Мін. потужність
Мінімальна теплова потужність на якій може працювати опалювальний котел в постійному режимі. Робота на мінімальній потужності дозволяє зменшити кількість циклів включення і вимикання, які несприятливо позначаються на довговічності опалювальних котлів.
Споживана потужність
Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна в основному для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.
Літній режим роботи
Режим роботи котла, розрахований на теплу пору року. У цьому режимі він працює тільки на забезпечення гарячого водопостачання (якщо така послуга передбачена), опалення вимикається. Якщо котел оснащений датчиком зовнішньої температури, у
літньому режимі цей датчик також відключається, щоб опалення не включалося вночі, коли температура зовнішнього повітря знижується.
ККД
Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.
Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.
Камера згоряння
Тип камери згоряння, передбаченої в котлі.
—
Відкрита (димохідний). Камери згоряння цього типу витрачають повітря з приміщення, в якому знаходиться котел, а продукти згоряння природним шляхом видаляються через димар. Котли подібної конструкції прості і недорогі, проте мають специфічні вимоги до установки: приміщення повинне мати хорошу вентиляцію, а висота димаря повинна становити не менше 4 м — для забезпечення достатньої тяги.
—
Закрита (турбований). Закриті камери згоряння ізольовані від приміщення, в якому встановлений котел: повітря для горіння відбирається з вулиці, туди ж відправляються продукти згоряння. Для цього зазвичай використовується димар коаксіальної конструкції — у вигляді двох труб, вкладених одна в іншу: з внутрішньої виводяться продукти згоряння, а зовнішня відповідає за подачу повітря. Турбовані камери згоряння складніше і дорожче відкритих, а максимальна довжина димоходу обмежена. З іншого боку, такий котел не спалює повітря в приміщенні, і встановити його можна де завгодно, незалежно від ефективності вентиляції.
— Відсутня. Камер згоряння не мають котли, що працюють від електрики(див. «Джерело енергії»).
Діаметр димаря
Діаметр труби, по якій з камери згоряння відводяться продукти згоряння.
У котлах із закритою камерою згоряння часто використовується так званий коаксіальний димар, що складається з двох труб, вкладених одна в іншу. При цьому по внутрішній трубі з камери згоряння відводяться продукти згоряння, а по проміжку між внутрішньою і зовнішньою подається повітря. Для таких димарів діаметр зазвичай вказується у вигляді двох цифр — діаметра внутрішньої і зовнішньої труби відповідно. Найпопулярнішими значеннями вважаються
60/100,
80/80 і
80/125. Класично ж димар (не коаксіальний) може бути
100,
110,
125,
130,
140,
150,
160,
180 і
200 мм.
Макс. витрати газу
Максимальна витрата газу в котлі з відповідним джерелом енергії (див. вище). Досягається під час роботи газового нагрівача на повну потужність; при зниженій потужності і витрати, відповідно, буде нижче.
Зазначимо, що котли однакової потужності можуть відрізнятися по витраті газу через різниці в ККД; при цьому більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак різниця в ціні окупається за рахунок економії газу.
Теплообмінник
Матеріал первинного теплообмінника, у якому теплова енергія від гарячих продуктів згоряння передається теплоносія. Від матеріалу виготовлення теплообмінника безпосередньо залежить ККД котла, швидкість нагрівання і термін служби агрегата.
-
Мідний. Мідь — матеріал із найкращими тепловіддавальними характеристиками та високою стійкістю до корозії. Вона швидко нагрівається, що дає змогу економити енергоресурси під час роботи опалювального котла, має низький коефіцієнт шорсткості, відрізняється тривалим експлуатаційним ресурсом. Єдиний недолік цього металу – висока вартість. Мідні теплообмінники встановлюються на борту обладнання міцного середнього рівня та вищого гатунку.
-
Алюмінієвий. Алюміній як матеріал виготовлення теплообмінника характеризується відмінною теплопровідністю, тривалим терміном служби, до того ж він коштує дешевше
міді. Для здешевлення виробництва у мідних теплообмінниках намагаються зменшувати товщину стінок. З алюмінієм це робити не потрібно.
-
Чавунний. Котли з чавунним теплообмінником довго нагріваються і повільно остигають, тривалий час утримуючи тепло після припинення нагрівання. Також чавун примітний високою теплоємністю і низькою схильністю до корозії. Термін служби чавунного агрегата може становити і 30, і 50 років. Зворотний бік медалі - величезні масогабаритні показники
...опалювального обладнання, через що котли з чавунним теплообмінником випускаються переважно в компонуванні для підлоги. На додачу чавун погано переносить різкі перепади температур - вони можуть спричинити появу тріщин.
- Сталевий. Сталеві теплообмінники в опалювальних котлах набули найбільшого поширення. Сталь має поєднання високої пластичності та міцності при дії високих температур, недорого коштує, легко піддається обробці на виробничих етапах. Однак теплообмінники зі сталі схильні до корозії. Як результат – вони не такі довговічні.
- З нержавіючої сталі. Теплообмінники з нержавіючої сталі — рідкісні птиці в опалювальних котлах, що пояснюється дорожнечею застосування цього матеріалу. Зате вони поєднують у собі переваги як чавуну, наприклад і сталі. Нержавіюча сталь виявляє високу корозійну стійкість, несприйнятливість до термоударів, малу інертність, має тривалий експлуатаційний ресурс.
