Порівняння JBL Tune 120BT vs JBL Free X

Імпедансом називають номінальний опір навушників змінному струму — такого, як аудіосигнал.

За інших рівних умов більш високий імпеданс знижує рівень спотворень, проте потребує більш потужного підсилювача — інакше навушники просто не зможуть видати достатню гучність. У світлі цього вибір по опору залежить насамперед від того, до якого джерела сигналу планується підключати «вуха». Так, для портативного гаджета (смартфона, кишенькового плеєра) оптимальним вважається показник у 16 Ом і менше, непоганим — 17 – 32 Ом. Більш високі значення — 33 – 64 Му і 65 – 96 Ом — зажадають вже досить потужних підсилювачів, на зразок тих, що застосовуються в комп'ютерах і телевізорах. А моделі з опором 96 – 250 Ом і вище розраховані переважно на аудіотехніку Hi-End класу і професійне застосування; для таких випадків детальні рекомендації по вибору можна знайти в спеціальних джерелах.

Діапазон звукових частот, здатний відтворити навушники.

Чим ширший цей діапазон - тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або занадто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут варто зважати на деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить середньому від 16 Гц до 22 кГц, й у повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Однак сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі великі діапазони сам собою не дають практичних переваг, проте зазвичай свідчать про високому класі навушників, інколи ж наводяться лише з рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що великий частотний діапазон сам по собі не є гарантією гарного звучання: якість звуку залежить ще від низки параметрів, перш за все амплітудно-частотної характеристики навушників.

Номінальна чутливість навушників. Технічно це гучність, на якій вони звучать при підведенні до них певного стандартного сигналу з підсилювача. Таким чином, чутливість є одним з параметрів, які визначають загальну гучність звучання навушників: чим вона вища — тим голосніше буде звук при тому ж рівні вхідного сигналу та інших рівних умов. Втім, не потрібно забувати, що рівень гучності залежить також від опору (імпедансу, див. вище); мало того, підбирати «вуха» під конкретний пристрій варто спершу за імпедансом, а вже потім — за чутливістю. При цьому один параметр можна компенсувати іншим: наприклад, модель з високим опором і високою чутливістю зможе працювати навіть на порівняно слабкому підсилювачі.

Що стосується конкретних цифр, то навушники з показниками в 100 дБ і менше розраховані переважно для використання в тихій обстановці (в деяких подібних моделях чутливість не перевищує 90 дБ). Для застосування на вулиці, у транспорті та інших аналогічних умовах бажано мати більш чутливі навушники — близько 101 – 105 дБ, а то і 110 дБ. А в деяких моделях цей показник може досягати 116 – 120 дБ і навіть більше.

Також зазначимо, що цей параметр актуальний виключно при дротовому підключенні за аналоговим стандартом — наприклад, через mini-jack 3.5 mm. При використанні цифрових інтерфе...йсів на зразок USB і бездротових каналів на зразок Bluetooth звук проходить оброблення у вбудованому перетворювачі навушників, і якщо планується переважно подібне застосування — на чутливість можна не звертати особливої уваги.

Діаметр динаміка, встановленого в навушниках; в моделях з кількома випромінювачами (див. «Кількість випромінювачів»), зазвичай, враховується розмір найбільш великого динаміка, інші розміри можуть уточнюватися в примітках.

Загалом цей параметр актуальне насамперед для накладних навушників (див. «Конструкція»).У них випромінювачі можуть мати різний розмір; чим він більший — тим більш насиченим виходить звук і тим краще динамік відтворює баси, однак великі випромінювачі відповідним чином позначаються на габаритах, вазі і ціною навушників. А ось внутрішньоканальні «вуха» і вкладиші за визначенням мають дуже невеликі динаміки, а насичений бас в них досягається за рахунок інших конструктивних особливостей.

Чутливість власного мікрофона навушників.

Чим чутливіший мікрофон - тим вище буде рівень сигналу з нього, при тій же гучності звуку, і тим краще ця модель підходить для того, щоб уловлювати тихі звуки. І, навпаки, низька чутливість дає змогу фільтрувати фонові шуми. У той же час відзначимо, що ці нюанси важливі переважно при професійній роботі зі звуком. А для нескладних завдань на кшталт голосового спілкування телефоном чи через Інтернет чутливість не має особливого значення: у навушниках такої спеціалізації вона підбирається таким чином, щоб гарантовано забезпечити працездатність мікрофона.

Ємність акумулятора, встановленого в кейс (чохол) для навушників.

Цей параметр актуальний виключно для true wireless моделей (див. «Тип кабелю»). Нагадаємо, такі навушники заряджаються від кейса, який зазвичай оснащується власним акумулятором і фактично працює в режимі автономного повербанку. Знаючи ємність батареї в кейсі і в навушниках, можна оцінити, на скільки зарядок «вух» вистачить однієї зарядки чохла. Однак при цьому варто враховувати, що в процесі зарядки навушників частина енергії неминуче витрачається на сторонні втрати, і ефективна ємність кейса виходить десь в 1,6 разів менше заявленої. З цього і слід виходити при розрахунках: наприклад, кейс на 300 мАгод фактично зможе передати навушникам 300 / 1,6 = 187 мАгод енергії, і «вуха» на 30 мАгод від такої батареї вийде повністю зарядити близько 6 раз (187 / 30 ≈ 6).

Максимальний час роботи TWS-навушників з урахуванням підзарядки рідним кейсом. Але це час не безперервного використання, він враховує перерви на «дозаправку». У будь-якому разі даний параметр дає можливість зрозуміти, на який період можна відлучитися від мережі (наприклад, скільки ночей провести в наметі під акомпанемент улюбленого виконавця).

Наявність у навушників спеціального захисту від вологи й пилу; також у цьому пункті може уточнюватися рівень такого захисту згідно стандарту IP.

Далеко не всякі навушники із захистом від вологи допускають повне занурення у воду, проте в цьому разі це зазвичай і не потрібно — захист від води призначений здебільшого для безпечної експлуатації під час дощу (або під час занять спортом, коли користувач сильно потіє). А ось конкретний ступінь такого захисту в різних моделях може значно відрізнятися, і тут найзручніше оцінювати його за маркуванням IP. Таке маркування складається з букв IP і двох цифр; стійкість до вологи описує друга, остання цифра, і в сучасних навушниках можна зустріти такі варіанти:

— 2. Захист від вертикальних крапель води в робочому положенні й при відхиленні пристрою на кут до 15° від цього положення. Мінімальний показник, що дає змогу говорити про стійкість до дощу (однак без сильного вітру).
— 3. Захист від бризок, що падають вертикально або під кутом до 60° до вертикалі. Забезпечує стійкість до дощу середньої інтенсивності за умови сильного вітру.
— 4. Захист від бризок з будь-якого напрямку. Таким навушникам дощ середньої інтенсивності не страшний незалежно від сили вітру
— 5. Захист від водяних струменів з будь-якого напрямку. Дає змогу витримувати поєднання сильного вітру зі зливою.
— 6. Захист від сильних водяних струменів. Вважається мінімальним рівнем, що дає можливість безпечно плавати (з головою над поверхнею води) в навушниках.
— 7. Можливість короткочасного (не більше пів години) занурення під воду на невелику глибину (не більше 1 м); постійна робота в режимі занурення не передбачається. У таких навушниках можна вже не тільки плавати, але й занурюватися під воду на невелику глибину (занурюватися з головою), однак для повноцінного пірнання вони не підходять.
— 8. Найвищий рівень захисту від вологи, що зустрічається в сучасних навушниках (хоча в теорії є і більш високий, 9 рівень). Допускає тривале (більше 30 хв) занурення під воду на глибину 1 м і більше й навіть постійну роботу під водою. І хоча останнє для навушників не особливо актуально, проте подібний ступінь захисту дає можливість безпечно плавати й навіть пірнати. Однак варто враховувати, що конкретні обмеження щодо застосування таких навушників можуть бути різними, їх обов'язково потрібно уточнити за інструкцією.

Що стосується захисту від пилу (його позначає перша цифра в маркуванні IP), то його рівень в сучасних «вухах» вказується переважно в тих випадках, коли він відповідає рівню 4 (захист від предметів товщиною 1 мм і більше), 5 (допускається попадання деякої кількості пилу, що не впливає на роботу пристрою) або 6 (повний захист від пилу). Також відзначимо, що замість цієї цифри може стояти буква «Х» — наприклад, ІРХ7; це означає, що офіційна атестація на стійкість до пилу для цієї моделі не проводилася. Однак цю стійкість у багатьох випадках можна оцінити за ступенем захисту від вологи: так, пристрої з вологостійкістю на рівні 7 або 8 за визначенням не пропускають воду — а значить, пил їм також не страшний.

Загальна вага навушників; для моделей true wireless (див. «Тип кабелю») вказується вага кожного окремого навушника.

Цей параметр напряму пов'язаний з конструкцією (див. вище) і деякими особливостями функціоналу. Так, згадані true wireless пристрої виходять дуже легкими, їх вага не перевищує 25 г. Традиційніші внутрішньоканальні навушники та вкладиші можуть бути помітно важче — до 50 г для вкладишів і до до 100 г для більшості внутрішньоканальних. Накладні ж моделі в більшості своїй досить масивні: серед них чимало моделей вагою в 200 – 250 г, 250 – 300 г і навіть більше 300 г. Зазначимо, що значна вага для накладних вух нерідко є не недоліком, а перевагою: вона дає їм можливість надійніше триматися на голові, створює враження солідності і надійності, при цьому найчастіше не створює значних незручностей.