Порівняння Fenix HL15 XP-G2 R5 vs Nitecore NU10

Тип лампи, встановленої в ліхтарику.

У наш час найбільшого поширення набули моделі на світлодіодах (з відбивачем або без такого). Значно рідше застосовуються галогенні лампи (самостійно або в поєднанні зі світлодіодами), ксенонові лампи, криптонові лампи, флуоресцентні лампи, а в окремих моделях можна зустріти навіть класичні лампи розжарювання. Окремий різновид джерел світла являє собою лазер. Ось докладніший опис найактуальніших на сьогодні варіантів:

– Світлодіоди. Також можуть позначатися як LED – за абревіатурою від англійської назви. Найпрогресивніший на сьогодні тип ламп, що застосовується в абсолютній більшості сучасних ліхтарів. Однією з ключових переваг світлодіодів є надзвичайно високий ККД — як наслідок, вони дають відмінну яскравість при невисокому енергоспоживанні і невеликих розмірах, до того ж практично не гріються при роботі. LED можуть виконуватися як у вигляді окремих точкових джерел світла, так і у вигляді COB-панелей досить великої площі; докладніше див. «Модель діода». Також подібні джерела світла стійкі до ударів, струсів і низьких температур; при всьому цьому обходяться вони в цілому недорого і практично не мають помітних недоліків.

- Світлодіод з відбивачем. У ліхтарях з цим типом лампи світлодіоди (про них див. вище) встановлені в поглибленн...я спеціальної форми, покриті відбиваючим матеріалом. Завдяки такій конструкції світло, що випромінюється світлодіодом в сторони, відбивається і направляється вперед, в тому ж напрямку, що і основний потік. Це значно збільшує загальну яскравість ліхтаря, що особливо важливо для компактних моделей з одним світлодіодом відносно невеликої яскравості. Власне, більшість компактних типів (див. «Тип») мають саме таку конструкцію лампи.

– Галогенна лампа. Одна з найпопулярніших модифікацій класичної лампи розжарювання: джерелом світла є розпечена металева спіраль в герметичній скляній колбі, заповненій газом з додаванням парів брому або йоду (ці речовини належать до так званих галогенів — звідси і назва самих ламп). Це позитивно позначається на ККД і дає змогу досягти досить високої яскравості; так що сучасні ліхтарі з такими лампами зазвичай належать до ручних світильників. Водночас навіть в таких приладах подібні лампи зустрічаються все рідше, витісняючись описаними вище світлодіодами.

– Світлодіоди/галогенна лампа. Поєднання в конструкції відразу двох описаних вище джерел світла; зазвичай «галогенка» встановлюється в центрі, а світлодіоди — навколо неї. Свого часу таке поєднання з'явилося як спроба створити досить потужні освітлювальні прилади, які споживали б менше енергії, ніж аналоги з галогенними лампами, при цьому коштували б дешевше ніж чисто світлодіодних. Крім того, подібна конструкція давала додаткові можливості з регулювання режиму роботи: його можна було змінювати, просто вмикаючи наявні джерела світла разом або окремо. Однак з розвитком і здешевленням LED-технологій даний варіант практично втратив актуальність, на сьогодні він зустрічається вкрай рідко.

– Ксенонова лампа. Під даним терміном можуть мати на увазі два типи джерел світла: одна з модифікацій лампи розжарювання, де колба зі спіраллю заповнена інертним газом ксеноном, або газорозрядна лампа, в якій джерелом світла є електрична дуга в середовищі того ж ксенону. Перший різновид застосовувався в основному в невеликих кишенькових ліхтариках, другий – в ручних світильниках. На свій час ксенонові лампи (обидва різновиди) мали досить гідні показники ККД і яскравості, правда і коштували недешево. Однак, знову ж таки, розвиток світлодіодів зробив випуск ліхтарів з такими лампами недоцільним.

— Лампа розжарювання. В даному разі маються на увазі класичні лампи розжарювання, що не належать до більш прогресивних різновидів — галогенним, ксеноновим, криптоновим тощо. Нагадаємо, джерелом світла в такій лампі служить розжарена металева спіраль в скляній колбі, яка заповнена або вакуумом (в мініатюрних лампочках), або сумішшю аргону з азотом (в більших). У будь-якому разі подібні лампи в наш час вважаються остаточно застарілими – перш за все через низький ККД, наслідком якого є невисока яскравість при значному енергоспоживанні, а також сильне нагрівання при роботі. Проте, в наш час цей варіант все ще можна зустріти в окремих ліхтарях — в основному ручних світильниках будівельної спеціалізації, що працюють від стандартних змінних акумуляторів для електроінструменту. «Ненажерливість» в плані енергоспоживання для таких ліхтарів не критична, а самі лампочки обходяться надзвичайно дешево.

— Лазер. Сам по собі лазерний промінь характеризується високою ефективною дальністю, проте малою товщиною. Тому ліхтарики з такими джерелами освітлення зазвичай оснащуються регульованою оптикою, за допомогою якої можна розсіяти промінь і перетворити його «відбиток» з точки в досить велику пляму. Зазвичай лазерні ліхтарики мають специфічне призначення: підсвічування і цілевказування при полюванні в темний час доби (для цього часто передбачається кріплення на оптичний приціл), подача світлових сигналів тощо. Відзначимо, що при використанні таких пристроїв потрібно дотримуватися обережності: при попаданні в очі лазерний промінь здатний не тільки засліпити, але і нанести незворотні пошкодження, причому навіть на досить великій відстані.

Решта видів ламп в наш час практично витіснені з ринку світлодіодами і зустрічаються в основному у відверто застарілих моделях. Детально описувати їх немає сенсу, відзначимо лише ключові особливості:

• Флуоресцентна лампа. Одна з назв для люмінесцентних ламп, відомих в просторіччі як «лампи денного світла». Сам світловий потік виходить розсіяним, так що такі джерела світла застосовувалися в основному в туристичних ліхтарях і окремих моделях ручних світильників.
• Криптонова лампа. Лампа розжарювання з колбою, заповненою криптоном для збільшення яскравості і зниження нагрівання. Через високу вартість наповнювача такі лампи в більшості своїй робилися мініатюрними і застосовувалися в ліхтарях відповідного розміру.

Модель світлодіода (світлодіодів), що використовується в ліхтарику. Знаючи точну назву світлодіода, можна знайти його детальні характеристики та оцінити можливості ліхтарика. Крім того, ця інформація може стати в нагоді при заміні діода, який вийшов з ладу.

Відзначимо, що модель світлодіода вказується переважно в тому разі, якщо це висококласний LED з прогресивними характеристиками. Такі джерела світла випускаються різними виробниками, однак найбільшою популярністю в сучасних ліхтариках користується продукція компанії Cree зі своїми серіями Cree XM, Cree XP, Cree XHP. Ось деякі з найбільш поширених світлодіодів цього бренду: Cree XP-L, Cree XM-L2, Cree XP-E, Cree XP-G, Cree XML T6, Cree XM-L2 T6, Cree XML U2, Cree XM-L 2 U2, Cree XP-G R5, Cree XP-G2 R5, Cree XP-E Q5.

Діоди Cree серій XM-L та XM-L2 використовуються у потужних ліхтарях. XP-G та XP-G2 застосовуються у відносно невеликих моделях. Вони видають промінь світла у формі кола з потемнінням усередині пр...и використанні відбивача для фокусування. XP-E і XP-E2 – знахідка для дрібних виробів з рівномірно сфокусованим променем і рівним засвіченням з боків. Цифра «2» у позначенні моделі діодів говорить про підвищену яскравість світіння (проти базової модифікації). Також популярність набирає серія XHP – світлодіоди цієї лінійки забезпечують збільшення потоку світла більш ніж удвічі. При цьому вони сумісні зі стандартними друкованими платами та оптикою. Числова приставка 35/50/70 у найменуванні діодів XHP вказує на розміри корпусу.

Поряд з рішеннями від Cree у ліхтарях нерідко зустрічаються висококласні світлодіоди від американського виробника Luminus. У його асортименті представлені як недорогі варіанти діодів для бюджетних ліхтариків, так і просунуті джерела світла з високими показниками яскравості свічення та інтенсивності світлового потоку, призначені для найпотужніших ліхтарів.

Окремий варіант являють собою пластини діодів, виконані за технологією COB (chip-on-board, тобто «чип на платі»). Такі пластини являють собою масиви з великої кількості мініатюрних джерел світла, впаяних прямо в друковану плату на невеликій відстані один від одного і залитих особливим складом; цей склад виконує відразу дві функції. Перш за все – він захищає світлодіоди від контакту з повітрям, що збільшує термін їх служби; крім того, покриття ефективно розсіює світло, створюючи рівномірний світловий потік.

Відзначимо, що раніше для створення світлодіодних масивів застосовувалася переважно технологія SMD, з припаюванням окремих LED на поверхню друкованої плати. Однак COB є більш сучасним і більш досконалим варіантом: ця технологія дає змогу розміщувати невеликі, але яскраві джерела світла з дуже високою щільністю, досягаючи потужного світлового потоку навіть при невеликих розмірах масиву. Крім того, плати SMD не передбачали захисного покриття.

В цілому ж звертати увагу на ліхтарі з пластинами COB має сенс в тому разі, якщо вам потрібне якісне джерело розсіяного світла. Як наслідок, подібні масиви діодів особливо популярні в туристичних ліхтарях і допоміжному освітленні (див. «Тип»), однак можуть використовуватися і в інших різновидах - від ультракомпактних брелоків до потужних ручних світильників.

Кількість світлодіодів (див. «Тип лампи»), передбачених в конструкції ліхтаря.

На перший погляд, чим більше світлодіодів – тим потужніше дана модель. Однак на практиці все не настільки однозначно. По-перше, один висококласний LED цілком може забезпечувати більший світловий потік, ніж кілька недорогих діодів. По-друге, в сучасних світильниках можуть застосовуватися як традиційні LED, так і масиви з великої кількості мініатюрних діодів на загальній основі. Такі масиви можуть виконуватися за технологією SMD або більш прогресивною COB; докладніше відмінності між цими варіантами описані в п. «Модель діода», тут же відзначимо, що цілісна SMD- або COB-пластина також вважається за 1 світлодіод — притому що за світністю вона може перевершувати звичайні LED в рази, а то і на порядки.

У світлі цього навряд чи варто безпосередньо оцінювати яскравість і ефективність ліхтаря за даним параметром. А ось на що кількість діодів нерідко впливає напряму – так це на надійність: більшість «багатозарядних» світильників здатні продовжувати роботу навіть при виході з ладу частини діодів. Крім того, в деяких видах ліхтарів — зокрема, туристичних моделях і ручних світильниках розсіяного світла (див. «Тип») – кожен світлодіод висвітлює свій сектор, а разом вони охоплюють повні 360° по горизонталі.

Максимальний світловий потік, що забезпечується ліхтарем.

Світловий потік (позначається в люменах) можна описати як загальну кількість світла, відтворювану світлодіодом або іншим джерелом освітлення і поширювану у всіх напрямках, куди це джерело світить саме по собі (без лінз, відбивачів тощо). На практиці це означає, що можливості ліхтаря залежать не тільки від світлового потоку, але і від кута освітлення (див. «Кут світіння (засвічування)»). Наприклад, відносно слабкий потік можна сконцентрувати у вузький промінь, забезпечивши хорошу дальність; а для ефективного охоплення широкого простору неминуче знадобиться велика кількість люменів.

Відзначимо, що кут охоплення уточнюється в характеристиках далеко не завжди, і навіть при наявності таких даних складно буває відразу оцінити реальні можливості ліхтаря. Тому для такої оцінки найкраще користуватися інформацією про фактичну дальність освітлення (див. нижче), а також враховувати загальний тип приладу (див. вище). Так, при тому ж числі люменів ручний ліхтар з відбивачем для формування спрямованого променя буде давати помітно більшу дальність, ніж туристичний світильник з охопленням в 360°.

Також варто мати на увазі, що висока яскравість ліхтаря далеко не завжди виправдана, і підбирати за цим параметром варто з урахуванням реальних умов застосування. Наприклад, при роботі на невеликих дальностях яскраве світло може стати перешко...дою: воно стомлює очі і може засліплювати оточуючих. Крім того, збільшення яскравості зазвичай потребує більш потужних джерел як світла, так і живлення, відповідно зростають вага і габарити ліхтаря.

Максимальна дальність, на якій ліхтар забезпечує скільки-небудь ефективне освітлення об'єктів. У різних виробників критерії цієї ефективності при вимірюваннях дальності можуть розрізнятися, а тому однозначно порівнювати між собою за дальністю можна тільки моделі одного виробника. Водночас цей параметр дає змогу з деякою часткою вірогідності порівнювати і моделі різних виробників: так, ліхтарі з дальністю освітлення 15 м і 100 м явно будуть належати до різних класів дальності, незалежно від виробників.

Зазначимо, що дальність освітлення залежить не тільки від максимального світлового потоку, забезпечуваного ліхтарем (див. вище), але і від особливостей його конструкції: чим більш вузький промінь забезпечується відбивачем ліхтаря — тим більше буде дальність, і навпаки — розсіяне світло не поширюється далеко. Деякі моделі дають змогу налаштувати ширину променя залежно від вимог обстановки (докладніше див. «Регулювання фокусу»).

Також варто мати на увазі, що моделі з однаковою заявленою дальністю освітлення можуть охоплювати різний простір. Наприклад, ручний світильник (див. «Тип») з діаметром відбивача в 20 см зможе забезпечити більш широкий промінь, ніж звичайний ручний ліхтар з 5-сантиметровим відбивачем. І хоча в обох варіантах предмети, що потрапили в світлову пляму, будуть освітлені однаково, проте в першому випадку розмір самої плями буде крупніше, а фактична ефективність ліхтаря –відповідно, вище (у світлі того, що широким променем простіше «нам...ацати» окремі об'єкти, особливо на значній відстані).

Кут світіння або засвічування, що забезпечується ліхтариком.

Сенс цих параметрів в цілому однаковий – мова йде про кут, який утворюють краї світлового потоку, що розходиться від ліхтаря. Різниця полягає лише в тому, що мати на увазі під краями. Наприклад, говорячи про кут світіння, зазвичай мають на увазі кут безпосередньо між краями основного потоку; далі цих країв світло не поширюється. А словом «засвічування» позначають відносно вузький сектор в центрі світлового потоку; за його краями теж є світло, але його інтенсивність невелика, і ефективне освітлення забезпечується лише в межах зони засвічування. Таким чином, принципової різниці між цими термінами немає – обидва вони характеризують ширину сектора, що ефективно охоплюється ліхтарем.

Крім безпосередньо ширини охоплення, від даного показника залежить також щільність світлового потоку і, як наслідок, ефективна дальність освітлення. При одному і тому ж числі люменів (див. «Макс. світловий потік») невеликий кут охоплення дає змогу яскравіше висвітлити предмети, що потрапляють під промінь, і забезпечити більшу «далекобійність»; а великий кут, відповідно, буде позначати велике охоплення, однак з невеликою ефективною дальністю і меншою освітленістю об'єктів в межах променя.

Також відзначимо, що якщо зона охоплення має форму прямокутника, то у різних брендів (і навіть в різних моделях одного бренду) даний параметр може позначатися по-різному: в одних варіантах кут вимірюється по більшій сторо...ні прямокутника, в інших — по діагоналі. Найчастіше ця різниця непринципова, але можливі й винятки; в таких ситуаціях варто звертатися до офіційної документації виробника.

Максимальний час роботи ліхтаря без зміни батарейок або перезарядки акумулятора.

Варто враховувати, що в моделях з регулюванням яскравості цей час вказується для найскромнішого і, відповідно, найекономічнішого режиму. Наприклад, в ліхтарику з максимальним світловим потоком в 1000 лм заявлений час роботи в 20 год може досягатися на яскравості всього в 30 лм, а на максимумі автономність може не перевищувати півгодини. Ці нюанси варто уточнювати за докладними характеристиками. Втім, відзначимо також, що додаткові режими роботи (див. нижче) в даному разі до уваги не беруться: наприклад, якщо ліхтар з нашого прикладу в режимі SOS може працювати 30 год, в характеристиках все одно буде заявлено 20 год.

Також варто мати на увазі, що для моделей зі змінними батарейками фактичний час роботи буде залежати ще й від якості таких батарейок. Наприклад, для ліхтарів під елементи АА і ААА найчастіше наводиться автономність при використанні висококласних лужних батарейок; якщо замість них використовувати недорогі сольові, час роботи може виявитися меншим в кілька разів.

В цілому ж, підбираючи ліхтар за максимальним часом роботи, далеко не завжди має сенс орієнтуватися на «довгограючі» моделі: вони часто мають або невелику потужність, або значну вагу/габарити, та й ціна може відчутно «кусатися». Ліхтарі з великим терміном автономності знадобляться в першу чергу тим, кому доводиться довго перебувати «у відриві від цивілізації»: екстремальним туристам, рятувальник...ам, військовим тощо. А для більшості повсякденних задач в умовах сучасного міста і навіть для виїздів на природу на кілька днів цілком достатньо часу роботи до 10 год.

Кількість рівнів яскравості, передбачених у конструкції ліхтаря. Більшість сучасних моделей мають один рівень яскравості, однак зустрічаються моделі з можливістю регулювання. Кілька рівнів яскравості дадуть Вам змогу вибрати оптимальний варіант для того чи іншого варіанта: наприклад, для огляду невеликої кімнати можна знизити яскравість і заощадити заряд батареї, а в великому складському приміщенні може знадобитися повна потужність ліхтаря. Відповідно, чим більше рівнів яскравості передбачено в конструкції ліхтаря — тим ширше будуть Ваші можливості щодо вибору оптимального варіанта.

Відзначимо також, що крім ступінчастого налаштування яскравості, з фіксованими рівнями, в сучасних ліхтарях може використовуватися також плавне регулювання. Воно детально описане нижче; тут же відзначимо, що ступінчастий формат технічно простіше, обходиться дешевше, а тому і застосовується значно частіше. А в окремих ліхтарях ці варіанти поєднуються – для них в характеристиках вказується і кількість окремих рівнів яскравості, і наявність плавного регулювання. Конкретний спосіб реалізації подібного поєднання може бути різним. Наприклад, кільце для управління яскравістю може мати і кілька фіксованих рівнів з чіткими значеннями, і можливість виставити будь-яке проміжне положення між цими значеннями; основний режим роботи з плавним регулюванням може бути доповнений фіксованим рівнем зниженої або підвищеної яскравості.

Кількість та види додаткових режимів роботи, передбачених у ліхтарику.

До додаткових належать всі режими, в яких формат роботи ліхтаря відрізняється від стандартного «постійний світловий потік у видимому діапазоні без яскравого забарвлення». А саме стробоскоп, SOS, маяк, мерехтіння, світильник, ближнє / дальнє світло, інфрачервоне (IR), ультрафіолетове (UV), червоне світло, синє світло, зелене світло та ін.

- Стробоскоп. Режим швидкого миготіння – кілька спалахів за секунду. Один із найпопулярніших варіантів застосування цієї функції — дезорієнтація супротивника в екстремальній ситуації; У цьому світлі стробоскоп часто передбачається в підствольних ліхтариках (див. «Тип»), а також ручних моделях «тактичної» спеціалізації. Крім цього, швидке миготіння добре підходить для того, щоб виділити себе на дорозі — особливо в похмуру погоду або темну пору доби: таке світло набагато краще помітне, ніж постійне, у тому числі бічним зором. У той же час зазначимо, що при використанні стробоскопа слід бути обережним: через специфічний вплив на...психіку цей режим може спровокувати загострення деяких захворювань — наприклад, напади у хворих на епілепсію.

- SOS. Режим роботи «три короткі спалахи — три довгі — три короткі», що відповідає міжнародному сигналу «прошу допомоги» (літери SOS у форматі азбуки Морзе). Це позбавляє необхідності подавати такий сигнал вручну і дає змогу залишити ліхтар працювати автономно, а самому зайнятися більш насущними проблемами (якими нерідко супроводжуються ситуації, що вимагають подачі SOS).

- Ближнє / дальнє світло. Можливість перемикання між далеким спрямованим променем та ближнім розсіяним світлом. Таке перемикання найчастіше здійснюється за рахунок використання кількох наборів світлодіодів; при цьому в одних моделях кожен із таких наборів відповідає за свій режим, в інших на дальньому світлі працюють усі діоди, а на ближньому — лише частина з них.

- Інфрачервоний (ІР). Підсвічування в невидимому оці в інфрачервоному діапазоні. Застосовується, зокрема, підвищення ефективності приладів нічного бачення та ІЧ-прицілів. Зазначимо, що багато світлодіоди, що відповідають за цей режим, під час роботи світяться також у видимому діапазоні (червоним світлом); однак це свічення досить слабке і, як правило, помітне людському оку лише при прямому погляді на його джерело з невеликої відстані.

- Ультрафіолетовий (UV). Підсвічування в ультрафіолетовому діапазоні застосовується переважно для виявлення об'єктів і слідів, непомітних при звичайному освітленні. Один із найпопулярніших способів використання цієї функції — імпровізований детектор валют: більшість сучасних банкнот мають позначки, що характерно світяться під УФ-випромінюванням. Також таке світло може застосовуватися для виявлення написів «невидимим» чорнилом (у тому числі і міток на тих же купюрах), деяких біологічних (наприклад, крові) та хімічних рідин (зокрема, чутливі до УФ-склади дають змогу виявляти протікання в трубах та рідинних). контурах), і т. п. Зазначимо, що УФ-випромінювач зазвичай світиться і в видимому діапазоні - з характерним синюватим відтінком; це дає змогу безпомилково визначати, включене таке світло або вимкнено.

- Червоне світло. Один із найбільш популярних додаткових кольорів у сучасних ліхтариках; може застосовуватися як у поєднанні з синім та зеленим (у наприклад званих RGB-моделях), наприклад і як єдиний допоміжний відтінок. Одна з особливостей червоного світла полягає в тому, що вона практично не впливає на нічний зір, не проникає крізь повіки і навіть після повної темряви не сліпить очі. Це робить подібне освітлення оптимальним варіантом, наприклад, для уточнення даних по карті під час нічного походу, коли потрібно швидко відновити зір після вимкнення світла, або для чергового освітлення в спальному приміщенні, де потрібно бачити оточення і водночас небажано турбувати світлом сплячих . Інший спосіб застосування червоного світла — подача сигналів: таке світло поширюється далі, ніж синє або зелене, і помітно виділяється на тлі більшості пейзажів та рукотворних об'єктів. Зміна відтінку може здійснюватись як за рахунок світлофільтра на основному джерелі світла, наприклад і за рахунок окремого світлодіода.

— Синє світло. Один із відтінків, що застосовуються переважно триколірних «RGB-ліхтарях» — поряд із червоним (див. вище) та зеленим. Таке світло призначене переважно для ситуацій, коли потрібно ефективно висвітлити простір перед собою, проте при цьому небажано використовувати звичайне біле світло. Зір людини найбільш чутливий саме до синіх і зелених відтінків; тому відносно слабкий потік синього світла дає змогу виявити велику кількість деталей. А в деяких ситуаціях таке освітлення може виявитися навіть ефективнішим, ніж біле. Наприклад, якщо у темний час доби навести білий ліхтар на світлий предмет, то простір за цим предметом буде помітно слабко через яскраве відбите світло; а слабке синє світло рівномірно виділить і «передній план», і «фон». Але користуватися цим відтінком на високій яскравості, навпаки, небажано — відображення від яскравого синього світла ще сильніше засліпить, ніж від білого і тим більше червоного. А якщо синій промінь, навіть слабкий, потрапить просто у вічі — він моментально зіб'є нічний зір, і відновлювати його доведеться досить довго.
Зазначимо, що вибір між синіми та аналогічним зеленим кольором (див. нижче) залежить від конкретної обстановки: у різних ситуаціях оптимальними можуть бути різні відтінки.

- Зелене світло. Відтінок, який найчастіше застосовується в триколірних RGB-ліхтарях, однак іноді використовуваний і як єдиний додатковий колір. Багато в чому аналогічне описаному вище синьому — зокрема, в деяких ситуаціях слабке зелене світло здатне чітко виявити деталі, непомітні в інших відтінках (навіть під тим самим синім світлом), проте висока яскравість для такого променя небажана. Крім цього, цей колір має свою специфічну особливість: багато тварин майже не реагують на зелене світло, наприклад що він буває особливо зручний на полюванні.

- Маяк. Режим нечастих спалахів з амплітудою, що повторюється, найчастіше на порівняно невисокій яскравості (з окремими винятками з правила). У деяких моделях ліхтарів можна зустріти більше одного варіанта маяка. Режим створений для виявлення та спостереження користувача на відстані; при цьому маяк не тільки більш економно витрачає заряд батареї, ніж постійне світло тієї ж яскравості, але ще й краще помітне здалеку. Зазначимо також, що у ліхтарях налобних схожу функцію виконує режим мерехтіння (див. нижче).

- Мерехтіння. У цьому режимі ліхтар видає короткі імпульси або світить зі змінною, «пульсуючою» яскравістю. Даний формат роботи призначений не для освітлення навколишньої місцевості, а щоб зробити користувача помітнішим для оточуючих: людина реагує на мерехтливе світло рефлекторно, навіть якщо його джерело знаходиться далеко в зоні периферійного зору. Режим мерехтіння буде корисний насамперед на дорогах — наприклад, під час руху пішки або велосипедом у темний час доби: у тому ж місті таке попередження для оточуючих водіїв буде не зайвим, а вже про темні заміські дороги й говорити не доводиться.

- Червоне миготіння (червоне мерехтіння, червоний маяк). Подібний режим дає змогу зробити ліхтар максимально помітним: червоне світло, тим більше миготливе, впадає у вічі навіть у світлий час доби. А в темний час цей відтінок буває корисним ще й за рахунок того, що він не шкодить нічному зору (докладніше про це див. «Червоне світло» вище). А ось конкретна спеціалізація червоного миготіння може бути різною залежно від спеціалізації ліхтаря. Наприклад, у туристичних моделях (див. «Тип») такий режим дає змогу подати сигнал, позначити розташування табору, точки збору тощо; а в налобних він використовуваний для того, щоб виділити користувача на дорозі і зробити його максимально видимим для оточуючих (насамперед водіїв).

- Світильник. Функція зустрічається, як правило, серед ручних світильників та у туристичних моделях ліхтариків (як доповнення до основного спрямованого світла). Фактично йдеться про режим розсіяного світла - на противагу спрямованому променю, що забезпечує основне джерело світла з відбивачем. Розсіяне світло не відрізняється дальністю, зате воно дає змогу охопити значне місце — наприклад, висвітлити ціле приміщення.

- ЛЦУ. Режим лазерного вказівника: ліхтарик видає лазерний промінь, мітка від якого вказує в передбачувану точку влучення. Передбачати такий режим є сенс виключно в підствольних моделях (див. «Тип»).

Зазначимо, що цей список не вичерпний: у сучасних ліхтариках можуть передбачатися й інші, більш специфічні режими роботи. У разі особливості функціоналу варто уточнювати по документації виробника.