Порівняння SteelSeries Sensei Ten vs Razer Viper

Довжина кабелю, яким оснащена мишка з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).

При виборі за даним параметром варто враховувати насамперед відстань від маніпулятора до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а надто довгий може плутатися під рукою і створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то найскромніша довжина дроту в сучасних мишах — 1 м і менше; такі пристрої призначені в основному для ноутбуків. Більшість маніпуляторів для настільних ПК оснащується кабелями довжиною 1,1 – 1,5 м або 1,6 – 2 м, а в окремих моделях цей показник становить більше 2 м.

Модель сенсора, встановленого у мишці. Ця інформація вказується в основному для моделей, оснащених висококласними сенсорами, які за своїми можливостями значно перевершують більш прості рішення. Подібні характеристики важливі насамперед для ігрових мишей, тому саме до цієї категорії належить більшість пристроїв, для яких уточнюється модель датчика.

Знаючи назву, можна знайти детальні дані по сенсору і оцінити його можливості. Зазначимо, що один з найбільш популярних в наш час брендів, під якими випускаються прогресивні сенсори — PixArt; в продажу нерідко зустрічаються, зокрема, датчики PixArt 3325 (прогресивний бюджетний рівень), PixArt 3360 (топовий клас) і PixArt 3389 (ще більше поліпшена версія моделі 3360). Другий поширений бренд — Avago (віднедавна належить тій же PixArt); найпопулярніша модель цієї марки — Avago 3050, максимально простий і доступний представник саме ігрових датчиків.

Роздільна здатність сенсора, що відповідає за відстеження переміщень мишки по робочій поверхні. Вказується в DPI - точках на дюйм.

Фізичний сенс DPI загалом такий. Сенсор сучасної миші працює за тим же принципом, що і матриця фотоапарата, і складається з пікселів. А DPI — це кількість пікселів, що припадає на 1 дюйм підстилаючої поверхні (в довжину або ширину), «видима» сенсором.

Вважається, що більше число DPI означає більш прогресивний сенсор і мишку загалом; в наш час не рідкістю є моделі на 3500 – 5000 DPI, 12000 DPI, 16000 DPI навіть більше. У деякому роді так і є — висока роздільна здатність сприяє точності. Проте єдине, що безпосередньо визначається цим показником — це швидкість переміщення курсору по екрану: чим вище роздільна здатність сенсора — тим більше число пікселів, на яке просунеться курсор при переміщенні самої миші на певну відстань. При цьому варто нагадати, що занадто висока швидкість буває ще більш небажана, ніж занадто низька. Так що реальна потреба у високих DPI (1000 і вище) виникає в основному під час роботи на великих екранах (роздільною здатністю 4K і більше); для більш скромних дисплеїв (Full HD) нерідко виявляється досить і менших значень.

Кількість кнопок, передбачених у конструкції миші. При цьому під терміном «кнопки» можуть матися на увазі також специфічні апаратні рішення — наприклад, суцільна сенсорна область, використовувана в багатьох мишах Apple, вважається за дві кнопки, оскільки вона розділена на дві робочі зони. А ось колесики з можливістю натискання, а також кнопка живлення в даному підрахунку не враховуються.

Мінімальна кількість кнопок для сучасних мишок і інших аналогічних маніпуляторів — дві: саме така кількість необхідна для комфортної роботи в більшості сучасних ОС. Якщо клавіш більше двох — це означає наявність додаткових кнопок, що відповідають за специфічні дії. Так, навіть порівняно недорогі пристрої можуть оснащуватися 3 – 4 кнопками; на додаток до 2 основних кнопок вони можуть мати, приміром, 2 бокові клавіші під великий палець, або 1 кнопку подвійного/потрійного кліка.(див. нижче). Надзвичайно популярні в наш час рішення на 5 – 6 кнопок; серед них чимало ігрових мишей, де згадані кнопки під великий палець доповнені подвійним/потрійним кліком, кнопкою снайпера і/або перемикачем DPI (про ці функції також див. нижче). А в найбільш багатофункціональних моделях може встановлюватися 7 – 8 кнопок і навіть більше. В окремих випадках ця кількість перевищує півтора десятка; подібні миші зазвичай являють...собою геймерські пристрої, призначені для RPG і інших аналогічних жанрів, де важливо мати в безпосередньому доступі великий набір дій.

Марка перемикачів (світчів), встановлених в мишці. Також ці деталі часто називають «мікрики» — від терміна «мікровимикачі». Зазвичай в характеристиках наводиться марка світчів, що використовуються в основних кнопках (лівій і правій); додаткові кнопки, зазвичай, оснащуються іншими перемикачами, нерідко — більш простими і дешевими.

Мікрики безпосередньо відповідають за спрацьовування клавіш при натисканні. Відповідно, від якості цих деталей залежить якість роботи мишки, а також відчуття і комфорт користувача: різні перемикачі можуть розрізнятися за жорсткістю, легкістю спрацьовування і звуку натискання. А марка світчів уточнюється не для всіх мишок, а тільки для моделей, оснащених сучасними елементами. Іншими словами, цей параметр вказується в тих ситуаціях, коли марка мікровимикача є ознакою високої якості «гризуна». В якості характерних прикладів можна навести мікрики під брендами Omron (вважається преміумкласом) і Huano (китайські аналоги цілком порівнянної якості). Також до них підтягуються і перемикачі Light Strike і Razer.

Підкреслимо, що в даному разі вказується не конкретна модель, а загальний бренд, під яким віпущені мікрики (іноді — також їх тип, оптико-механічні або механичні). ). При цьому одна і та сама марка може включати різні моделі перемикачів, що розрізняю...ться за особливостями: одні «тихі», інші зі звичайним звуком, одні з підвищеною точністю, інші зі збільшеним терміном служби тощо. Так що особливості цих деталей варто уточнювати окремо. Втім, детальні характеристики мікриків важливі в основному для вимогливих користувачів, зокрема професійних кіберспортсменів.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.

Наявність у мишки додаткових ефектів підсвічування. Детальніше про підсвічуванні див. вище, а її ефекти можуть бути різними — починаючи від плавної зміни яскравості та/або кольору і закінчуючи колірними і світловими сигналами, а також синхронізацією підсвічування (для моделей з синхронізацією в цьому пункті вказується підтримувана технологія синхронізації).

На останній функції варто зупинитися окремо. Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування миші з підсвічуванням інших компонентів системи — корпусу, відеокарти, клавіатури, монітора і ін. Завдяки такому погодженням можна створювати різні незвичайні ефекти: синхронне зміна кольору і яскравості, «кольорові хвилі», «біжать вогні» і т. ін. Однак для такої роботи всі компоненти системи повинні підтримувати одну технологію синхронізації — а така технологія, зазвичай, у кожного виробника своя. Так що перед покупкою не завадить уточнити сумісність. Втім, деякі миші здатні працювати відразу з декількома варіантами — наприклад, iCUE від Corsair і MLS (Mystic Light Sync) від MSI.

Додаткові особливості кабелю, яким оснащена мишка.

Дані особливості можуть включати систему змотування, знімний дріт, а також дріт в обплетенні (втім, більшість сучасних мишей все ж мають кабель без обплетення). Ось більш докладний опис всіх цих особливостей.

— Змотуваний. Дріт, оснащений спеціальною котушкою для змотування. Ця функція помітно спрощує транспортування: у неробочий час дріт максимально компактний і не плутається, а при використанні його можна розмотати на потрібну довжину (зазвичай котушка допускає таку можливість). Все це особливо важливо для мишок ноутбуків (див. «Призначення») — власне, більшість моделей з котушкою для дроту належать саме до цієї категорії.

— Знімний. Дріт, що допускає від'єднання від мишки. Цю особливість мають практично всі миші з двома варіантами підключення — дротовим і бездротовим: під час роботи в бездротовому форматі кабель можна зняти, щоб він не заважав. Утім, зустрічаються й виключно дротові пристрої з таким кабелем — переважно для ноутбуків, де дріт знімається для зручності при транспортуванні. Також відзначимо, що найчастіше для підключення кабелю використовується універсальний роз'єм на зразок microUSB, так що за необхідності дріт можна замінити на інший — наприклад, довший.

— В обплетенні. Наявність додаткового обплетення на кабелі мишки. Ця особливість робить дріт більш м...іцним, надійним і стійким до перегинів. З іншого боку, обплетення схильне накопичувати забруднення і кошлатитись при зносі; через це оболонка дроту швидше втрачає товарний вигляд, ніж у мишках без обплетення. Та й коштує подібний дріт дорожче за звичайний гладкий.

Загальна вага мишки. Для моделей з дротовим підключенням, зазвичай, вказується без урахування кабелю, а для пристроїв з регулюванням ваги (див. вище) — без тягарців.

Цей параметр важливий насамперед для професійного ігрового застосування, хоча і для звичайних користувачів він нерідко виявляється актуальним. Теоретично менша вага сприяє швидкості і знижує стомлюваність. Водночас на практиці багато чого залежить від особистих звичок та уподобань користувача: дуже легка мишка може не відчуватися в руках і не давати знайомого зворотного зв'язку. Тому, хоча у більшості мишок нижня межа ваги становить 60 – 80 г, проте навіть серед професійних ігрових моделей зустрічаються значно масивніші пристрої — на 120 – 140 г і більше. Найлегший же різновид «гризунів» — ноутбучні (див. «Призначення»), серед них трапляються пристрої і менш ніж на 60 г.

Також зазначимо, що вага до деякої міри залежить від розмірів та властивостей пристрою, однак однозначної залежності тут немає: схожі за габаритами і функціоналу моделі можуть помітно відрізнятися за масою.