теплопостачання. В сучасних радіаторах використовуються стандартні розміри — наприклад, 3/4" або 1/2", рідше 1" і 1 1/4". Цей показник повинен збігатися з розмірами патрубків, муфт і інших елементів, що безпосередньо використовуються для підключення — інакше в кращому випадку знадобиться установка перехідників, в гіршому ж радіатор взагалі виявиться непридатним для використання.

Зазвичай, чим більший діаметр різьби — тим потужніше радіатор (висока потужність вимагає інтенсивної циркуляції теплоносія і відповідної пропускної здатності на вході і виході).

Номінальна теплова потужність радіатора — кількість тепла, що віддається в повітря в штатному режимі роботи.

При виборі за даним параметром варто враховувати, що на практиці теплова потужність буде залежати від різниці температур на вході і на виході в радіатор, а також від температури навколишнього повітря. Чим більше різниця температур і чим холодніше навколо — тим інтенсивніше буде нагрівання. Тому в характеристиках прийнято вказувати тепловіддачу для певних стандартних умов. Зокрема, вельми популярне позначення за європейським стандартом EN 442, який передбачає температури теплоносія +75 °С і +65 °С на вході і виході відповідно, а також температуру повітря в +20 °С. Реальні умови та фактична потужність радіатора можуть відрізнятися як в ту, так і в іншу сторону; тому при виборі краще всього вибирати модель з певним запасом, а надлишки потужності компенсувати тими чи іншими регуляторами. Що стосується фактичних значень, то у найскромніших моделях тепловіддача не перевищує 750 Вт, а то і 500 Вт, а в найбільших цей показник може досягати 3,5 – 4 кВт і більше.

Вибір за даним показником залежить насамперед від розмірів і характеристик опалювального простору. Найпростіша формула розрахунків виглядає наступним чином: на 1 м2 площі потрібно як мінімум 100 Вт теплової потужності. Ця формула актуальна для стандартн...их житлових/офісних приміщень з стелями 2,5 – 3 м, без проблем з теплоізоляцією; для більш специфічних умов існують більш детальні методики розрахунку, їх можна знайти в спеціальних джерелах.