Порівняння Kentavr KBG-258A vs Kentavr KBG-202

Номінальна потужність генератора — найбільша потужність живлення, яку агрегат здатний без проблем видавати протягом необмеженого часу. У найбільш «слабких» моделях цей показник становить менше 1 кВт, в найбільш потужних — 50 – 100 кВт і навіть більше; а генератори з можливостями зварювання (див. нижче) зазвичай мають номінальну потужність від 1 – 2 кВт до 8 – 10 кВт.

Головне правило вибору в даному разі таке: номінальна потужність повинна бути не нижче сумарної споживаної потужності всього підключеного навантаження. В іншому разі генератор просто не зможе видати достатню кількість енергії, або ж буде працювати з перевантаженнями. Однак для визначення мінімальної необхідної потужності генератора недостатньо просто скласти кількість ват, зазначену в характеристиках кожного підключеного пристрою — методика розрахунку дещо складніше. По-перше, потрібно враховувати, що у ватах зазвичай вказується лише активна потужність різної техніки; крім цього, багато електроприлади змінного струму споживають реактивну потужність («не корисну» потужність, що витрачається котушками і конденсаторами під час роботи з таким струмом). А фактичне навантаження на генератор залежить саме від повної потужності (активна плюс реактивна), що позначається в вольт-амперах. Для її розрахунку існують спеціальні коефіцієнт...и та формули.

Другий нюанс пов'язаний з живленням пристроїв, в яких пусковий струм (і, відповідно, споживана потужність у момент вмикання) значно вище номінального — переважно це прилади з електродвигунами на зразок пилососів, холодильників, кондиціонерів, електроінструменту тощо. Визначити пускову потужність можна, помноживши штатну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий — наприклад, 1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо; детальніші дані є в спеціальних джерелах. Пускові характеристики навантаження необхідні перш за все для оцінки необхідної максимальної потужності генератора (див. нижче) — однак ця потужність наводиться в характеристиках далеко не завжди, нерідко виробник вказує лише номінальну потужність агрегата. В таких випадках при підрахунках для техніки з пусковим коефіцієнтом понад 1 варто використовувати саме пускову, а не номінальну потужність.

Також відзначимо, що за наявності декількох розеток конкретний поділ загальної потужності по ним може бути різним. Цей момент варто уточнювати окремо — зокрема, за конкретними типами розеток (докладніше див. «Розеток 230 В», «Розеток 400 В»).

Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.

Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає переважно в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.

Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно переважно для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.

В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.

— Мідна. Мідна обмотка характерна для генераторів високого класу. Мідний альтернатор відрізняється високою провідністю і слабким опором. Провідність міді в 1,7 рази перевищує провідність алюмінію, така обмотка менше гріється, а сполуки з цього металу стійко переносять температурні перепади і вібраційні навантаження. Серед недоліків мідної обмотки можна відзначити хіба що високу вартість альтернатора. В іншому ж генератори з мідною обмоткою характеризуються високою надійністю і довговічністю.

— Алюмінієва. Алюмінієва обмотка альтернатора характерна для генераторів бюджетного класу. Головними перевагами алюмінію є легка вага і невисока ціна, в іншому ж така обмотка, як правило, поступається мідним аналогам. На поверхні алюмінію створюється оксидна плівка, вона з'являється скрізь, навіть в місцях контактної пайки. Оксидна плівка підбиває контакти і не дає зовнішньої захисної обплетенні надійно утримувати алюмінієві жили.

Робочий об'єм двигуна в бензиновому або дизельному генераторі (див. «Паливо»). Теоретично більший об'єм зазвичай означає більшу потужність, однак на практиці все не так однозначно. По-перше, конкретна потужність сильно залежить від типу палива, а в бензинових агрегатах — також від типу ДВЗ (див. вище). По-друге, схожі двигуни однієї потужності можуть мати різний об'єм, і тут є практичний момент: при тій же потужності більш об'ємний мотор споживає більше палива, проте сам по собі може коштувати дешевше.

Робоча потужність двигуна, встановленого в генераторі. Традиційно вказується в кінських силах; 1 к.с. приблизно дорівнює 735 Вт.

Від цього показника безпосередньо залежить насамперед номінальна потужність генератора (див. вище): вона в принципі не може бути вище потужності двигуна, до того ж частина потужності двигуна витрачається на тепло, тертя та інші втрати. А чим менше різниця між цими потужностями, тим вище ККД генератора і тим він економічніший. Щоправда, високий ККД позначається на вартості, однак ця різниця може окупитися при регулярному використанні за рахунок економії палива.

Витрата палива бензиновим або дизельним генератором, а для комбінованих моделей — при використанні бензину (див. «Паливо»).

Більш потужний двигун неминуче передбачає більшу витрату палива; однак моделі з однаковою потужністю двигуна можуть розрізнятися за даним показником. У таких випадках варто врахувати, що модель з меншою витратою зазвичай коштує дорожче, однак ця різниця може досить швидко окупитися, особливо при регулярному використанні. Крім того, знаючи витрату палива і об'єм бака, можна визначити, на скільки часу вистачить однієї заправки; при цьому в інверторних моделях при неповному навантаженні фактичний час роботи може виявитися помітно вище теоретичного, детальніше див. «Альтернатор».

Наявність у генераторі виходу з постійним струмом та напругою 12 В. Основне призначення цього виходу - зарядка автомобільних акумуляторів, а також живлення приладів, призначених для авто (нагадаємо, 12 В - стандартна напруга бортових мереж у легкових автомобілях).

Загальна вага агрегата — зазвичай, без урахування палива; вага на повній заправці можна з легкістю визначити, знаючи ємність бака.

Загалом більш потужні генератори неминуче виходять і більш важкими, однак схожі за характеристиками моделі можуть помітно відрізнятися за вагою. Оцінюючи ці відмінності і загалом вибираючи варіант за вагою, варто враховувати специфіку застосування генератора. Так, якщо пристрій належить часто переміщати з місця на місце, наприклад, при використанні «на виїздах» — можливо, варто звернути увагу на агрегати полегше, які більш зручні в транспортуванні. Однак варто врахувати, що зворотною стороною полегшеної конструкції нерідко є збільшена вартість або знижена ступінь захисту. А ось для стаціонарного застосування можна не звертати особливої уваги на цей параметр — а то і взагалі навпаки: вибирати більш важкий (і, зазвичай, більш прогресивний і функціональний) варіант.

Щодо конкретних цифр варто відзначити, що сучасні генератори загалом є досить масивними. Так, невеликою вагою для такої техніки вважається не тільки до 20 кг, але і навіть 20 – 30 кг; чимало агрегатів важать 150 – 200 кг, а то і більше, а вага стаціонарних промислових моделей вимірюється вже тоннами.