Порівняння Razer Viper vs Razer Basilisk

Довжина кабелю, яким оснащена мишка з можливістю дротового підключення (див. «Тип підключення»).

При виборі за даним параметром варто враховувати насамперед відстань від маніпулятора до порту підключення: занадто короткий кабель може просто не дотягнутися до роз'єму, а надто довгий може плутатися під рукою і створювати незручності. Що стосується конкретних значень, то найскромніша довжина дроту в сучасних мишах — 1 м і менше; такі пристрої призначені переважно для ноутбуків. Більшість маніпуляторів для настільних ПК оснащується кабелями довжиною 1,1 – 1,5 м або 1,6 – 2 м, а в окремих моделях цей показник становить більше 2 м.

Марка перемикачів (світчів), встановлених в мишці. Також ці деталі часто називають «мікрики» — від терміна «мікровимикачі». Зазвичай в характеристиках наводиться марка світчів, що використовуються в основних кнопках (лівій і правій); додаткові кнопки, зазвичай, оснащуються іншими перемикачами, нерідко — більш простими і дешевими.

Мікрики безпосередньо відповідають за спрацьовування клавіш при натисканні. Відповідно, від якості цих деталей залежить якість роботи мишки, а також відчуття і комфорт користувача: різні перемикачі можуть розрізнятися за жорсткістю, легкістю спрацьовування і звуку натискання. А марка світчів уточнюється не для всіх мишок, а тільки для моделей, оснащених сучасними елементами. Іншими словами, цей параметр вказується в тих ситуаціях, коли марка мікровимикача є ознакою високої якості «гризуна». В якості характерних прикладів можна навести мікрики під брендами Omron (вважається преміумкласом) і Huano (китайські аналоги цілком порівнянної якості). Також до них підтягуються і перемикачі Light Strike і Razer.

Підкреслимо, що в даному разі вказується не конкретна модель, а загальний бренд, під яким віпущені мікрики (іноді — також їх тип, оптико-механічні або механичні). ). При цьому одна і та сама марка може включати різні моделі перемикачів, що розрізняю...ться за особливостями: одні «тихі», інші зі звичайним звуком, одні з підвищеною точністю, інші зі збільшеним терміном служби тощо. Так що особливості цих деталей варто уточнювати окремо. Втім, детальні характеристики мікриків важливі переважно для вимогливих користувачів, зокрема професійних кіберспортсменів.

Індикатор, що відображає поточний роздільна здатність сенсора миші.

Індикатор значення DPI зустрічається виключно у моделях, що дозволяють перемикати роздільна здатність сенсора і оснащених відповідними кнопками (див. вище). Індикатор дозволяє з легкістю стежити за виставленими налаштуваннями DPI. Зазначимо, що він не обов'язково показує конкретні цифри — можуть використовуватися умовні позначення, наприклад, різні кольори підсвічування.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.

Наявність в мишці власної вбудованої пам'яті.

Основний і, по суті, єдиний спосіб застосування вбудованої пам'яті — зберігання різних розширених налаштувань (наприклад, функцій програмованих клавіш, а то й цілих профілів користувача під різні ігри або інші задачі). Подібна можливість актуальна переважно для геймерів, тому практично всі моделі з цією особливістю належать до ігрових.

Загальна вага мишки. Для моделей з дротовим підключенням, зазвичай, вказується без урахування кабелю, а для пристроїв з регулюванням ваги (див. вище) — без тягарців.

Цей параметр важливий насамперед для професійного ігрового застосування, хоча і для звичайних користувачів він нерідко виявляється актуальним. Теоретично менша вага сприяє швидкості і знижує стомлюваність. Водночас на практиці багато чого залежить від особистих звичок та уподобань користувача: дуже легка мишка може не відчуватися в руках і не давати знайомого зворотного зв'язку. Тому, хоча у більшості мишок нижня межа ваги становить 60 – 80 г, проте навіть серед професійних ігрових моделей зустрічаються значно масивніші пристрої — на 120 – 140 г і більше. Найлегший же різновид «гризунів» — ноутбучні (див. «Призначення»), серед них трапляються пристрої і менш ніж на 60 г.

Також зазначимо, що вага до деякої міри залежить від розмірів та властивостей пристрою, однак однозначної залежності тут немає: схожі за габаритами і функціоналу моделі можуть помітно відрізнятися за масою.