Потужність електродвигуна, встановленого в подрібнювачі, іншими словами — робоча потужність пристрою. Чим вище цей показник — тим ефективніше подрібнювач, тим швидше він справляється з великими об'ємами відходів і тим краще працює з твердими частинками (кістками, шкаралупою горіхів тощо). З іншого боку, висока потужність відповідним чином позначається на енергоспоживанні і ціні, тому вибирати варіант за цим параметром варто з урахуванням конкретних умов експлуатації. Так, для невеликих об'ємів і відносно м'яких відходів цілком достатньо двигунів до 0,5 к. с., а для більш серйозних завдань вже бажані
більш потужні агрегати.
Зазначимо, що з потужністю двигуна безпосередньо пов'язана і споживана потужність (див. нижче); хоча ці характеристики вимірюються в різних одиницях, їх цілком можна порівнювати, використовуючи таку формулу: 1 к. с. = 735 Вт. Співвідношення потужностей визначає енергоефективність подрібнювача: чим більше різниця між ними — тим нижче ККД і тим більше енергії витрачається марно (у найбільш економічних моделях різниця практично відсутня). Правда, тут варто враховувати, що деякі виробники можуть приводити в характеристиках не номінальну, а пікову потужність двигуна (що виробляється при заклинюванні ротора) — вона може перевищувати споживану потужність пристрою, але працювати в такому режимі подрібнювач може лише пару секунд, та й визначати ККД за таким показником немає сенсу.
Робочий об'єм камери подрібнювача. Від цього параметра залежить, скільки відходів можна помістити в пристрій за одне завантаження. Для повсякденного використання в середній сім'ї цілком достатнім вважається об'єм до 1 л і навіть менше (близько 600 – 700 мл), однак зустрічаються і
більш ємні моделі.
Наявність в подрібнювачі функції
автореверса — автоматичного перемикання напрямку, в якому обертається робочий інструмент. Вважається, що періодична зміна напрямку покращує якість переробки, прискорює сам процес і запобігає заклинюванню пристрою.
