Порівняння Mitsubishi Electric Classic MSZ-HJ35VA/MUZ-HJ35VA 35 м² vs Mitsubishi Electric Design MSZ-EF35VEB/MUZ-EF35VE 35 м²

Для визначення номінальної потужності кондиціонерів у режимі охолодження прийнято використовувати Британську Теплову Одиницю BTU. Параметр вказується переважно для спліт- та мультиспліт систем із настінною установкою. Потужність обладнання позначається BTU за годину, при цьому 1 BTU/год дорівнює порядку 0.293 Вт. Номінальна потужність кондиціонера часто кратна 1000 BTU. Показник визначає, скільки тисяч BTU/год забезпечує кліматична техніка. Наприклад, маркування «9 BTU» означає агрегат на 9000 BTU/год, або близько 2600 Вт ефективної потужності.

Практичний зміст показника потужності полягає в тому, що за BTU можна легко визначити рекомендовану площу стандартного приміщення в квадратних метрах: достатньо помножити вказану в характеристиках цифру на 3. Так, для 9 BTU вона буде відповідати 9*3 = 27 м². Зауважимо, що суворого співвідношення між BTU і ватами в цьому списку немає: наприклад, до тієї ж категорії 9 BTU входять кондиціонери з ефективною потужністю від 2360 до 2900 Вт. Насправді навіть такого приблизного співвідношення буває цілком достатньо розуміння того, який кондиціонер необхідно розглядати під обслуговування певної «квадратури».

Режими охолодження і вентиляції є в кожній моделі за визначенням. А кондиціонери зі зволоженням зустрічаються порівняно рідко. Для них обов'язковим є протилежний формат —осушення та обігрів.

— Охолодження. Режим зниження температури повітря в приміщенні — основна функція будь-якого кондиціонера. Зазначимо, що звичайні кондиціонери при охолодженні ще й видаляють з повітря вологу, однак за рахунок зниження температури відносна вологість в такому режимі змінюється незначно (або не змінюється взагалі). А ось охолоджувачі (див. «Тип») — навпаки, насичують повітря, що остуджується, вологою.

— Вентиляція. Режим, при якому кондиціонер забезпечує тільки циркуляцію повітря по приміщенню, не змінюючи його температуру і вологість. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для перемішування повітря і вирівнювання температури; крім того, при проходженні через кондиціонер повітря фільтрується, що буває корисно, наприклад, для очищення від пилу і диму, або для забезпечення гігієни у приміщенні, де перебуває хвора людина. Підкреслимо, що вентиляцію потрібно відрізняти від підмішування свіжого повітря (див. «Функції»): можливість додавання повітря зовні зустрічається дуже рідко і тільки в дорогих моделях кондиціонерів.

— Осушення. Режим видалення надлишків вологи з повітря. Ця функція працює за рахунок конденсації в...одяної пари на холодному теплообміннику кондиціонера; зібрана волога зазвичай виводиться назовні через дренажну трубку або накопичується в спеціальному резервуарі. Зазначимо, що конденсація відбувається і в режимі охолодження (див. вище); режим осушення відрізняється від нього тим, що температура повітря, яке пропускається через кондиціонер, змінюється дуже незначно — зазвичай не більше ніж на 1 °С — а ось вологість падає досить помітно.

— Обігрів. Режим підвищення температури повітря в приміщенні. Варто враховувати, що більшість кондиціонерів з цією функцією не розраховані на використання в якості повноцінних систем опалення — їх завданням є «допомога» таким системам, а також обігрів в міжсезоння, коли основне опалення не працює. Крім того, допустима зовнішня температура (див. «Мінімальна t для режиму обігріву») може бути різною: приміром, далеко не кожен агрегат з режимом обігріву здатний працювати в мороз. З іншого боку, зустрічаються і винятки — потужні холодостійкі моделі, що наближаються за характеристиками до теплових насосів і витримують температури в -25 °С і навіть нижче.

— Зволоження. Режим підвищення вологості повітря. Така необхідність часто виникає в зимовий час: при нагріванні повітря від опалювальних приладів його відносна вологість знижується (а загальний комфорт в приміщенні пов'язаний саме з відносною вологістю). Крім того, в приміщеннях, де є маленькі діти, повітря рекомендується спеціально зволожувати. Режим зволоження в кондиціонерах зустрічається вкрай рідко і тільки в моделях преміумкласу. І в тому, і в іншому разі для роботи зволожувача потрібен запас води, який потрібно контролювати і періодично поповнювати.

— Підмішування повітря. Можливість підмішувати свіже повітря зовні до повітря, яке пропускається через кондиціонер. Таким чином, моделі з цією функцією не просто змінюють температуру і вологість повітря, але ще й додатково освіжають його. З іншого боку, підмішування значно ускладнює як конструкцію самого кондиціонера, так і його встановлення. Тому дана функція зустрічається досить рідко, причому переважно в моделях середнього рівня і вище.

— Автовибір режиму роботи. Функція, що позбавляє користувача від необхідності вручну управляти параметрами роботи кондиціонера. Фактично досить лише задати бажаний мікроклімат в приміщенні — після цього агрегат буде самостійно відслідковувати поточні умови і вибирати потрібний режим роботи. Найчастіше дана функція передбачає відстежування температури і автоматичне перемикання між охолодженням і обігріванням, однак у прогресивних моделях можуть передбачатися і обширніші можливості — наприклад, моніторинг вологості з автоматичним вмиканням осушення або навіть зволоження.

— Нічний режим роботи. Функція, що дає можливість максимально комфортно використовувати кондиціонер в нічний час. Основних особливостей у такого режиму дві. По-перше, швидкість вентилятора встановлюється на мінімум, що дає змогу знизити рівень шуму і уникнути інтенсивних потоків повітря, які можуть потурбувати сплячих. По-друге, зміна температури відбувається дуже повільно і плавно — на пару градусів протягом двох-трьох годин; це вважається оптимальним для сну. Додатково в нічному режимі може передбачатися таймер, що вимикає кондиціонер по закінченню 7 – 8 годин.

— Чергове опалення. Функція, що зустрічається в кондиціонерах з обігріванням (див. «Режими роботи»); призначається переважно для приватних будинків, дач та інших аналогічних місць, які можуть тривалий час залишатися без догляду в холодну пору року. При використанні чергового опалення кондиціонер підтримує в приміщенні невисоку плюсову температуру (близько +8..10 °С). Цього достатньо, щоб уникнути промерзання стін і пошкодження комунікацій, і водночас витрата енергії виходить невеликою.

— Самоочищення. Режим автоматичного очищення внутрішніх частин кондиціонера — зазвичай за рахунок інтенсивного «продування» повітрям. Це дає змогу видалити пил, який накопичився всередині, і висушити надлишок вологи, а також перешкоджає розмноженню шкідливих мікроорганізмів. Водночас самоочищення не позбавляє від необхідності повноцінного ручного чищення або заміни робочих елементів у фільтрах кондиціонера.

Типи додаткових фільтрів, якими штатно укомплектований кондиціонер (крім найпростіших фільтрів механічного очищення, які є у всіх моделях).

Підкреслимо, що мова йде саме про фільтри, що постачаються в комплекті; деякі моделі дають змогу окремо докупити додаткові елементи для очищення повітря, але ця можливість в даному разі не враховується. Що стосується конкретних варіантів, то найбільшою популярністю в сучасних кондиціонерах користуються іонізатори, різні антибактеріальні фільтри (у тому числі катехіновий елементи і УФ-лампи), пристосування для тонкого очищення (включаючи HEPA-фільтри), антигрибкові, антиалергенні, дезодоруючі і формальдегідні фільтри, а також елементи, які об'єднують в собі відразу кілька функцій (наприклад каталітичні). Ось докладний опис кожного з них:

– Іонізатор. Дія іонізатора ґрунтується на насиченні повітря негативно зарядженими іонами. Вони забезпечують відчуття свіжості повітря, мають бактерицидний ефект, вважаються корисними для здоров'я загалом. Одним із прогресивних різновидів іонізаторів також є плазмові (електростатичні)...фільтри. Разом з насиченням повітряних мас корисними аероіонами, на них покладаються завдання з очищення повітря. Такі фільтри здатні досить ефективно знищувати шкідливі мікроорганізми, руйнувати деякі шкідливі речовини, затримувати крихти пилу, диму, сажі тощо – ці частинки під дією іонізованого повітря самі набувають заряду і притягуються до пластин фільтра.

– Тонкого очищення. Під даним терміном зазвичай маються на увазі прогресивні механічні фільтри, що забезпечують фільтрацію повітря на мікроскопічному рівні. Конкретна ефективність подібних пристосувань може бути різною; її в кожному разі варто уточнювати окремо. Відзначимо також, що описані нижче HEPA теж, по суті, є фільтрами тонкого очищення; однак вони використовують специфічний принцип роботи і першопочатково відрізняються високою ефективністю. Тому наявність HEPA-фільтрів вказують окремо.

– HEPA-фільтр. Особливий різновид механічних фільтрів тонкого очищення. Завдяки особливій конструкції мікроканалів, через які в такому фільтрі проходить повітря, подібні пристосування можуть затримувати частинки з набагато меншими розмірами, ніж діаметр мікроканалів. Для порівняння: ефективність фільтра HEPA оцінюють за здатністю затримувати забруднення розміром 0,1 - 0,3 мікрона (з такими частинками подібний фільтр найменш ефективний), тоді як розмір більшості бактерій починається з 0,5 мікрон. За ефективністю подібні фільтри ділять на класи; в наш час актуальні класи HEPA від 10 (затримує не менше 85% згаданих частинок) до 14 (ефективність фільтрації досягає 99,995 %).

— Катехіновий. По суті – різновид описаних нижче антибактеріальних фільтрів, створений на основі катехінів — природних органічних речовин з потужним антиоксидантним ефектом. Такі фільтри характеризуються високою ефективністю в боротьбі з бактеріями і вірусами, однак і коштують недешево; в світлі цих особливостей їх і виділяють в окрему категорію.

— Каталітичний. Найчастіше під цим терміном мають на увазі фотокаталітичні, або «цеолітні», фільтри — пристосування, що працюють за рахунок особливої речовини (фотокаталізатора) і УФ-випромінювання. Під дією такого випромінювання каталізатор розкладає органіку, що потрапля на нього, на простіші речовини – зазвичай воду і вуглекислий газ. Така технологія не тільки дає змогу видаляти з повітря шкідливі домішки (причому на рівні окремих молекул), але і забезпечує непоганий бактерицидний і антивірусний ефект. При цьому подібний фільтр практично не потребує обслуговування: фотокаталізатор не витрачається в процесі роботи, а продукти реакції вільно випаровуються назовні. З іншого боку, і ціна подібних елементів досить висока.

— Антибактеріальний. Різні фільтри, призначені для знищення бактерій та інших шкідливих організмів — вірусів, грибків тощо. Конкретний принцип дії, рівень ефективності і правила обслуговування таких фільтрів можуть бути різними, ці подробиці варто уточнювати за документацією на кондиціонер. Однак якщо дезінфекція повітря має для вас принципове значення — подібний фільтр однозначно буде не зайвим. Відзначимо в цьому зв'язку лише два нюанси. По-перше, в дану категорію зазвичай не включають катехінові елементи, хоча вони мають те ж призначення (див. вище); по-друге, далеко не всякий антибактеріальний фільтр здатний ефективно боротися з вірусами – цей момент, знову ж таки, не завадить уточнити окремо.
Також варто враховувати, що якими б ефективними не були фільтри кондиціонера – ретельна дезінфекція повітря не є його основним завданням, для цих цілей варто застосовувати спеціалізовані пристрої.

– Антигрибковий. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря шкідливих грибків – наприклад, цвілі. Таку функцію в тій чи іншій мірі мають і описані вище антибактеріальні пристосування; однак цей різновид фільтрів в цьому плані значно більше ефективний. З іншого боку, необхідність інтенсивно боротися саме з грибками виникає не так часто, а для інших ситуацій зазвичай цілком вистачає тих же антибактеріальних фільтрів. Так що антигрибкові елементи в сучасних кондиціонерах застосовуються досить рідко.

– Антиалергенний. Фільтри, призначені в першу чергу для видалення з повітря забруднень, що викликають алергію: рослинного пилку (в тому числі від кімнатних рослин), пилових кліщів, частинок шерсті домашніх тварин тощо. конкретний принцип роботи таких фільтрів може бути різним, його варто уточнювати окремо. Так, в порівняно недорогих кондиціонерах зазвичай використовується найпростіше механічне очищення, і термін «антиалергенний» є скоріше маркетинговим ходом, ніж реальним описом спеціалізації фільтра. У більш прогресивних моделях нерідко передбачаються досконаліші технології – наприклад, ензимний фільтр, що розкладає алергени на найпростіші нешкідливі речовини на зразок води і вуглекислого газу.

– УФ-лампа. Лампа, яка обробляє повітря, що проходить через кондиціонер, УФ-випромінюванням. Таке оброблення забезпечує бактерицидну дію: ультрафіолет нейтралізує більшість бактерій, вірусів і грибків. Правда, в цілому ефективність подібних ламп не особливо висока; однак вони є відмінним доповненням до антибактеріального фільтру. І навіть без такого фільтра якість очищення повітря у кондиціонера з УФ-лампою буде вище, ніж у аналогічної моделі без такої лампи.
Окремо підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з описаним вище каталітичним (фотокаталітичним) фільтром — УФ-лампи мають набагато простішу конструкцію і принцип роботи.

– Дезодоруючий (вугільний). Спеціалізований фільтр, призначений в тому числі для боротьби з неприємними запахами. Діє на молекулярному рівні, пропускаючи звичайне повітря і поглинаючи молекули речовин, що створюють неприємні запахи; само собою, здатний затримувати і більші частинки, такі, як дим. В якості фільтруючого елемента найчастіше використовується активоване вугілля – звідси і один з варіантів назви; зустрічаються фільтри на основі інших речовин, однак і вони мають схожі властивості. Варто мати на увазі, що в будь-якому дезодоруючому фільтрі робочий елемент потрібно періодично міняти – при вичерпанні ресурсу він втрачає корисність і може навіть сам виділяти шкідливі речовини.

— Формальдегідний. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря формальдегіду і деяких інших шкідливих органічних сполук (наприклад, аміаку, бензолу та/або сірководню). Джерелом таких речовин можуть стати як зовнішні забруднення (наприклад, викиди промислових підприємств), так і деякі предмети в самому приміщенні: нові меблі або штори, деякі види підлогових і настінних покриттів (відразу після нанесення), зіпсовані продукти харчування, сигаретний дим тощо. Конкретний принцип роботи фільтрів цього типу може бути різним. Найчастіше використовується так званий кріокаталітичний елемент, в якому каталізатор розкладає органіку на більш прості нешкідливі компоненти, а потім відновлює свої властивості за рахунок холоду при роботі кондиціонера на охолодження. Крім того, схожі можливості мають багато каталітичних (фотокаталітичних) фільтри (див. вище), тому один такий елемент може бути заявлений в характеристиках відразу як два типи фільтрів — і каталітичний, і формальдегідний.

Крім описаних вище різновидів, в сучасних кондиціонерах можуть зустрічатися і інші види фільтрів, зокрема:

— Повітроочисний. Загальна назва, що застосовується для різних типів фільтрів. Цим терміном нерідко позначаються найпростіші елементи грубого очищення (в рекламних цілях — щоб список фільтрів в характеристиках був більше). Однак зустрічається й інший варіант – пристосування, які створені на основі специфічних фірмових технологій і не вписуються ні в один з описаних вище різновидів; такі пристосування можуть поєднувати в собі одночасно кілька функцій (наприклад, тонка фільтрація і антибактеріальний ефект).

— Пиловловлювальний. Найчастіше мова йде про найпростіший механічний фільтрі, що затримує пил і інші порівняно великі частинки. Такими пристосуваннями оснащуються практично всі сучасні кондиціонери, проте в деяких моделях наявність «пилових» фільтрів уточнюють окремо — переважно з метою реклами.

– З вітаміном С. Фільтр, що насичує повітря вітаміном С. Вважається, що таке доповнення позитивно впливає на імунітет і стан шкіри; однозначних підтверджень цьому немає, проте в умовах дефіциту вітамінів таке пристосування точно не буде зайвим.

— Попередній. Механічний фільтр грубого очищення, що встановлюється перед основним набором фільтрів. Затримує порівняно великі забруднення, не даючи їм змогу досягти інших фільтруючих елементів і знімаючи з них частину «навантаження». При цьому конструкція попереднього фільтра, як правило, максимально проста, а його обслуговування обмежується періодичним витрушуванням або промиванням.

– «Іонний» (наприклад, Smart Ion тощо). Як правило — той же електростатичний фільтр (див. вище), проте представлений під тією чи іншою фірмовою назвою.

Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.

У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.

Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.

Теплова потужність кондиціонера при роботі в режимі охолодження, іншими словами — кількість теплової енергії, яку агрегат здатний передати з приміщення в зовнішнє середовище при роботі в цьому режимі.

В цілому потужність охолодження до 2 кВт для сучасних кондиціонерів вважається дуже скромною, 2 – 3 кВт — невисокою, 3 – 4 кВт — середньою, 4 – 6 кВт - вище середньої, а в найбільш важких і продуктивних моделях цей показник може становити 6 – 8 кВт і навіть більше. Також для позначення потужності може застосовуватися умовна одиниця BTU, що першопочатково походить з Британії; в нашому каталозі 1 BTU приблизно відповідає 293 Вт, однак для зручності вибору допускаються деякі відхилення - наприклад, в категорію 7000 BTU належать агрегати потужністю від 1,8 до 2,3 кВт. Також у продажу можна зустріти кондиціонери на 9000, 12000, 18000, 24000 BTU і більше.

Що стосується вибору за даним показником, то найпростіша формула така: на 1 м2 площі приміщення повинно припадати не менше 100 Вт або 1/3 BTU теплової потужності. Таким чином, для оцінки...максимальної площі, що обслуговується, потужність у ватах потрібно розділити на 100, а потужність в BTU — помножити на три. Втім, всі ці розрахунки актуальні лише для стандартних житлових/офісних приміщень з висотою стель близько 2,5 – 3 м. Для інших умов потрібно використовувати складнішу формулу, яка являє собою суму трьох параметрів: 1) Q1 — теплоприток самого приміщення, обчислюється множенням площі приміщення на висоту стель і на коефіцієнт тепловіддачі (він становить від 30 до 40 Вт, залежно від умов); 2) Q2 — теплоприток від працюючої техніки (в середньому третина від загальної потужності всіх електроприладів); 3) Q3 — теплоприток від кожної людини (від 100 Вт при сидячій роботі до 300 Вт при важкому фізичному навантаженні). Докладніші рекомендації щодо подібних розрахунків можна знайти в спеціальних джерелах.

Особливий випадок являють собою зовнішні блоки кондиціонерів, що продаються окремо (див. «Комплектація»). В цьому разі потужність в режимі охолодження – це найбільша теплова потужність внутрішнього блоку (в тому ж режимі, зрозуміло), який можна підключити до даного зовнішнього блоку. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарний показник всіх внутрішніх блоків.

Потужність, забезпечувана кондиціонером в режимі обігрівання. Вказується за кількістю теплової енергії, що кондиціонер здатний «перекачати» із зовнішнього середовища в приміщення під час роботи в цьому режимі. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність обігрівання в 2 – 3 кВт і навіть менше, у найбільш продуктивних вона досягає 6 – 8 кВт і більше.

При оцінці цієї потужності актуальні ті ж формули, що використовуються при розрахунках потужності традиційного опалення. Так, для повноцінного обігрівання звичайного житлового або офісного приміщення (зі стелями 2,5 – 3 м і нормальною теплоізоляцією) потрібна теплова потужність не нижче 100 Вт. Є і детальніші правила розрахунку, що дають змогу вирахувати необхідні характеристики для інших умов. А якщо мова йде про зовнішній блок, що продається окремо (див. «Комплектація»), то сенс даного параметра дещо інший – він позначає максимальну потужність внутрішнього блоку, який можна підключити до даного зовнішнього блоку для роботи в режимі обігрівання. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарна потужність всіх внутрішніх блоків.

Нагадаємо, більшість кондиціонерів не розрахована на застосування в якості повноцінних систем опалення. Однак такий агрегат може виявитися непоганим доповненням до основної системи обігрівання; також він може стати в нагоді в міжсез...оння, коли опалення вже не працює, але зовні все ще досить прохолодно. При цьому кондиціонери менш затратні, ніж електричні обігрівачі: у обігрівача ефективна потужність дорівнює енергоспоживанню, а кондиціонер споживає набагато менше енергії, ніж «постачає» у приміщення, що обігрівається.

Також відзначимо, що для позначення ефективної потужності (у тому числі в режимі обігрівання) може також застосовуватися одиниця BTU (точніше, BTU/год). Таке позначення походить з Британії, 1 BTU (BTU/год) відповідає 0,293 Вт, а цифри в характеристиках кондиціонерів відповідають тисячам BTU/год. приміром, кондиціонер на 7 BTU буде видавати ефективну потужність в 7000 BTU/год, або близько 2 кВт. На практиці подібне маркування зручне тим, що за BTU можна з легкістю визначити рекомендовану площу стандартного приміщення (в м2): досить помножити зазначену в характеристиках на цифру 3. Так, у нашому прикладі потужності 7 BTU буде відповідати площа 7*3 = 21 м2.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.

Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.

Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками 23 – 24 дБ, 22 – 21 дБ, а іноді навіть 20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на 31 – 31 дБ і 33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.

Сезонний коефіцієнт охолодження SЕЕR, забезпечуваний кондиціонером.

Сенс цього параметра аналогічний звичайним коефіцієнту охолодження — EER (див. вище): мова йде про співвідношення корисної потужності до витраченої, і чим вище коефіцієнт, тим більш ефективним є пристрій. Різниця між цими параметрами полягає в методиці виміру: EER вимірюється для строго стандартних умов (температура зовні +35 °С, робоче навантаження 100 %), тоді як ПРОВИДЕЦЬ більш наближений до реальності — він враховує сезонні коливання температури (для Європи) і деякі інші специфічні моменти, як-от підвищену ефективність інверторних компресорів. Тому з 2013 року на території Євросоюзу в якості основного параметра прийнято використовувати саме SEER; цю характеристику взяли на озброєння і для кондиціонерів, що поставляються в інші країни зі схожим кліматом.