Тип покриття для днища, передбаченого в комплекті поставки. Покриття використовуються переважно для забезпечення додаткової жорсткості, якщо саме днище занадто м'яке; це актуально переважно для плоских натяжних днищ і човнів з надувними килями (див. «Тип днища»). Конкретні варіанти можуть бути такими:
—
Рейкова слань. Настил з кількох широких поперечних рейок, сполучених зазвичай гнучким кріпленням. Завдяки цьому кріпленню слань можна скласти «гармошкою» на час зберігання і транспортування, при цьому в робочому стані покриття все одно виходить досить жорстким.
—
Жорсткий фанерний настил. Жорстке покриття з водостійкої фанери, зазвичай, набірне — складається з декількох окремих сегментів, і на час зберігання і транспортування розбирається для компактності. Фанерні покриття поєднують в собі хорошу жорсткість і невисоку вартість, завдяки чому дуже популярні. По міцності і надійності вони дещо поступаються алюмінієвим настилах, однак здебільшого цей недолік не є критичним.
—
Жорсткий алюмінієвий настил. Набірне покриття з алюмінієвих сегментів, що скріплюються між собою при установці в човен. Загалом схоже з фанерним (див. вище), проте алюміній більш міцний і надійний, до того ж абсолютно не схильний до корозії. З іншого боку, даний матеріал обходиться недешево, через що і зустрічається помітно рідше.
—
Надувний настил (НДВД). НДВД розшифровується як «надувне дно високого тиску», проте не варто плутати цю конструкцію з надувним дном (див. «Тип днища»): у цьому разі мова йде саме про орендованому настилі. Завдяки високому тиску такий настил виходить дуже жорстким — помітно жорсткіше днища типу НДНД (хоч і м'якше, ніж фанерне/алюмінієве покриття). При цьому надувне покриття можна компактно згорнути в неробочий час, що забезпечує зручність в зберіганні і транспортуванні. З недоліків даного варіанта можна відзначити чутливість до пошкоджень.
—
Без дод. покриття. Відсутність будь-якого покриття в комплекті поставки. Залежно від типу днища (див. вище) така комплектація може означати або те, що човні в принципі не потрібно додаткове покриття, або те, що настил потрібно купувати окремо. Другий варіант зручний тим, що настил можна вибрати на свій розсуд, не покладаючись на рішення виробника.
—
Кермове управління. Ця особливість означає, що човен оснащений штурвалом і спеціальними тягами, які при русі штурвала повертають гвинт (гвинти) в потрібну для повороту сторону; поруч зі штурвалом зазвичай знаходиться також ручка дроселя. Кермове управління зустрічається виключно в RIB-човнах зі склопластиковими кілями (див. «Тип днища»); воно помітно позначається на вартості, проте це компенсується рядом практичних переваг. Так, штурвал зазвичай розташовується приблизно посередині кокпіта, звідки огляд значно кращий, ніж з корми (особливо на режимі глісування, коли ніс човна сильно піднятий); а керманич сидить за штурвалом прямо, обличчям вперед — це зручніше, ніж положення впівоберта при управлінні через румпель підвісного двигуна.
—
Клапан спуску води. Наявність в конструкції човна окремого клапана для зливу води з кокпіта за борт. У багатьох моделях такий клапан можна використовувати як на березі, так і на ходу, і в будь-якому разі він значно спрощує видалення води, що потрапила всередину — інакше її довелося б вичерпувати, або навіть перевертати все судно.
—
Ручки для перенесення. Наявність в конструкції човна спеціальних ручок для перенесення човна в надутому стані. Самі по собі балони, що використовуються в сучасних човнах, зазвичай мають гладку поверхню з мінімумом виступаючих частин, у результаті за них складно вхопитися. Тому дл
...я додаткової зручності і передбачаються окремі ручки — вони помітно спрощують завдання на зразок витягування судна на берег.
— Кочети. Наявність в конструкції човна кочетів — спеціальних пристосувань на бортах, у які при веслуванні можуть встановлюватися весла. Кожне весло при цьому кріпиться приблизно посередині і може рухатися у вертикальній і горизонтальній площині. Таке встановлення забезпечує додаткову зручність і знижує навантаження на руки весляра — інакше довелося б працювати тільки одним веслом, причому постійно тримаючи його у повітрі і ризикуючи випустити у воду. Правда, веслування з використанням кочетів передбачає розташування весляра спиною вперед, до того ж погано підходить для деяких ситуацій (наприклад, для маневрування у плавнях); але ці пристосування зазвичай не заважають гребти іншими способами.
— Рим. Наявність в конструкції човна рима — спеціального кріплення для канатів, що встановлюється зазвичай в носовій частині. Таке кріплення може мати різну конструкцію і призначення. Так, класичний рим виконується у вигляді кільця і використовується як для якірного каната, так і для буксирувального троса; але є і «чисто якірні» варіанти — у вигляді підставки з пазом, через який пропускається мотузка (щоб вона була закріплена в потрібному місці і не терлась зайвий раз об борти).
— Фальшборт. Наявність в конструкції човна фальшборту — бар'єру, встановленого над основними балонами; зазвичай, такий бар'єр сам являє собою додатковий балон. Фальшборт виконує кілька функцій. Найочевидніша з них — підвищення місткості, комфорту і безпеки: завдяки збільшеній висоті бортів знижується ризик випадання предметів або людей з кокпіта, туди можна помістити більше габаритного вантажу, та й бризок через такі борти потрапляє менше. Також, фальшборт збільшує поздовжню жорсткість корпусу, до того ж його об'єм може бути відділений від основних балонів; все це позитивно позначається на загальній надійності. Дана функція зустрічається переважно серед висококласних моделей, розрахованих на складні умови і довге перебування далеко від берега.
– Привальний брус. Виконує функцію протиударного бампера. Брус наклеюється по периметру човна, по лінії контакту борта з перешкодами і служить відбійником при швартуванні човна до дерев'яних або бетонних пристаней. Може виготовлятися з гуми, ПВХ, пластику та інших матеріалів. Зрозуміло, його встановлення на човен несе в собі і деякі негативні моменти. Так, привальний брус робить човен дещо важчим і погіршує його скручуваність. Такий човен складніше транспортувати і зберігати.
— Водовідбійник. Водовідбійником називають частину привального бруса — смуги потовщеного матеріалу із зовнішньої сторони бортів. Ця смуга забезпечує захист при швартуванні до пристані, рух через водну рослинність тощо. А водовідбійник являє собою загнутий вниз «козирок» вздовж привального бруса; його призначення — запобігати попаданню води в кокпіт човна, особливо при русі з великою швидкістю.
— Леєрний трос. Леєрний трос встановлюється на кріплення із зовнішньої сторони бортів і «оперізує» їх, повністю або частково. Існує багато варіантів використання цієї функції. Приміром, людина, що знаходиться за бортом, може триматися за трос — це простіше, ніж чіплятися за самі балони або інші пристосування. Також трос може застосовуватися як заміна або доповнення до ручок для перенесення (див. «Додатково»), як місце для кріплення різного спорядження тощо.Загальна вага човна з веслами і настилом (якщо такий є в комплектації), але без урахування мотора і додаткового навісного обладнання. Чим легше човен — тим зручніше її переносити, однак невелика вага може позначитися на ціні, або на якості (порівняно з аналогами). Також вага впливає на швидкісні характеристики — більш
легку човен простіше розігнати до високої швидкості при тій же потужності двигуна; однак не варто забувати, що ці характеристики також залежать від матеріалу, форми днища і безлічі інших параметрів.