Порівняння TP-LINK UH400 vs STLab U-310

В даному пункті мається на увазі інтерфейс підключення по USB роз'єму. Відноситься як до класичного USB-A, так і порту type C. Основною відмінністю версій інтерфейсу є пропускна здатність — швидкість.

— USB 2.0. Застаріла версія 2.0 забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с. Зустрічається тільки в порти USB-A.

— USB 3.2 gen1. Попередні назви стандарту USB 3.1 gen1 і USB 3.0 (уміють заплутати). На відміну від 2.0 дана версія забезпечує в 10 разів більшу максимальну швидкість (4.8 Гбіт/с), а також більш високу потужність живлення, що дозволяє підключати енергоємні пристрої і великі розгалужувачі.

— USB 3.2 gen2. Подальше удосконалення стандарту USB 3.2 gen1 (і як прийнято, не раз перейменоване попередня назва USB 3.1 gen1 і просто USB 3.1), що дозволило добитися максимальної швидкості 10 Гбіт/с і ще більш високої потужності живлення зовнішніх пристроїв.

В даному пункті мається на увазі інтерфейс підключення USB роз'єму. Основною відмінністю версій інтерфейсу є швидкість. Варто відзначити, що швидкість вхідного роз'єму ще не говорить про загальну прохідної здатності, оскільки одночасне підключення флешок, телефонів, карток пам'яті уповільнює передачу даних, яка в будь-якому разі обмежена інтерфейсом підключення пристрою до ПК або ноутбука (пункт «Інтерфейс підключення»).

— USB 2.0. Застаріла версія 2.0 забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с. Зустрічається тільки в порти USB-A.

— USB 3.2 gen1. Попередні назви стандарту USB 3.1 gen1 і USB 3.0 (уміють заплутати). Дана версія забезпечує в 10 разів більшу максимальну швидкість (4.8 Гбіт/с), а також більш високу потужність живлення, що дозволяє підключати енергоємні пристрої і великі розгалужувачі.

— USB 3.2 gen2. Подальше удосконалення стандарту USB 3.2 gen1 (і як прийнято, не раз перейменоване попередня назва USB 3.1 gen1 і просто USB 3.1), що дозволило добитися максимальної швидкості 10 Гбіт/с і ще більш високої потужності живлення зовнішніх пристроїв.

Зовнішні USB-пристрої для роботи вимагають живлення, яке надходить до них через той самий порт USB. Однак потужність такого живлення відносно невисока (особливо в портах версії 2.0, див. «Підключення»), і якщо до одного порту комп'ютера підключити через хаб кілька зовнішніх пристроїв, може скластися ситуація, коли потужності виявиться недостатньо для їх роботи. Підключення зовнішнього блока живлення до хабу дозволяє уникнути подібних ситуацій: хаб отримує додаткову енергію з мережі і подає на кожний зі своїх входів живлення відповідної потужності.

Ще один варіант використання пристроїв з цією функцією — зарядка портативної техніки по USB: деякі моделі можуть працювати в якості автономних зарядних пристроїв, що не вимагають підключення до комп'ютера.

Довжина кабелю, що поставляється в комплекті з пристроєм. Переважно актуально для моделей з незнімним кабелем, який не підлягає заміні.

Світловий індикатор, що сигналізує про те, що в даний момент відбувається обмін даними між картою пам'яті і комп'ютером, до якого підключено кардридер. Це дозволяє уникнути від'єднання картрідера в процесі роботи, що загрожує не тільки втратою даних, але навіть пошкодженням пристрою.

Основний матеріал, який використовується для корпусу пристрою.

- Пластик. Пластик легкий, дешевий, досить практичний, у т.ч. має непогані показники міцності. До того ж він дозволяє створювати корпуси складної форми і практично будь-якого забарвлення.

- Метал. Як правило, для металевих корпусів використовуються метали на основі алюмінію. Такі корпуси значно міцніші за пластикові, а також мають стильний зовнішній вигляд. З іншого боку, по ударозахисту цей матеріал не має переваг перед пластиком, а коштує дорожче та й важити може значно більше.