Порівняння Pro-Ject Debut Carbon Esprit SB vs Pro-Ject DEBUT CARBON DC

Спосіб перемикання швидкості обертання диска, передбачений у програвачі.

— Ручне. Даний варіант зустрічається тільки в моделях з ремінним приводом (див. вище). Він передбачає перекидання пассіка на інший шків, за рахунок чого змінюється передаточне число і, відповідно, швидкість обертання. Подібний спосіб не такий швидкий і зручний, як автоматика, однак дає змогу обійтися без зайвих електронних схем (подібну особливість цінують багато аудіофілів, оскільки додаткова електроніка може створювати перешкоди і погіршувати якість звучання).

— Електронне Перемикання швидкостей, що здійснюється за рахунок зміни параметрів роботи електродвигуна — зазвичай, користувачеві досить натиснути на кнопку або пересунути регулятор. Такий спосіб набагато швидше і зручніше механічного, а для моделей з прямим приводом (див. вище) взагалі є єдиним можливим варіантом. Однак електроніка, яка відповідає за перемикання швидкості, позначається на вартості програвача і може стати джерелом додаткових перешкод; втім, останнє можна компенсувати встановленням управляючих схем у зовнішньому блоці живлення (див. нижче).

— Регульована противага. Можливість регулювати положення противаги, встановленої на протилежному від картриджа кінці тонарма. Це дає змогу змінювати баланс тонарма, налаштовуючи притискну силу (див. вище); наявність регульованої противаги вкрай бажана, якщо з програвачем планується використовувати «нерідні» звукознімачі.

— Антискейтинг. Наявність системи антискейтинга в конструкції тонарма. Особливості роботи вінілового програвача такі, що при відтворенні виникає додаткова сила, що притискає голку до внутрішньої сторони канавки. Це призводить до дисбалансу в звучанні стереоканалів і нерівномірного зношування канавок. Для компенсації цього явища і застосовується антискейтинг — система, яка «тягне» тонарм в протилежному напрямку, до зовнішнього краю платівки. В основі антискейтинга можуть лежати противаги, пружини, магніти або інші пристосування, однак у будь-якому разі ця функція вважається вельми бажаною для сучасних «вертушок». Тим не менш, вона є не скрізь: приміром, у бюджетних моделях антискейтинг може не передбачатися для зниження вартості, а в топових пристроях він може бути присутнім, але не вказуватися в характеристиках.

— Реверсне відтворення. Функція реверса дає змогу прокручувати платівку в зворотному напрямку, відтворюючи звук «задом наперед». Подібна можливість навряд чи буде потрібна аудіофілам, зате вона дуже цінується діджеям...и, оскільки розширює арсенал доступних звукових ефектів. Зазвичай, для реверса необхідний прямий привод (див. вище), хоча зустрічаються і винятки.

— Автостоп. Система, яка автоматично зупиняє диск і піднімає тонарм по закінченню відтворення платівки. Це дає змогу запобігти додаткового зносу голки за рахунок руху по платівці «вхолосту». Втім, у деяких ситуаціях (наприклад, при програванні кількох платівок поспіль) автостоп незручний, тому він може робитися таким, що відключається.

— Автовідтворення. Наявність у програвачі автоматичного відтворення. У таких моделях користувачеві не потрібно вручну рухати тонарм. По суті, досить встановити платівку, натиснути на кнопку — і диск почне обертатися, тонарм сам опуститься на потрібну позицію, а після закінчення відтворення платівка зупиниться, тонарм підніметься (за рахунок автостопу, див. вище) і повернеться на вихідну. Подібні системи роблять програвач максимально зручним, однак помітно позначаються на його вартості, а також (як і будь-яка додаткова електроніка) є потенційним джерелом спотворень.

— Вбудована акустика. Наявність у програвачі власної акустичної системи, що складається з динаміків і підсилювача потужності. Таке оснащення дає змогу прослуховувати платівки без використання зовнішнього обладнання; фактично моделі з акустикою являють собою автономні музичні центри, хіба що працюють не на касетах/дисках/флешках, а на вінілових дисках. Водночас характеристики вбудованих підсилювачів і динаміків загалом помітно скромніші, ніж у зовнішніх, до того ж додаткова електроніка в корпусі програвача може вносити спотворення в сигнал. Тому моделі з вбудованою акустикою має сенс купувати в тому випадку, якщо чистота і висока якість звуку не є критичними — наприклад, для прослуховування старих платівок.

— Швидкість 78 об/хв. Можливість роботи програвача на швидкості 78 обертів за хвилину. На сьогоднішній день подібні платівки майже не випускаються, проте вони були дуже популярні до 60-х років XX століття. Тому для прослуховування вінтажних аудіозаписів знадобиться «вертушка» з підтримкою даної швидкості. Зазначимо, що для роботи на 78 об/хв може знадобитися додаткове оснащення (наприклад, шків для пасової передачі або спеціальний звукознімач).

— Запис на носій. Можливість підключення до програвача зовнішнього носія і запису на нього відтворюваного звуку в цифровому вигляді. Зазвичай, мова йде про USB-накопичувачі (такі, як флешки); відповідно, для їх підключення передбачається порт USB Type A. Однак можуть підтримуватися і інші види носіїв, наприклад, карти пам'яті. Прямий запис на носій швидше, ніж оцифрування через комп'ютер (див. «Порт USB (type B) вище), однак звук в цьому разі записується «як є», без можливості покращення якості та фільтрації спотворень.

— Встановлення другого тонарма. Можливість встановлення на програвач додаткового тонарма, який може помітно відрізнятися від основного як за власними особливостями, так і за характеристиками звукознімача. Дана можливість виправдана в тому разі, якщо програвач планується використовувати в різних режимах, які неможливо охопити одним звукознімачем. Приміром, на другий тонарм можна встановити недорогий звукознімач, який не шкода «вбивати» на старих затертих платівках, або картридж на 78 об/хв для вінтажних записів. Зазначимо, що в деяких моделях додаткових тонармів може бути більше одного.

— Вирівнювання маятником. Система автоматичного вирівнювання програвача, заснована на маятнику (підвісі). Дана функція зустрічається виключно в моделях преміумкласу, створених у розрахунку на найвищу точність механіки. У таких моделях сам програвач встановлюється на спеціальній стійці на підлозі, а до нижньої його частини підвішується масивний (кілька десятків кілограмів) маятник. Поки маятник висить строго вертикально, диск програвача знаходиться в строго горизонтальному положенні; а завдяки великій масі підвіс практично не відхиляється від вертикалі при дрібних вібраціях підлоги (наприклад, від людей, що ходять поруч). Ця функція розрахована насамперед на досвідчених аудіофілів, які бажають отримати максимально точне і достовірне звучання.

Максимальний коефіцієнт детонації, якому піддається програвач в нормальних умовах.

Детонацією в даному випадку називають спотворення звучання, пов'язані з короткочасними періодичними неравномерностями обертання диска. Чим нижче коефіцієнт детонації — тим нижче рівень подібних спотворень; вважається, що для техніки аудіофільского класу він не повинен перевищувати 0,2%, хоча в більш скромних моделях може бути і вище.

Зазначимо, що для різних швидкостей відтворення коефіцієнти детонації також можуть бути різними. Виробники в таких випадках можуть вказувати мінімальне значення, притому що воно може досягатися не на звичних 33 об/хв, а на 45 або навіть 78 об/хв. Тому при виборі висококласної «вертушки» не завадить уточнити цей момент.

Максимальне відхилення швидкості обертання диска від номінальної, яке може виникнути при нормальному режимі роботи плеєра. Не варто плутати цей показник з коефіцієнтом детонації (див. вище): у цьому разі мова йде не про постійні неравномерностях, а про найбільшому відхиленні, можливе в принципі. Таке відхилення може досягати 1,5%, хоча для висококласної техніки максимальним значенням вважається 1% (а загалом чим нижче — тим краще).

Номінальна потужність, споживана програвачем під час роботи у штатному режимі.

Сучасні вертушки вельми економічні: у більшості моделей, навіть оснащених вбудованою акустикою (див. «Можливості»), споживана потужність не перевищує 15 Вт, і про який-небудь серйозний вплив на перевантаження електромереж (а також рахунки за електрику) говорити не доводиться. Виняток становлять окремі пристрої преміумкласу, в яких вага опорного диска (див. нижче) досягає декількох десятків кілограм, і для обертання подібної маси потрібна відповідна потужність двигуна.

Матеріал, з якого виконаний опорний диск програвача - диск, що обертається, на який кладеться пластинка. Загальними вимогами до таких дисків є, по-перше, мінімальна схильність до сторонніх вібрацій (щоб уникнути перешкод), по-друге, масивність (щоб забезпечувати постійну швидкість навіть при дрібних огріхах в роботі мотора). У розрахунку на це виробники підбирають матеріали для опорних дисків. Конкретні ж варіанти можуть бути такими:

- Алюміній. Міцний, масивний і в той же час вельми солідно виглядає матеріал, є одним з найпопулярніших серед сучасних вертушки всіх цінових категорій.

- Пластик. Пластик загалом поступається металу за вагою та вібростійкістю, проте ці недоліки не є критичними, а деякі різновиди даного матеріалу взагалі їх позбавлені. При цьому вартість пластикових дисків є відносно невисокою. Вони зустрічаються як у недорогих, наприклад і досить просунутих програвачах.

- Акрил. Дещо більше просунутий матеріал, ніж пластик, за рахунок чого більше поширений у програвачах середнього та вищого класу.

- MDF. Він же ДВП – деревно-волокниста плита. MDF дещо легший за метал, проте характеризується відмінною стійкістю до сторонніх вібрацій, а в деяких моделях використовуваний ще й з естетичних міркувань — у пару до корпусу з того ж матеріалу (див. «Матеріал основи»).

...- Скло. Скляні диски масивні і непогано протистоять непотрібним вібраціям, до того ж можуть бути повністю прозорими та надавати «вертушці» оригінального зовнішнього вигляду. У той же час вони тендітні й коштують недешево, притому що особливих переваг перед іншими популярними матеріалами скло не має. Тому особливого поширення цей варіант не набув.

- Кераміка. Ще один досить екзотичний матеріал, який використовуваний не стільки з практичних міркувань, скільки в дизайнерських та маркетингових цілях. Конкретний склад кераміки може бути різним, проте всі подібні диски відрізняються, з одного боку, масивністю та вібростійкістю, з іншого – високою вартістю та крихкістю.

Варто враховувати, що диски з одного матеріалу можуть помітно відрізнятися за якістю – крім складу, властивості диска визначаються його вагою, див. нижче. У цілому нині виробники, зазвичай, підбирають варіант, відповідний цінової категорії програвача.

Також зазначимо, що, крім цілісних дисків, випускаються бутерброди, складені з шарів різних матеріалів. Для таких випадків у характеристиках вказується основний матеріал диска.