Порівняння Pro-Ject Primary vs Pro-Ject DEBUT CARBON DC

Модель звукознімача (картриджа), що поставляється в комплекті з плеєром. Звукознімач є однією з найбільш важливих деталей будь-якого вінілового програвача, саме від його якості багато в чому залежить якість вихідного звуку. Знаючи назву моделі, можна знайти детальні дані по ній та визначити, наскільки Вас влаштовує конкретно цей картридж.

Рівень сигналу на виході звукознімача, що поставляється в комплекті з плеєром, по суті — потужність сигналу, що надходить з звукознімача на фонокоректор. Цей параметр необхідний насамперед у тих випадках, коли програвач планується підключати до зовнішнього фонокорректору: таке устаткування повинно бути розраховане на відповідну потужність сигналу, що надходить з звукознімача.

Вага звукознімача (картриджа), що постачається в комплекті з програвачем.

Вага картриджа визначає особливості балансування тонарма для виставлення оптимальної сили притискування. Втім, комплектні звукознімачі зазвичай оптимально сумісні з відповідними тонармами, так що з юстуванням програвача проблем не виникає. А ось при покупці змінного картриджа на даний параметр варто звернути увагу: бажано, щоб новий звукознімач не надто відрізнявся за вагою від комплектного, інакше діапазону регулювання тонарма може не вистачити для правильного балансу.

Модель тонарма — рухомого важеля, на якому кріпиться звукознімач — поставляється в комплекті з плеєром. Тонарм відповідає за правильне положення голки і точність її руху по канавкам, що є критичним для якості звуку. Тому багато меломанів намагаються уточнювати не тільки загальні дані по тонарму, але і його специфічні особливості в кожній конкретній «вертушці»; для того, щоб можна було знайти цю інформацію, в характеристиках і наводиться назва тонарма.

Основний матеріал, що використовується в конструкції комплектного тонарма.

— Метал. Зазвичай, в даному випадку мова йде про алюмінієвому сплаві. Це досить легкий і міцний матеріал, що володіє середніми характеристиками з точки зору якості звуку: він не так добре гасить сторонні вібрації, як карбон, однак для «вертушок» початкового і середнього рівня цього цілком достатньо, у дорогих моделях можна використовувати інші способи усунення перешкод, а варто алюміній помітно дешевше.

— Карбон. Висококласний матеріал, що відрізняється меншою вагою і більш прогресивними антирезонансних властивостями, ніж описаний вище метал. Головний недолік карбону — досить висока вартість.

— Пластик. Пластик відрізняється невисокою ціною, однак це, мабуть, єдине його ключова перевага: робочі характеристики даного матеріалу виходять досить скромними. А тому і застосовується вкрай рідко — в основному в програвачах стилю «ретро», де пластиковий тонарм є необхідною деталлю з точки зору дизайну.

Робочий вага комплектного тонарма. Вважається, що цей показник повинен бути як можна нижче, щоб не створювати зайвий тиск і звести знос голки і платівок до мінімуму. З іншого боку, жорсткий звукознімач на легкому тонарме може підскакувати на нерівностях пластинки, та й загалом така невідповідність не покращує якість звуку. Втім, комплектні тонарми зазвичай оптимально сумісні з комплектними ж звукознімачами; тому цікавитися сумісністю варто лише при покупці картриджа іншої моделі.

Діапазон частот, які програвач здатний видавати на вихід при використанні штатного звукознімача.

Чим ширший частотний діапазон — тим повнішою буде картина звуку, тим менше низьких і/або високих частот залишиться за кадром. Однак з практичної точки зору розширювати діапазон за межі значень 16 – 22000 Гц, не має сенсу — саме в цих межах людське вухо чує звук (та й то не всяке). Висококласної аудіотехніці, включаючи програвачі, зустрічаються і більш широкі діапазони; проте такі характеристики є свого роду «побічним ефектом» висококласної техніки, який виробники використовують в рекламних цілях.

Крім того, зазначимо, що великий діапазон частот ще не є гарантією високоякісного звучання: звукова картина залежить від безлічі інших параметрів, починаючи від амплітудно-частотної характеристики і закінчуючи сторонніми наведеннями.

Співвідношення між корисним сигналом і сторонніми шумами на виході програвача. У просторіччі називається «електричний шум» (хоча це не зовсім вірно).

Чим вище цей показник — тим тихіше шуми (повністю усунути їх неможливо), тим чистішим буде сигнал. У разі вінілових програвачів вважається, що відношення сигнал/шум має становити не менше 50 дБ; а в найбільш високоякісних пристроях воно може перевищувати 90 дБ.

Зазначимо, що в даному пункті додатково може зазначатися значення механічного шуму. Незважаючи на схожість у назві, це зовсім інший показник — він описує гучність сторонніх звуків, видаваних мотором, приводом та іншими рухомими частинами «вертушки». Відповідно, для механічного шуму чим менше децибел — тим краще. Оцінити його приблизний рівень можна за спеціальним порівняльними таблицями.

Максимальний коефіцієнт детонації, якому піддається програвач в нормальних умовах.

Детонацією в даному випадку називають спотворення звучання, пов'язані з короткочасними періодичними неравномерностями обертання диска. Чим нижче коефіцієнт детонації — тим нижче рівень подібних спотворень; вважається, що для техніки аудіофільского класу він не повинен перевищувати 0,2%, хоча в більш скромних моделях може бути і вище.

Зазначимо, що для різних швидкостей відтворення коефіцієнти детонації також можуть бути різними. Виробники в таких випадках можуть вказувати мінімальне значення, притому що воно може досягатися не на звичних 33 об/хв, а на 45 або навіть 78 об/хв. Тому при виборі висококласної «вертушки» не завадить уточнити цей момент.