Індекс, що визначає загальну ефективність шини на мокрому асфальті. Позначається літерами від
A (найвищий) до
G (найнижчий); проміжні варіанти, відповідно —
B,
C,
D,
E і
F.
Чим вище цей показник — тим міцніше шина «чіпляється» за мокру дорогу, тим ефективніше і безпечніше вона буде в негоду, за інших рівних умов. При цьому варто зазначити, що низький індекс зчеплення не означає непридатність до їзди в дощ або сніг — просто на такій гумі потрібно бути більш акуратним. І навпаки, високий індекс не позбавляє водія від необхідності бути уважним у складних погодних умовах.
Коефіцієнт зносостійкості шини згідно стандарту Treadwear, введеному Національною адміністрацією безпеки дорожнього руху США.
Даний коефіцієнт вказує, яку відстань шина здатна пройти до тих пір, поки протектор не досягне критичного рівня зносу. Treadwear позначається в умовних балах; формально кожні 100 балів відповідають 48 тис. км (30 тис. миль). Однак варто враховувати, що тестування з даного стандарту проводиться в ідеальних умовах — на рівних дорогах, без великої кількості різких прискорень і гальмувань, при стабільній температурі тощо. Тому на практиці реальна зносостійкість, як правило, виявляється нижче мінімум на 20 – 30 %; а для повної гарантії заявлений показник взагалі рекомендується ділити на два. Наприклад, формально значення Treadwear 240 відповідає пробігу 48*2,4=115,2 тис. км — однак на практиці навряд чи варто розраховувати більше ніж на 90 тис. км, а краще всього орієнтуватися на значення 55 – 58 тис. км.
В цілому рівні Treadwear до 250 включно вважаються досить невисокими, 251 – 300 — середніми, 301 – 350 — вище середнього, а показник понад 350 притаманний для
найбільш довговічних моделей шин. Відзначимо, що дана характеристика наводиться переважно для літніх, рідше — всесезонних шин; зимова гума повинна бути досить м'якою, через що в ній важко досягти більше-менш солідних показників зносостійкості.
