Порівняння Yamaha YAS-209 vs Yamaha YAS-207

Діапазон звукових частот, підтримуваний динаміками проєктора.

При оцінці даного параметра варто пам'ятати, що діапазон чутності людського вуха становить близько 16 – 22 000 Гц (і звужується з віком). Якщо частотний діапазон проєктора вужче — це може призвести до «обрізання» низьких або високих частот (однак при невеликому звуженні цей ефект практично непомітний). Існують моделі, у яких межа частот значно ширше — проте це є свого роду «побічним ефектом» високоякісної акустики і ніякого значення, крім рекламного, не має.

Зазначимо також, що сам по собі широкий діапазон частот не гарантує якісного звуку — багато залежить від інших параметрів проєктора.

Імпеданс – це опір проєктора змінному струму, а точніше – аналоговому аудіосигналу, що надходить на вхід із зовнішнього підсилювача потужності. Власне цей параметр має практичне значення саме в тому випадку, якщо пристрій планується використовувати із зовнішнім підсилювачем. В ідеалі імпеданс проєктора повинен відповідати опору, на який розрахований підсилювач - інакше можливе або зниження гучності (за надто високого імпедансу), або поява спотворень, перевантаження і навіть пошкодження акустики (за занадто низького).

Також вважається, що вищий імпеданс знижує ймовірність виникнення перешкод. Однак сучасні АС (включаючи звукові проєктори) мають стандартні значення імпедансу в 4, 6 або 8 Ом - ця різниця не настільки велика, щоб відмінності в якості звуку були помітні.

Діаметр динаміка у сабвуфері, що використовується звуковим проєктором.

Вважається, що чим більший динамік — тим голосніше «саб» і тим глибше і насиченіше звучання він може забезпечити. Моделі розміром до 200 мм належать до початкового рівня; саме такий розмір зазвичай мають вбудовані сабвуфери (див. вище). А ось в окремостоячих басових колонках можуть застосовуватися більші динаміки, аж до 254 мм (10").

— AirPlay. Бездротова технологія для підключення до проєктора зовнішнього джерела сигналу. Розроблена компанією Apple, використовується переважно для з'єднання з її пристроями (наприклад, планшетами iPad або ноутбуками MacBook), хоча використовується й іншими виробниками. AirPlay дозволяє передавати не тільки звук, але також текстову і графічну інформацію, і навіть відео, що може стати в нагоді при підключення проєктора до телевізора. Дана технологія за визначенням означає підтримку Wi-Fi (див. нижче), оскільки вона заснована на цьому інтерфейсі.

— AirPlay 2. Друге покоління описаної вище технології AirPlay, представлене в 2018 році. Серед основних нововведень цієї версії — підтримка формату «мультирум», тобто одночасній трансляції кількох аудіосигналів на різні сумісні пристрої, встановлені в різних місцях. Таким чином можна, наприклад, включити у вітальні онлайн-трансляцію програми новин, у спальні — розслаблюючу музику, і т. ін. Крім того, AirPlay 2 отримала ряд інших поліпшень — удосконалення буферизації, можливість потокової трансляції на стереоакустику, а також підтримку голосового управління через Siri.

— Chromecast. Оригінальна назва — Google Cast. Технологія трансляції контенту на зовнішні пристрої, розроблена Google. Дозволяє передавати на саундбар звуковий сигнал з ПК або мобільного пристрою, трансляція стандартно здійснюється по Wi...-Fi, при цьому приймач і джерело сигналу повинні знаходитися в одній Wi-Fi мережі (виняток становлять медіаплеєри Chromecast). Відзначимо, що в джерелах сигналу (смартфонах, планшетах, ПК тощо) Chromecast реалізується на рівні окремих додатків. Наприклад, на момент створення ця функція була доступна, зокрема, у додатках YouTube і Netflix для Android і iOS, а також у веб-версії цих додатків для Chrome. Завдяки такому формату дана технологія в наш час надзвичайно широко поширена, а можливість підключення того чи іншого гаджета до аудіосистеми з Chromecast зазвичай обмежується можливістю установки на цей гаджет відповідних додатків.

— Wi-Fi. Бездротова технологія, що має декілька варіантів застосування. Один з них — підключення до комп'ютерної мережі; у звукових проєкторах він застосовується переважно для роботи з локальними ресурсами (див. DLNA нижче) або технологію AirPlay (див. вище), а також для управління проєктором через мережу. Інший варіант — пряме з'єднання з іншими пристроями. Можливості такого підключення в різних моделях теж можуть бути різними; один з найпопулярніших варіантів — дистанційне керування проєктором зі смартфона, планшета і т. ін.

— Bluetooth. Бездротова технологія, призначена для прямого підключення різних електронних пристроїв один до одного. У звукових проєкторах застосовується переважно для трансляції аудіосигналу по бездротовому каналу з іншого Bluetooth-пристрою, такого як смартфон або ноутбук. Однак можуть зустрічатися і інші варіанти — наприклад, підключення бездротових навушників до самого проєктора або дистанційне керування з того ж смартфона. Тут варто зазначити, що якість звуку при передачі через Bluetooth трохи нижче, ніж при дротове підключення; з іншого боку, це компенсується зручністю, а деякі моделі звукових проєкторів можуть мати навіть систему «відновлення звуку».

— NFC-чип. NFC — технологія бездротового зв'язку на малих дистанціях, до 10 см. В звукових проєкторах вона використовується переважно як допоміжна, для полегшення з'єднання по Wi-Fi або Bluetooth. Виглядає це так: замість того, щоб вручну копатися в настройках, досить піднести до чипу проєктора підключається NFC-сумісний пристрій і підтвердити з'єднання.

— FM-радіо. Наявність у проєкторі вбудованого FM-тюнера. Ця функція фактично перетворює пристрій в повноцінний радіоприймач, даючи змогу приймати трансляції FM-діапазону (в якому мовить більшість музичних радіостанцій). Зазначимо, що в деяких моделях з тюнером можуть підтримуватися та інші діапазони — наприклад, AM або цифровий DAB.

— LAN. Стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерної мережі, відомий також як Ethernet або RJ-45. Як і Wi-Fi (див. вище), в звукових проєкторах застосовується переважно для роботи в локальній мережі; при цьому можливості LAN можуть включати як відтворення мережевого контента по DLNA (див. нижче), та й управління налаштуваннями проєктора через мережу з комп'ютера. Дротове підключення не так зручно, як Wi-Fi, через необхідності прокладати кабель, проте воно більш надійно і може стати в нагоді при завантаженому ефірі» (великій кількості Wi-Fi пристроїв поблизу).

— DLNA. Технологія, застосовувана для об'єднання різних електронних пристроїв в єдину цифрову мережу з можливістю безпосереднього обміну контентом. Пристрої, для яких заявлена підтримка цього стандарту, здатні ефективно взаємодіяти незалежно від фірми-виробника. А сама мережа працює на базі звичайної комп'ютерної «локалки», підключення до неї здійснюється по LAN або Wi-Fi (див. вище). У звукових проєкторах DLNA може застосовуватися, наприклад, для програвання музики з жорсткого диска комп'ютера.

— RS-232. Службовий інтерфейс, використовуваний для підключення звукового проєктора до комп'ютера і керування налаштуваннями звуку з ПК через спеціальну програму. У деяких моделях може також використовуватися для оновлення прошивки.

— Бездротове підключення до TV. Можливість підключення звукового проєктора до телевізора бездротовим способом. Перевага цього варіанта очевидно: він рятує від метушні з додатковими кабелями. З іншого боку, бездротове підключення зазвичай ґрунтується на певній фірмової технології (LG Sound Sync, TV SoundConnect тощо), і для його роботи необхідний телевізор з підтримкою відповідної технології. Це обмежує застосування цієї можливості. Крім того, таке з'єднання більш схильне перешкод, ніж проводове, та й стоять «бездротові» проєктори дорожче дротових. Тому спеціально шукати модель з такою функцією варто в тому випадку, якщо у Вас є телевізор з підтримкою бездротових технологій і при цьому відсутність зайвих дротів є принциповим.

Набір стрімінгових сервісів, які підтримує саундбар.

Такі послуги призначені для потокової трансляції аудіоконтента через Інтернет. При цьому файли не зберігаються на пристрій, а відтворюються безпосередньо з відповідного ресурсу у глобальній мережі. Стрімінгові сервіси дають змогу отримати доступ до широких бібліотек музичних композицій без необхідності займати внутрішню пам'ять саундбару. Ключовими перевагами онлайн-стрімінгу можна назвати величезний вибір контенту та практично моментальний доступ до бажаних аудіотреків.

Що стосується конкретних сервісів, то найбільшого поширення набули такі стрімінгові площадки: Spotify, Apple Music, YouTube Music, Deezer, SoundCloud, TIDAL і т.д.

- USB A. У цьому випадку мається на увазі роз'єм USB, що дозволяє підключати до проектора зовнішні накопичувачі («флешки», жорсткі диски) та відтворювати з них контент безпосередньо. При цьому моделі з відеовиходами (див. нижче) часто можуть працювати як медіацентр, виводячи відеосигнал на телевізор або інший зовнішній екран.

- USB З. У саундбарах використовується для передачі цифрового звуку з мінімальними втратами якості, замінюючи традиційні AUX та оптичні роз'єми. На відмінність від аналогових підключень, USB-З передає звук без спотворень і може підтримувати високу роздільну здатність аудіопотоку, включаючи формати Hi-Res. Він також дозволяє одночасно передавати звук та живлення, що спрощує підключення до пристроїв. Однак більшою мірою даний порт є актуальним для портативних пристроїв, відповідно головне призначення - це підключення саундбару до ноутбука.

- Mini-Jack (3.5 мм). Сам по собі роз'єм 3.5 мм може використовуватись у різних видах інтерфейсів; у цьому випадку мається на увазі лінійний аудіовхід з гніздом під mini-Jack. Такій вхід використовується переважно для підключення до звукового проектора портативної аудіотехніки (плеєрів, смартфонів).

- RCA. Технічно RCA (у просторіччі "тюльпан") - це тип роз'єму, який може застосовуватися в різних інтерфейсах. Однак терміном "вхід RCA" прийня...то позначати лише лінійні входи для підключення аналогового сигналу у форматі стерео. Зазначимо, що такий вхід і двох гнізд під кабелі RCA, т.к. по одному кабелю може передаватися лише один канал звуку.

- Оптичний. Роз'єм для підключення цифрового аудіосигналу через оптоволоконний кабель TOSLINK. Цей інтерфейс дозволяє передавати багатоканальний звук і практично несприйнятливий до електричних перешкод; його недоліком є крихкість кабелю.

- Коаксіальний S/P-DIF. Роз'єм для підключення цифрового аудіосигналу через електричний кабель з RCA роз'ємом (не плутати з лінійним RCA, описаним вище). Схожий з описаним вище оптичним входом, зокрема, можливістю передачі багатоканального звуку через один роз'єм. У той же час коаксіальний кабель, з одного боку, не такий делікатний, а з іншого - чутливий до електричних перешкод (тому для такого підключення бажано використовувати спеціальний екранований дріт).

- Композитний. В даному випадку мається на увазі не повноформатний композитний інтерфейс з трьох роз'ємів, що дозволяє передавати аудіо та відеосигнал, а лише один роз'єм для роботи з відео. Оскільки звукові проектори зображення не відтворюються, композитний вхід застосовується для передачі відеосигналу через проектор на інший пристрій, такий як телевізор. Композитний відеоінтерфейс не дозволяє працювати з HD та не відрізняється високою якістю; з іншого боку, він широко поширений і може використовуватися навіть для роботи із відверто застарілою відеотехнікою. Зазвичай цей вхід використовує роз'єм RCA («тюльпан») жовтого кольори.

- Компонентний. Вхід, призначений для прийому аналогового відеосигналу для подальшої передачі на інший пристрій - телевізор, відеопроектор тощо. Дане з'єднання зазвичай використовує три роз'єми RCA, по кожному з яких передається свій компонент відеосигналу (звідси і назва). Завдяки цьому компонентний інтерфейс відрізняється гарною пропускною здатністю та якістю картинки, він дозволяє працювати з HD та вважається найбільш просунутим сучасним стандартом аналогового відео.

- Вхід керування ІЧ. Роз'єм для підключення зовнішнього інфрачервоного приймача дистанційного керування. При правильному розміщенні такий приймач дасть змогу використовувати пульт дистанційного керування навіть у тих місцях, звідки сигнал з пульта не може дістати до основного (вбудованого) датчика - наприклад, в іншій кімнаті. Зазначимо, що роль приймача може грати не тільки спеціалізований пристрій, але й інший компонент аудіосистеми, наприклад, підсилювач з виходом керування ІЧ.

— На сабвуфер. Спеціалізований вихід для підключення зовнішнього сабвуфера. Зазвичай являє собою лінійний вихід, на який подаються тільки баси — це позбавляє від необхідності використовувати зовнішні частотні фільтри. Такий роз'єм розрахований на підключення активного «саба» — пасивному знадобиться власний підсилювач. Зазначимо, що цей вихід може передбачатися у моделях, оснащених власним сабвуфером (див. вище) — на випадок, якщо можливостей цього сабвуфера виявиться недостатньо.

— RCA. Незважаючи на те, що роз'єми RCA використовуються в різних інтерфейсах, термін «вихід RCA» прийнято використовувати тільки для лінійного виходу з такими роз'ємами. Такий вихід використовується для передачі аналогового сигналу на зовнішній пристрій; зазвичай він використовує формат стерео і складається з двох гнізд RCA (по одному на кожен канал). У звукових проєкторах лінійний вихід може стати в нагоді, наприклад, для підключення додаткової акустики.

— Композитний. У цьому разі мається на увазі не повноформатний композитний інтерфейс з трьох роз'ємів, що дозволяє передавати аудіо і відео, а тільки один роз'єм для роботи з відео. Такий вихід використовується для підключення звукового проєктора до телевізора та роботи в ролі медіацентру. Композитний відеоінтерфейс не дозволяє працювати з HD і не відрізняється високою якістю; з іншого боку, він широко поширений і може використовуватися навіть для роботи з відверто застарілою відеотехнікою (...наприклад, кінескопними TV). Зазвичай цей вхід використовує роз'єм RCA («тюльпан») жовтого кольору.

— Компонентний. Вихід, який використовується для передачі аналогового відеосигналу на зовнішній екран. Використовує три кабелі (зазвичай зі штекерами RCA), по кожному з яких передається свій компонент відеосигналу (звідси і назва). Завдяки цьому компонентний інтерфейс відрізняється хорошою пропускною здатністю і якістю картинки, він дозволяє працювати з HD і вважається найбільш "прогресивним" сучасним стандартом аналогового відео.

— Вихід управління ІК. Вихід, що дозволяє використовувати звуковий проєктор в ролі зовнішнього ІЧ-приймача для інших пристроїв (наприклад, підсилювача або аудіоресивера). Через такий вихід звуковий проєктор може передавати на підключену техніку прийняті команди з пульта управління. Це дозволяє встановити зовнішнє пристрій в будь-якому місці, навіть поза зоною дії пульта. Крім того, така можливість особливо корисна для деяких поличних моделей (див. «Тип установки»), які при установці можуть закривати ІЧ-приймач телевізора. Правда, варто враховувати, що техніка різних виробників може бути несумісна з роз'ємам управління.

Можливості управління саундабром крім стандартного кнопкового з корпуса пристрою включають управління з пульта ДУ, пульта від телевізора, до якого підключена акустика, через програму зі смартфона або планшета, а в деяких випадках і за допомогою голосового асистента. Більш докладно про кожну з них:

— Пульт ДК. Наявність у комплектації класичного пульта на ІЧ-датчики, на зразок тих, що використовуються в телевізорах. Може містити значно більше функцій налаштувань, ніж органи управління на корпусі пристрою і природно дозволяє спростити контроль за саундабром.

— Пультом від телевізора (HDMI-CEC). Підключення саундбара через HDMI порт дозволяє по протоколу HDMI-CEC керувати ним через пульт від телевізора. Таке рішення зменшить кількість пультів в кімнаті і полегшить комфорт налаштуванням. Однак може бути обмежена функціональність «не рідного пульта. При цьому сумісність телевізора і саундбара може досягатися за допомогою інших протоколів (не обов'язково HDMI-CEC).

— Управління зі смартфона. Можливість керувати саундабром через додаток. Це полегшує пошук пульта, адже телефон завжди під рукою. Також додаток має великі можливості по налаштувань і таке управління з високою часткою ймовірності здатна підтримуватися і телевізором, що дозволяє зі свого смартфона виконувати абсолютно будь-які команди для комфортног...о проведення часу біля телевізора.

— Голосової асистент. Мова йде не про вбудований в сам саундбар помічника, а про сумісність з зовнішніми пристроями, що мають дану функцію (наприклад, зі смартфоном або планшетом). Але навіть така сумісність дозволяє віддавати команди голосовий проєктора голосом — це нерідко буває зручніше, ніж більш традиційні способи управління. Конкретний набір підтримуваних команд і мов може бути різним — залежно від голосового асистента і його конкретної версії. А серед найпопулярніших на зараз є Google Assistant, Apple Siri, Amazon Alexa.

Загальна споживана потужність всієї системи — як самого звукового проєктора, так і зовнішнього сабвуфера (за його наявності). Зазвичай цей показник вказується за середнім енергоспоживанням на максимальній гучності. Зазначимо, що на окремих перегонах сигналу фактичне енергоспоживання може перевищувати заявлене; в деяких випадках (наприклад, при підключенні через стабілізатор напруги) потрібно це враховувати.