Порівняння BAXI LUNA Duo-tec 28 28 кВт vs BAXI LUNA 3 Comfort Combi 1.240 i 24 кВт

230 В

За способом установки котли діляться на два основних типи: настінні і підлогові.

— Настінні котли, як випливає з назви, призначені для кріплення на стіну. Вони зазвичай мають невелику потужність, що дозволяє обійтися без окремого приміщення для їх установки, і відносно невеликі габарити, що дозволяють «вписати» котел в інтер'єр кухні або ванною.

— Підлогові котли зазвичай мають більшу потужність порівняно з настінними, що відповідним чином позначається на їх вазі, габаритах і, власне, способі установки. Вага також обумовлений наявністю чавунного теплообмінника, який вважається більш надійним і довговічним, ніж мідний, стальний або силуміновий. До підлоговим відноситься більшість котлів потужністю від 50 кВт і майже всі котли потужністю від 100 кВт.

— Парапетний. Також котли цього типу можна назвати «пристінними» — вони розраховані на установку впритул до стіни; при цьому сам монтаж може бути як стін, так і підлоговим, у залежності від габаритів та ваги агрегата. Всі парапетні котли є газовими (див. «Джерело енергії») і мають закриту камеру згоряння (див. нижче); при цьому димохід виводиться назовні прямо через стіну, біля якої розміщений котел. Одним з ключових переваг подібних пристроїв називають невеликі розміри, парапетний котел вважається непоганим варіантом для невеликої міської квартири або приватного будинку з невеликими кімнатами. Також до переваг подібних пристроїв м...ожна занести те, що вони не спалюють повітря з приміщення і відразу виводять назовні продукти згоряння. Крім того, багато хто з котлів цього типу мають конвекційні отвори і під час роботи грають ще й роль радіаторів опалення.

Дуже умовний параметр, який трохи характеризує призначення за розміром приміщення. А залежно від висоти стель, планування, конструкції будови та оснащення реальні значення можуть значно відрізнятися. Проте цей пункт є максимально рекомендованою площею приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Котли, які виробляють додаткове тепло за рахунок конденсації водяної пари з продуктів згорання. В таких агрегатах продукти згоряння перед тим, як потрапляти в димохід, пропускаються через додатковий теплообмінник, в якому вони остуджувати, а водяна пара конденсується і передає теплову енергію теплоносія. Це дозволяє підвищити ККД на 10 – 15 % в порівнянні з котлами класичної конструкції — аж до того, що в багатьох подібних моделях ККД перевищує 100 % (докладніше див. «ККД»).

Конденсаційний принцип роботи найчастіше зустрічається в газових моделях (див. «Джерело енергії»); однак випускаються також твердо - та рідкопаливні котли з цією особливістю.

Наявність в котлі вбудованого бойлера — накопичувальної ємності для води, застосовуваної в системі гарячого водопостачання. З очевидних причин дана особливість зустрічається виключно у двоконтурних котлах (див. «Тип»). Вона дає низку переваг перед проточною конструкцією (коли котел гріє воду прямо в процесі руху через теплообмінник). По-перше, в бойлері можна постійно тримати напоготові запас гарячої води, і користуватися нею навіть при перебої у водопостачанні. По-друге, температура видається води виходить постійною, тоді як у проточних пристроях можливі коливання при зміні швидкості потоку води. По-третє, ефективність роботи не залежить від тиску у водопроводі (проточні нагрівачі можуть «не бачити» потоку води при слабкому натиску і не включатися). З іншого боку, дана особливість помітно позначається на габаритах, вазі і ціною котла.

Об'єм бойлера, передбаченого в котлі.

В даному випадку мова може йти як про вбудованому бойлері (див. вище), так і про окремому пристрої, що постачається в комплекті. Перший варіант зустрічається у двоконтурних котлах, другий — в одноконтурних (див. «Тип»). У будь-якому разі чим більше бак, тим більше води можна тримати в ньому про запас, однак тим більш великим і важким виходить весь котел або окремий бойлер. Існують спеціальні методики, що дозволяють розрахувати оптимальну ємність бака залежно від кількості та типу точок водорозбору, числа користувачів і т. ін. Такі методики докладно описані в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що середнім значенням вважається близько 80 – 100 л, цього вистачає для регулярного використання родиною з 3 – 4 чоловік.

Блок дистанційного керування, що дозволяє керувати котлом з іншого приміщення. Може підключатися як провідним, так і бездротовим способом, часто забезпечується електронним дисплеєм для індикації режимів роботи, встановленої температури, надзвичайних ситуацій і т. ін. Багато такі блоки представляють із себе досить прогресивні пристрої з можливостями програмування роботи котла, наприклад, на тиждень; деякі моделі можуть оснащуватися датчиками температури, які автоматично регулюють інтенсивність роботи котла залежно від температури в приміщенні.

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна переважно для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Мінімальна температура теплоносія, забезпечувана котлом при вмиканні його в режимі опалення.