Порівняння Acer Swift 3 SF314-42 [NX.HSEEU.00M] vs Asus ZenBook 14 UM431DA [UM431DA-AM048]

Максимальна яскравість, яку здатен забезпечити екран ноутбука.

Чим яскравіше навколишнє освітлення — тим яскравіше повинен бути і екран ноутбука, інакше зображення на ньому може виявитися складним для читання. І навпаки: при поганому зовнішньому освітленні висока яскравість зайва — вона сильно навантажує очі (втім, на цей випадок сучасні ноутбуки передбачають регулюванням яскравості). У світлі цього чим вище цей показник — тим більше універсальним є екран, тим ширше діапазон умов, в якому його можна ефективно застосовувати. Зворотною стороною цих переваг є збільшення ціни і енергоспоживання.

Що стосується конкретних значень, то чимало сучасних ноутбуків мають яскравість 250 – 300 ніт і навіть нижче. Цього цілком достатньо для роботи під штучним освітленням середньої інтенсивності, але от при яскравому природному світлі з видимістю вже можуть виникнути проблеми. Для використання в сонячну погоду (особливо поза приміщеннями) бажано мати запас по яскравості хоча б в межах 300 – 350 ніт. А в найбільш прогресивних моделях цей параметр може становити 350 – 400 ніт, 401 – 500 ніт< /a> і навіть більше 500 ніт.

Контрастність екрана, встановленого в ноутбуці.

Контрастність — це найбільша різниця в яскравості між найбільш світлим білим кольором і найбільш темним чорним, яку можна досягти на одному екрані. Записується вона дробом, наприклад, 560:1; при цьому чим більше перше число — тим вище контрастність, тим більше прогресивним є екран і тим кращої якості зображення на ньому можна досягти. Особливо це помітно при великих перепадах яскравості в межах одного кадру: при невисокій контрастності окремі деталі, розташовані на найтемніших або найсвітліших ділянках зображення, можуть губитися, збільшення контрастності дає змогу до певної міри усунути це явище. Зворотна сторона цих переваг — збільшення вартості.

Окремо підкреслимо, що в даному випадку вказується виключно статична контрастність — різниця, що забезпечується в межах одного кадру в звичайному режимі роботи, на постійній яскравості і без використання спеціальних технологій. У рекламних цілях деякі виробники можуть призводити також дані з так званої динамічної контрастності — вона може вимірюватися досить значними цифрами (семизначними і більше). Однак варто орієнтуватися насамперед на статичну контрастність — це базова характеристика будь-якого дисплея.

Що стосується конкретних значень, то навіть у найпрогресивніших екранах даний показник не перевищує 2000:1. А в цілому сучасні ноутбуки мають досить невисоку контрастність — передбачається, що для задач, що вимагають більше досконалих характеристик...зображення, розумніше використовувати зовнішній екран (монітор або телевізор).

Колірне охоплення матриці ноутбука за колірною моделлю Rec.709 або за sRGB.

Колірне охоплення описує діапазон кольорів, що може відображатися на екрані. Він вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного колірного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольори. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості екрана, тим якісніше виходить його кольоропередача.

Конкретно ж sRGB і Rec.709 є найпопулярнішими з сучасних колірних моделей; вони мають один і той самий діапазон і розрізняються лише сферою застосування (sRGB використовують в комп'ютерах, Rec. 709 — в HD-телебаченні). Тому чим ближче колірне охоплення до 100 % — тим точніше кольори на екрані будуть відповідати тим кольорам, які першопочатково були задумані творцем фільму, ігри тощо. Водночас варто враховувати, що така точність не особливо потрібна в повсякденному застосуванні — вона критична лише при професійній роботі з кольором; і навіть у таких ситуаціях буває зручніше придбати до ноутбука окремий монітор з широким колірним охопленням, а не шукати лептоп з високоякісною (і, відповідно, дорогою) матрицею.

Конкретна модель процесора, встановленого в ноутбуці, а точніше – Індекс процесора в межах своєї серії (див. вище). Знаючи повну назву процесора (серію і модель), можна знайти докладні дані по ньому (аж до практичних оглядів) і уточнити його можливості.

Кодова назва процесора, встановленого в ноутбуці.

Цей параметр характеризує насамперед покоління, до якого належить процесор, і мікроархітектуру, що використовується у ньому. При цьому до однієї і тієї ж мікроархітектури/покоління можуть належати чипи з різними кодовими назвами; в таких ситуаціях вони розрізняються за іншими параметрами — загальному позиціонуванню, приналежності до певних серій (див. вище), наявності/відсутності певних специфічних функцій тощо.

В наш час у процесорах Intel актуальні такі кодові назви: Coffee Lake, Comet Lake, Ice Lake, Tiger Lake, Jasper Lake, Alder Lake, Raptor Lake (13 пок), Alder Lake-N, Raptor Lake Refresh (14 пок), Meteor Lake (Series 1), Raptor Lake (Series 1), Lunar Lake (Series 2). Для AMD список виглядає так: Zen 2 Renoir, Zen 2 Lucienne, Zen 3 Cezanne, Zen 3 Barcelo, Zen 3+ Rembrandt, Zen 3+ Rembrandt R, Zen 2 Mendocino, Zen 3 Barcelo R, Zen 4 Dragon Range, Zen 4 Phoenix Zen 4 Hawk Point, Zen 5 Strix Point. Докладні дані по різним кодовим назвам можна знайти в спеціальних джерелах.

Кількість ядер у процесорі ноутбука.

Ядро є частиною процесора, розрахованою на обробку одного потоку команд (а іноді — і більше, для таких моделей див. «Кількість потоків»). У наш час у ноутбуках можна зустріти двоядерні, чотириядерні, шестиядерні, восьмиядерні, десятиядерні, 12-ядерні, 14-ядерні процесори. Також відзначимо, що останнім часом набирають популярності конфігурації з різними типами ядер у складі одного процесора. Такі чипи будуються на гібридній архітектурі, що передбачає поєднання високопродуктивних та енергоефективних ядер. Вони працюють на різних тактових частотах, мають різні об'єми попередньо встановленої кеш-пам'яті і призначаються для вирішення різних задач. Зокрема, подібні рішення зустрічаються в процесорах Intel (від 12-го покоління) та Apple.

Теоретично більше ядер означає вищу продуктивність — особливо у задачах з паралельними обчисленнями чи при одночасній обробці кількох ресурсоємних задач. Однак на практиці це справедливо лише «за інших рівних» — тобто при схожій мікроархітектурі, тактовій частоті, об'ємах кешу та інших ключових параметрах. Сучасні CPU можуть сильно відрізнятися за цими пунктами – сама по собі більша кількість ядер ще не означає переваги. Особливо це хара...ктерно для двох- і чотириядерних чипів: процесор мобільного рівня (наприклад, Snapdragon, див. «Серія процесора»), що має 4 ядра, цілком може поступатися за можливостями двоядерному чипа десктопної серії (на кшталт Core i3 або i5, які нерідко застосовуються в універсальних ноутбуках із «оптимальним» набором характеристик для різних задач). Оцінюючи процесори на два чи чотири ядра, необхідно дивитися, передусім, на загальний набір характеристик. А ось наявність шести, восьми та більше ядер практично однозначно є ознакою потужного CPU. Подібне оснащення характерне переважно для сучасних ноутбуків геймерського та професійного призначення.

Тактова частота процесора, встановленого в ноутбуці (для багатоядерних процесорів — частота кожного окремого ядра).

Теоретично більш висока тактова частота позитивно впливає на продуктивність, оскільки дає змогу процесору здійснювати більше операцій за одиницю часу. Однак на практиці можливості CPU залежать від цілого ряду інших характеристик — насамперед від серії, до якої він належить (див. вище). Буває навіть так, що з двох чипів більш продуктивним в загальному підсумку виявляється більш «повільний». З урахуванням цього, порівнювати за тактовою частотою має сенс тільки процесори однієї серії, а в ідеалі — ще й одного покоління; а ноутбук загалом варто оцінювати за комплексними характеристиками системи, а також за результатами тестів (див. нижче).

Тактова частота процесора, що досягається в режимі «розгону» TurboBoost або TurboCore.

Технології Turbo Boost і Turbo Core використовуються різними виробниками (Intel і AMD відповідно), однак принцип дії у них один: розподіл навантаження з більш завантажених ядер процесора на менш завантажені для поліпшення продуктивності. Режим «розгону» характеризується підвищеною тактовою частотою, вона і вказується в даному разі.

Детальніше про тактову частоту загалом див. відповідний пункт вище.

Кількість тепла, що виділяється процесором при роботі в штатному режимі. Цей параметр визначає вимоги до системи охолодження, необхідної для нормальної роботи процесора, тому іноді його називають TDP — thermal design power, буквально «потужність температурної (охолоджуючої) системи». Простіше кажучи, якщо процесор має тепловиділення в 60 Вт — для нього необхідна система охолодження, здатна відвести як мінімум таку кількість тепла. Відповідно чим нижче TDP - тим нижче вимоги до системи охолодження.