Продуктивність охолодження
Продуктивність системи охолодження, встановленої в пристрої, простіше кажучи — кількість води, яку можна охолодити за годину. В кулерах зазвичай вказується для води кімнатної температури — близько 20 °С, в моделях з підключенням до водопроводу (див. «Завантаження води») — 15 °С (саме така середня температура холодної води). Відповідно, при відхиленні від цих показників фактична продуктивність може бути трохи більше або менше (втім, такі відхилення повинні бути досить значними, щоб це стало помітно).
Даний параметр визначає два основних моменти. Насамперед він характеризує максимальний витрата холодної води, з яким може впоратися пристрій, і рекомендовані перерви між використанням. Приміром, якщо користувачеві потрібно набрати 2 стандартних 200-грамових стаканчика, а в характеристиках кулера заявлена продуктивність охолодження 2 л/год — це означає, що 400 г (0,4 л) води, що надійшла в резервуар натомість вилитої, кулер охолодить за 0,4/2 = 0,2 год, тобто близько 12 хвилин. Втім, на практиці необхідність у таких розрахунках постає переважно при високому споживанні води, яке впритул наближається до заявленої продуктивності.
Також, знаючи швидкість охолодження та обсяг бака для холодної води (див. вище), можна визначити, скільки часу піде на охолодження бака, повністю залита водою кімнатної температури. Такі ситуації виникають при першому використанні пристрою, а також при зливі всього об'єму «холодного» резервуара. Так, якщо в наведеному вище прикладі об&...#39;єм бака-3 л, то на його охолодження буде витрачено 3/2 = 1,5 години. Втім, користуватися водою можна і раніше, якщо дещо підвищена температура не є критичною.
Продуктивність нагрівання
Продуктивність нагрівання, встановленої в пристрої, простіше кажучи — кількість води, яку можна нагріти за годину. В кулерах зазвичай вказується для води кімнатної температури — близько 20 °С, в моделях з підключенням до водопроводу (див. «Завантаження води») — 15 °С (саме така середня температура холодної води). Відповідно, при відхиленні від цих показників фактична продуктивність може бути трохи більше або менше (втім, такі відхилення повинні бути досить значними, щоб це стало помітно).
Даний параметр визначає два основних моменти. Насамперед він характеризує максимальний розхід гарячої води, з яким може впоратися пристрій, і рекомендовані перерви між використанням. Приміром, якщо користувачеві потрібно набрати 2 чайні чашки об'ємом 300 мл кожна, а в характеристиках кулера заявлена продуктивність нагріву 3 л/год — це означає, що 600 г (0,6 л) води, що надійшла в резервуар натомість вилитої, кулер охолодить за 0,6/3 = 0,2 год, тобто близько 12 хвилин. Втім, на практиці необхідність у таких розрахунках постає переважно при високому споживанні води, яке впритул наближається до заявленої продуктивності.
Також, знаючи швидкість нагріву та обсяг бака для холодної води (див. вище), можна визначити, скільки часу піде на нагрівання резервуара, повністю залита водою кімнатної температури (наприклад, якщо кулер запускається вперше, або якщо перед цим бак був злитий повністю). Так, якщо в наведеному вище прикладі об'єм бака становить 1 л, то на його охолодже...ння буде витрачено 1/3 години, тобто близько 20 хвилин. Втім, користуватися водою можна і раніше, якщо повноцінний нагрівання не є критичним.
Потужність нагріву
Потужність, споживана пристроєм в режимі нагріву води. По суті, це робоча потужність нагрівального елемента.
Цей параметр безпосередньо пов'язаний з продуктивністю нагріву (див. вище): висока швидкість нагріву неминуче вимагає відповідної потужності. Також від цього показника залежить енергоспоживання пристрою. Втім, тут варто відзначити, що після закінчення нагрівання апарат перемикається на режим підтримки температури, а він вимагає значно меншої кількості енергії. Іншими словами, нагрівач споживає вказану потужність не постійно, а епізодично, у разі потреби.
Також варто сказати, що в моделях, що працюють тільки на нагрів, даний показник описує ще й максимальну споживану потужність всього пристрою. А за наявності двох режимів (нагрівання та охолодження) загальне максимальне енергоспоживання відповідає сумі потужностей обох режимів.
Потужність охолодження
Потужність, споживана пристроєм в режимі охолодження води. Іншими словами, це потужність, необхідна для роботи всіх елементів охолоджувальної системи — компресора або перетворювача з вентилятором (залежно від типу охолодження, див. вище).
Цей параметр безпосередньо пов'язаний з продуктивністю охолодження (див. вище): висока швидкість охолодження неминуче вимагає відповідної потужності. Правда, при тій же потужності компресорні системи бувають більш продуктивними, ніж електронні. Так що порівнювати по потужності можна лише моделі з охолоджувачами однакового типу.
Також відзначимо, що система охолодження споживає дану потужність не постійно, а лише за необхідності. Так, при кімнатній температурі води в «холодному» баку вона включається на повну продуктивність, а при досягненні потрібної температури переходить в режим її підтримки, вимагає значно менше енергії.
У моделях, що працюють тільки на охолодження, цей показник фактично описує максимальну споживану потужність всього пристрою. А за наявності двох режимів (нагрівання та охолодження) загальне максимальне енергоспоживання відповідає сумі потужностей обох режимів.
Управління подачею води
Спосіб керування подачею води, передбачений у пристрої; іншими словами — конструкція вимикача, що відповідає за включення і зупинку подачі.
—
Натиск склянкою. Система, що включає воду при піднесенні склянки або іншої ємності до крану. Керуючим органом в таких системах зазвичай є особливий підпружинений важіль, що охоплює носик з боків і знизу на зразок рамки. Коли користувач підносить ємність до носика, її край натискає на цей важіль, включаючи подачу води; для припинення подачі достатньо трохи зрушити ємність «на себе», повернувши важіль у нейтральне положення. Подібний спосіб надзвичайно простий і інтуїтивно зрозумілий, завдяки чому зручний у використанні. Недоліком таких систем можна назвати хіба що незручність при наливанні великих об'ємів води — довго тримати рамку притиснутою буває втомлює. Водночас у багатьох моделях цей недолік усунений за рахунок наявності альтернативного режиму, коли вода включається за рахунок підняття важеля на себе: в такому положенні важіль залишається до тих пір, поки користувач не опустить, що позбавляє від необхідності тримати ємність щільно притиснутою.
—
Кнопки. Управління подачею води за рахунок кнопок або клавіш на корпусі пристрою. Такі органи управління можуть мати різну конструкцію і спосіб роботи: наприклад, в одних моделях вода ллється до тих пір, поки кнопка залишається притиснутою, в інших її можна зафіксувати у включеному стані. Також ві
...дзначимо, що кнопки, на відміну від описаних вище систем натиску склянкою, не пов'язані безпосередньо з краниками. Це дозволяє створювати багаторежимні пристрою (див. «Подача води»), в яких і гаряча, і холодна вода надходить через один носик — залежно від того, яка кнопка натиснута. За рахунок цього можна дещо зменшити габарити корпусу. Втім, більшість пристроїв даного типу мають окремі краники під кожен тип води.
— Важелі. Управління подачею води за допомогою важеля, встановленого зазвичай прямо на крані, зверху. Таке управління багато в чому схоже на описане вище натискання склянкою, з поправкою на те, що натискати на «вимикач» потрібно краєм склянки, а рукою. У деяких випадках така схема роботи буває більш зручною — наприклад, якщо воду потрібно набрати в ємність з вузьким горлечком, якій незручно було б натискати на важіль під краном.