Порівняння Thule ClipOn 9103 vs Thule Pacific 600

— Відкритий багажник. Найпростіший різновид багажників, що являє собою платформу — найчастіше не суцільну, а у вигляді набір паралельних рейок. Така платформа встановлюється на поперечки (див. «Установка»), і на ній закріплюється вантаж. Головною перевагою відкритих багажників є відсутність обмежень по висоті предметів, що перевозяться: вона може бути практично будь-який (в розумних межах, зрозуміло), головне щоб вантажопід'ємності конструкції вистачало. З іншого боку, вантаж необхідно надійно закріплювати — інакше при найменшому струсі він може просто випасти з багажника; та й про аеродинамічності не йдеться. Крім того, що перевозяться таким способом предмети абсолютно не захищені від зовнішніх умов. Через це при перевезенні делікатного вантажу доведеться або вибирати сприятливу погоду, або забезпечувати додаткову захисту від дощу, пилу і т. ін. своїми силами.

— Бокс. Закрита різновид багажників — контейнери, встановлюються зазвичай на поперечки на даху. Більшість боксів має аеродинамічну форму (звідси і варіант назви — «аеробокси»), що знижує додатковий витрата палива і рівень шуму. Крім того, закрита конструкція захищає вміст від несприятливих зовнішніх умов, а також гарантує, що воно не вивалиться з багажника. Завдяки цьому закріплювати вантаж в боксі потрібно хіба що для того, щоб він не бовтався по контейнера (а при щільній завантаженні проблема вирішується сама собою). Головним недоліко...м таких моделей є обмежений об'єм, що не дозволяє перевозити великі предмети.

— Поперечини. Строго кажучи, поперечки є не багажниками, а додатковими пристосуваннями для встановлення різних багажників і кріплень. Вони являють собою рейки, що розміщуються, як випливає з назви, поперек даху автомобіля — і вже на ці рейки можна кріпити додаткові пристосування. Стандартний комплект поставки включає дві поперечки з кріпленнями; у деяких випадках (зокрема, при кріпленні на рейлінги, див. нижче) відстань між ними може регулюватися, що дає можливість підстроювати конструкцію під різні моделі багажників.

— Кріплення для лиж/бордів. Пристосування для перевезення лиж або сноубордів, зазвичай на даху авто. Здебільшого має вигляд парних кріплень, що встановлюються на передню і задню поперечку; кожен борд або пари лиж фіксується в двох точках. Використовувати спеціалізовані кріплення для перевезення такого спорядження зручніше, ніж багажники загального призначення.

— Кріплення для велосипеда. Спеціальне пристосування, що дозволяє перевозити велосипед (або кілька велосипедів) без розбирання або складання. Існує два основних різновиди подібних кріплень. Перший варіант передбачає установку на дах, на поперечки, і велосипед в такій конструкції розміщується вертикально, уздовж кузова авто. Другий варіант розрахований на монтаж ззаду (на двері, фаркоп або колесо) і поперечне розташування вантажу. У будь-якому разі спеціальні кріплення значно спрощують транспортування велосипедів, а самі двоколісні машини перевозяться в робочому стані і після зняття з авто можуть використовуватися практично відразу ж, без спеціальної підготовки.

— Кріплення для човнів. Пристосування для перевезення човнів — найчастіше байдарок і каное. Зазвичай такі кріплення являють собою пару підставок, встановлюваних на поперечки і мають форму, відповідну днища; човен ставиться на ці підставки і фіксується ременями. Є й інші варіанти конструкції — наприклад, кріплення на дві байдарки, що передбачають розміщення човнів на боці, з опорою на борт.

— Кріплення для серфінгу. Кріплення для дощок, застосовуваних в серфінгу. Деякі з подібних багажників можуть застосовуватися також для інших аналогічних пристроїв на зразок SUP-бордів, однак таку можливість варто уточнювати окремо.

— Кріплення для віндсерфінгу. Кріплення для дощок, застосовуваних у віндсерфінгу (серфінгу з вітрилом). Такі дошки відрізняються від дощок для серфінгу, відповідно, відрізняються і багажники — вони розраховані на більш великий розмір дошки, а також мають кріплення під щоглу. Крім того, подібні багажники здебільшого можуть застосовуватися і для SUP-бордів (а деякі навіть мають слово «SUP» у назві).

— Рейлінг. Ще один різновид допоміжного обладнання, призначеного для установки багажників або інших пристосувань. Власне, рейлінги виглядають як пара рейок, проте вони встановлюються уздовж авто, зазвичай прямо на кузов — наприклад, на водостоки. Після цього на такі рейки можна встановити багажник або ті ж поперечки, і вже на них закріпити багажник. Рейлінги можуть бути вбудованими, незнімними; але таке оснащення передбачається далеко не у всіх авто. На цей випадок і випускаються знімних поздовжні рейки.

Спосіб встановлення, на який розрахований виріб.

Сучасні багажники/аеробокси можуть встановлюватися в штатні місця (як варіант: на водостоки), на рейлінги, на поперечини, за дверний отвір (або гладкий дах), на задні двері, на запасне колесо, на фаркоп або в причіп. Ось більше докладний опис кожного з цих варіантів:

— На водостоки / штатні місця. Всі моделі з даним типом установки розміщуються на даху, але конкретні способи розміщення можуть дещо відрізнятися. Якщо багажник не має спеціалізації під конкретну модель авто (див. «Штатний багажник для») — то він кріпиться за водостоки (характерні жолоби по краях даху); в таких випадках достатньо наявності водостоків на авто та відповідності їх форми формі кріплень багажника. Зі свого боку, штатні моделі встановлюються на посадкові місця, спеціально призначені для багажників; це не обов'язково водостік, хоча і цей варіант вельми популярний.

— На рейлінги. Рейлінги являють собою пару рейок, розташованих уздовж даху, по його краях. У деяких авто вони від початку передбачаються в конструкції і робляться незнімними; для інших випускаються знімні рейлінги, які можуть продаватися і окремо (див. «Тип»). У будь-якому випадку рейки можуть мати різну форм...у і розташування, тому уточнити сумісність багажника з конкретною моделлю авто також не буде зайвим.

– За дверний отвір / на гладкий дах. Варіант для автомобілів, не оснащених водостоками (див. вище): спеціальні кріплення дають змогу зафіксувати багажник прямо на дверних арках або інших елементах конструкції. Конфігурація кріплень в таких моделях може бути різною, нерідко вона розрахована на конкретну модель (моделі) авто; ці моменти варто уточнювати окремо.

— На поперечини. Встановлення на поперечини, вже закріплені на даху автомобіля. Поперечини, як правило, купуються окремо; детальніше про них див. «Тип». А в разі багажників даний спосіб встановлення зручний тим, що сумісність практично не залежить від моделі автомобіля — досить, щоб кріплення багажника збігалися з наявними рейками за розміром і типом профілю (див. нижче). З іншого боку, самі рейки зазвичай припускають монтаж на водостоки, рейлінги або дверний отвір (див. вище), з відповідними клопотами по підбору; а без поперечин багажник буде марний.

— На задні двері. Багажники для автомобілів з кузовами типу універсал і/або хетчбек. Під терміном «задні двері» в даному разі розуміється кришка вбудованого багажника в такому кузові; фактично зовнішній багажник з даним типом встановлення кріпиться за заднім склом. Такий спосіб транспортування дуже зручний для велосипедів, тому кріплення на задні двері зустрічається переважно у виробах відповідного типу (див. вище).

— На запасне колесо. Спосіб, актуальний переважно для позашляховиків/SUV: в таких автомобілях запасне колесо часто розміщується на задній двері (двері багажника), до цього колеса і кріпиться зовнішній багажник. Подібні аксесуари багато в чому аналогічні моделям зі встановленням на задні двері — зокрема, більшість з них призначається для велосипедів.

— На фаркоп. Встановлення на фаркоп — пристосування, що першопочатково призначене для кріплення до автомобіля причепа. Фаркоп легкового авто зазвичай має вигляд характерного кронштейна з так званою зчіпною кулею; на такі конструкції і розраховані багажники з даним типом кріплення. Більшість подібних моделей призначені для перевезення велосипедів (див. «Тип»), хоча зустрічаються і винятки; а для нормального встановлення досить, щоб розмір зчіпної кулі відповідав розміру кріплення на багажнику. Це робить вироби з даним типом монтажу досить універсальними.

— В причіп. Досить специфічний різновид багажників, що застосовується переважно для транспортування велосипедів. Зазвичай в основі такого пристосування лежить поперечна перекладина, встановлювана у відкритий причіп або інше аналогічне місце — наприклад, кузов пікапа; а для перевезення велосипеда з нього потрібно зняти переднє колесо і прикріпити вилку до спеціального пристосування на перекладині. Самі подібні «багажники» досить універсальні, хоча сумісність з конкретним авто або причепом не завадить уточнити окремо.

Найбільша вага, яку допускається перевозити на багажнику.

Перевищувати даний параметр однозначно не варто — навіть якщо конструкція не зламається відразу, через нерозрахункові навантажень, це може статися в будь-який момент. А в ідеалі варто мати деякий запас по вантажопід'ємності — це дасть додаткову гарантію на випадок позаштатних ситуацій (на зразок потрапляння колесом у яму на швидкості).

Також зазначимо, що вагу передбачуваного вантажу повинен витримувати не тільки сам багажник, але і поперечини, на які він встановлюється (якщо використовується такий варіант встановлення, див. вище). Причому на поперечини лягає вага і вантажу, і багажника, що потребує для них ще більшого запасу по навантаженню.

Що стосується конкретних показників вантажопідйомності, то в цілому показник до 50 кг вважається відносно невисоким, 51 - 75 кг - середнім, 76 - 100 кг - вище середнього, а в найбільш «великовагових» моделях допустима вага вантажу перевищує 100 кг.

Внутрішній об'єм закритого багажника — боксу (див. «Тип»).

Поряд з вантажопідйомністю (див. вище), цей параметр визначає кількість вантажу, яку можна помістити в багажник. При цьому зазначимо, що більш вантажопідйомні моделі в цілому мають більш великий внутрішній простір; тим не менш, вироби схожої «вагової категорії» можуть помітно відрізнятися за даним показником. І тут варто виходити з того, що при тій ж допустимій вазі більш об'ємний багажник краще підійде для легких і/або громіздких вантажів, проте буде мати більшу вагу, габарити та ціну, а також (з великою ймовірністю) створювати додатковий опір при русі, особливо на високій швидкості.

Що стосується конкретних значень, то більшість сучасних боксів мають ємність в діапазоні 400 – 500 л. Об'єм в 300 – 400 л і менше вважається відносно невеликим, більше 500 л — великим.

Параметр визначає, зі скількох боків здійснюється доступ до боксу (див. «Тип»). З практичної точки зору вибір за боком відкривання залежить від того, кому найчастіше необхідний доступ до вмісту багажника. Наприклад, водієві найзручніше діставати вантаж з лівобічного боксу – оскільки кермо зазвичай розташовується ліворуч, для відкривання контейнера не доведеться обходити машину. З тієї ж причини для пасажира на передньому сидінні оптимальним буде правобічне відкривання. Саме тому велика частина моделей має двобічне відкривання. Односторонні бокси переважно мають відкривання зліва. Для повної універсальності передбачається і заднє відкривання – в боксах з трибічним відкривання. Але це рідкісний і не дуже затребуваний варіант.

Кількість велосипедів, на яку розраховано спеціалізоване кріплення (див. «Тип»).

Для кожного велосипеда в таких кріпленнях передбачається своє посадкове місце, тому кількість велосипедів, що перевозяться, суворо обмежена. Зазначимо, що багажники, що розміщуються на даху (на рейлінга, поперечках і т. ін. — див. «Встановлення»), зазвичай розраховані всього на 1 велосипед, а ось в моделях з заднім розміщенням (на задній двері, фаркопі тощо) зустрічаються рішення на 2 місця і навіть більше.

Спосіб кріплення, передбачений у багажниках для велосипедів (див. «Тип»)

— Рама. Кріплення на раму, точніше — за верхню поперечку класичної велосипедної рами. Досить простий, зручний і надійний варіант, який, однак, може виявитися невідповідним для деяких велосипедів, зокрема моделей з «жіночої» заниженою рамою.

— Колесо/рама. Кріплення одночасно за колесо (колеса) і раму. Завдяки додатковим точок закріплення даний варіант забезпечує більшу надійність, ніж описане вище кріплення тільки за раму. Крім того, в конструкції може передбачатися можливість налаштування кріплення під нестандартні рами (втім, цю можливість потрібно уточнювати окремо).

— Колеса. Кріплення тільки за колесо (колеса) зустрічається досить рідко — переважно серед велокреплений, що встановлюються на дах. Ефективність такого кріплення не залежить від типу рами, однак пристосування може виявитися несумісним з колесами малого діаметра.

- Передня «вилка». Кріплення за вилку переднього колеса; саме колесо у своїй треба зняти. Цей варіант використовується в деяких велобагажниках, що монтуються в причіп (див. «Установка») — розмістити в причепі/кузові велосипед зі знятим колесом простіше, ніж повністю зібраний.

Кількість пар лиж, на яку розраховане кріплення багажника.

Зазначимо, що такі кріплення є не тільки в спеціалізованих моделях (див. «Тип») — випускаються також бокси з можливістю перевезення лиж. Що стосується кількості фіксаторів, то лижі займають відносно небагато місця, тому до 4 включно — це порівняно невелика кількість пар лиж для сучасного багажника. Помітно частіше зустрічаються моделі на 5 – 6, а то й 7 – 8 пар, а в окремих виробах ця кількість може і перевищувати 8.

Основний матеріал, що використовується в конструкції багажника. Для боксів (див. «Тип») тут вказується матеріал контейнера, для поперечок — матеріал рейок і т. ін.

— Сталь. Головними перевагами сталі є висока міцність і надійність; крім того, ціна цього матеріалу невисока. Є і недолік: сталеві конструкції мають досить велику вагу, що відповідним чином позначається на витраті палива. Водночас різниця у вазі з алюмінієвими аналогами зазвичай не настільки велика, щоб цей недолік можна було вважати критичним.

— Алюміній. Більшість алюмінієвих сплавів, що застосовуються в сучасних багажниках, поєднують хорошу міцність і стійкість до корозії з невеликою вагою (останнє допомагає економити паливо). Правда, і коштують такі конструкції дорожче сталевих.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою вартістю в поєднанні з непоганими показниками міцності, стійкістю до корозії, простотою в обробці і невеликою вагою. По надійності він дещо поступається металам, однак цей момент стає значущим лише при високих навантаженнях. Тому пластик практично не використовується в поперечках і відкритих багажниках (див. «Тип»), але цілком підходить для решти типів — крім, хіба що, найбільш грузопідйомних моделей.

— Скловолокно. Матеріал на основі скляних ниток. На відміну від звичного скла, такі нитки не ламаються і не б'ються, а натомість здатні легко згинатися. Скловолокно, яке застосовується в автомобільних багажниках, примітне високою міцністю при нев...еликій вазі, однак і коштує досить дорого, а тому зустрічається переважно серед моделей преміумкласу.

— Тканина. Тканина використовується переважно для боксів (див. «Тип»). Подібні вироби мають м'який контейнер, що нагадує туристичний рюкзак (та й сама тканина зазвичай належить до «туристичних» різновидів — нейлон або поліестер). Головною перевагою даного матеріалу є можливість згорнути вільний багажник в досить компактний рулон; та й вага конструкції виходить досить невеликою. З іншого боку, по аеродинамічних властивостях та ступенем захисту м'які бокси програють жорстким, а в інших різновидах багажників даний матеріал практично непридатний.