Порівняння MikroTik RB2011iL-RM vs MikroTik RB2011IL-IN

— Настільний. До настільних належать маршрутизатори, які не використовують спеціальних кріплень для установки у стійку і придатні до розміщення на будь-якій підходящій поверхні — столі, полиці тощо. Хоча серед настільних пристроїв зустрічаються і досить прогресивні моделі, однак більшість з них має відносно простий функціонал і розрахована на використання в невеликих мережах, де не потрібна велика кількість обладнання.

— Монтується в стійку. Маршрутизатори, що штатно встановлюються в телекомунікаційну стійку — зазвичай стандарту 19" (хоча технічно багато з них можна використовувати і як настільні, щоправда, з меншою зручністю). Стійки використовуються у великих мережах, для яких потрібна велика кількість обладнання; відповідно, маршрутизатори даного типу загалом більш потужні і прогресивні, ніж настільні, і розраховані насамперед на професійне застосування.

— На щоглу. Установка на щоглу або іншу вертикальну конструкцію — вежу, стовп тощо. Досить рідкісний форм-фактор; використовується переважно у захищених від вологи моделях, розрахованих на можливість роботи поза приміщеннями. Пристрої з підтримкою мобільних мереж, що належать до даної категорії, можуть мати спрямовану антену для покращення зв'язку.

— На DIN-рейку. Маршрутизатори, що встановлюються на стандартну рейку DIN. Подібні рейки викорис...товуються як монтажні пристрої, зокрема, на електрощитках і шафах під спеціальне обладнання, проте за бажання вони можуть бути закріплені на будь-якій вертикальній поверхні, включаючи звичайну стіну. Конкретно ж пристрої з подібним монтажем, як і монтуються в стійку, належать переважно до професійного рівня; проте моделі з установкою на рейку мають значно менші розміри, як наслідок — скромніший функціонал і меншу кількість портів.

Кількість USB-портів, передбачених у конструкції маршрутизатора. USB є універсальним інтерфейсом, що використовуються у комп'ютерній техніці для підключення периферійних пристроїв різного призначення. Одне з його застосувань — підключення 3G-модему (якщо це передбачено, див. «Вхід даних (WAN-port)»), однак цим справа не обмежується: фактично варіанти використання USB-портів безпосередньо залежать лише від можливостей, прописаних в прошивці маршрутизатора. Так, в деяких моделях можна підключити до цього роз'єму flash-накопичувач або зовнішній жорсткий диск — для оновлення прошивки або навіть організації FTP-сервера прямо на маршрутизаторі. А для іншої периферії — принтерів, камер і т. ін. — з'єднання по USB може застосовуватися для роботи в якості мережевих пристроїв (щоправда, такі функції штатних прошивках зустрічаються рідко).

Модель процесора, встановленого у пристрої. Процесор відповідає за обробку мережного трафіку та роботу програмного забезпечення. Знаючи його назву, можна отримати більш розгорнуті дані про швидкісні можливості обладнання та зрозуміти, наскільки необхідний такий потужний або навпаки посередній елемент на борту. У нових моделях Wi-Fi обладнання нерідко встановлюються співпроцесори або звані NPU-модулі, які знімають навантаження з основного процесора.

Кількість ядер в процесорі, встановленому в пристрої. Під ядром в даному випадку мається на увазі частина процесора, що виконує один потік команд. Відповідно, наявність декількох ядер дозволяє працювати з декількома потоками одночасно, що позитивно позначається на продуктивності.

Кількість тактів за секунду, яке видає процесор в штатному робочому режимі. Тактом називається окремий електричний імпульс, який використовується для обробки даних і синхронізації процесора з іншими компонентами комп'ютерної системи. Різні операції можуть вимагати як долей такту, так і кількох тактів, однак у будь-якому разі тактова частота є одним з основних параметрів, що характеризують продуктивність і швидкість роботи процесора — за інших рівних умов характеристиках процесор з більш високою тактовою частотою буде працювати швидше і краще справлятися зі значними навантаженнями.

Кількість оперативної пам'яті (RAM), передбачене у пристрої. Об'єм «оперативки» є одним із показників потужності апарату: чим він більший, тим вища швидкодія і тим краще пристрій справлятиметься з «важкими» завданнями.

Стандарт входу PoE, передбаченого у пристрої.

Сама по собі технологія PoE (Power over Ethernet) дає можливість передавати по мережному кабелю Ethernet не тільки дані, але і енергію для живлення мережевих пристроїв. А наявність входу PoE дає змогу самому маршрутизатору отримувати живлення таким способом. Зазначимо, що існують спеціальні пристрої - наприклад звані PoE-інжектори - що дозволяють додати у звичайний мережевий сигнал ще й живлення (тобто доповнити підтримкою PoE обладнання, яке спочатку не має такої функції).

Щодо стандартів PoE, то вони визначають як потужність живлення, наприклад і основні можливості за погодженням джерела живлення зі споживачем — той та інший мають підтримувати один стандарт, інакше нормальна робота буде неможливою. У цьому формати, мають маркування виду «802.3*», називають активними; їх загальною особливістю є те, що при підключенні навантаження джерело живлення спочатку «опитує» її, перевіряючи, чи відповідає пристрій, що живиться, вимогам відповідного стандарту, і якщо наприклад — то яку саме потужність потрібно на нього подавати. У пасивному стандарті такої функції немає. А ось докладний опис конкретних варіантів:

- 802.3at. Стандарт, спочатку випущений ще в 2009 році і відомий як PoE+, або PoE тип 2. Стандартна потужність живлення, що отримується на такій вхід - 25.5 Вт, з напругою від 42.5 до 57 В та струмом у парі до 600 мА.

- 802.3af/at. Дане маркування о...значає, що вхід PoE підтримує як описаний вище стандарт 802.3at, наприклад і раніше 802.3af (PoE тип 1). Другий формат помітно скромніший за можливостями: він передбачає потужність на вході живлення до 13 Вт, вхідна напруга 37 - 57 В і струм в парі проводів живлення до 350 мА. Незважаючи на "поважний вік", багато пристроїв з виходами живлення 802.3af все ще продовжують використовуватися в наш час; наприклад що і для входу живлення маршрутизатора сумісність із цим стандартом може виявитися зайвим. Зазначимо тільки, що 802.3af охоплює цілих чотири наприклад званих класу потужності (з 0 по 3), що відрізняються за конкретним числом ват на виході та вході. Так що при підключенні живлення від пристрою з цим стандартом PoE не завадить додатково уточнити сумісність класів потужності.

- Пасивний. Максимально простий і недорогий стандарт, створений для застосування переважно в обладнанні початкового рівня (оскільки реалізація активних стандартів PoE в цілому обходиться недешево). Як уже згадувалося вище, ключовою відмінністю від описаних вище форматів є те, що джерело живлення подає енергію «як є» — із строго фіксованою напругою та потужністю, не перевіряючи характеристик навантаження та не підлаштовуючись під неї. Саме це забезпечує невисоку ціну та доступність. З іншого боку, при використанні пасивного входу PoE треба приділяти максимальну увагу тому, щоб напруга та потужність джерела живлення відповідали характеристик маршрутизатора; а подібне узгодження буває досить непростою справою у світлі того, що пасивний стандарт не має чітко визначених стандартів навіть за напругою, не кажучи вже про потужність. При цьому нестиковка призводить до того, що в кращому випадку (якщо напруга/потужність на виході нижче необхідних для навантаження) живлення просто не запрацює, а в гіршому (при надлишку напруги/потужності) велика ймовірність навантажень, перегріву і навіть поломок з загораннями - причому такі неприємності можуть статися не відразу, а через значний час. Так що звертати увагу на даний варіант варто насамперед у тих випадках, коли простота та доступність важливіші, ніж прогресивні стандарти живлення. При цьому відзначимо, що деякі свічі, що мають на додаток до пасивного входу також пасивний вихід PoE, допускають з'єднання «каскадом» - у вигляді послідовного ланцюжка з кількох пристроїв, що живляться від одного зовнішнього джерела (головне, щоб у цього вистачало потужності).

Окремо підкреслимо, що не варто намагатися підключити активне джерело живлення до пасивного входу, і навпаки. У першому випадку пристрій просто не пройде перевірку, яка проводиться перед подачею енергії, та живлення не ввімкнеться. А в другому випадку можливі серйозні збої і навіть аварії: пасивне джерело живлення подає енергію відразу, не перевіряючи характеристик пристрою, що живиться, що створює ризик перевантажень при невідповідності робочих параметрів.

Стандарт виходу (виходів) PoE, який використовуваний в маршрутизаторі.

Сама по собі технологія PoE (Power over Ethernet) дає змогу передавати по мережному кабелю Ethernet не тільки дані, але і енергію для живлення мережевих пристроїв. А наявність виходу (виходів) PoE дає змогу живити такі пристрої від мережевих роз'ємів пристрою. Це позбавляє необхідності прокладати додаткові дроти або використовувати автономні джерела живлення, що буває особливо важливо для деякого обладнання - наприклад, зовнішніх IP-камер спостереження. А при використанні наприклад званих спліттерів - пристроїв, що поділяють сигнал PoE кабелю на суто мережеві дані та струм живлення - за допомогою подібних виходів можна живити і обладнання, що спочатку не підтримує PoE (головне, щоб їх характеристики живлення відповідали можливостям свічки).

Що стосується стандартів PoE, то вони визначають не просто загальну потужність живлення, а й сумісність із конкретними пристроями: споживач повинен підтримувати той самий стандарт, що й маршрутизатор, інакше нормальна робота буде неможливою. У наш час, у тому числі в роз'ємах «свічів», можна зустріти два різновиди таких стандартів – активні (802.3af, 802.3at, 802.3bt) та пасивний (один, наприклад і називається). Основна відмінність між цими різновидами полягає в тому, що активний PoE передбачає узгодження джерела живлення та навантаження за напругою та струмом, у пасивному таких функцій немає, і енергія подаєт...ься «як є», без регулювань. А ось детальніший опис конкретних стандартів:

- 802.3af. Найбільш старий з активних форматів живлення PoE, що використовуються в наш час. Передбачає потужність на виході живлення до 15 Вт (на вході споживача - до 13 Вт), вихідна напруга 44 - 57 В (на вході - 37 - 57 В) і струм у парі проводів живлення до 350 мА. Незважаючи на "поважний вік", все ще продовжує досить широко використовуватись; наприклад що і маршрутизаторів, що працює тільки з 802.3af, у продажу (станом на кінець 2021 року) все ще досить багато. Однак варто врахувати, що даний стандарт охоплює відразу 4 наприклад званих класу потужності (з 0 по 3), що розрізняються за максимальним числом ват на виході та вході. Так що при використанні 802.3af не завадить переконатися, що потужності виходу буде достатньо для обраного навантаження.

- 802.3af/at. Поєднання одразу двох стандартів - описаного вище 802.3af і новішого 802.3at. Останній дає змогу подавати на вихід потужність до 30 Вт (до 25,5 Вт на вході пристрою, що живиться), використовує напругу 50 - 57 В (42,5 - 57 В на вході), при цьому струм у парі проводів не перевищує 600 мА. Подібне поєднання обходиться порівняно недорого, при цьому воно дає можливість мати велику різноманітність зовнішніх пристроїв; наприклад що на кінець 2021 саме цей вид виходів PoE користується в маршрутизаторах найбільшою популярністю.

- 802.3af/at, bt. Поєднання описаного вище 802.3af/at із стандартом 802.3bt (PoE++, PoE тип 3 або тип 4). 802.3bt – це найбільш новий із форматів живлення PoE; на відмінність від ранніх, він використовує не 2, а 4 дроти живлення, що дає змогу подавати на зовнішні пристрої дуже солідну потужність - до 71 В (при 90 Вт на виході живлення). Подібні можливості бувають незамінні при енергопостачанні обладнання з підвищеним споживанням, наприклад, зовнішніх камер спостереження, доповнених системами обігріву. З іншого боку, підтримка стандарту 802.3bt помітно впливає на вартість пристрою, а якість кабелів подібне підключення висуває особливі вимоги. Крім того, слід мати на увазі, що до цього стандарту відносять також формат UPoE, створений компанією Cisco та застосовуваний у її обладнанні; а цей стандарт (саме він відомий як PoE тип 3) має скромнішу потужність - до 60 Вт на виході (до 51 Вт на вході споживача). Та й загальний стандарт 802.3bt включає два класи потужності – клас 8, при якому досягаються максимальні характеристики, та клас 7, де на вихід подається 75 Вт, а до споживача сягає близько 62 Вт. Так що якщо ви плануєте використовувати обладнання 802.3bt — при виборі маршрутизатора з даної категорії обов'язково переконайтеся, що потужності живлення вистачить для нормальної роботи підключених пристроїв.

- Пасивний. Як уже згадувалося, ключова відмінність пасивного PoE від описаних вище активних стандартів є те, що в даному випадку вихід живлення видає суворо фіксовану потужність, без будь-яких автоматичних регулювань та підстроїв під конкретний пристрій. Головна перевага цього стандарту - невисока вартість: його реалізація обходиться значно дешевше, ніж активних PoE, тому такі порти можна зустріти навіть у маршрутизаторах початкового рівня. З іншого боку, згадана відсутність автоналаштування помітно ускладнює узгодження обладнання між собою — особливо у світлі того, що різні пристрої можуть помітно відрізнятися за напругою, що видається/споживається, і струму (потужності). Через це при використанні пасивного PoE слід звертати особливу увагу на сумісність джерела та навантаження за цими параметрами. Якщо збігу немає, то в кращому випадку (якщо напруга/потужність на виході нижче за потрібні) живлення просто не запрацює, а в гіршому (при надлишку напруги/потужності) велика ймовірність перевантажень, перегріву і навіть поломок з займаннями - причому такі неприємності можуть статися не одразу, а через досить значний час. І однозначно не можна підключати до пасивних виходів PoE пристрою з активними входами – з тих самих причин.

На завершення варто сказати, що якщо маршрутизатор має і вхід з підтримкою PoE, і кілька виходів з цією функцією - всі можливості таких виходів, як правило, можуть реалізовуватися тільки при живленні самого свіча від розетки, а не від PoE входу. Докладніше див. «Виходи з підтримкою PoE».

Діапазон температур навколишнього повітря, при яких маршрутизатор гарантовано зберігає нормальну працездатність.

Все подібне устаткування нормально переносить температури, характерні для житлових або офісних приміщень. Тому звертати увагу на даний показник має сенс переважно в тих випадках, коли маршрутизатор встановлюється в неопалюваних приміщеннях або зовні. Основне значення при цьому має нижня межа діапазону: далеко не кожен пристрій здатне нормально переносити температури нижче нуля. З іншого боку, більшість холодостійких маршрутизаторів витримують морози до -20 ° включно, а деякі моделі допускають застосування при -40 °С і навіть нижче.

Що стосується верхньої межі, то він зазвичай складає близько +50 °С — навіть в жарких країнах вкрай рідко можна зустріти таку температуру повітря. Водночас під дією сонячних променів корпус пристрою може нагрітися і до більш високих температур, тому варто уникати встановлення обладнання під прямим сонячним світлом.