Тип панельного
Тип, до якого належить панельний радіатор (див. «Тип радіатора»).
Тип позначається числом, яке описує кількість нагрівальних панелей і конвекторів в даній моделі. Панелі, нагадаємо, займають всю висоту та ширину радіатора; а конвектори — це особливі зигзагоподібні конструкції між панелями, поліпшують тепловіддачу. Що стосується самого позначення, то перша цифра в ньому відповідає кількості панелей, друга — кількості конвекторів. Наприклад, популярний тип
22 передбачає 2 панелі і 2 конвектора між ними (конвектори при цьому знаходяться всередині радіатора, кожен прикріплений до своєї панелі), а в менш популярному типі
21 конвектор, відповідно, всього один, спільний на обидві панелі. Є варіанти взагалі без конвекторів — наприклад, максимально простий тип
10, всього з однією панеллю. А один з найбільш прогресивних на сьогодні — тип
33, більшу кількість конвекторів/панелей зустрічається вкрай рідко.
Загалом більшу кількість елементів (при тому ж розмірі пристрою в ширину і висоту) покращує загальну ефективність радіатора, однак позначається на ціні, товщині і вазі.
Робочий тиск
Робочий тиск радіатора.
Під цим терміном зазвичай мають на увазі найбільший тиск теплоносія, яке радіатор здатний без наслідків перенести протягом необмежено тривалого часу. Короткочасно допускаються і більш високі показники (див. «Макс. тиск»), проте штатний робочий тиск в системі опалення не повинна перевищувати характеристик радіатора — інакше велика ймовірність пошкодження виробу, з «потопом» та іншими відповідними неприємностями. Взагалі ж вважається, що даний показник повинен бути хоча б на 2 бар вище фактичного робочого тиску в системі — це дасть додатковий запас міцності на випадок позаштатних ситуацій.
Що стосується конкретних значень, то в багатоповерхових будинках до 9 поверхів стандартним тиском в трубах опалення вважається 8 бар, в більш високих будівлях — 16 бар, а в автономних системах квартир і приватних будинків до 3 поверхів рідко використовується тиск вище 3 бар.
Макс. тиск
Найбільший тиск теплоносія, який радіатор здатний без наслідків перенести при короткочасному впливі.
Цей показник завжди більше, ніж робочий тиск (див. вище). Він безпосередньо характеризує стійкість виробу до нештатних ситуацій, насамперед гідроударам. За інших рівних умов більш високий максимальний тиск означає більшу міцність і надійність — однак і коштують такі радіатори дорожче.
Макс. температура теплоносія
Максимальна температура теплоносія, допустима для радіатора — найбільша температура, яку виріб здатний без наслідків витримати протягом досить довгого часу.
Максимальною температурою для систем опалення (як централізованих, так і автономних) стандартно вважається +95 °С. У світлі цього більшість радіаторів має верхню межу температури на рівні +110...120 °С — це дозволяє впевнено витримувати такі умови плюс дає певний запас на випадок позаштатних ситуацій.
Товщина радіатора
Розмір радіатора в товщину — тобто від передньої до задній стінки.
Даний параметр визначає як розмір простору, займаного виробом, так і його ефективність: за інших рівних умов більша товщина, як правило, означає більш високу тепловіддачу (за рахунок збільшення площі контакту з повітрям). Конкретні нюанси при цьому залежать від типу радіатора і способу його монтажу (див. вище). Так, найбільш критичною товщина є для конвекторів з горизонтальним компонуванням, що монтуються в нішу — у них цей розмір прямо визначає і необхідні розміри ніші, і площу робочої поверхні. В трубчастих моделях ця залежність дещо менш виражена. У панельних виробах ефективність залежить не стільки від товщини як такої, скільки від кількості робочих елементів (див. «Тип панельного») — хоча більша кількість панелей/конвекторів неминуче позначається на розмірах. А секційні радіатори найчастіше мають відносно невелику товщину, відмінності між ними за цим показником не є принциповими.
