Порівняння Huion Kamvas Pro 12 vs Huion GT-156HD V2

Точний розмір робочої області планшета (або екрана в графічному дисплеї) в ширину і в висоту. Загалом є скоріше довідковим, ніж практично значущим параметром: при виборі традиційного графічного планшета нерідко буває достатньо даних про форматі (див. вище), а для дисплеїв практичне значення мають насамперед діагональ (див. вище) і співвідношення сторін (див. нижче). Тим не менш, точні розміри теж можуть стати в нагоді на практиці: наприклад, за ними можна визначити співвідношення сторін (для класичних планшетів цей параметр часто не вказується).

Діагональ робочої області – власне екрану – у графічному дисплеї (див. «Тип»).

В цілому чим більший діагональ - тим зручніший пристрій у використанні: велика робоча область охоплює великий простір для малювання і в той же час дає змогу ефективно працювати з дрібними деталями. З іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на ціну, та й габарити не можна скидати з рахунків: у деяких випадках для великого пристрою може просто не знайти місця.

За мірками графічних дисплеїв розмір 13,3" і менш вважається невеликими, 15,6" - середнім, а багато моделей мають і більші екрани. А розмір традиційних планшетів прийнято оцінювати за форматом, а не діагоналі.

Кількість клавіш управління, передбачене в конструкції планшета.

Кожна з таких клавіш відповідає за певну функцію, при цьому набір цих функцій може налаштовуватися: у деяких моделях їх можна вибирати вручну, в інших функціонал клавіш змінюється автоматично, залежно від активного в даний момент програми. У будь-якому разі додаткові клавіші дають змогу користувачеві здійснювати різні дії, «не відриваючись від планшета» — це буває дуже зручно в розпал робочого процесу, коли не хочеться зайвий раз міняти перо на мишку або тягнутися до клавіатури. А чим більше клавіш управління — тим, відповідно, більше додаткових дій можна здійснити за допомогою планшета. З іншого боку, при відносно простих завданнях велика кількість додаткових кнопок може швидше заважати і заплутувати користувача, ніж допомагати.

У найскромніших сучасних планшетах передбачається до 5 клавіш управління; найбільш популярний варіант — від 6 до 10 клавіш, а в прогресивних моделях це число може досягати 15 і навіть більше.

Наявність слота для карт пам'яті у конструкції планшета.

Дана функція дозволяє пристрою працювати зі змінними носіями — власне картами пам'яті; а ось конкретний формат такої роботи може бути різним, залежно від моделі. Найбільш популярний варіант — використання планшета в ролі зовнішнього накопичувача: на картці пам'яті можна зберігати робочі матеріали (проєкти, ескізи, начерки, готові малюнки) і мати доступ до них незалежно від того, до якого комп'ютера підключено пристрій. Подібні можливості особливо стануть в нагоді тим, кому часто доводиться переміщатися з місця на місце — наприклад, студентам, які працюють як в аудиторії, так і вдома. При цьому карта пам'яті дозволяє з легкістю переносити дані на планшетні ПК, ноутбуки та інші пристрої з підтримкою таких носіїв (щоправда, в деяких випадках для цього може знадобитися адаптер).

- MicroUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, створена для портативних пристроїв. В даний час поступається позицією інтерфейсу USB type C з більш зручною симетричною контактною групою.

- MiniUSB. Майже аналогічний інтерфейс описаному вище, який відрізняється виключно розмірами та формою роз'єму.

— USB A. Стандартний (повнорозмірний) роз'єм USB, який використовується для підключення пристрою до комп'ютера та інших зовнішніх аксесуарів.

- USB C. Мініатюрна версія роз'єму USB, що набирає популярності і надалі здатна витіснити microUSB. Інтерфейс має високу швидкість передачі даних, а головне — він симетричний, завдяки чому штекер допускається підключати будь-якою стороною.

- Фірмовий. Роз'єм підключення, що не відноситься до загальноприйнятих стандартів і застосовується обмежено - в моделях одного або кількох виробників. Втім, у зв'язку із загальною стандартизацією цей варіант практично зійшов зі сцени.

- HDMI. Цифровий інтерфейс передачі відео, який зустрічається в графічних дисплеях і комп'ютерах (див. «Тип»). Моделі з портом HDMI здатні приймати та передавати відеосигнали на пристрої, підключені через відповідний кабель. HDMI підтримує передачу цифрових сигналів без втрат якості, забезпечуючи висококласну картинку (а при необхідності - і звук). Для підключення HDMI можна використовувати різні варіанти, включаючи використання перехідників на роз'єми USB type З або miniHDMI.

- DisplayPort. Цифровий інтерфейс, схожий на можливості підключення з HDMI (див. вище). Він підтримує передачу відео у високій роздільній здатності (від 1080p і вище) поряд із багатоканальним звуком. У графічних планшетах такі інтерфейси трапляються рідко - вони залишаються прерогативою невеликої кількості просунутих моделей професійного класу.

- DVI. Цифровий вхід для підключення відеосигналу з комп'ютера. Зустрічається виключно у графічних дисплеях (див. «Тип»). Зазначимо, що виходи DVI часто передбачаються у настільних ПК, проте практично не зустрічаються у ноутбуках; з іншого боку, планшет із таким входом можна підключити до ноутбучного відеовиходу типу HDMI через найпростіший перехідник.

- VGA. Він також 15-pin D-Sub. Ще один інтерфейс для передачі відео, що зустрічається у графічних дисплеях. Використовує аналоговий...формат сигналу і слабо сумісний з роздільною здатністю вище 1280х1024, через що вважається застарілим і в сучасних графічних дисплеях передбачається зазвичай як «запасний» варіант, на додаток до описаного вище цифрового DVI.

Максимальна яскравість у кд/м², яку видає екран пристрою.

Дисплеї з високою яскравістю залишаються добре читабельними під інтенсивним зовнішнім освітленням, наприклад, якщо робоче місце потрапляє сонячне світло. Тьмяне зображення на екрані графічного планшета може бути «заглушене» таким освітленням. Зазначимо, що великий запас за цим параметром позначається на вартості та енергоспоживання дисплея.

Кількість відтінків, які можуть відобразити екран пристрою. Параметр вказується в бітах, причому не для дисплея, а для кожного окремого базового кольори. Нагадаємо, зображення в сучасних екранах будується на основі трьох базових кольорів за схемою RGB - червоного, зеленого та синього. 6-бітна глибина означає, що дисплей здатний видати по 26 відтінку кожного базового кольори, тобто. всього по 64 відтінки червоного, зеленого та синього. Загальна кількість відтінків у своїй становить 64*64*64 = 262 144 (262 тис.). В екранах з 8-бітною глибиною на кожен базовий колір припадає вже по 256 відтінків - загалом вони здатні відобразити понад 16.7 млн кольорів. А прогресивні дисплеї підтримують 10-бітну глибину колірності, що дозволяє працювати більше ніж з мільярдом відтінків.

Висока глибина кольори важлива для професійної роботи з графікою та супутніх завдань, що вимагають високої точності передачі кольори.

Діапазон кольорів, який може відображатись на екрані графічного планшета. Параметр вказується у відсотках щодо покриття колірного простору NTSC. Чим більше колірне охоплення - тим ширше можливості екрану і тим якісніше виходить його перенесення кольорів, що вкрай важливо при роботі з графічними матеріалами.

NTSC є однією з перших колірних моделей, запущених в ужиток ще в 1953 році для кольорового телебачення. І вона досі використовується для опису та порівняння матриць. Модель NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно використовується в комп'ютерній техніці sRGB, тому навіть відносно невелика кількість відсотків відповідає досить широкому охопленню. Наприклад, значення 72 % і більше за NTSC вважається пристойним показником для використання в дизайні та графіку.