Порівняння Konner&Sohnen Basic KS 6000D vs Hyundai HHY3030FE

Тип палива, на якому працює двигун електрогенератора.

— Бензин. Один з основних типів палива для двигунів внутрішнього згоряння. Бензинові генератори зазвичай коштують дешевше дизельних, за інших рівних умов, однак експлуатація їх обходиться дорожче за рахунок більш високої ціни на бензин; крім того, вони зазвичай мають менший ресурс, ніж дизельні. Тому вважається, що бензинові генератори добре підходять перш за все в якості резервного джерела живлення на випадок відключення електрики.

— Дизель. Дизельні генератори зазвичай дорожче бензинових аналогів; з іншого боку, дизельне паливо дешевше бензину, тому підвищена вартість цілком може окупитися при регулярному використанні. Крім того, дизельні генератори мають більш високий ресурс і більший діапазон потужностей, ніж бензинові. Це дозволяє застосовувати їх як резервних, так і основних джерел живлення, у тому числі на досить «енергомістких» об'єктах.

— Газ. Перевагами генераторів на газу є порівняно низький рівень шуму і невелика кількість шкідливих викидів. З іншого боку, використання газу як палива пов'язане з певними труднощами: потрібно підключення до газової магістралі або регулярна заміна спеціальних балонів, паливна система особливо чутлива до витоків, і т. ін. Тому подібних моделей випускається порівняно небагато, і більшість з них являє собою стаціонарні генератори високої потужності..., у яких згадані недоліки перекриваються перевагами.

— Бензин/газ. Моделі, здатні використовувати обидва зазначених типу палива. Це дає користувачеві можливість вибрати варіант, оптимально відповідає тій чи іншій ситуації, а також знижує ймовірність залишитися без палива в самий невідповідний момент; з іншого боку, і коштують такі моделі дорожче за однопаливні. Технічні особливості бензину і газу докладно описано вище.

Номінальна потужність генератора — найбільша потужність живлення, яку агрегат здатний без проблем видавати протягом необмеженого часу. У найбільш «слабких» моделях цей показник становить менше 1 кВт, в найбільш потужних — 50 – 100 кВт і навіть більше; а генератори з можливостями зварювання (див. нижче) зазвичай мають номінальну потужність від 1 – 2 кВт до 8 – 10 кВт.

Головне правило вибору в даному разі таке: номінальна потужність повинна бути не нижче сумарної споживаної потужності всього підключеного навантаження. В іншому разі генератор просто не зможе видати достатню кількість енергії, або ж буде працювати з перевантаженнями. Однак для визначення мінімальної необхідної потужності генератора недостатньо просто скласти кількість ват, зазначену в характеристиках кожного підключеного пристрою — методика розрахунку дещо складніше. По-перше, потрібно враховувати, що у ватах зазвичай вказується лише активна потужність різної техніки; крім цього, багато електроприлади змінного струму споживають реактивну потужність («не корисну» потужність, що витрачається котушками і конденсаторами під час роботи з таким струмом). А фактичне навантаження на генератор залежить саме від повної потужності (активна плюс реактивна), що позначається в вольт-амперах. Для її розрахунку існують спеціальні коефіцієнт...и та формули.

Другий нюанс пов'язаний з живленням пристроїв, в яких пусковий струм (і, відповідно, споживана потужність у момент вмикання) значно вище номінального — переважно це прилади з електродвигунами на зразок пилососів, холодильників, кондиціонерів, електроінструменту тощо. Визначити пускову потужність можна, помноживши штатну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий — наприклад, 1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо; детальніші дані є в спеціальних джерелах. Пускові характеристики навантаження необхідні перш за все для оцінки необхідної максимальної потужності генератора (див. нижче) — однак ця потужність наводиться в характеристиках далеко не завжди, нерідко виробник вказує лише номінальну потужність агрегата. В таких випадках при підрахунках для техніки з пусковим коефіцієнтом понад 1 варто використовувати саме пускову, а не номінальну потужність.

Також відзначимо, що за наявності декількох розеток конкретний поділ загальної потужності по ним може бути різним. Цей момент варто уточнювати окремо — зокрема, за конкретними типами розеток (докладніше див. «Розеток 230 В», «Розеток 400 В»).

Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.

Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає переважно в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.

Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно переважно для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.

В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.

Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.

Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).

Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Спосіб запуску двигуна електрогенератора. Для запуску двигуна внутрішнього згоряння (бензинового або дизельного, див. «Паливо») у будь-якому разі необхідно прокрутити вал двигуна; зробити це можна двома способами:

— Ручний. При такому способі запуску початковий імпульс повідомляється двигуна вручну — зазвичай користувачу для цього потрібно з силою смикнути за трос, раскручивающий спеціальний маховик. Найбільш простий за конструкцією і дешевий спосіб запуску, з додаткового устаткування потребує тільки власне троса з маховиком. З іншого боку, він може вимагати від користувача значних м'язових зусиль і слабо підходить для потужних агрегатів.

— Електростартер. При такому типі запуску вал двигуна прокручується за допомогою спеціального електромотора, який називається стартером; живиться стартер від власного акумулятора. Подібний варіант запуску силового агрегату генератора є найпростішим для користувача та потребує докладання мінімуму зусиль. Залежно від реалізації електростартера, зазвичай, достатньо провернути ключ у замку запалювання, натиснути на кнопку, повернути ручку або прокрутити спеціальний барабан тощо. Потужності сучасних стартерів вистачає навіть для важких двигунів, де ручний запуск утруднений чи неможливий. Також зазначимо, що електростартер за визначенням потрібний для використання автозапуску ATS (див. «Функції»). З іншого боку, додаткове оснащення впливає на вагу та...вартість агрегату, причому іноді дуже помітно. Тому подібні системи запуску використовуються здебільшого там, де без них не обійтися — у згаданій тяжкій техніці, а також генераторах з ATS.

Витрата палива бензиновим або дизельним генератором, а для комбінованих моделей — при використанні бензину (див. «Паливо»).

Більш потужний двигун неминуче передбачає більшу витрату палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні. Крім того, знаючи витрату палива і об'єм бака, можна визначити, на скільки часу вистачить однієї заправки; при цьому в інверторних моделях при неповному навантаженні фактичний час роботи може виявитися помітно вище теоретичного, детальніше див. «Альтернатор».

— Постійний струм на виході (DC 12 В). Наявність в генераторі виходу з постійним струмом і напругою 12 В. Основне призначення цього виходу — зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, першопочатково призначених для авто (нагадаємо, 12 В — стандартна напруга бортових мереж в легкових автомобілях).

— USB-порт для зарядки. Наявність у генератора роз'єму USB (одного або декількох) для зарядки різних пристроїв. Від USB може заряджатися більшість сучасних смартфонів і планшетів, також такий спосіб зарядки зустрічається у безлічі іншої техніки — від фотокамер і ліхтариків до електровикруток і радіокерованих моделей. Стандартна напруга живлення через цей роз'єм — 5 В, а от потужність може бути різною, її варто уточнювати окремо.

– Синхронізація зі смартфоном. Синхронізація зі смартфоном дає можливість управляти роботою генератора віддалено. Завдяки цьому користувачеві не потрібно підходити до пристрою, щоб, наприклад, запустити або зупинити його. Додатково синхронізація зі смартфоном дає змогу відстежувати параметри електроструму, що виробляється, віддалено і в режимі реального часу. З іншого боку, для цього буде потрібне постійне підключення до мережі інтернет і спеціалізоване програмне забезпечення, яке необхідно встановити на смартфон.

— Автозапуск (ATS). Функція, що дає змогу генерат...ору при певних умовах включатися автоматично, без дій з боку користувача. Автозапуск застосовується переважно при використанні генератора в якості резервного джерела живлення: поки працює основне живлення, агрегат вимкнений, а якщо напруга в мережі пропадає, ATS запускає двигун, і живлення на навантаження починає надходити від генератора. Зазначимо, що наявність автозапуску вказується тільки в тому випадку, якщо генератор першопочатково укомплектований електронним блоком ATS; моделі з можливістю підключення такого блока винесені в окрему категорію (див. нижче).

— Роз'єм для блока ATS. Роз'єм, що дає змогу підключити до генератора зовнішній блок автозапуску (ATS); сам блок при цьому в комплект не входить. Детальніше про автозапуск див. вище; тут же відзначимо, що для деяких користувачів ця функція першопочатково не потрібна, проте може знадобитися у майбутньому — наприклад, якщо генератор спочатку використовується на будівництві будинку, а потім його планується встановити в тому ж будинку як запасне джерело живлення. У подібних ситуаціях даний варіант комплектації буде оптимальним: при покупці самого генератора не доведеться переплачувати за блок ATS, а пізніше, при необхідності, можна придбати і підключити такий блок окремо.

— Авторегулятор напруги (AVR). Автоматичний регулятор, що дає змогу підтримувати на виході генератора постійний рівень напруги. Такий регулятор згладжує перепади, що виникають через зміни швидкості обертання двигуна; це особливо важливо при підключенні приладів, чутливих до стабільності живлення. Варто зазначити, що наявність AVR є практично обов'язковою для синхронних генераторів (див. «Альтернатор»), а ось в інших різновидах ця функція не зустрічається: у асинхронних і дуплексних агрегатах вона не застосовується в принципі, а в інверторних роль регулятора грає власне інвертор, і додаткова електроніка їм не потрібна.

— Дисплей. Власний дисплей, встановлений на корпусі генератора. Зазвичай, це найпростіший РК-екран, здатний відображати лише цифри і деякі спеціальні символи. Тим не менш, навіть на такий екран може виводитися різна корисна інформація: напруга, частота, дані лічильника мотогодин, попередження про низький рівень палива, повідомлення про збої з кодами помилок тощо. Завдяки цьому управління стає більш зручним і наочним.

— Лічильник мотогодин. Прилад, який лічить загальний час, який двигун електрогенератора пропрацював з моменту першого вмикання. Це допомагає визначити загальну зношеність двигуна і необхідність його ремонту/заміни, що може бути корисно як при тривалому використанні приладу, так і, наприклад, для оцінки якості товару при купівлі вживаного електрогенератора. Обнулити лічильник мотогодин без серйозного втручання в конструкцію приладу зазвичай неможливо.

— Вольтметр. Прилад, який відображає поточну напругу, що видається генератором. Вольтметр може бути виконаний у вигляді окремої стрілкової шкали, або ж його показання можуть виводитися на власний дисплей генератора (див. вище). У будь-якому разі ця функція дає можливість ретельно контролювати режим роботи агрегата і знижує ризик того, що на навантаження піде неприпустима напруга.

— Паралельне підключення. Наявність в конструкції генератора спеціальних роз'ємів, через які можна увімкнути два і більше агрегатів в єдину електричну мережу (зазвичай за допомогою додаткового пристрою). Такий вид підключення застосовується, коли один агрегат не в силах потягнути все навантаження і потужність підключення перевищує можливості самого приладу. Також подібна схема знайшла популярність, якщо один з агрегатів планується використовувати в якості резервного джерела живлення.

— Запуск з пульта. Наявність в комплекті постачання генератора пульта дистанційного управління. Виконаний у вигляді бездротового брелока і дає змогу на відстані увімкнути/вимкнути пристрій, не підходячи до нього.