Порівняння Acer Nitro 5 AN515-53 [AN515-53-52FA] vs Acer Aspire 7 A715-72G [A715-72G-513X]

Результат, показаний процесором ноутбука в тесті Passmark CPU Mark.

Passmark CPU Mark — комплексний тест, більш детальний і достовірний, ніж популярний 3DMark06 (див. вище). Він перевіряє не тільки ігрові можливості CPU, але і його продуктивність в інших режимах, на підставі чого і виводить загальний бал; за цим балом можна досить достовірно оцінити процесор загалом (чим більше балів - тим вища продуктивність).

Результат, показаний процесором ноутбука у тесті SuperPI 1M.

Суть цього тесту полягає у обчисленні числа Пі до мільйонного знака після коми. Час, витрачений для цього обчислення, і є остаточним результатом. Відповідно, чим потужніший процесор – тим меншим буде число в результаті (саме цим SuperPI 1M принципово відрізняється від багатьох інших тестів).

Тактова частота оперативної пам'яті, встановленої в ноутбуці.

Чим вище частота (при тому ж типі та об'ємі пам'яті) — тим вище продуктивність RAM в цілому і тим швидше лептоп буде справлятися з ресурсоємними задачами. Правда, модулі з однаковою частотою можуть дещо відрізнятися за фактичній швидкодії через різницю в інших характеристиках; але ця різниця стає значущою лише в дуже специфічних ситуаціях, для рядового користувача вона не є критичною. Що ж стосується конкретних значень, то найбільшою популярністю на сучасному ринку користуються модулі на 2400 МГц, 2666 МГц, 2933 МГц і 3200 МГц. Пам'ять на 2133 МГц і менше зустрічається в основному в застарілих і бюджетних пристроях, а в високопродуктивних конфігураціях даний параметр становить 3733 МГц, 4266 МГц, 4800 МГц, 5200 МГц, 5500 МГц, 5600 і більше.

Наявність підсвічування в клавіатурі ноутбука. Ця функція не тільки надає пристрою стильного вигляду, але й робить клавіші більш помітними, ніж у ноутбуках без підсвічування. Конкретний функціонал підсвічування може бути різним, він залежить як від цінової категорії, так і від загального призначення ноутбука. Наприклад, одноколірне освітлення зустрічається як в недорогих лептопах, так і в ультрабуках професійного призначення. А в ігрових моделях може передбачатися прогресивне RGB-підсвічування і навіть можливість синхронізації підсвічування.

Колір підсвічування зазвичай вибирається виробником з урахуванням загальної спеціалізації ноутбука. Наприклад, в пристроях «офісного» призначення популярне біле підсвічування — воно добре вписується в стриманий діловий стиль і при цьому непогано виглядає саме по собі. Жовтий (золотистий) колір зустрічається помітно рідше — в основному серед іміджевих ноутбуків, хоча бувають і винятки. Зі свого боку, серед геймерських моделей нерідко зустрічається найбільш прогресивний різновид підсвічування — RGB: він дає змогу вибирати відтінок за своїм бажанням, до того ж зміна кольору може сигналізувати про різні ігрові і системні події. У ряді топових...ігрових ноутбуків зустрічається 4-зонне RGB-підсвічування клавіатури або навіть підсвічування, яке налаштовується для кожної клавіші, що візуально виділяє кнопки на тлі інших. Випускаються також ігрові пристрої і з більше простими, однотонними системами підсвічування — в таких випадках клавіатури зазвичай світяться червоним, зеленим або синім. Саме ці відтінки краще всього поєднуються з характерним дизайном геймерських лептопів; при цьому червоне світіння зазвичай використовується в пристроях з досить помітним і «агресивних» зовнішнім виглядом (і саме по собі є важливим елементом подібного стилю), а синє й зелене характерно для більше стриманого оформлення.

Максимальний час роботи ноутбука від одного заряду батареї, без підзарядки. При цьому, зазвичай мається на увазі час роботи в режимі максимальної економії енергії: вимкнені модулі бездротового зв'язку, мінімальна яскравість екрану, невелика навантаження на процесор і т. ін. Відповідно, час фактичної роботи на заряді зазвичай виявляється помітно менше даного показника. Тим не менш, його цілком можна використовувати як для загальної оцінки автономності ноутбука, так і для порівняння її з іншими моделями. І обрати робочий ноутбук (від 7 годин работи на одному заряді) або з більш потужним акумулятором (від 11 годин работи).

Операційна система (ОС), встановлена на ноутбук в штатній комплектації.

ОС — це програмна основа, середовище, в якій функціонує решта «софта» ноутбука. Від її марки і версії/редакції багато в чому залежать можливості пристрою і його сумісність з тими або іншими програмними продуктами. Теоретично передвстановлену операційну систему можна поміняти на іншу, однак на практиці це не завжди виправдано. Зокрема, встановлена ОС зазвичай оптимально налаштована під конкретну конфігурацію, тоді як інші варіанти можуть працювати некоректно.

Серед ОС, актуальних для сучасних ноутбуків, варто насамперед відзначити різні редакції Windows 10 — зокрема, Windows 10 Home і Windows 10 Pro (включаючи версії з так званим S Mode), а також Windows 11, які аналогічно мають Home і Pro версію. Альтернативним варіантом є Linux (в тому числі у версії Endless OS); а компанія Apple встановлює на свої лептопи фірмове рішення — macOS. Само собою, випускаються пристрої і взагалі без попередньо встановленої ОС (до них також відносять ноутбуки з DOS на борту). Ось більше детальний опис цих варіантів:

— Windows 10. Ця ОС була випущена восени 2014 року як чергове оновлення сімейства настільних ОС від Microsoft і спадкоємиця Windows 8.1 (номер 9 пропустили з технічних причин). Вона представила безліч нововведень, таких як вбудований голосовий помічник Cortana, браузер, Edge, підтримка декількох робочих столів, оновлені меню «Пуск» і центр повідомлень, кардинальне оновлення штатно передвстановлених програм тощо. Крім того, система отримала також редакцію Windows 10 Mobile, що давало високу ступінь інтеграції між смартфонами і ПК/ноутбуками; однак мобільна версія в цілому виявилася невдалою, і на початку 2020 року її підтримка була припинена. Windows 10 є платною, її вартість входить у ціну пристрою. В даний час серед ноутбуків її можна зустріти в таких редакціях:

• Windows 10 Home. «Домашня» редакція — розрахована в основному на невимогливих користувачів, яким не потрібні спеціальні професійні функції. У Windows 10 Home доступні всі основні можливості системи, однак відсутні корпоративні інструменти, а також можливість управління Центром оновлень і доступу до комп'ютера через віддалений робочий стіл.
• Windows Pro 10. Розширена редакція описаної вище Windows 10, призначена для застосування в професійній сфері і розрахована на IT-фахівців і досвідчених ентузіастів. Крім всіх можливостей, доступних в редакції Home пропонує також ряд професійних і корпоративних інструментів, зокрема, Active Directory, віддалений робочий стіл, шифрувальник BitLocker і інструмент для роботи з віртуальними машинами Hyper V. Технічно Pro не є найфункціональнішою редакцією «десятки», однак більше прогресивна редакція Pro For Workstations призначена для висококласних робочих станцій, і застосовувати її в ноутбуках просто не має сенсу.
• Windows 10 S Mode. «S-Mode» — специфічна версія Windows 10, доступна для обох описаних вище редакцій — Home і Pro. Від оригінальних ОС такі рішення відрізняються обмеженим функціоналом. Так, різні програми можна встановлювати тільки з магазину Windows Store, можливість встановлення зі сторонніх джерел недоступна. Наслідком цього є обмеження по застосуванню периферії: для деяких зовнішніх пристроїв спеціальні функції можуть виявитися недоступними через неможливість встановити фірмовий драйвер (втім, виробники таких пристроїв поступово виправляють ситуацію за рахунок написання додатків для Windows Store). В якості браузера доступний лише стандартний Microsoft Edge, а в якості вбудованої пошукової системи Bing. Все це звужує можливості з використання системи, однак значно підвищує її безпеку і швидкість роботи. Останнє особливо ефективно при слабкому «залізі»: на такому оснащенні Windows 10 S Mode набагато комфортніше у використанні, ніж та чи інша оригінальна редакції. Що стосується безпеки, то вона забезпечується ретельним контролем додатків, опублікованих в Windows Store. Творці позиціонують S Mode як оптимальне рішення для освітньої сфери, а в цілому ця редакція добре підходить насамперед для нескладних завдань на зразок Інтернет-серфінгу або роботи з документами. При цьому є можливість безкоштовно перейти з S Mode на звичайну версію Windows 10 у відповідній редакції — проте відмінити цю дію неможливо, і найчастіше вона призводить до значних втрат продуктивності.

— Windows 11. Перше велике оновлення системи від Microsoft за останні шість років з моменту виходу «десятки». В ОС перемалювали більшу частину іконок стандартних програм і елементів управління вікнами, левова частка дій супроводжується новою анімацією. Головне в редизайні – кнопка меню «Пуск», яка переїхала на місце по центру нижньої частки екрану. Разом з «операційкою» відбувся дебют Android-додатків в фірмовому магазині Microsoft Store. В цілому систему можна розглядати як великий апдейт Windows 10 з серйозним редизайном інтерфейсу, ніж кардинально нову ОС.

Як і раніше, ОС Windows 11 розбита на два великих табори: Home і Pro. Також випускаються більш цілеспрямовані версії цієї операційної системи (Education, Enterprise, Mixed Reality тощо).

— macOS. Операційна система, що застосовується винятково в комп'ютерах і ноутбуках компанії Apple. До 2016 року була відома як OS X, раніше, до 2012 — як в Mac OS. В цілому вважається дуже надійною і стабільною, і не без підстав: комп'ютерів під цю систему випускається порівняно небагато, що дає змогу добре оптимізувати програмну частину під конкретні апаратні платформи. Що стосується застосування, то macOS добре зарекомендувала себе як рішення для професійного використання: роботи з документами, дизайну, аудіо - та відеомонтажу. У той же час ігор для цієї ОС створено відносно небагато. Система регулярно оновлюється, при цьому оновлення безкоштовні і доступні протягом усього терміну служби ноутбука. Крім того, варто відзначити, що macOS все тісніше інтегрується з мобільної «операційкою» Apple — iOS. Так, станом на 2020 рік для власників «яблучної» техніки доступні, зокрема, такі можливості: переміщення завдань з пристрою на пристрій (наприклад, можна почати писати лист на ноутбуці, а закінчити на смартфоні); загальний буфер обміну; дублювання зображення з екрана комп'ютера/ноутбука на iPad; використання портативного гаджета в якості інтерактивного графічного планшета для Mac (у тому числі у нотатках); можливість голосового та текстового (SMS) спілкування з комп'ютера/ноутбука через смартфон; передача фото і відсканованих матеріалів зі смартфона на комп'ютер/лептоп; авторозблокування Mac за допомогою Apple Watch тощо.

— Linux. Безкоштовна операційна система з відкритим вихідним кодом. Розробляється та підтримується спільнотою програмістів по всьому світу. Має власний графічний інтерфейс і програмний інструментарій, цілком достатній для вирішення більшості повсякденних завдань, а відкритий вихідний код дає досвідченим користувачам широкі можливості по налаштуванню системи та написанню власного ПЗ. При цьому існують різні дистрибутиви Linux — як складні і прогресивні для ентузіастів, так і прості і «дружні», розраховані на недосвідчених користувачів (представником другої категорії, по суті, є описана нижче Endless OS, однак її нерідко позиціонують як окрему «операційку»). Крім того, під Linux майже не робиться вірусів і інших шкідливих програм. В цілому даної ОС цілком достатньо для більшості нескладних побутових і робочих завдань, а ось ігор та професійного софта для неї випускається помітно менше, ніж для Windows.

— Endless OS. Безкоштовна операційна система, яка фактично представляє собою специфічний дистрибутив описаного вище Linux. Має ті ж основні особливості і повністю сумісна з Linux-додатками, а ключових відмінностей у Endless OS дві. По-перше, дана ОС створена у розрахунку на максимальну простоту, зрозумілість і доступність навіть для користувачів-початківців. По-друге, стандартний дистрибутив Endless OS включає більше 100 додаткових додатків і безліч довідкових матеріалів — на той випадок, якщо у користувача немає Інтернету або доступ до скачування додатків обмежений швидкістю або об'ємами. Втім, існує редакція і для тих, у кого немає труднощів зі зв'язком і хто хотів би самостійно вибирати набір встановлених додатків.

— DOS. Безкоштовна операційна система з мінімальним функціоналом: не має графічного інтерфейсу, управляється через текстовий командний рядок. По суті, в сучасних ноутбуках така система призначається виключно для перевірки загальної працездатності; для інших цілей використання DOS неможливе або не має сенсу.

— Без ОС. Відсутність якої-небудь операційної системи в ноутбуці. Така комплектація не дає змогу використовувати пристрій «з коробки», проте у неї є важлива перевага: користувач може вибрати конкретну ОС і її редакцію на свій розсуд, залежно від актуальних завдань та наявного бюджету. Правда, купівля платної «операційки» окремо від ноутбука може обійтися дорожче, ніж придбання аналогічного пристрою з передвстановленою ОС в тій же редакції; з іншого боку, навіть з урахуванням цього подібний варіант часто виявляється більше привабливим і вигідним, ніж купівля лептопа з передвстановленою ОС, яка не підходить.

Список більше рідкісних і/або застарілих систем включає, зокрема, такі:

— Android. Безкоштовна і відкрита операційна система розробки Google. Створювалася під мобільні гаджети з відповідною апаратною начинкою (енергоефективними процесорами формату «system-on-chip») і сенсорними екранами — насамперед смартфони і планшети. Сам по собі Android відрізняється тісною інтеграцією з сервісами Google і великим набором додатків, доступних через маркет Google Play; проте деякі виробники створюють на базі цієї ОС фірмові програмні оболонки, в тому числі з підтримкою власних сервісів і сховищ ПЗ. Конкретно в ноутбуках спроби впровадити Android поки не увінчалися особливим успіхом, так що цю операційку можна зустріти в основному в одиничних моделях трансформерів і пристроїв «2-в-1» (див. «Тип»). Частково це обумовлено тим, що дана система має в основному розважально-мультимедійну спрямованість і відносно слабо підходить для робочого застосування (хоча останнє теж можливо завдяки великій кількості додатків).

— Windows більш ранніх версій, ніж Windows 10 (від нових до старих):

• Windows 8 (в редакціях Core, Pro і RT);
• Windows 7 (у п'яти редакціях);
• Windows Vista (в чотирьох редакціях);
• Windows XP.

Всі ці системи є остаточно застарілими і на сучасні ноутбуки не встановлюються. А для пристроїв під Windows 7 і Windows 8 доступний безкоштовний апгрейд до Windows 10.

— ChromeOS.... Ще один програмний продукт від Google, першопочатково створений як раз під ноутбуки (на відміну від Android). Ключовою особливістю Chrome OS є тісна інтеграція з веб-сервісами: так, до 2016 року система взагалі не передбачала встановлення додаткових програм — замість них передбачалося використовувати веб-додатки, що відкриваються через браузер Chrome. Власне, Chrome від початку є програмною основою всієї ОС (звідси і назва). У згаданому 2016 році з'явилася можливість встановлювати на Chrome OS Android-додатки з магазину Google Play. Конкретно ноутбуки на базі цієї операційної системи («хромбуки»), з одного боку, показали себе як максимально недорогі і доступні пристрої, зручні, зокрема, для застосування в освітній сфері. З іншого боку, відсутність «рідних» додатків може створювати значні незручності; а софт під Android зазвичай погано оптимізований під ChromeOS — з низки причин розробники слабо зацікавлені в такій оптимізації. Та й додаткові апаратні можливості у «хромбуків» в цілому помітно скромніше, ніж у аналогів під Windows і macOS. Як наслідок, такі лептопи зустрічаються рідко, а перспективи самої системи досить туманні.

— MeeGo. Остаточно застаріла безкоштовна ОС спільної розробки Nokia і Intel; не застосовується з 2013 року.

Основний матеріал, з якого виконаний корпус ноутбука.

В сучасних лептопах можуть використовуватися такі матеріали, як пластик (переважно мова про матовий пластик), алюміній, магнієвий сплав, вуглецеве волокно і навіть скло. Ці матеріали зустрічаються як окремо, наприклад і в різних поєднаннях; найбільш поширений випадок — алюміній з пластиком, але існують і більше специфічні комбінації. Ось більше докладний опис найбільш актуальних варіантів:

— Матовий пластик. Пластик з матовою (не блискучою) поверхнею є одним з найбільш популярних у наш час матеріалів для ноутбучних корпусів. Це обумовлено, з одного боку, низькою вартістю, з іншого — непоганими практичними характеристиками. Так, подібному корпусу можна надати будь-якого кольору і нанести на нього будь-який малюнок. Міцність пластику нижче, ніж у металів або вуглеволокна, однак її зазвичай більше ніж достатньо для повсякденного використання. А невелика вага не тільки сама по собі є перевагою — вона ще й дає змогу зробити стінки корпуса досить товстими; в результаті пластикові корпуси нерідко зустрічаються навіть серед захищених від ударів моделей. Що стосується конкретно матової поверхні, то вона сама по собі виглядає тьмяніше, ніж глянцева, зате не так схильна до забруднень. Зокрема, на ній практично не помітні сліди від паль...ців і долонь; та й подряпини, яким піддається пластик, виділяються не так явно, як на глянці. А яскравого зовнішнього вигляду пристрою можна надати за рахунок інших конструктивних рішень — наприклад, підсвічування клавіатури (див. вище).

— Алюміній. З практичної точки зору алюмінієві сплави поєднують в собі легкість і високу міцність; крім того, метал добре проводить тепло, що покращує ефективність роботи систем охолодження. Більшість таких корпусів має характерний сірий відтінок, який достатньо стильно виглядає навіть без спеціального фарбування; а в окремих моделях алюмінію можуть додатково надавати той чи інший колір. Головний недолік цього матеріалу — більш висока вартість, ніж у пластику; як наслідок, він застосовується в основному в пристроях середнього і топового класів.

— Магнієвий сплав. Подібні сплави по міцності перевершують навіть описаний вище алюміній, при цьому вони мають порівняно невелику вагу і відмінно відводять тепло. Однак і коштує цей матеріал недешево. Тому він застосовується досить рідко, а в чистому вигляді — ще рідше; більшою популярністю користуються поєднання магнієвого сплаву з іншими, зазвичай більше доступними матеріалами (детальніше див. нижче).

— Алюміній / пластик. Поєднання пластикових і алюмінієвих елементів в одному корпусі. З металу, як правило, виконуються деталі, що піддаються найбільшим навантаженням, з пластику — інші частини конструкції. Ці матеріали докладніше описані вище, а їх поєднання дає змогу об'єднати переваги і частково компенсувати недоліки. Зокрема, подібні комбіновані корпуси обходяться дешевше суцільнометалевих і водночас надійніше пластикових; до того ж їм простіше надати яскравого зовнішнього вигляду, ніж виробам з алюмінію або магнію. Дане поєднання можна зустріти навіть серед порівняно недорогих ноутбуків, хоча більшість металопластикових моделей все ж належать до більш прогресивних категорій.

— Вуглецеве волокно. Також відоме як «карбон». Як правило, використовується у вигляді композита — основа з вуглеволокна доповнюється наповнювачем з пластику. Карбон належить до матеріалів преміумкласу: він відрізняється дуже високою міцністю і водночас невеликою вагою. А темний колір і характерний візерунок на поверхні надають таким корпусам стильного зовнішнього вигляду. Однак і коштує вуглецеве волокно дуже недешево — помітно дорожче, ніж навіть алюміній та магній, не кажучи вже про пластик. Тому подібні корпуси є характерною ознакою ноутбуків топового сегмента. Також відзначимо, що карбон погано переносить удари; у світлі цього, а також для зниження вартості, він нерідко застосовується в поєднанні з металами (детальніше див. нижче).

— Алюміній / магнієвий сплав. Корпуси, що поєднують в собі два види металів. Як правило, основна частина такого корпуса робиться з алюмінію, а окремі, найбільш важливі деталі — з магнію. Це дає змогу дещо знизити вартість і вагу порівняно з корпусами з чистого магнієвого сплаву, і водночас забезпечити більшу міцність і надійність, ніж при використанні алюмінію. Більш рідкісний і специфічний варіант — пристрої «2-в-1» (див. «Тип»), де верхня половина робиться з більше легкого алюмінію (для зручності при перенесенні), а нижня — з міцного магнію.

— Алюміній / вуглецеве волокно. Корпуси, що поєднують в собі елементи з алюмінію і вуглеволокна. Конкретний набір деталей з того і іншого матеріалу може бути різним, проте верхня сторона нижньої половини пристрою (там, де знаходяться тачпад і клавіатура) найчастіше виготовляються з карбону. Така поверхня не тільки непогано виглядає, але нерідко ще й виявляється більше приємною на дотик, ніж алюмінієва. Що стосується загальних особливостей, то поєднання алюмінію і вуглеволокна може використовуватися як з дизайнерських міркувань, та й в практичних цілях — щоб компенсувати чутливість карбону до точкових ударів. В останньому випадку елементи корпуса, найбільш схильні до таких «неприємностей», виконуються з алюмінію. Крім того, заміна частини вуглеволокна на метал трохи знижує загальну вартість (однак збільшує вагу).

— Магнієвий сплав / вуглецеве волокно. Поєднання, аналогічне описаному вище алюмінію з карбоном, з поправкою на особливості магнієвих сплавів. Нагадаємо, такі сплави, з одного боку, міцніше і надійніше алюмінію, з іншого — дещо важче і дорожче. Докладніше про властивості вуглецевого волокна також див. вище. Загалом це помітно більш рідкісний варіант, ніж алюміній+карбон: подібні корпуси обходяться дорожче, при цьому значущих переваг вони майже не мають.

— Алюміній / скло. Досить рідкісний і навіть екзотичний варіант; фактично — єдиний випадок, коли в якості матеріалу для ноутбучних корпусів застосовується скло. Зустрічається в окремих моделях преміумкласу, в тому числі іміджевих. Алюмінієвий корпус (див. вище) в таких моделях доповнюється накладкою зі спеціального високоміцного скла — зазвичай на зовнішній частині кришки, з протилежної сторони від екрану. Таке скло ще краще протистоїть подряпинам, ніж металева поверхня, до того ж воно додатково покращує зовнішній вигляд. Втім, цим практичні переваги такого поєднання, по суті, і обмежуються, так що воно використовується в основному як оригінальний дизайнерський хід.

Загальна вага ноутбука — самого пристрою, без додаткових аксесуарів (дроти і блоки живлення, мишки, сумки тощо). Для моделей «2 в 1» (див. «Тип») вказується вага в зібраному вигляді, з підключеною клавіатурою.

В наш час моделі вагою менше 1 кг зустрічаються навіть серед досить великих пристроїв — на 14 – 15", не кажучи вже про більш мініатюрних рішеннях. Лептопи вагою 1 – 1,4 кг також вважаються дуже легкими, на 1,4 – 1,7 кг — легкими, вага - від 1,7 до 2,1 кг (точніше, навіть до 2,5 кг) можна назвати середнім, до 3,5 кг — більше середнього, а маса більш ніж у 3,5 кг означає, що перед нами прогресивний ігровий або мультимедійний ноутбук, створений, насамперед у розрахунку на потужність, а не на портативність.

Також варто пам'ятати, що при оцінці ваги потрібно враховувати і діагональ (розмір) пристрою. Приміром, 1,7 кг для 13" ноутбука — це дуже багато, а 17" модель можна вважати дуже легкою, якщо її вага не досягає 2,1 кг