Порівняння Lowrance HDS-9 Live vs Lowrance HDS-9 Carbon

Кількість окремих променів випромінювання, які видаються під час роботи з приладом із функцією ехолота (див. «Тип»). Загальний принцип такий: чим більше світла — тим більш прогресивним вважається прилад і тим більше додаткових можливостей він забезпечує. Конкретні ж особливості можуть бути такими:

— 1. Однопроменеві ехолоти є найпростішим різновидом; відповідно, однією з ключових переваг є невисока вартість. З іншого боку, недоліки будь-якого променя — і вузького і широкого — реалізуються в них повною мірою (докладніше див. «Загальний кут випромінювання»), та й про детально визначенні положення окремих виявлених предметів (наприклад, риби) не йдеться.

— 2. У моделях з двома променями ці промені найчастіше мають загальну вісь, однак розрізняються за кутом охоплення: один робиться вузьким, безпосередньо для виміру глибин, інший — більш широким, для пошуку риби та інших окремих об'єктів. Таким чином даний варіант поєднує переваги променів великої і малої ширини. Правда, фіксувати місце розташування риби відносно човна такий ехолот не здатен.

— 3. Трипроменеві ехолоти мають всі можливості описаних вище двопроменевих, а крім цього, здатні також визначати місце розташування риби або іншого об'єкта відносно човна (праворуч або ліворуч).

Кут, охоплюється під час роботи випромінювачем ехолота (або приладу з такою функцією, див. «Тип»).

Технічно тим ширше кут — тим краще ехолот підходить для пошуку риби та інших підводних об'єктів, оскільки велика площа охоплення знижує ймовірність втратити здобич. З іншого боку, для точного визначення глибини промінь повинен бути максимально вузьким. Це пов'язано з тим, що глибина визначається за максимально виступаючій точці, яка потрапила під промінь; таким чином, якщо розміри ями на дні менше, ніж пляма від променя, прилад цю яму просто не помітить. Чим менше кут (і, відповідно, проєкція променя на дно) — тим менше ймовірність подібного явища.

Однак варто враховувати, що все викладене однозначно справедливо лише для однопроменевих ехолотів (див. «Кількість променів випромінювання»). А ось багатопроменеві моделі, зазвичай, поєднують промені різної ширини, компенсуючи таким чином недоліки вузьких і широких кутів. У них загальний кут випромінювання описує лише розміри простору, охоплюваного приладом.

— Ethernet. Також цей стандарт відомий як LAN або RJ-45. Оригінальне його призначення — побудова дротових комп'ютерних мереж загального призначення; однак Ethernet може застосовуватися і в спеціальних мережах — в т. ч. що використовуються навігаційним обладнанням. Зазначимо, що технічно даний інтерфейс здатний забезпечити більш високу швидкість передачі даних, ніж NMEA, тому він може використовуватися для задач, що вимагають передачі великого об'єму даних — наприклад, підключення до Інтернету через супутниковий модуль.

— NMEA. Абревіатура від «National Marine Electronics Association», «Національна асоціація електроніки для мореплавства». Цей інтерфейс використовується для зв'язку між собою різної «морської» електроніки, переважно навігаційної — ехолотів, картплотерів, радарів, VHF радіо, гірокомпасів, датчиків в двигунах і т. ін. Відповідно, його підтримка дозволяє з'єднувати прилад з іншими спеціалізованими пристроями і датчиками. Зазначимо, що існує кілька версій NMEA. Найбільш популярним на даний момент є NMEA 0183, саме цей стандарт підтримується більшістю спеціального обладнання. Більш прогресивна версія — NMEA 2000, поки вона поширена не так широко. Детальніше про різні версії та їх сумісність можна дізнатися в спеціальних джерелах.

— Вихід для зовнішньої антени GPS. Дана функція може зустрічатися незалежно від наявності в пристрої вбудо...ваного GPS-приймача (див. вище). Якщо такий приймач відсутній, то можливість підключення зовнішньої антени (точніше, цілого GPS-модуля) є практично обов'язковою для приладів з функцією картплоттера (див. «Тип») — інакше вони не зможуть ефективно виконувати свої завдання. Однак і для моделей з власним приймачем зовнішня антена може знадобитися — вона, зазвичай, більш чутлива, ніж внутрішня, і дозволяє точніше визначати місце розташування приладу, особливо в складних умовах (атмосферні перешкоди, навігація по вузьких фіордах тощо). При цьому таку антену можна вибрати за власним бажанням, підібравши оптимальний варіант за ціною і функціоналу. Варто тільки враховувати, що для підключення зовнішнього обладнання можуть використовуватися різні типи роз'ємів — тому перед покупкою антени незайвим буде уточнити її сумісність з конкретною моделлю приладу.

— Wi-Fi. Бездротовий інтерфейс, першопочатково створений для підключення до локальних комп'ютерних мереж, а з недавніх пір застосовується також для прямого з'єднання різних пристроїв один з одним. У ехолотах/картплоттерах може використовуватися з різними цілями — як для інтеграції в бортову мережу, так і для підключення зовнішнього обладнання (датчика, планшета для дистанційного управління тощо); конкретний функціонал залежить від моделі.

— Bluetooth. Бездротовий інтерфейс, який застосовується для з'єднання різних пристроїв між собою. Стандарт Bluetooth включає безліч окремих протоколів, що застосовуються для різних типів даних та форматів роботи; власне, можливості даного з'єднання в кожному конкретному випадку залежать від того, які підтримує протоколи ехолот/картплоттер. З найпоширеніших можливостей можна назвати, зокрема, підключення бездротових датчиків (див. вище), обмін даними з планшетом, ноутбуком або іншим гаджетом (наприклад, для завантаження нових карт та маршрутів), підключення бездротових гарнітур для роботи зі звуковою сигналізацією і т. ін.

— Відео-вхід. Роз'єм для підключення зовнішнього відеосигналу до ехолота/картплоттера. Дана функція дозволяє використовувати дисплей для відображення «картинки» з іншого пристрою, наприклад, зовнішньої камери. Зазначимо, що відеовходи зустрічаються в основному в моделях з великими кольоровими дисплеями — без такого дисплея весь зміст даної функції втрачався б.

— Відео-вихід. Роз'єм для виводу відеосигналу з ехолота/картплоттера. Дана функція дозволяє дублювати зображення з дисплея пристрою на зовнішньому великому екрані — наприклад, основному моніторі бортового комп'ютера — що робить перегляд більш зручним.

Максимальна кількість окремих шляхових точок, які можна занести в пам'ять картплоттера.

Шляхові точки можуть використовуватись як база для прокладки маршрутів, як довідкові позначки на карті, таку точку можна задати як безпосередній пункт призначення тощо; конкретні варіанти використання залежать від моделі приладу. Але в будь-якому разі чим більше шляхових точок можна одночасно занести в пам'ять картплоттера — тим зручніше з ними працювати і тим рідше доведеться чистити цю пам'ять для внесення нових позначок.

Максимальна кількість шляхових точок, яке можна задати в одному записаному на картплоттер маршруті.

У сучасних пристроях ця кількість може досягати декількох десятків тисяч. Велика кількість точок важливо при прокладці складних маршрутів, з безліччю поворотів і кривих ліній, що вимагають максимальної точності. Не варто плутати це кількість з числом окремих шляхових точок (див. «Кількість шляхових точок»): у цьому разі маються на увазі тільки точки, включені в конкретний маршрут і не використовуються окремо (їх може бути в рази більше).

Напруга живлення, необхідного для нормальної роботи приладу. Цей параметр дозволяє визначити сумісність з передбачуваним джерелом живлення.

Відзначимо, що зазвичай в цьому пункті вказується певний діапазон напруг, що забезпечує універсальність. Зрозуміло, виходити за межі цього діапазону не можна: занадто низька напруга може просто «не запустити» пристрій, а занадто висока — пошкодити електроніку. І навіть нормальна на перший погляд робота з «нерідною» напругою (наприклад, при випадковому підключенні невідповідного джерела живлення) не є в даному випадку показником: нештатний режим в будь-якому разі прискорить вихід приладу з ладу, до того ж він може призвести до появи невірних показань.