Споживана потужність
Номінальна потужність, споживана пароочисником при роботі. Як правило, вказується за максимальним енергоспоживанням при використанні в звичайному режимі, без нештатних ситуацій.
В цілому даний параметр є при виборі другорядним: виробники підбирають потужність з таким розрахунком, щоб забезпечити необхідні показники продуктивності, тиску тощо. Однак з потужністю пов'язані і деякі практичні моменти. Так, за тієї ж продуктивності (див. «Інтенсивність пари») більш
потужний агрегат буде витрачати менше часу на нагрівання води і вироблення пари; також в ньому можна передбачити більш ємний бойлер (див. «Об'єм бойлера для води»), що буває корисно для тривалої безперервної роботи. З іншого боку, такі пристрої виходять більш дорогими, а нерідко — також більш важкими і громіздкими, ніж відносно «слабкі» пароочисники, до того ж вони сильніше навантажують електромережу.
Другий момент, пов'язаний з потужністю – це саме розрахунки навантаження на проводку і різне електротехнічне обладнання (захисну автоматику, стабілізатори, генератори тощо).
Об'єм бака для води
Об'єм бака для запасу води, передбаченого в пристрої.
Підкреслимо, що не варто плутати цей показник з об'ємом бойлера (див. вище): в даному випадку мова йде про резервуарі з запасом холодної води, з якого така вода надходить в бойлер для нагріву. Не всякий пароочисник оснащений таким резервуаром-докладніше див. "Доп. бак для води". Що ж стосується об'ємів, то велика ємність, з одного боку, дозволяє довше пропрацювати без дозаправки, з іншого — позначається на габаритах, вазі і вартості агрегату. «Тип") об'єм бака не досягає навіть 1 л - для таких пристроїв компактність і невелика вага важливіше, ніж можливість обійтися без зайвих заправок. Подібні баки можна зустріти і серед побутових пароочисників, проте більшість такої техніки вміщує все ж 1 – 2 л.а резервуари більш ніж на 2 л застосовуються переважно в потужних професійних агрегатах.
Час безперервної роботи
Приблизний час, який агрегат здатний пропрацювати без перерв. Цей параметр визначається в першу чергу продуктивністю і ємністю бойлера/бака (див. вище): коли запас води вичерпається, в роботі доведеться зробити паузу для поповнення запасу. При цьому для моделей з регулюванням вологості і/або потужності (також див.вище) може вказуватися як середній час безперервної роботи (на якомусь стандартному режимі), так і найбільше (на мінімальній інтенсивності) або найменше (на максимальній); ці подробиці варто уточнювати окремо.
Варто сказати, що деякі моделі допускають дозаправку водою прямо в процесі роботи, проте подібну можливість також не завадить уточнити окремо.
Час нагріву
Час нагріву до утворення пари. Тривалість процесу нагріву безпосередньо залежить від потужності приладу і об'єму резервуара з водою.
Відзначимо також, що в деяких ситуаціях фактичний час нагріву може виявитися менше заявленого. Наприклад, якщо основна ємність (бойлер) заповнена в повному обсязі, а додаткової ємності для холодної води в конструкції не передбачається. Для повної гарантії варто все ж орієнтуватися на прямо заявлене в характеристиках значення.
Регулятор потужності пари
Регулятор, що змінює потужність пари, яка надходить з пристрою, іншими словами – загальну швидкість і інтенсивність потоку на виході. Не варто плутати цю функцію з регулюванням вологості: зміна потужності здійснюється переважно за рахунок зміни робочого тиску, вологість при цьому може залишатися незмінною (і навпаки).
Пароочисники з регулятором потужності можна з легкістю підлаштовувати під особливості ситуації, підбираючи оптимальний режим залежно від завдань і матеріалів. Наприклад, для видалення застарілих забруднень може знадобитися максимальна інтенсивність впливу, а для регулярного прибирання такий вплив буде зайвим.
Захист від накипу
Система, що запобігає утворенню накипу всередині бойлера пароочисника.
Накип – нерозчинний вапняний наліт – спричиняє відразу кілька небажаних ефектів. По-перше, він знижує ефективність нагрівального елементу, а з часом і взагалі може вивести його з ладу. По-друге, частинки нальоту можуть відлущуватись з поверхні бойлера і забруднювати трубопроводи, шланги і насадки пароочисника. По-третє, при попаданні на поверхню, що відмивається, такі частинки можуть утворювати нові забруднення, іноді такі, досить важко виводяться. Накип особливо швидко утворюється при використанні «жорсткої» води, з великим вмістом солей кальцію; однак навіть «м'яка» вода не є страховкою від цього явища.
Щоб уникнути всього цього в сучасних пароочисниках і передбачається
захист від накипу. Цю функцію зазвичай виконує спеціальний фільтр, що видаляє солі кальцію з використовуваної води; простіше кажучи, накип все одно осідає в апараті, проте не на критично важливих елементах конструкції, а на спеціально призначеній для цього деталі. Варто враховувати, що фільтри мають обмежений ресурс і потребують періодичної заміни (причому чим жорсткіше вода, чим частіше доведеться проводити таку заміну).
Довжина мережевого шнура
Довжина кабелю, яким пароочисник підключається до електричної мережі. Чим довше кабель живлення - тим далі від розетки може працювати пристрій, тим більшу свободу переміщення має користувач. З іншого боку, надмірно довгий дріт може створювати труднощі як при роботі, так і в зберіганні/транспортуванні; а при роботі далеко від розетки можна скористатися подовжувачем. Тому навіть в агрегатах, розрахованих на великі площі (таких, як парові швабри — див. «Тип»), довжина мережевого шнура рідко перевищує 5 – 6 м.
