Об'єм духовки
Номінальний об'єм духовки, передбаченої в конструкції плити. Зазвичай, в якості номінального вказують робочий об'єм духовки, іншими словами — максимальний об'єм продуктів, який можна помістити в неї без шкоди для ефективності роботи. Відповідно, більш
велика духовка нагоді для великих об'ємів готування; з іншого боку, така ємність помітно позначиться на ціні і габарити плити.
Відзначимо, що якщо Ви купуєте звичайну побутову плиту на 4 конфорки і не плануєте готувати в духовці багато, на даний параметр можна не звертати особливої уваги: об'єм духовки зазвичай підбирається з таким розрахунком, щоб її вистачило на більшість нескладних завдань на зразок готування пирога або запікання курки. А от для більш серйозного застосування може знадобитися духовка побільше. Детальні рекомендації по об'ємах можна знайти в спеціальних джерелах.
За наявності додаткової камери (див. нижче) у даному пункті зазвичай вказується тільки основний об'єм духовки.
Максимальна температура
Найбільша температура, до якої може прогрітися духовка плити в нормальному робочому режимі. Мінімальне значення, яке зустрічається в сучасних моделях — 230 °С; проте навіть такої невисокої температури вважається цілком достатньо для більшості нескладних страв. Середнім показником можна назвати 240 – 250 °С, такий нагрів забезпечує більшість сучасних духовок. А найбільш «гарячі» моделі здатні прогріватися до 300 °С і більше — такі можливості будуть корисні для деяких специфічних рецептів, що вимагають високих температур.
Потужність
Номінальна потужність духовки, встановлена в плиті. Вказується лише для духовки електричного типу (див. вище). При визначенні цього параметра враховується потужність всіх нагрівачів та інших пристроїв, встановлених у духовці (гриля, конвектора, рожна з приводом тощо); іншими словами, у цьому пункті вказується максимальна споживана потужність.
Ці дані стануть у нагоді перш за все для оцінки споживання електрики, а також навантаження на електромережі при роботі. А ось порівнювати між собою за потужністю можна лише духовки зі схожим функціоналом – наприклад, дві моделі з конвекцією. Інакше порівняння може виявитися некоректним: наприклад, модель на 3 кВт з грилем у режимі «звичайної духовки» поступатиметься моделі тієї ж потужності без гриля, т.к. частина потужності першого пристрою припадає на гриль, який не працює в даному режимі.
Із них турбоконфорок
Кількість газових конфорок, у яких полум'я розташовується не в один, як у стандартних конфорок, а два (або три) ряду — іншими словами, у вигляді двох (трьох) кілець, одне всередині іншого. Такі конфорки мають більшу потужність, ніж звичайні однорядні, а також рівномірно нагрівають дно посуду, що може бути особливо корисно при смаженні. З іншого боку, необхідність в такому режимі нагріву виникає досить рідко, а газу при цьому споживається помітно більше, ніж під час роботи класичної конфорки. Як наслідок, навіть у прогресивних плитах число
турбоконфорок вкрай рідко перевищує 1.
Решітки конфорок
Матеріал, з якого виконані решітки на конфорках плити. Даний параметр актуальний тільки для газових конфорок — електричні решітками не оснащуються.
— Сталеві. Найпоширеніший різновид решіток — сталь, покрита спеціальною термостійкою емаллю. Досить практичні, надійні, мають відносно невелику вагу, акуратний зовнішній вигляд, при цьому недорогі, завдяки чому часто зустрічаються в моделях початкового і середнього рівня. Головним недоліком
сталевих грат можна назвати складність очищення від налиплих забруднень — в тому сенсі, що занадто інтенсивна очищення може пошкодити емаль. Крім того, вони менш міцні, ніж чавунні, і під важкими ємностями можуть деформуватися — в результаті посуд не буде стояти на плиті стійко, і решітка, швидше за все, доведеться замінити.
— Чавунні.
Чавунні решітки значно важче сталевих, до того ж нерідко виглядають більш масивними і грубими. З іншого боку, вони більш надійні, довговічні і стійкі, добре переносять навіть велику вагу і набагато довше тримають робочу форму. Крім того, чавун в деякому сенсі легше чистити: хоча з нього гірше сходять забруднення, ніж з емалі, проте в крайніх випадках цілком можна скористатися абразивними засобами, не боячись пошкодити поверхню.
автопідпал
Тип автопідпал, передбаченого в плиті.
Системи автопідпал застосовуються тільки для газових конфорок і духовок. Вони працюють на основі електричної іскри, від якого загоряється газ, і помітно спрощують розпалювання плити, даючи змогу обійтися без сірників, запальничок та інших джерел вогню. Автопідпал може передбачатися
для плити (варильної поверхні),
для духовки, або і там, і там. У всіх цих випадках мається на увазі, що спалах спрацьовує автоматично при повороті ручки. Зустрічається і інший варіант електропідпалу — окремою кнопкою для виникнення іскри передбачена допоміжна кнопка. Такі системи дещо простіше і дешевше, при цьому вони зазвичай охоплюють всі наявні в плиті газові нагрівачі (тому для кнопкового електропідпалу місце розташування не вказується).
У будь-якому разі для роботи даної функції плиті потрібне підключення до мережі.
Клас енергоспоживання
Клас енергоспоживання описує загальну економічність плити в плані споживання електроенергії. Відзначимо, що мова йде не про фактичне споживання (про нього див. «Потужність підключення»), а про ККД плити, ефективності використання тієї енергії, яку вона споживає.
Цей показник особливо важливий для моделей хоча б з одним електричним нагрівачем (конфорки, духовка або гриль) — такі нагрівачі за визначенням характеризуються «ненажерливістю». А от якщо мова йде про чисто газову плиту, на клас енергоспоживання можна не звертати особливої уваги: електрика в таких моделях витрачається лише на допоміжні функції на зразок автопідпаул або підсвічування духовки, потрібно її дуже небагато, і різниця між різними класами виходить незначною.
Першопочатково класи маркувалися латинськими літерами від
A (найекономічніший) і далі за алфавітом у порядку зниження ефективності — B, C, D... Пізніше з'явилися поліпшені класи
А+,
А++; чим більше плюсів — тим вище економічність. На сьогодні енергоспоживання за класом А можна назвати середнім, за більш низьким класом — високим. Максимальний показник, що зустрічається в сучасних плитах — А++; якщо мова йде про моделі з електричним нагрівачем, то така плита зазвичай обходиться недешево, проте це окупається за рахунок економії електрики при використанні.
Потужність підключення
Потужність підключення плити — це максимальна електрична потужність, споживана нею під час роботи. Даний параметр вказується тільки для моделей, які оснащені хоча б одним електронагрівачем — конфоркою (конфорками), духовкою або грилем. Саме нагрівачі є найбільш «ненажерливими» в плані енергоспоживання; допоміжні функції на зразок автопідпал або підсвічування вимагають небагато енергії, для них достатньо звичайної розетки.
Від цього показника залежать насамперед вимоги до електромережі: вона повинна бути здатна забезпечити таку потужність без перевантажень. Тут варто зазначити, що для побутових розеток на обмеження по потужності становить близько 3 – 3,5 кВт, при більшій потужності підключати плиту до мережі 230 В слід за спеціальними правилами. Альтернативний варіант — скористатися трифазною мережею 400 В: більшість сучасних плит з електронагрівачами допускають підключення як до 230 В, так і до 400 В, на вибір.
Країна виробництва
Країна, в якій за заявою виробника виготовляється та чи інша модель. Не дивлячись на те, що більшість потужностей зосереджено в
Китаї, європейські заводи (
у Польщі,
Словенії,
Румунії,
Туреччині,
Чехії тощо) з виробництва побутової техніки нікуди не поділися. І певні моделі можуть вироблятися саме на них. В цілому, такий поділ на китайський або європейський завод особливо не повинен впливати на якість продукції, але все ж стереотип надійної європейської збірки присутній в нас. Однак не виключено, що у моделі може бути заявлена країна виробництва, наприклад, Польща, а в магазині під цим же артикулом вам зустрінеться Китай.