Площа абсорбера
Загальна площа поглинаючої поверхні колектора. Для комплектів з декількома колекторами (див. «Кількість колекторів») указується площа для одного пристрою.
Зазначимо, що сенс цього показника залежить від типу колектора (див. відповідний пункт). У плоских пристроях мова йде саме про робочої площі — в розмірі поверхні, яка піддається сонячному світлу. В трубчастих моделях (вакуумних, термосифонних), де роль абсорбера грають трубки, враховується загальна площа поверхні трубок — у тому числі та, яка під час роботи знаходиться «в тіні» і не нагрівається сонцем. Для того, щоб задіяти і цю поверхню роботу, можуть застосовуватися спеціальні рефлектори, однак вони є далеко не у всіх трубчастих колекторів.
Все вищевикладене означає, що порівнювати між собою по площі абсорбера можна тільки колектори одного типу і схожої конструкції. Якщо ж говорити про такому порівнянні, то велика площа, з одного боку, забезпечує велику ефективність і швидкість нагріву, а з іншого — відповідним чином позначається на габаритах пристрою і розмірі простору, необхідному для його установки. Тут, знову ж таки, є своя специфіка, залежно від типу. Так, загальна площа плоского колектора приблизно відповідає площі робочої поверхні; вона трохи більше, але ця різниця невелика. А ось в трубчастих моделях зустрічається парадокс, коли загальна площа виходить менше площі абсорбера. Втім, в цьому немає нічого сверхьестественного, якщо врахувати особливості конструкції і виміру тієї та іншої площі.
Апертурна площа
Апертурна площа колектора; в комплектах з декількох пристроїв (див. «Кількість колекторів») вказується для одного колектора.
Апертурна площа — це, фактично, робоча площа пристрою: розмір простору, безпосередньо освітлюється сонцем. У плоских моделях (див. «Тип») цей розмір відповідає розміру скляного «вікна» на передній стороні колектора; при цьому апертурна площа зазвичай або дорівнює площі абсорбера (див. відповідний пункт), або трохи менше (через те, що краю «вікна» можуть прикривати краю поглинаючої поверхні. А ось в трубчастих колекторів (вакуумні, термосифонних) апертурна площа може вимірюватися по-різному, залежно від наявності рефлектора. Якщо він є, робоча площа дорівнює площі абсорбера, так як трубки опромінюються з усіх боків. Якщо ж рефлектор не передбачений, то апертурна площа береться як сума площ проєкцій всіх трубок; довжина проєкції при цьому відповідає довжині трубки, ширина — внутрішньому діаметру скляної колби або зовнішньому діаметру внутрішньої трубки, залежно від конструкції.
Апертурна площа — один з найбільш важливих параметрів для сучасних сонячних колекторів, саме до нього прив'язуються багато робочі характеристики. При цьому, перераховуючи ці характеристики на 1 м2 апертурної площі, можна порівнювати між собою різні моделі (в тому числі і що належать до різних типів).
Тип трубок
Тип трубок, що використовуються в конструкції відповідного сонячного колектора — вакуумного або термосифонного (див. «Тип»).
— Коаксіальні вакуумні прямого нагріву. Найпростіший різновид вакуумних трубок: порожниста трубка з абсорбера, поміщена в вакуумну скляну колбу. Така колба має подвійні стінки, між якими знаходиться вакуум, що забезпечує необхідний ступінь теплоізоляції. А термін «прямий нагрів» означає, що теплоносій (вода) циркулює безпосередньо у внутрішній трубці, отримуючи тепло за рахунок контакту зі стінками з абсорбера.
Головними перевагами трубок прямого нагріву є простота і невисока вартість. Вважається, що вони слабо підходять для «цілорічних» колекторів, проте сучасні технології дають змогу забезпечувати дуже високий ступінь теплоізоляції, завдяки чому на сучасному ринку є і всесезонні системи цього типу. Аналогічна ситуація і з застосуванням в закритих системах (див. «Вид»): елементи прямого нагріву дещо гірше підходять для такого застосування, ніж більш прогресивні вакуумні трубки (на зразок heat pipe), однак, крім відкритих, існують і закриті колектори з прямим нагрівом. Однак недоліком даного варіанта в будь-якому разі є порівняно невисока ефективність.
— Коаксіальні вакуумні heat pipe. Вакуумні трубки, що використовують передачу енергії за рахунок системи т.зв. теплових трубок — heat pipe. Зовнішня оболонка в такому елементі скляна, з подвійними стінками і вакуумом між н...ими (за принципом термоса) а ось внутрішня частина якраз і являє собою теплову трубку — герметичну колбу (зазвичай мідну), заповнену спеціальною рідиною-теплоносієм з низькою температурою випаровування. Верхня частина цієї трубки виведена в маніфолд (корпус-теплообмінник), вона має збільшені розміри і відіграє роль радіатора. Працює вся система наступним чином: сонячне світло нагріває теплову трубку, пари теплоносія піднімаються в її верхню частину, де конденсуються і через стінки радіатора передають тепло воді, що рухається по маніфолду. Конденсат стікає назад в нижню частину теплової трубки, після чого процес повторюється.
Коаксіальні трубки з heat pipe складніше за конструкцією, ніж системи прямого нагріву, і, закономірно, обходяться дорожче. З іншого боку, вони більш ефективні, можуть без обмежень застосовуватися у високонапірних закритих колекторах, а також всесезонних системах. Крім того, пристрої з таким принципом роботи прості в ремонті: при поломці однієї із трубок не потрібно міняти весь колектор — досить замінити саму трубку. Це не викликає особливих труднощів і може здійснюватися прямо на місці установки, без демонтажу всієї конструкції.
— Коаксіальні вакуумні U-type. Вакуумні трубки, оснащені U-подібними теплообмінниками. Такий теплообмінник має вигляд тонкого трубопроводу, що проходить від корпусу-маніфолда по всій довжині трубки і назад; трубопровід по формі зазвичай нагадує букву U, звідси і назва. Сам маніфолд, зазвичай, робиться двотрубним: по одній трубі в колектор надходить холодна вода (до неї підключені входи U-подібних теплообмінників), з іншого — відводиться нагріта (до неї підключені виходи теплообмінників).
Подібна конструкція дозволяє досягти досить високих показників ефективності у поєднанні з відмінною теплоізоляцією: вода не контактує безпосередньо зі стінками абсорбера, що особливо важливо при використанні в холодну погоду. Та й з застосуванням трубок U-type в закритих колекторах (див. «Вид») теж не виникає жодних проблем. З недоліків, крім досить високої вартості, можна назвати високий гідродинамічний опір і чутливість до забруднень, що висуває підвищені вимоги до характеристик насоса і чистоти теплоносія. Крім того, подібні колектори складні в ремонті: трубки і маніфолд являють собою єдине ціле, і для виправлення неполадок нерідко доводиться знімати з даху всю конструкцію, тай й замінити окрему трубку неможливо.
— Пір'яні вакуумні. Пір'яні вакуумні трубки являють собою своєрідну модифікацію систем heat-pipe (див. відповідний пункт). У них heat-pipe розміщується не у внутрішній трубці, а на плоскому абсорбері, і вся ця конструкція встановлена всередині скляної колби, з якої відкачано повітря. Пір'яні системи відрізняються високою ефективністю завдяки тому, що абсорбер не гріє повітря всередині колби, а передає практично всю енергію на теплоносій; однак і коштують вони недешево. Крім того, такі системи досить складні в монтажі, а при виході трубки з ладу її неминуче доведеться міняти цілком (хоча з самої заміною проблем зазвичай не виникає). Також варто відзначити, що пір'яні трубки сильніше залежать від кута падіння світла, ніж рішення з традиційним круглим абсорбером.
ККД
Коефіцієнт корисної дії сонячного колектора.
Першопочатково термін «ККД» позначає характеристику, що описує загальну ефективність роботи пристрою — простіше кажучи, цей коефіцієнт вказує, яка частина від надходить на пристрій енергії (в даному разі — сонячної) йде на корисну роботу (в даному випадку — нагрівання теплоносія). Однак варто зазначити, що у випадку сонячних колекторів фактичний ККД залежить не тільки від властивостей самого пристрою, але і від оточуючих умов і деяких особливостей роботи. Тому в характеристиках зазвичай вказують максимальне значення цього параметра — т. зв. оптичний коефіцієнт корисної дії, або «ККД при нульових теплових втратах». Він позначається символом η₀ і залежить виключно від властивостей самого приладу — а саме коефіцієнта поглинання абсорбера α, коефіцієнта прозорості скла t і ефективність передачі тепла від абсорбера до теплоносія Fr. Зі свого боку, реальний ККД (η) обчислюється для кожної конкретної ситуації за спеціальною формулою, яка враховує різницю температур всередині і зовні колектора, щільність надходить на пристрій сонячного випромінювання, а також спеціальні коефіцієнти тепловтрат k1 і k2. Цей показник в будь-якому разі буде нижче максимального — як мінімум тому, що температури всередині і зовні пристрої неминуче будуть різними (а чим вище ця різниця — тим вище тепловтрати).
Тим не менш, оцінювати характеристики сонячного колектора і порівнювати його з іншими моделями найзручніше саме по максимальному ККД: у...тих же практичних умовах (і при однакових значеннях коефіцієнтів k1 і k2) пристрій з більш високим ККД буде більш ефективним, ніж пристрій з більш низьким.
Загалом більш високі значення ККД дають змогу добитися відповідної ефективності, притому що площа колектора може бути порівняно невеликою (що, відповідно, позитивно позначається також на габаритах і ціною). Особливо цей параметр важливий у тому випадку, якщо пристрій планується використати в холодну пору року, в місцевості з «похмурим» кліматом і порівняно невеликою кількістю сонячного світла, або якщо місця під колектор трохи і використовувати пристрій великої площі не можна. З іншого боку, для підвищення ККД потрібні специфічні конструктивні рішення — а вони як раз ускладнюють і здорожують конструкцію. Тому при виборі за цим показником варто враховувати особливості застосування колектора. Наприклад, якщо пристрій купується для дачі в південному регіоні, де планується бувати тільки влітку, води потрібно відносно небагато і з сонячною погодою проблем немає — на ККД можна не звертати особливої уваги.
Розширювальний бак
Об'єм розширювального бака, що поставляється в комплекті з сонячним колектором.
Розширювальний бак, згідно з назвою, призначений для компенсації теплового розширення рідини в нагрівальної системи (ГВС, опалення і т. ін.). При підвищенні температури і збільшенні об'єму рідини її надлишки надходять в розширювальний бак, що дозволяє уникнути критичного підвищення тиску і пошкодження компонентів системи. Об'єм бака повинен бути достатнім для того, щоб впоратися з тепловим розширенням при максимальній планованої робочій температурі. Розрахувати мінімальну ємність можна за спеціальними формулами; вони враховують загальний об'єм і характеристики теплоносія, перепади температур, особливості конструкції системи нагріву і т. ін.
Зазначимо, що розширювальний бак цілком можна і купити окремо; проте в деяких ситуаціях зручніше (а то і дешевше) придбати його одразу з сонячним колектором.
Електронагрівач
Наявність
ТЕНа — трубчастого електронагрівача — в конструкції сонячного колектора.
ТЕН складається з нагрівання нитки, металевої трубки, в яку вона заключена, і ізолюючого матеріалу з хорошою теплопровідністю (піску, олії тощо), що заповнює простір між ниткою і трубкою. Таке пристосування відіграє роль додаткового нагрівача, який підвищує загальну ефективність колектора: якщо нагріву від сонця недостатньо, можна додатково підключити ТЕН і досягти необхідної температури. Однак варто враховувати, що для використання цієї функції потрібна як мінімум наявність «в господарстві» електрики, а для потужних ТЕНів може знадобитися ще й специфічний формат підключення безпосередньо до щитка, а то й до трьох фазах 400 В). Також не варто забувати, що дана функція пов'язана з додатковими витратами: якщо сонячна енергія надходить «даром», то за електричну доводиться платити. Втім, сонячний колектор з Теном все одно обходиться значно дешевше, ніж чисто електричний бойлер або котел тієї ж потужності.
