Паливо
Тип палива, на якому працює двигун електрогенератора.
—
Бензин. Один з основних типів палива для двигунів внутрішнього згоряння. Бензинові генератори зазвичай коштують дешевше дизельних, за інших рівних умов, однак експлуатація їх обходиться дорожче за рахунок більш високої ціни на бензин; крім того, вони зазвичай мають менший ресурс, ніж дизельні. Тому вважається, що бензинові генератори добре підходять перш за все в якості резервного джерела живлення на випадок відключення електрики.
—
Дизель. Дизельні генератори зазвичай дорожче бензинових аналогів; з іншого боку, дизельне паливо дешевше бензину, тому підвищена вартість цілком може окупитися при регулярному використанні. Крім того, дизельні генератори мають більш високий ресурс і більший діапазон потужностей, ніж бензинові. Це дозволяє застосовувати їх як резервних, так і основних джерел живлення, у тому числі на досить «енергомістких» об'єктах.
—
Газ. Перевагами генераторів на газу є порівняно низький рівень шуму і невелика кількість шкідливих викидів. З іншого боку, використання газу як палива пов'язане з певними труднощами: потрібно підключення до газової магістралі або регулярна заміна спеціальних балонів, паливна система особливо чутлива до витоків, і т. ін. Тому подібних моделей випускається порівняно небагато, і більшість з них являє собою стаціонарні генератори високої потужності
..., у яких згадані недоліки перекриваються перевагами.
— Бензин/газ. Моделі, здатні використовувати обидва зазначених типу палива. Це дає користувачеві можливість вибрати варіант, оптимально відповідає тій чи іншій ситуації, а також знижує ймовірність залишитися без палива в самий невідповідний момент; з іншого боку, і коштують такі моделі дорожче за однопаливні. Технічні особливості бензину і газу докладно описано вище.Номінальна потужність
Номінальна потужність генератора — найбільша потужність живлення, яку агрегат здатний без проблем видавати протягом необмеженого часу. У найбільш «слабких» моделях цей показник становить
менше 1 кВт, в найбільш потужних —
50 – 100 кВт і навіть
більше; а генератори з можливостями зварювання (див. нижче) зазвичай мають номінальну потужність від
1 – 2 кВт до
8 – 10 кВт.
Головне правило вибору в даному разі таке: номінальна потужність повинна бути не нижче сумарної споживаної потужності всього підключеного навантаження. В іншому разі генератор просто не зможе видати достатню кількість енергії, або ж буде працювати з перевантаженнями. Однак для визначення мінімальної необхідної потужності генератора недостатньо просто скласти кількість ват, зазначену в характеристиках кожного підключеного пристрою — методика розрахунку дещо складніше. По-перше, потрібно враховувати, що у ватах зазвичай вказується лише активна потужність різної техніки; крім цього, багато електроприлади змінного струму споживають реактивну потужність («не корисну» потужність, що витрачається котушками і конденсаторами під час роботи з таким струмом). А фактичне навантаження на генератор залежить саме від повної потужності (активна плюс реактивна), що позначається в вольт-амперах. Для її розрахунку існують спеціальні коефіцієнт
...и та формули.
Другий нюанс пов'язаний з живленням пристроїв, в яких пусковий струм (і, відповідно, споживана потужність у момент вмикання) значно вище номінального — переважно це прилади з електродвигунами на зразок пилососів, холодильників, кондиціонерів, електроінструменту тощо. Визначити пускову потужність можна, помноживши штатну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий — наприклад, 1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо; детальніші дані є в спеціальних джерелах. Пускові характеристики навантаження необхідні перш за все для оцінки необхідної максимальної потужності генератора (див. нижче) — однак ця потужність наводиться в характеристиках далеко не завжди, нерідко виробник вказує лише номінальну потужність агрегата. В таких випадках при підрахунках для техніки з пусковим коефіцієнтом понад 1 варто використовувати саме пускову, а не номінальну потужність.
Також відзначимо, що за наявності декількох розеток конкретний поділ загальної потужності по ним може бути різним. Цей момент варто уточнювати окремо — зокрема, за конкретними типами розеток (докладніше див. «Розеток 230 В», «Розеток 400 В»).Максимальна потужність
Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.
Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає переважно в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.
Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно переважно для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.
В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.
Рід зварювального струму
Рід струму, що видається
зварювальним генератором на електроди при зварюванні.
— Змінний (AC). Струм з постійно змінною полярністю — як в звичайних побутових розетках; втім, при зварюванні зазвичай використовують більш високі частоти — не 50 – 60 Гц, а порядку декількох десятків кілогерц. Ключова перевага змінного струму полягає в тому, що він не має фіксованої полярності — простіше кажучи, переплутати «плюс» і «мінус» при підключенні електродів в принципі неможливо. З іншого боку, постійна зміна напрямку струму збільшує кількість бризок і знижує якість шва порівняно з використанням постійного струму. Як наслідок, цей варіант зустрічається відносно рідко і призначається для порівняно грубих робіт.
— Постійний (DC). Струм, що має фіксовану полярність і постійно поточний в одному напрямку, без його зміни. Це дає змогу досягти більш акуратного шва з меншою кількістю бризок, ніж при змінному струмі; як наслідок, саме постійний струм використовує більшість сучасних зварювальних генераторів. Водночас під час роботи з таким пристроєм потрібно уважно контролювати полярність підключення — причому залежно від особливостей роботи може знадобитися як «прямий» («мінус» до електрода), так і «зворотна» («мінус» до матеріалу) полярність. Крім того, для постійного струму потрібні додаткові схеми, що трохи збільшує вартість генераторів.
Макс. струм зварювання
Максимальний струм, який зварювальний генератор (див. вище) здатний видати на електроди при зварюванні.
Для різних матеріалів, різної товщини зварюваних деталей і різних видів зварювання самої оптимальний зварювальний струм теж буде різним; є спеціальні таблиці, що дозволяють визначити це значення. Загальне ж правило таке: максимальний струм генератора повинен бути не нижче необхідного зварювального струму, інакше агрегат буде працювати з перевантаженням, або не зможе забезпечити необхідної ефективності зварювання.
Макс. діаметр електрода
Максимальний діаметр зварювальних електродів, з якими може працювати зварювальний генератор (див. вище).
Чим товще оброблюваний матеріал і чим ширше шов — тим більш товсті потрібно використовувати електроди для зварювання; а більш товстий електрод, зазвичай, передбачає і більш високі струми. Існують спеціальні таблиці, що дозволяють визначити оптимальний діаметр електрода залежно від типу і товщини матеріалу, виду зварювання і т. ін. Однак у будь-якому разі товщина використовуваного електроду не повинна бути вище максимально допустимої — це загрожує перевантаженнями і поломками, а в кращому випадку генератор просто не зможе забезпечити потрібної ефективності.
Модель двигуна
Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.
Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються
фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).
Об'єм двигуна
Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.
Потужність
Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.
Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.