Порівняння PlayMe Vega vs PlayMe Omega

Способи установки, штатно передбачені конструкцією і комплектацією реєстратора.

— На лобове скло. Кріплення зсередини на верхню частину лобового скла за допомогою присоски або наклейки (див. «Кріплення до скла»). Найбільш популярний спосіб встановлення відеореєстраторів в автомобілях: місце розміщення дає хороший огляд, а саме кріплення цілком можна зробити універсальним, придатним практично під будь лобове скло. Втім, зустрічаються і штатні реєстратори (див. «Тип») з даними способом установки — вони розраховані на геометрію скла в певних моделях авто.

— На дзеркало заднього виду. Установка прямо на стандартне дзеркало заднього виду (в салоні) або взагалі замість нього. При цьому такі реєстратори самі мають поверхню, що відбиває, замінюючу зняте або закрите дзеркало. Частина цієї поверхні зазвичай займає екран, але це не створює незручностей — тим більше, що деякі моделі передбачають навіть підключення камери заднього виду, яка є ще більш зручною, ніж звичайне дзеркало.

— На шолом. Кріплення на мотоциклетний або інший аналогічний шолом — найчастіше за допомогою характерною платформи, зігнутої під форму шкаралупи шолома. Вважається, що такі реєстратори призначені насамперед для мотоциклістів, однак вони можуть стати в нагоді і іншим користувачам, що носять шоломи — наприклад, професійним автогонщикам, лижникам/сноубордистам та іншим шануваль...никам екстремальних видів спорту. Пристрій з подібним кріпленням може стати непоганою альтернативою екшн-камері — тим більше що об'єктив постійно за поворотом голови користувача. З іншого боку, екшн-камери зазвичай краще захищені від бруду, вологи та інших несприятливих факторів.

— На кермо (мото). Кріплення на кермо мотоцикла, велосипеда або іншого подібного транспортного засобу (наприклад, снігоходи). В основі такого кріплення зазвичай лежить кільце-затиск, надівається на трубу керма і щільно фіксується на ній. Нерідко подібний пристрій поставляється в одному комплекті з кріпленням на шолом (див. вище).

Зазначимо, що наведений вище список не є вичерпним — в сучасних відеореєстраторах можуть передбачатися й інші способи кріплення, наприклад, на сонцезахисний козирок або на одяг/спорядження за допомогою спеціального затиску.

Кріплення до скла, передбачене в моделі з відповідним типом установки (див. вище).

Відзначимо, що в багатьох моделях до скла кріпиться не сам реєстратор, а кронштейн, на який, зі свого боку, встановлюється прилад. Про способи фіксації реєстратора на кронштейні див. «Кріплення реєстратора». А варіанти кріплення до скла можуть бути такими:

— Присоска. Традиційна присоска, яка працює за рахунок зниженого тиску між кріпленням і склом — у результаті сила тиску зовнішнього повітря і утримує конструкцію на місці. Одне з головних переваг даного варіанта — «многоразовость»: присоску можна багаторазово прилеплять і від'єднувати за бажанням користувача, а після зняття вона практично не залишає слідів. Правда, цей тип кріплення вважається менш надійним, ніж наклейки; однак присоски, застосовувані в відеореєстраторах, зазвичай мають спеціальну конструкцію, яка забезпечує цілком достатню для практичного застосування надійність. Тому даний тип кріплень надзвичайно популярний в сучасних реєстраторах.

— Наклейка. Пластина з шаром спеціального клею, за рахунок якого вся конструкція і утримується на склі. Подібні кріплення вважаються більш надійними, ніж присоски, вони менш схильні до зносу і не втрачають ефективності навіть при дрібних пошкодженнях на зразок тріщин і сколів. З іншого боку, наклейка зазвичай встановлюється «раз і назавжди» і не передбачає можливості швидко зняти кронштейн. І...хоча сам по собі демонтаж можливий, проте використовувати наклейку повторно не вийде, а скло, швидше за все, доведеться чистити від залишків клею.Так що установка реєстратора з подібним кріплення вимагає особливої акуратності і уважності.

Зазначимо, що окремі моделі відеореєстраторів постачаються відразу з обома вищезгаданими типами кріплення в комплекті. Це дозволяє користувачеві вибрати варіант на свій розсуд — в тому числі поміняти присоску на наклейку, якщо виникне така необхідність.

Спосіб фіксації реєстратора на пристрої, що грає роль кріплення - кронштейні для лобового скла, нашлемної платформи, затиску для керма або іншої подібної конструкції.

- Засувка. Один із найпопулярніших у наш час варіантів. Клямка, поряд з магнітом (див. нижче), відноситься до швидкознімних кріплень, що дозволяють легко і швидко знімати прилад і повертати його на місце. Подібна можливість може стати в нагоді, наприклад, якщо машину залишають на ніч у місці, де не знятий реєстратор може стати принадою для злодіїв; крім того, пристрій іноді доводиться знімати повністю для перегляду та копіювання знятих матеріалів. Саме ж засувки вважаються більше надійними, ніж магніти, вони можуть використовуватися навіть з найпотужнішими приладами, причому обходяться дешевше у виробництві.

- Магніт. Ще один різновид швидкознімного кріплення: потужний постійний магніт, сили якого достатньо, щоб утримувати реєстратор на місці. Такій фіксатор простіше у використанні, ніж клямка: для установки достатньо «приліпити» прилад до кріплення, а для зняття сильно потягнути. Ще одна перевага полягає в тому, що клямку можна зламати, невдало доклавши зусилля, тоді як у магнітах ламатися практично нема чому. З іншого боку, цей тип кріплення є менш надійним: при струсі або потужному ривку сили тяжіння може виявитися недостатньо. Тому магніти хоч і широко поширені, проте все ж т...аки поступаються за популярністю засувкам.

- Магніт / клямка. Варіант, що передбачає наявність у комплекті обох типів кріплення - і магніту, і клямки. Це дає змогу вибирати варіант на власний розсуд залежно від ситуації. Наприклад, для спокійного переміщення містом і частих зупинок, при яких доводиться знімати реєстратор, краще підходить магніт, а більше надійна клямка стане в нагоді в дальній подорожі, особливо якщо дороги не відрізняються якістю. У той же час подібна універсальність потрібна наприклад часто, тому і даний варіант поширення не отримав.

- Гвинтове. Фіксація за допомогою гвинта, що вкручується в гніздо на корпусі реєстратора. Під'єднання і від'єднання такого кріплення займають помітно більше часу, ніж у разі засувки або магніту, однак і надійність у фіксаторів цього типу дуже висока - навіть сильний ривок швидше зірве присоску або наклейку, на якій тримається вся конструкція, ніж зашкодить гвинтове кріплення.

- Фіксоване / незнімне. Варіант, який зустрічається виключно в реєстраторах для лобового скла, що встановлюються за допомогою наклейки (див. «Кріплення до скла»). Платформа з наклейкою у таких моделях жорстко закріплена на корпусі; а в деяких моделях роль такої платформи грає верхня сторона корпусу, спеціально зроблена плоскою. Переваги фіксованих кріплень - простота, компактність та висока надійність. З іншого боку, такий спосіб установки передбачає постійне знаходження реєстратора на склі і не дає змогу швидко знімати його і ставити назад: від'єднання наклейки є досить непростою справою, а повторно використовувати її не можна.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором в стандарті HD (720p).

Класичним вирішенням для даного стандарту вважається 1280х720, проте в відеореєстраторах зустрічаються й інші варіанти — зокрема, 1280х960 (співвідношення сторін 4:3). У будь-якому разі HD — це не видатний, але досить пристойний показник, що дозволяє отримати відео з непоганою деталізацією (наприклад, на ньому зазвичай цілком можна розібрати номери на машинах в безпосередній близькості до авто).

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Тут варто відзначити, що в деяких недорогих моделях для зниження вартості використовується зйомка в HD на дуже невеликих швидкостях — 15 – 20 кадр/сек. Така швидкість зйомки дозволяє більш-менш нормально дивитися відео, але для нормального відображення рухомих предметів бажана все ж більш висока частота кадрів — хоча б 25 кадр/сек. Також варто сказати, що загалом для комфортного сприйняття людиною вважається цілком достатньою швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду, однак серед реєстраторів зустрічаються моделі, здатні знімати HD і на 120 к/с. Сенс такої швидкості полягає в тому, щоб окремі деталі на рухомих предметах були максимально чітко видно при уповільненому або покадровому перегляді.

Максимальна роздільна здатність і частота кадрів відео, що знімається реєстратором у стандарті Super HD.

Super HD являє собою досить специфічний стандарт, що перевищує за роздільною здатністю Full HD, але не дотягує до Quad HD. Традиційним розміром кадру для цього формату вважається 2304х1296, але зустрічаються моделі і з меншою роздільною здатністю по горизонталі — 1728х1296. У будь-якому разі Super HD досить популярний серед відеореєстраторів: він забезпечує непогану деталізацію і не потребує особливо потужною «начинки».

Що стосується частоти кадрів, то чим вона вища — тим більш плавним і менш змазаним буде відео, тим краще буде видно деталі на рухомих предметах, а також тим більше місця будуть займати відзняті матеріали. Втім, в Super HD моделях цей показник зазвичай становить від 25 до 30 кадр/сек, і ця різниця навряд чи є принциповою.

Кут огляду, який забезпечується основною камерою відеореєстратора. Зазвичай, вказується по діагоналі кадру, рідше — по горизонталі, через цієї моделі з однаковими цифрами в характеристиках можуть дещо відрізнятися за фактичним полю зору. Так що якщо у вас є сумніви з цього приводу — при виборі не завадить знайти і подивитися зразки відео з різних моделей.

За інших рівних умов більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак окремі деталі в кадрі виходять більш дрібними. Крім того, ширококутні об'єктиви дають геометричні спотворення картинки (втім, для їх усунення може передбачатися DEWARP, див. «Функції»). Що стосується конкретних цифр, то кути огляду до 120° включно вважаються для сучасних реєстраторів порівняно невеликими, значення 121 – 140° можна назвати середніми, 141 – 160° — вище середніх, а найбільш ширококутні моделі здатні охопити простір більш ніж в 160°.

Максимальна роздільна здатність відеозйомки, яка підтримується додатковою відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносну камеру, так і про камеру для зйомки салону (про ту та іншу див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо.

Чим вище роздільна здатність, тим більш деталізованим буде зображення з камери, тим більше подробиць будуть на ньому нормально помітні. З іншого боку, висока деталізація позначається на об'ємах матеріалів, що знімаються, і вимоги до «начинки» реєстратора (і, відповідно, впливає на вартість).

Загалом додаткові камери сучасних реєстраторів можна розділити на такі категорії:

— SD. «Стандартна» роздільна здатність (на противагу HD — «високій роздільній здатності»). Досить скромний розмір кадру, що дає змогу водночас помітно економити пам'ять під запис відео і підходить навіть для бюджетних реєстраторів. Конкретні варіанти роздільних здатностей включають, зокрема, 628х582, 640х480 і 720х480.

— HD 720p. Традиційна, найпопулярніша роздільна здатність для даного стандарту відеозйомки — 1280х720. Крім нього, у реєстраторах зустрічається також 960х720 (співвідношення сторін 4:3) і зменшений у висоту 1280х480. HD — найскромніший з сучасних стандартів високої роздільної здатності, що забезпечує, тим не менш, досить пристойну деталізацію.

— Full HD 1080p. «Класикою жанру» для даного стандарту є роздільна здатність 1920х1080, однак у реєстраторах зустр...ічаються і інші значення, в тому числі дуже специфічні — як-от 1440х1080 (співвідношення сторін 4:3) і 1920х540 (зменшена вдвічі роздільна здатність по вертикалі). Це досить солідний показник навіть для основної камери реєстратора, а вже про додаткові і говорити не доводиться.

— Super HD. Не особливо популярний у відеотехніці стандарт, який знайшов, тим не менш, застосування в відеореєстраторах. Найчастіше передбачає роздільну здатність 2304x1296.

Максимальна частота кадрів при зйомки відео, підтримувана додаткової відеокамерою реєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносної камері, так і про камеру для зйомки салону (про тієї та іншої див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо. Хай там що, саме з цією частотою за замовчуванням ведеться зйомка.

Чим вище частота кадрів — тим більш чіткими будуть на відео рухомі об'єкти, тим менше вони будуть змазуватися і тим менше «смиканим» буде саме відео. Вважається, що найбільш комфортним для людського ока є швидкість від 24 до 60 кадрів в секунду; більш низька частота вже сприймається як «слайдшоу», а більш висока лише збільшує обсяги знімаються матеріалів, не даючи видимого підвищення якості. Водночас у камерах реєстраторів можуть передбачатися і більш високі швидкості зйомки, ніж 60 к/с — це забезпечує хорошу видимість окремих рухомих деталей на уповільненому або покадровому перегляді.

Кут огляду додаткової камери відеореєстратора. Залежно від конструкції та комплектації, мова може йти як про виносної камері, так і про камеру для зйомки салону (про тієї та іншої див. вище); цей нюанс варто уточнювати окремо. А кут огляду може вказуватися як по горизонталі, так і по діагоналі кадру, через що моделі з однаковими цифрами в характеристиках можуть дещо відрізнятися за фактичним полю зору. Втім, в даному випадку ця різниця не є критичною.

В теорії більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак окремі деталі в кадрі виходять більш дрібними. Крім того, ширококутні об'єктиви дають геометричні спотворення по краях картинки; а технологія DEWARP (див. «Функції»), застосовувана для їх усунення, додаткових камерах зазвичай не використовується.